Кристино́польський палац (інші назви — Палац Потоцьких у Червонограді) — палацовий комплекс, пам'ятка архітектури місцевого значення у місті Червоноград (колись — Кристинополь), Львівської області.
Кристинопольський палац | |
---|---|
Кристинопольський палац Кристинопольський палац (Україна) Кристинопольський палац Кристинопольський палац (Львівська область) | |
Країна | Україна |
Територіальна одиниця | Червоноградський район, Львівська область |
Місцезнаходження | Червоноград |
50°22′ пн. ш. 24°14′ сх. д. / 50.367° пн. ш. 24.233° сх. д.Координати: 50°22′ пн. ш. 24°14′ сх. д. / 50.367° пн. ш. 24.233° сх. д. | |
Стиль | бароко, класицизм |
Архітектор | П'єр Ріко де Тірреґайль |
Будівник | Францішек Салезій Потоцький |
Спорудження | 1756-1760 |
Кристинопольський палац у Вікісховищі |
Історія
У 1756—1760 рр. (за іншими даними 1756—1762 рр.) Ф. С. Потоцький (онук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський маєток Ф. К. Потоцького на палац французького стилю й оточив його парком. Це все було зробленими з великою пишністю і затратою значних коштів та енергії. Палацовий парк площею понад 6 га був подібний на Версальський, з великою кількістю каналів, штучних водоспадів та фонтанів. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тірреґайлем (П'єр Ріко де Тірргей).
За часів воєводи Потоцького:
- через парк протікала річка Солокія і робила його надзвичайно мальовничим. Солокія та Буг оточували палац і утворювали природну оборону
- палац був покритий зі сторони під'їзду ґонтом, а решта соломою, оскільки в ті часи дотримувалися думки, що солома краще зберігає тепло. В 1904 році частину даху було покрито бляхою, а частина зоставалась критою ґонтом.
1856 року, після пожежі, палац був частково перебудований, тоді був змінений фасад, але палац зберіг свої загальні риси. Під час Першої світової війни російські війська значно знищили палац зсередини — вони повиривали вікна, двері, сходи, поруйнували каміни тощо
У палаці були зали балова, концертна, театральні (менша та більша). У найближчому до палацу будинку містилась замкова кухня та помешкання для прислуги палацу, в іншому будинку жив садівник, економи та інші урядові особи середньої категорії. Дворяни та вищі урядовці займали окремі будинки. В будинку поблизу палацу містилася адміністрація всіх маєтків Ф. С. Потоцького. За ним містилася броварня, винокурня, навпроти них були розміщені казарми власного війська. Воєвода мав тільки в Кристинопольському замку кілька десятків гармат, що на ті часи було дуже багато, також в інших маєтках була велика кількість гармат. При розподілі Польщі все це 14 вересня 1772 року було конфісковано австрійським урядом. Крім артилерії військо воєводи складалося з піхоти, кавалерії та інших військ. При в'їзді до замку стояв будинок варти, де постійно перебувала частина війська. Коли Потоцький виїжджав або в'їжджав до замку, військо зі зброєю віддавало йому честь під звуки горнів та бубнів. Частину приміщень замку займали стайні, возовні та інші господарські приміщення. Палац спочатку мав дерев'яний частокіл, який пізніше був замінений на кам'яний мур.
Двір воєводи був таким самим великим, як і королівський, з тією ж системою розподілу, урядами, що удільні князівства, та складався з найкращих шляхтичів. Двір воєводи складався з 30 дворян, всі вони були шляхтичами. Маршалком двору в Потоцького був Володимир , секретарем — Кароль гр. Сєраковський.
У палаці бували та працювали митці: Станіслав Строїнський, Франц Смуглевич, Марчелло Баччареллі, Помпоніус Батоні та інші. Вони виконали ряд портретів родини Ф. С. Потоцького, серед них його портрети в кунтуші та в лицарських обладунках. Пізніше велику кількість полотен відомих майстрів С. Щ. Потоцький забрав до палацу в Тульчині.
Після першого поділу Польщі (1772 р.) палац відійшов до володінь Австро-Угорщини і втратив своє значення та велич.
Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катажина Коссаковська.
