Ку́цівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Ротмістрівської сільської громади.
село Куцівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Ротмістрівська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | XVIII століття |
Населення | 691 |
Площа | 4,693 км² |
Поштовий індекс | 20750 |
Телефонний код | +380 4733 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д.Координати: 49°04′26″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 49.07389° пн. ш. 31.64389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 145 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Ротмістрівка |
Карта | |
Куцівка | |
Куцівка | |
Мапа | |
Куцівка у Вікісховищі |
Назва
Назва села походить від куцої балки, де розташоване село. Стара назва села — Куца Балка. Тюркське слово «куца» означає «коротка»
Географія
Розташована на річці Гнилий Ташлик, за 25 км на південний захід від районного центру Сміла, за 15 км від найближчої залізничної станції Володимирівка та за 17 км від станції Сердюківка. Лежить на висоті 191 м над рівнем моря.
В «Географічному словнику Королівства Польського» Куцівка (пол. Kucówka) згадується як село, розташоване по обидва боки річки Сухий Ташлик, за 5 верст південніше Матусова.
Площа — 4,693 км² (469,3 га).
Куцівку позначено на картах Олександра Яблоновського, Олексія Бобринського (1894) та (1901).
Історія
Неподалік Куцівки виявлено кургани скіфських часів. В одному з них знайдено поховання воїна.
Новий час
Село Куцівка виникло у XVIII столітті. Її власниками були польські князі Любомирські. Село входило до складу княжого Смілянського маєтку (так званої «Смілянської волості»). 2 січня 1787 року князь Франциск Ксаверій Любомирський, російський генерал-майор, продав свій Смілянський маєток російському князю і фельдмаршалу Григорію Потьомкіну за 2 мільйони російських рублів. Куплений маєток складався з 7 ключів: Смілянського, Шполянського, Туріанського, Городищенського, Ольшанського, Радиванівського и Межиріцього; село Куцівка входило до Шполянского ключа.
Після смерті Потьомкіна в 1791 році Смілянський маєток був поділений між його племінниками і племінницями з родів Висоцьких, , та Енгельгардтів. Після домовленостей спадкоємців у 1795—1795 роках село Куцівка отримав у власність російський генерал-майор Миколай Висоцький.
1811 року Висоцький продав село Куцівку російським дворянам , що походили з донських козаків. 1846 року коштом генералів Олексія Орлова та його сина Івана в селі була споруджена Церква Різдва Богородиці.
XX століття
На початку XX століття село Куцівка належало російському підприємцеві українського походження Миколі Терещенку.
У 1903—1904 роках в Куцівці та сусідній Макіївці відбулися селянські заворушення, спричинені конфліктом між селянами, найманами робітниками та економом Терещенків. У грудні 1917 року селяни обох сіл пограбували панську економію в Макіївці, вивізши звідти фураж для худоби. Незабаром до Києва з Куцівки була направлена телеграма: «Экстренно! Прошу направить помощь для предотвращения разгрома Макиевской економии. Начальник Черкаского уезда. 5 декабря 1918 года».
На початку XX століття у Куцівській школі викладала у початкових класах випускниця Київського училища духовного відомства Ганна Костянтинівна Колодченко (Мелешко) (1885-1964)
85 жителів Куцівки нагороджені орденами й медалями СРСР за участь у німецько-радянській війні. Комуністична влада встановила в селі «Обеліск Слави на честь воїнів-визволителів».
За роки радянської влади з села вийшло 144 чоловіка з вищою і середньою спеціальною освітою. На 1972 рік в Куцівці було 45 комуністів КПУ і 51 член ВЛКСМ.
Адміністративна історія
- До 1793 року: Річ Посполита, Корона Польська, Київське воєводство, (до ІІ поділу Речі Посполитої)
- З 1793 року: Російська імперія, Київське намісництво.
- З 1795 року: Російська імперія, Вознесенське намісництво, Черкаський повіт.
- З 1796 року: Російська імперія, Київська губернія, Черкаський повіт, Матусівська волость, село Куцівка (рос. Куцовка).
- З 1929 року: СРСР, УРСР, Київська область, Смілянський район, село Куцівка
- З 1954 року: СРСР, УРСР, Черкаська область, Смілянський район, село Куцівка
- З 1991 року: Україна, Черкаська область, Смілянський район, село Куцівка
- З 2020 року: Україна, Черкаська область, Черкаський район, Ротмістрівська сільська громада, село Куцівка
Населення
Економіка
У 1900 році село Куцівка займало 5403 десятини землі. З них 2463 належало Миколі Терещенку, а 2092 десятин — селянам.
