Ма йя Григо рівна Булга кова 19 травня 1932 село Буки Сквирський район Київська область Українська РСР 7 жовтня 1994 Мос

Ма́йя Григо́рівна Булга́кова (19 травня 1932, село Буки, Сквирський район, Київська область, Українська РСР — 7 жовтня 1994, Москва, Росія) — радянська російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1969). Народна артистка РРФСР (1977).

Майя Булгакова

Ім'я при народженні	Майя Григорівна Булгакова
Народилася	19 травня 1932(1932-05-19) село Буки, Сквирський район, Київська область, УРСР
Померла	7 жовтня 1994(1994-10-07) (62 роки) Москва, Росія автокатастрофа
Поховання	^d
Громадянство	СРСР → Росія
Діяльність	актриса
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	1955—1994
У шлюбі з	^d і ^d
IMDb	ID 0119891

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Булгакова.

Життєпис

1955 року закінчила ВДІК. Відтоді працювала у Театрі-студії кіноактора (Москва).

Дебютувала в кіно 1956 року у фільмі «Вольниця» (за повістю Федора Гладкова «Оксана», режисер Григорій Рошаль).

Одні з найкращих ролей — Надія Петрухіна в художньому фільмі «Крила» (1966, реж. Лариса Шепітько) та Марія в художньому фільмі Гліба Панфілова «У вогні броду немає» (1967).

Зіграла чимало ролей на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.

1986 року знімалася поблизу села Гелетина (Кам'янець-Подільський район) у ролі Меланки у фільмі довженківців «Солом'яні дзвони» (перша назва — «У синьому небі висію ліс»; режисер Юрій Іллєнко).

Була яскравою характерною актрисою, знімалася у багатьох провідних радянських кінорежисерів.

Загинула в автокатастрофі.

Фестивалі та премії

1968 — КФ республік Закавказзя і України: Диплом за найкращу жіночу роль у фільмі «З нудьги» (1968, Кіностудія ім. О. Довженка, реж. А. Войтецький)
1968 — МКФ слов'янських і православних народів : Диплом журі (посмертно) за роль у фільмі (1995)

Вибрана фільмографія

«Летять журавлі» (1957, солдатка на пероні)
«Воскресіння» (1960, Онися)
«Горизонт» (1961) — Шура, совхозниця
«Люди і звірі» (1962)
«Легке життя» (1964, епізод)
«Чорт із портфелем» (1966, Віра Федулова)
«У вогні броду немає» (1967, Марія)
«З нудьги» (1967, Аріна)
«І ніхто інший» (1967, Марія Сергіївна Казанкова)
«Останні канікули» (1969, мати Борі)
«Варчина земля» (1969, Паша Ткаченко)
«Злочин і кара» (1969, Катерина Іванівна Мармеладова)
«Серце Бонівура» (1969, Глафіра Насєдкіна, мати Насті)
«Перевірка на дорогах» (1971, селянка)
«Пристань на тому березі» (1971)
«Єгор Буличов та інші» (1971, Ксенія, дружина Буличова)
«Дозвольте зліт!» (1971, дружина Сахно, метеоролог)
«Принц і жебрак» (1972, Дженні, мати Тома)
«Довіра» (1972, Пруднічиха)
«Про тих, кого пам'ятаю і люблю» (1973, тітка Маша)
«З тобою і без тебе» (1973, мати Стеши)
«Роса» (1975, удова)
«Коли тремтить земля» (1975, Ніна Гриценко)
«Ар-хі-ме-ди!» (1975, мати Олексія і Тетяни)
«Чужі листи» (1975, мати Зіни, реж. )
«Кадкіна всякий знає» (1976, Нюрка, вдова, подруга Пелагеї)
«Одруження» (1977, Арина Пантелеймонівна)
«Зрадниця» (1977, мама Саші Галкіна)
«Подарунок долі» (1977, Ганна Гаврилівна)
«Узбіччя» (1978, Катерина Семенівна)
«Пригоди Електроніка» (1979, директор школи)
«Циган» (1979, Лущіліха)
«Лісова пісня. Мавка» (1980)
«Зустрічі з 9 до 9» (1980)
«Прощання» (1981, Настасья, подруга Дар'ї)
«Сонячний вітер» (1982)
«За законами воєнного часу» (1982, мати Бориса)
«Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1983, Ульріка, дочка вбитого Торкіла Вольфґанґера)
«Горобинові ночі» (1984, Марія Яківна)
«Десь гримить війна» (1986, Дар'я Митрофанівна)
«Солом'яні дзвони» (1987)
«Не зійшлися характерами» (1989)
«Лебедине озеро. Зона» (1990, стара жінка; реж. Юрій Іллєнко)
«Похорон Сталіна» (1990, реж. Є. Євтушенко)
«Фіктивний шлюб» (1992, лікар; Україна)
«Мелодрама із замахом на вбивство» (1992, мати Петра; Україна)
(1993) та ін.

Примітки

. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.

Література

Коваленко О. І. Булгакова Майя Григорівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — . — С. 581.
Бабляк Віталій. У синьому небі сіяли ліс… // Прапор Жовтня. — 1987. — 28 лютого. — С. 3.

Посилання

Фільмографія на kino-teatr.ru [ 25 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[1] . Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.