Єдиний син Ф. С. Потоцького — Станіслав Щенсний Потоцький — не бажав жити під австрійською владою та переніс свою резиденцію з Кристинополя до Тульчина. В Тульчині він збудував найбільший на той час палац та заклав навколо нього парк на зразок Кристинополя. Ідеї парку в Кристинополі були запозичені С. Щ. Потоцьким також для закладення Софіївки в Умані.
Розташування та план палацу
Палац складався з двох подвір'їв та парку. В'їзд на перше подвір'я йшов від міського ринку через низьку ковану залізну браму на мурованих стовпах, яка на французький зразок була висунута незначно вперед. На першому подвір'ї з боків в'їзду були ще дві невеликі брами. В'їзд у праву браму вів до возовень, а в ліву — до оранжерей та квітників.
Навпроти першої брами в глибині першого двору був в'їзд до палацу через другу муровану браму, в якій посередині була вежа з годинником, а з боків — будинки для замкового гарнізону. Навпроти другої в'їзної брами був сам палац.
Друге замкове подвір'я мало вигляд шестикутника, наближеного формою до квадрата. Весь цей простір був навколо повністю забудований. Над усіма забудовами домінував двоповерховий палац, бічні прибудови якого плавно переходили в загальні забудови замку.
Справа від шестикутного подвір'я були великі стайні, забудовані у формі квадрату, а зліва — семетрично — кухні з приміщенями для челяді. Сам палац складався з центральної двоповерхової частини та двох бічних з мансардовими оздобленими дахами. Середня частина палацу була оздоблена в стилі рококо.
Палацовий парк
Кристинопольський парк був оточений навколо каналом з водою. До парку каналом була направлена також річка Солокія, яка постачала воду до шлюзової системи, яка в свою чергу постачала воду на чотири фонтани-водойми, котрі оздоблювали партери. Також річка поставляла воду на водоспад та впадала в величезну водойму-фонтан «Нептун».
Перед палацом з боку парку були великі клумби у вигляді тераси. Тераса була оздоблена навколо кованою балюстрадою. Посередині двох клумб були фонтани. За терасою містився великий партер у вигляді прямокутника, позаду якого — довгий Великий канал, оточений колонами та фонтанами. Закінчувався канал голландською шлюзовою системою, яка регулювала рівень води в каналах. Направо від великого каналу був фонтан-водойма «Нептун», а наліво — дві менші водойми. Біля однієї з них на терасі стояв павільйон, оточений балюстрадою з вазонами. Посередині містилася італійська тераса з бельведером. Головна балюстрада була оздоблена аркадами.
Теперішній стан
На початку XX ст. замку вже не було. За нашого часу замку також не існує, залишився в жалюгідному стані тільки палац. Тому одним з пріоритетних завдань є реставрація палацу, що надало б йому цінності як туристичного об'єкта.
-
- Київський воєвода Францішек Потоцький
- Воєводина Анна Потоцька
- Станіслав Потоцький
Джерела
- Іван Родічкін, Ольга Родічкіна. Маєток Потоцьких — Кристинопільський Версаль // Старовинні маєтки України. — К. : Мистецтво, 2009. — С. 384.
- Jan Czernecki. Mały Król na Rusi i jego stolica Krystynopol [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1939.
