Мальмбанан | |
Дата створення / заснування | 1902[1] |
---|---|
Країна | Швеція[1] |
Адміністративна одиниця | Лулео Єлліваре Буден Йоккмокк Кіруна[1] |
Власник | d |
Оператор | d |
Дата офіційного відкриття | 1888 |
Ширина колії | європейська колія |
Статус спадщини | d[2] |
Початкова чи кінцева точка | d, Лулео-Центральне (станція) і Лулео (порт) |
З'єднується з | Уфутенбанен |
Довжина або відстань | 430 км |
Обслуговується | d |
Тип електрифікації | d |
Номер залізничної лінії | 21 |
Офіційний сайт(швед.) | |
Мальмбанан у Вікісховищі |
Координати: 68°20′53″ пн. ш. 18°56′22″ сх. д. / 68.34829000002778798° пн. ш. 18.93971000002778027° сх. д.
Мальмбанан (швед. Malmbanan, буквально — Рудна залізниця), Офотбанен (норв. Ofotbanen) — найпівнічніша західноєвропейська залізниця. Вона простягається від Ботнічної затоки міста Лулео (Швеція) через спеціалізовані на добуванні залізної руди райони Мальмбергет і Кіруна до норвезького порту Нарвік. ІсторіяРозробка найбільшого у світі родовища залізної руди біля Кіруни потребувала будівництва залізниці, яка б сполучала місця розробки з портовими містами. Її будівництво розпочалося в XIX столітті, однак будівництво, яке проводилося британськими компаніями, було не надто продуктивним; це зумовлено серйозними труднощами як технічного, так й економічного характеру (зокрема, банкрутством підрядників і управлінських компаній). Тому до 1888 р. дистанція була збудована лише від Кіруни до Єлліваре, а до кінця XIX ст. — до Лулео. Враховуючи велику відстань від Лулео до портів, а також замерзання порту взимку, цього було не достатньо для успішного розвитку копалень. Тому на початку ХХ ст. у ситуацію втрутився шведський уряд. Планувалося побудувати залізницю, яка б сполучила Кіруну і Нарвік (у цей історичний період Швеція і Норвегія були в державному союзі). До 14 липня 1903 року цю дистанцію офіційно відкрив шведський король Оскар II. У 1915 — 1923 рр. залізницю електрифікували. Примітки
Посилання
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
MalmbananData stvorennya zasnuvannya1902 1 Krayina Shveciya 1 Administrativna odinicyaLuleo Yellivare Buden Jokkmokk Kiruna 1 VlasnikdOperatordData oficijnogo vidkrittya1888Shirina koliyiyevropejska koliyaStatus spadshinid 2 Pochatkova chi kinceva tochkad Luleo Centralne stanciya i Luleo port Z yednuyetsya zUfutenbanenDovzhina abo vidstan430 kmObslugovuyetsyadTip elektrifikaciyidNomer zaliznichnoyi liniyi21Oficijnij sajt shved Malmbanan u Vikishovishi Koordinati 68 20 53 pn sh 18 56 22 sh d 68 34829000002778798 pn sh 18 93971000002778027 sh d 68 34829000002778798 18 93971000002778027Malmbanan shved Malmbanan bukvalno Rudna zaliznicya Ofotbanen norv Ofotbanen najpivnichnisha zahidnoyevropejska zaliznicya Vona prostyagayetsya vid Botnichnoyi zatoki mista Luleo Shveciya cherez specializovani na dobuvanni zaliznoyi rudi rajoni Malmberget i Kiruna do norvezkogo portu Narvik Istoriya Pam yatnik budivelnikam Malmbanan u Kiruni Rozrobka najbilshogo u sviti rodovisha zaliznoyi rudi bilya Kiruni potrebuvala budivnictva zaliznici yaka b spoluchala miscya rozrobki z portovimi mistami Yiyi budivnictvo rozpochalosya v XIX stolitti odnak budivnictvo yake provodilosya britanskimi kompaniyami bulo ne nadto produktivnim ce zumovleno serjoznimi trudnoshami yak tehnichnogo tak j ekonomichnogo harakteru zokrema bankrutstvom pidryadnikiv i upravlinskih kompanij Tomu do 1888 r distanciya bula zbudovana lishe vid Kiruni do Yellivare a do kincya XIX st do Luleo Vrahovuyuchi veliku vidstan vid Luleo do portiv a takozh zamerzannya portu vzimku cogo bulo ne dostatno dlya uspishnogo rozvitku kopalen Tomu na pochatku HH st u situaciyu vtrutivsya shvedskij uryad Planuvalosya pobuduvati zaliznicyu yaka b spoluchila Kirunu i Narvik u cej istorichnij period Shveciya i Norvegiya buli v derzhavnomu soyuzi Do 14 lipnya 1903 roku cyu distanciyu oficijno vidkriv shvedskij korol Oskar II U 1915 1923 rr zaliznicyu elektrifikuvali Primitki Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Bebyggelseregistret d Track Q20244383 Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malmbananjarnvag net Malmbanan 5 travnya 2009 u Wayback Machine shved Statsbanan Lulea Riksgransen Malmbanan 26 zhovtnya 2011 u Wayback Machine shved