Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таласька битва (751 рік) (кит. 怛羅斯會戰, араб. معركة نهر طلاس) — битва в долині річки Талас поблизу міста Атлаха між військами Аббасидського халіфату та династії Тан за правління імператора Сюань-цзун за контроль над Центральною Азією.
| Таласька битва (751) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Арабські завоювання | |||||||
 Таласька битва | |||||||
| Координати: 42°31′30″ пн. ш. 72°14′00″ сх. д. / 42.52500000002777369° пн. ш. 72.23333333336077544117870275° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Аббасиди | Тан | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Військові формування | |||||||
| 30 000 - 40 000 | 40 000 - 50 000 | ||||||
Передумови
В 750 році Абу-ль-Аббас ас-Саффах, засновник династії Аббасидів, для утвердження своєї влади направив війська в різні райони халіфату, в тому числі, в Центральну Азію, де зіткнувся з Китаєм, який продовжував експансію в західному напрямку. В 749 році полководець захопив Ташкент та взяв в облогу Тараз. Намісник халіфа Абу Муслім направив війська під командуванням , до яких долучилось ополчення тюркських племен.
Битва
У липні 751 року війська Аббасидів зустрілись з китайськими військами Тан (об'єднаної армії Тан та карлукських найманців) на берегах річки Талас. Чотири дні армії стояли одна навпроти іншої, не наважуючись розпочати битву. На п'ятий день в тил китайцям несподівано вдарили карлуки, які перейшли на сторону арабів. В той же час араби розпочали наступ. Китайська армія не витримала натиску та кинулась тікати.
Наслідки
Оцінки наслідків битви істориками кардинально різняться: від грандіозного зіткнення цивілізацій до невеликої прикордонної сутички. В будь-якому разі китайська експансія на захід була зупинена (не тільки через поразку, але й через занепад династії Тан та повстання Ань Лушаня).
В той же час араби теж не змогли просунутись далі на схід. Серед тюркських племен почав поширюватись іслам. Уйгури відновили свою незалежність, карлуки створили свою державу.
Через китайських військовополонених на захід проникла технологія виготовлення паперу та шовку. Так, в Куфі була відкрита перша текстильна фабрика з виробництва шовкової тканини, а в Самарканді відкрилась фабрика з виготовлення паперу. В 794–795 роках паперова фабрика відкрилась в Багдаді. Потягом декількох років папір поширився по всіх ісламських країнах і через декілька століть потрапив у Європу.
Джерела
- H.A.R. Gibb, The Arab conquests in Central Asia, Londra, 1923.
- Hugh Kennedy, The Prophet and the Age of the Caliphates, London-New York, Longman, 1986.
- Jonathan M. Bloom, Paper before print, New Haven and London, Yale University Press, 2001.
- Xue Zongzheng|Xue, Zongzheng (1998). Anxi and Beiting Protectorates: A Research on Frontier Policy in Tang Dynasty's Western Boundary. Harbin: Heilongjiang Education Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Talaska bitva 751 rik kit 怛羅斯會戰 arab معركة نهر طلاس bitva v dolini richki Talas poblizu mista Atlaha mizh vijskami Abbasidskogo halifatu ta dinastiyi Tan za pravlinnya imperatora Syuan czun za kontrol nad Centralnoyu Aziyeyu Talaska bitva 751 Arabski zavoyuvannyaTalaska bitva Talaska bitvaKoordinati 42 31 30 pn sh 72 14 00 sh d 42 52500000002777369 pn sh 72 23333333336077544117870275 sh d 42 52500000002777369 72 23333333336077544117870275Data traven serpen 751 rokuMisce Talas richka Rezultat Peremoga AbbasidivStoroniAbbasidi TanKomanduvachiVijskovi formuvannya30 000 40 000 40 000 50 000PeredumoviV 750 roci Abu l Abbas as Saffah zasnovnik dinastiyi Abbasidiv dlya utverdzhennya svoyeyi vladi napraviv vijska v rizni rajoni halifatu v tomu chisli v Centralnu Aziyu de zitknuvsya z Kitayem yakij prodovzhuvav ekspansiyu v zahidnomu napryamku V 749 roci polkovodec zahopiv Tashkent ta vzyav v oblogu Taraz Namisnik halifa Abu Muslim napraviv vijska pid komanduvannyam do yakih doluchilos opolchennya tyurkskih plemen BitvaU lipni 751 roku vijska Abbasidiv zustrilis z kitajskimi vijskami Tan ob yednanoyi armiyi Tan ta karlukskih najmanciv na beregah richki Talas Chotiri dni armiyi stoyali odna navproti inshoyi ne navazhuyuchis rozpochati bitvu Na p yatij den v til kitajcyam nespodivano vdarili karluki yaki perejshli na storonu arabiv V toj zhe chas arabi rozpochali nastup Kitajska armiya ne vitrimala natisku ta kinulas tikati NaslidkiOcinki naslidkiv bitvi istorikami kardinalno riznyatsya vid grandioznogo zitknennya civilizacij do nevelikoyi prikordonnoyi sutichki V bud yakomu razi kitajska ekspansiya na zahid bula zupinena ne tilki cherez porazku ale j cherez zanepad dinastiyi Tan ta povstannya An Lushanya V toj zhe chas arabi tezh ne zmogli prosunutis dali na shid Sered tyurkskih plemen pochav poshiryuvatis islam Ujguri vidnovili svoyu nezalezhnist karluki stvorili svoyu derzhavu Cherez kitajskih vijskovopolonenih na zahid pronikla tehnologiya vigotovlennya paperu ta shovku Tak v Kufi bula vidkrita persha tekstilna fabrika z virobnictva shovkovoyi tkanini a v Samarkandi vidkrilas fabrika z vigotovlennya paperu V 794 795 rokah paperova fabrika vidkrilas v Bagdadi Potyagom dekilkoh rokiv papir poshirivsya po vsih islamskih krayinah i cherez dekilka stolit potrapiv u Yevropu DzherelaH A R Gibb The Arab conquests in Central Asia Londra 1923 Hugh Kennedy The Prophet and the Age of the Caliphates London New York Longman 1986 Jonathan M Bloom Paper before print New Haven and London Yale University Press 2001 Xue Zongzheng Xue Zongzheng 1998 Anxi and Beiting Protectorates A Research on Frontier Policy in Tang Dynasty s Western Boundary Harbin Heilongjiang Education Press ISBN 7 5316 2857 0