Примітки
- Палацовий садово-парковий комплекс за проектом архітектора П'єра Ріко де Тірреґайля у Кристинополі..Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура.2019; Випуск 1, Номер 2: 20-38
Посилання
- Палац Потоцьких у Червонограді [ 15 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dokladnishe U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palac Potockih Kristino polskij palac inshi nazvi Palac Potockih u Chervonogradi palacovij kompleks pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya u misti Chervonograd kolis Kristinopol Lvivskoyi oblasti Kristinopolskij palacKristinopolskij palacKristinopolskij palac Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaKristinopolskij palacKristinopolskij palac Lvivska oblast Pokazati na mapi Lvivska oblastKrayina UkrayinaTeritorialna odinicyaChervonogradskij rajon Lvivska oblastMisceznahodzhennyaChervonograd50 22 pn sh 24 14 sh d 50 367 pn sh 24 233 sh d 50 367 24 233 Koordinati 50 22 pn sh 24 14 sh d 50 367 pn sh 24 233 sh d 50 367 24 233Stilbaroko klasicizmArhitektorP yer Riko de TirregajlBudivnikFrancishek Salezij PotockijSporudzhennya1756 1760 Kristinopolskij palac u VikishovishiIstoriyaU 1756 1760 rr za inshimi danimi 1756 1762 rr F S Potockij onuk Feliksa Kazimira Potockogo perebuduvav Kristinopolskij mayetok F K Potockogo na palac francuzkogo stilyu j otochiv jogo parkom Ce vse bulo zroblenimi z velikoyu pishnistyu i zatratoyu znachnih koshtiv ta energiyi Palacovij park plosheyu ponad 6 ga buv podibnij na Versalskij z velikoyu kilkistyu kanaliv shtuchnih vodospadiv ta fontaniv Park i palac buv zaproektovanij P yerom Riko de Tirregajlem P yer Riko de Tirrgej Francisk Potockij Za chasiv voyevodi Potockogo cherez park protikala richka Solokiya i robila jogo nadzvichajno malovnichim Solokiya ta Bug otochuvali palac i utvoryuvali prirodnu oboronu palac buv pokritij zi storoni pid yizdu gontom a reshta solomoyu oskilki v ti chasi dotrimuvalisya dumki sho soloma krashe zberigaye teplo V 1904 roci chastinu dahu bulo pokrito blyahoyu a chastina zostavalas kritoyu gontom 1856 roku pislya pozhezhi palac buv chastkovo perebudovanij todi buv zminenij fasad ale palac zberig svoyi zagalni risi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni rosijski vijska znachno znishili palac zseredini voni povirivali vikna dveri shodi porujnuvali kamini tosho U palaci buli zali balova koncertna teatralni mensha ta bilsha U najblizhchomu do palacu budinku mistilas zamkova kuhnya ta pomeshkannya dlya prislugi palacu v inshomu budinku zhiv sadivnik ekonomi ta inshi uryadovi osobi serednoyi kategoriyi Dvoryani ta vishi uryadovci zajmali okremi budinki V budinku poblizu palacu mistilasya administraciya vsih mayetkiv F S Potockogo Za nim mistilasya brovarnya vinokurnya navproti nih buli rozmisheni kazarmi vlasnogo vijska Voyevoda mav tilki v Kristinopolskomu zamku kilka desyatkiv garmat sho na ti chasi bulo duzhe bagato takozh v inshih mayetkah bula velika kilkist garmat Pri rozpodili Polshi vse ce 14 veresnya 1772 roku bulo konfiskovano avstrijskim uryadom Krim artileriyi vijsko voyevodi skladalosya z pihoti kavaleriyi ta inshih vijsk Pri v yizdi do zamku stoyav budinok varti de postijno perebuvala chastina vijska Koli Potockij viyizhdzhav abo v yizhdzhav do zamku vijsko zi zbroyeyu viddavalo jomu chest pid zvuki gorniv ta bubniv Chastinu primishen zamku zajmali stajni vozovni ta inshi gospodarski primishennya Palac spochatku mav derev yanij chastokil yakij piznishe buv zaminenij na kam yanij mur Dvir voyevodi buv takim samim velikim yak i korolivskij z tiyeyu zh sistemoyu rozpodilu uryadami sho udilni knyazivstva ta skladavsya z najkrashih shlyahtichiv Dvir voyevodi skladavsya z 30 dvoryan vsi voni buli shlyahtichami Marshalkom dvoru v Potockogo buv Volodimir sekretarem Karol gr Syerakovskij U palaci buvali ta pracyuvali mitci Stanislav Stroyinskij Franc Smuglevich Marchello Bachcharelli