1926 року в селі організовано перший колгосп «Жовтневий шлях». В 1929 році — колгосп «Червоний передовик». У 1956 році в колгоспі ім. Сталіна побудовано колгоспну гідроелектростанцію. У 1972 році на території села працювала центральна садиба колгоспу «Правда» (обробляє 2488 га землі, у тому числі орної — 1316 га). Вирощує зернові й технічні культури, має розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
За вирощування високих врожаїв 123 колгоспники Куцівки були відзначені нагородами уряду УРСР.
1995 року було завершено газифікацію села.
На території села діє ТОВ "МТС «Альфа-Агро», фермерські господарства «Обрій» та «Схід», садочок «Барвінок», філія ощадбанку, відділення зв'язку, п'ять магазинів приватних підприємців.
Культура
У 1778–1871 роках в селі діяла .
В 1834–1846 роках в селі збудували нову . Фундаторами будівництва були власники села, російські генерали Олексій та Іван Орлови. Церкву спорудили в стилі пізнього класицизму. Архітектором будівництва був . Храм споруджували без цементу, кованими цвяхами і тесаною вагонкою. Близько 1895 року в цій церкві хрестили українського письменика Тодося Осьмачку. Після встановлення радянської влади у 1920-х роках церкву закрили й намагалися зруйнувати. Згодом перетворили на сільський клуб.
- Церква Різдва Богородиці
- Вівтар Церкви Різдва Богородиці
- Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці
- Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці
- Інтер'єр Церкви Різдва Богородиці
У селі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека.
У 2006 році в селі встановили пам'ятник Тодосю Осьмачці.
Уродженці
- Осьмачка Теодосій Степанович (1895—1962) — письменник, поет, перекладач.
- Чернявський Іван Єремійович (1930—2001) — український спортсмен, бігун на довгі дистанції, фіналіст XVI Олімпійських ігор.
Інфраструктура
У 1900 році в Куцівці діяли:
- Православна церква
- Церковна школа
- 1 хлібна крамниця
- 1 водяний млин
- 11 вітряків
- 1 кузня.
У 1970-х роках в Куцівці діяли:
- восьмирічна школа
- будинок культури на 450 місць
- клуб
- бібліотека для дорослих (фонд 6000 книжок)
- широкоекранна кіноустановка
- медпункт
- дитячі ясла
- продуктовий, промтоварний і господарський магазини.
Примітки
- Село Куцівка // Смілянська райдержадмінстрація.
- Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
- Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
- Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: 1864. — с. 610—659. [1] [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія села Макіївка та його Свято-Миколаївського православного храму [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ.
- Галерея сложных судеб. Александр Колодченко - сельский учитель знал историю лучше Грушевского (укр.), процитовано 17 травня 2022
- Ф. 158. Покровская церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1778—1871) // Фонди державного архіву Черкаської області.
- Ф. 272. Рождествобогородицкая церковь, с. Куцовка Черкасского уезда Киевской губернии (1834—1856) // Фонди державного архіву Черкаської області
Див. також
Джерела
- Kucówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880—1914. — T. 4. — S. 840.
- Куцівка // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с.
Посилання
- Куцівка[недоступне посилання з квітня 2019] // Верховна Ради України.
- Село Куцівка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Смілянська райдержадмінстрація.
- Нікітенко, Л. Хочемо створити повноцінний музей Осьмачки [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // Україна Молода.