Pomponius Batoni ta inshi Voni vikonali ryad portretiv rodini F S Potockogo sered nih jogo portreti v kuntushi ta v licarskih obladunkah Piznishe veliku kilkist poloten vidomih majstriv S Sh Potockij zabrav do palacu v Tulchini Pislya pershogo podilu Polshi 1772 r palac vidijshov do volodin Avstro Ugorshini i vtrativ svoye znachennya ta velich Palacom z kincya XVIII st volodila Katazhina Kossakovska Yedinij sin F S Potockogo Stanislav Shensnij Potockij ne bazhav zhiti pid avstrijskoyu vladoyu ta perenis svoyu rezidenciyu z Kristinopolya do Tulchina V Tulchini vin zbuduvav najbilshij na toj chas palac ta zaklav navkolo nogo park na zrazok Kristinopolya Ideyi parku v Kristinopoli buli zapozicheni S Sh Potockim takozh dlya zakladennya Sofiyivki v Umani Roztashuvannya ta plan palacuPalac u Kristinopoli 1912 r Palac u Kristinopoli z fasadu 2010 rik Palac skladavsya z dvoh podvir yiv ta parku V yizd na pershe podvir ya jshov vid miskogo rinku cherez nizku kovanu zaliznu bramu na murovanih stovpah yaka na francuzkij zrazok bula visunuta neznachno vpered Na pershomu podvir yi z bokiv v yizdu buli she dvi neveliki brami V yizd u pravu bramu viv do vozoven a v livu do oranzherej ta kvitnikiv Navproti pershoyi brami v glibini pershogo dvoru buv v yizd do palacu cherez drugu murovanu bramu v yakij poseredini bula vezha z godinnikom a z bokiv budinki dlya zamkovogo garnizonu Navproti drugoyi v yiznoyi brami buv sam palac Druge zamkove podvir ya malo viglyad shestikutnika nablizhenogo formoyu do kvadrata Ves cej prostir buv navkolo povnistyu zabudovanij Nad usima zabudovami dominuvav dvopoverhovij palac bichni pribudovi yakogo plavno perehodili v zagalni zabudovi zamku Sprava vid shestikutnogo podvir ya buli veliki stajni zabudovani u formi kvadratu a zliva semetrichno kuhni z primishenyami dlya chelyadi Sam palac skladavsya z centralnoyi dvopoverhovoyi chastini ta dvoh bichnih z mansardovimi ozdoblenimi dahami Serednya chastina palacu bula ozdoblena v stili rokoko Viglyad zi shodu u 2023 rociPalacovij park Kristinopolskij park buv otochenij navkolo kanalom z vodoyu Do parku kanalom bula napravlena takozh richka Solokiya yaka postachala vodu do shlyuzovoyi sistemi yaka v svoyu chergu postachala vodu na chotiri fontani vodojmi kotri ozdoblyuvali parteri Takozh richka postavlyala vodu na vodospad ta vpadala v velicheznu vodojmu fontan Neptun Pered palacom z boku parku buli veliki klumbi u viglyadi terasi Terasa bula ozdoblena navkolo kovanoyu balyustradoyu Poseredini dvoh klumb buli fontani Za terasoyu mistivsya velikij parter u viglyadi pryamokutnika pozadu yakogo dovgij Velikij kanal otochenij kolonami ta fontanami Zakinchuvavsya kanal gollandskoyu shlyuzovoyu sistemoyu yaka regulyuvala riven vodi v kanalah Napravo vid velikogo kanalu buv fontan vodojma Neptun a nalivo dvi menshi vodojmi Bilya odniyeyi z nih na terasi stoyav paviljon otochenij balyustradoyu z vazonami Poseredini mistilasya italijska terasa z belvederom Golovna balyustrada bula ozdoblena arkadami Teperishnij stanNa pochatku XX st zamku vzhe ne bulo Za nashogo chasu zamku takozh ne isnuye zalishivsya v zhalyugidnomu stani tilki palac Tomu odnim z prioritetnih zavdan ye restavraciya palacu sho nadalo b jomu cinnosti yak turistichnogo ob yekta Feliks Kazimir Potockij Kiyivskij voyevoda Francishek Potockij Voyevodina Anna Potocka Stanislav PotockijViglyad iz zahodu u 2023 rociDzherelaIvan Rodichkin Olga Rodichkina Mayetok Potockih Kristinopilskij Versal Starovinni mayetki Ukrayini K Mistectvo 2009 S 384 Jan Czernecki Maly Krol na Rusi i jego stolica Krystynopol 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Krakow 1939 PrimitkiPalacovij sadovo parkovij kompleks za proektom arhitektora P yera Riko de Tirregajlya u Kristinopoli Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Seriya Arhitektura 2019 Vipusk 1 Nomer 2 20 38PosilannyaPalac Potockih u Chervonogradi 15 bereznya 2013 u Wayback Machine