- Хамаза, В. // Черкаський спорт. — 20 лютого 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kucivka Ku civka selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Rotmistrivskoyi silskoyi gromadi selo KucivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Rotmistrivska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane XVIII stolittyaNaselennya 691Plosha 4 693 km Poshtovij indeks 20750Telefonnij kod 380 4733Geografichni daniGeografichni koordinati 49 04 26 pn sh 31 38 38 sh d 49 07389 pn sh 31 64389 sh d 49 07389 31 64389 Koordinati 49 04 26 pn sh 31 38 38 sh d 49 07389 pn sh 31 64389 sh d 49 07389 31 64389Serednya visota nad rivnem morya 145 mMisceva vladaAdresa radi s RotmistrivkaKartaKucivkaKucivkaMapa Kucivka u VikishovishiNazvaNazva sela pohodit vid kucoyi balki de roztashovane selo Stara nazva sela Kuca Balka Tyurkske slovo kuca oznachaye korotka GeografiyaRoztashovana na richci Gnilij Tashlik za 25 km na pivdennij zahid vid rajonnogo centru Smila za 15 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Volodimirivka ta za 17 km vid stanciyi Serdyukivka Lezhit na visoti 191 m nad rivnem morya V Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo Kucivka pol Kucowka zgaduyetsya yak selo roztashovane po obidva boki richki Suhij Tashlik za 5 verst pivdennishe Matusova Plosha 4 693 km 469 3 ga Kucivku poznacheno na kartah Oleksandra Yablonovskogo Oleksiya Bobrinskogo 1894 ta 1901 IstoriyaNepodalik Kucivki viyavleno kurgani skifskih chasiv V odnomu z nih znajdeno pohovannya voyina Novij chas Selo Kucivka viniklo u XVIII stolitti Yiyi vlasnikami buli polski knyazi Lyubomirski Selo vhodilo do skladu knyazhogo Smilyanskogo mayetku tak zvanoyi Smilyanskoyi volosti 2 sichnya 1787 roku knyaz Francisk Ksaverij Lyubomirskij rosijskij general major prodav svij Smilyanskij mayetok rosijskomu knyazyu i feldmarshalu Grigoriyu Potomkinu za 2 miljoni rosijskih rubliv Kuplenij mayetok skladavsya z 7 klyuchiv Smilyanskogo Shpolyanskogo Turianskogo Gorodishenskogo Olshanskogo Radivanivskogo i Mezhiricogo selo Kucivka vhodilo do Shpolyanskogo klyucha Pislya smerti Potomkina v 1791 roci Smilyanskij mayetok buv podilenij mizh jogo pleminnikami i pleminnicyami z rodiv Visockih ta Engelgardtiv Pislya domovlenostej spadkoyemciv u 1795 1795 rokah selo Kucivka otrimav u vlasnist rosijskij general major Mikolaj Visockij 1811 roku Visockij prodav selo Kucivku rosijskim dvoryanam sho pohodili z donskih kozakiv 1846 roku koshtom generaliv Oleksiya Orlova ta jogo sina Ivana v seli bula sporudzhena Cerkva Rizdva Bogorodici XX stolittya Na pochatku XX stolittya selo Kucivka nalezhalo rosijskomu pidpriyemcevi ukrayinskogo pohodzhennya Mikoli Tereshenku U 1903 1904 rokah v Kucivci ta susidnij Makiyivci vidbulisya selyanski zavorushennya sprichineni konfliktom mizh selyanami najmanami robitnikami ta ekonomom Tereshenkiv U grudni 1917 roku selyani oboh sil pograbuvali pansku ekonomiyu v Makiyivci vivizshi zvidti furazh dlya hudobi Nezabarom do Kiyeva z Kucivki bula napravlena telegrama Ekstrenno Proshu napravit pomosh dlya predotvrasheniya razgroma Makievskoj ekonomii Nachalnik Cherkaskogo uezda 5 dekabrya 1918 goda Na pochatku XX stolittya u Kucivskij shkoli vikladala u pochatkovih klasah vipusknicya Kiyivskogo uchilisha duhovnogo vidomstva Ganna Kostyantinivna Kolodchenko Meleshko 1885 1964 85 zhiteliv Kucivki nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR za uchast u nimecko radyanskij vijni Komunistichna vlada vstanovila v seli Obelisk Slavi na chest voyiniv vizvoliteliv Za roki radyanskoyi vladi z sela vijshlo 144 cholovika z vishoyu i serednoyu specialnoyu osvitoyu Na 1972 rik v Kucivci bulo 45 komunistiv KPU i 51 chlen VLKSM Administrativna istoriya Do 1793 roku Rich Pospolita Korona Polska Kiyivske voyevodstvo do II podilu Rechi Pospolitoyi Z 1793 roku Rosijska imperiya Kiyivske namisnictvo Z 1795 roku Rosijska imperiya Voznesenske namisnictvo Cherkaskij povit Z 1796 roku Rosijska imperiya Kiyivska guberniya Cherkaskij povit Matusivska volost selo Kucivka ros Kucovka Z 1929 roku SRSR URSR Kiyivska oblast Smilyanskij rajon selo Kucivka Z 1954 roku SRSR URSR Cherkaska oblast Smilyanskij rajon selo Kucivka Z 1991 roku Ukrayina Cherkaska oblast Smilyanskij rajon selo Kucivka Z 2020 roku Ukrayina Cherkaska oblast Cherkaskij rajon Rotmistrivska silska gromada selo KucivkaNaselennya1859 1233 meshkanci 1900 1995 meshkanciv 395 dvoriv 1970 1350 meshkanci 2000 840 meshkanci 2015 691 meshkanec 388 dvoriv EkonomikaU 1900 roci selo Kucivka zajmalo 5403 desyatini zemli Z nih 2463 nalezhalo Mikoli Tereshenku a 2092 desyatin selyanam 1926 roku v seli organizovano pershij kolgosp Zhovtnevij shlyah V 1929 roci kolgosp Chervonij peredovik U 1956 roci v kolgospi im Stalina pobudovano kolgospnu gidroelektrostanciyu U 1972 roci na teritoriyi sela pracyuvala centralna sadiba kolgospu Pravda obroblyaye 2488 ga zemli u tomu chisli ornoyi 1316 ga Viroshuye zernovi j tehnichni kulturi maye rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Za viroshuvannya visokih vrozhayiv 123 kolgospniki Kucivki buli vidznacheni nagorodami uryadu URSR 1995 roku bulo zaversheno gazifikaciyu sela Na teritoriyi sela diye TOV MTS Alfa Agro fermerski gospodarstva Obrij ta Shid sadochok Barvinok filiya oshadbanku viddilennya zv yazku p yat magaziniv privatnih pidpriyemciv KulturaU 1778 1871 rokah v seli diyala V 1834 1846 rokah v seli zbuduvali novu Fundatorami budivnictva buli vlasniki sela rosijski generali Oleksij ta Ivan Orlovi Cerkvu sporudili v stili piznogo klasicizmu Arhitektorom budivnictva buv Hram sporudzhuvali bez cementu kovanimi cvyahami i tesanoyu vagonkoyu Blizko 1895 roku v cij cerkvi hrestili ukrayinskogo pismenika Todosya Osmachku Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi u 1920 h rokah cerkvu zakrili j namagalisya zrujnuvati Zgodom peretvorili na silskij klub Cerkva Rizdva Bogorodici Vivtar Cerkvi Rizdva Bogorodici Inter yer Cerkvi Rizdva Bogorodici Inter yer Cerkvi Rizdva Bogorodici Inter yer Cerkvi Rizdva Bogorodici U seli diyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv feldshersko akusherskij punkt Budinok kulturi biblioteka U 2006 roci v seli vstanovili pam yatnik Todosyu Osmachci UrodzhenciTodos OsmachkaOsmachka Teodosij Stepanovich 1895 1962 pismennik poet perekladach Chernyavskij Ivan Yeremijovich 1930 2001 ukrayinskij sportsmen bigun na dovgi distanciyi finalist XVI Olimpijskih igor InfrastrukturaU 1900 roci v Kucivci diyali Pravoslavna cerkva Cerkovna shkola 1 hlibna kramnicya 1 vodyanij mlin 11 vitryakiv 1 kuznya U 1970 h rokah v Kucivci diyali vosmirichna shkola budinok kulturi na 450 misc klub biblioteka dlya doroslih fond 6000 knizhok shirokoekranna kinoustanovka medpunkt dityachi yasla produktovij promtovarnij i gospodarskij magazini PrimitkiSelo Kucivka Smilyanska rajderzhadminstraciya Kucivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Cherkaska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 788 s Kucowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 T 4 S 840 Pohilevich L I Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 s 610 659 1 4 lipnya 2015 u Wayback Machine Istoriya sela Makiyivka ta jogo Svyato Mikolayivskogo pravoslavnogo hramu 3 lipnya 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt Cherkaskoyi Yeparhiyi UPC Galereya slozhnyh sudeb Aleksandr Kolodchenko selskij uchitel znal istoriyu luchshe Grushevskogo ukr procitovano 17 travnya 2022 F 158 Pokrovskaya cerkov s Kucovka Cherkasskogo uezda Kievskoj gubernii 1778 1871 Fondi derzhavnogo arhivu Cherkaskoyi oblasti F 272 Rozhdestvobogorodickaya cerkov s Kucovka Cherkasskogo uezda Kievskoj gubernii 1834 1856 Fondi derzhavnogo arhivu Cherkaskoyi oblastiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaKucowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 T 4 S 840 Kucivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Cherkaska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 788 s PosilannyaKucivka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Verhovna Radi Ukrayini Selo Kucivka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Smilyanska rajderzhadminstraciya Nikitenko L Hochemo stvoriti povnocinnij muzej Osmachki 3 lipnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina Moloda Hamaza V Cherkaskij sport 20 lyutogo 2013