Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єпископ Інокентій (в миру Іван Кульчицький (1681, Чернігівщина — 27 листопада 1731, Іркутськ) — український православний діяч УПЦ. Єпископ Іркутський і Нерчинський, перший єпископ Східного Сибіру. Ректор Московської слов'яно-греко-латинської академії.
| Інокентій (Кульчицький) | |
 | |
| Альма-матер: | Національний університет «Києво-Могилянська академія» і Київська духовна академія |
|---|---|
| Діяльність: | священник |
| Народження: | 1680[1] або 1682[1] Чернігівська губернія |
| Смерть: | 27 листопада (8 грудня) 1731 або 26 листопада 1731[1] Іркутськ, Сибірська губернія, Російська імперія |
| Похований: | Іркутськ |
| | |
Місіонер у Бурятії та інших країнах Східного Сибіру. Майстер теологічних дискусій з ламаїстами.
Біографія
Майбутній святитель Інокентій народився в 1681 році в Чернігівському полку в сім'ї, що походила зі старовинного шляхетського роду Кульчицьких. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, яку закінчив в 1706 році. Незабаром прийняв чернецтво і в Києво-Печерській Лаврі був зведений у сан ієромонаха.
У 1714 — 1718 роках обіймав посади префекта і викладача філософії у Слов'яно-греко-латинській академії в Москві, в 1718 — 1721 роках перебував в Олександро-Невській Лаврі у Санкт-Петербурзі у званні соборного ієромонаха і відповідав за діяльність флотських ієромонахів. У 1720 році виконував обов'язки намісника Лаври.
З 5 травня 1722 року він єпископ Переяславський і призначений керівником місії в Китаї, але не був пропущений в Пекін китайськими єзуїтами. Тому Інокентій був змушений провести три роки в Селенгінську, де проповідував слово Боже і привертав в православну віру. Місцевих, котрі прийняли православ'я називав братами. Вони самі, не вміючи правильно вимовляти слово «брат», говорили «Бурат», що нібито перетворилося на «бурят» — назва народності. Для спілкування з ними Інокентій вивчив монгольську мову.
У березні 1725 указом Святійшого Синоду єпископ Інокентій Кульчицький спрямований у Вознесенський монастир. На прохання митрополита Тобольського і Сибірського Антонія Стаховського здійснював священицькі та дияконські хіротонії, а 15 січня 1727 року, з утворенням окремої Іркутської єпархії, став єпископом Іркутським і Нерчинським. Йому підпорядковувалися Іркутськ, Нерчинськ, Селенгінськ і Верхньоудинськ з повітами, в яких налічувалося 50 церков і 4 монастирі. У травні 1728 були приєднані Ілімськ і Діутськ з повітами. У 1733 році кількість храмів досягло 72, монастирів — 8.
Святителю доводилося багато боротися з дикими сибірськими норовами: розпустою, п'янством, бійками. Він заборонив відспівувати померлих від спиртного, вважаючи їх самогубцями, і був проти поховання їх на звичайному цвинтарі. Багатьох продовжував звертати в православну віру. Лама Лапсан, якому він довірив викладання буддизму в російсько-монгольській школі, заснованій в 1724 році митрополитом Антонієм Стаховським, після кончини Інокентія, прийняв хрещення сам і хрестив весь рід.
26 листопада 1731 святитель спочив та похоронений у Вознесенській обителі. Вперше мощі були знайдені в 1764 році, а в 1783 році, коли в монастирі, де він спочив, сталася пожежа, що знищила всю обитель, вціліла лише одна церква, під якою спочивали мощі угодника Іркутського. 9 лютого 1805 відбулося відкриття мощей і зарахування до лику святих. Вони відкрито спочивали в срібній позолоченій раці. Любов Бурятії до уродженця Гетьманщини була явною та масовою, що занепокоїло радянський режим. У 1921 році його мощі всупереч елементарним етичним нормам були перевезені більшовиками до Москви й оголошені «удивительно и искусно бальзамированными», а невдовзі зникли. Лише нещодавно вони були віднайдені в Ярославльському історико-архітектурному музеї, а 2 вересня 1990 року урочисто перенесені до Знаменського собору в Іркутську.
Література
- Житие Святого Иннокентия, 1-го епископа Иркутского. — Томск, 1876;
- Здравомыслов К. Я. Иннокентий (Кульчицкий) // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- Наумова О. Е. Иркутская епархия XVIII — 1-й пол. XIX в. — Иркутск, 1996.
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Kulchickij Yepiskop Inokentij v miru Ivan Kulchickij 1681 Chernigivshina 27 listopada 1731 Irkutsk ukrayinskij pravoslavnij diyach UPC Yepiskop Irkutskij i Nerchinskij pershij yepiskop Shidnogo Sibiru Rektor Moskovskoyi slov yano greko latinskoyi akademiyi Inokentij Kulchickij Alma mater Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya i Kiyivska duhovna akademiyaDiyalnist svyashennikNarodzhennya 1680 1 abo 1682 1 Chernigivska guberniyaSmert 27 listopada 8 grudnya 1731 abo 26 listopada 1731 1731 11 26 1 Irkutsk Sibirska guberniya Rosijska imperiyaPohovanij Irkutsk Inokentij u Vikishovishi Misioner u Buryatiyi ta inshih krayinah Shidnogo Sibiru Majster teologichnih diskusij z lamayistami 9 lyutogo 1805 roku zarahovanij do liku svyatih BiografiyaMajbutnij svyatitel Inokentij narodivsya v 1681 roci v Chernigivskomu polku v sim yi sho pohodila zi starovinnogo shlyahetskogo rodu Kulchickih Osvitu zdobuv u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi yaku zakinchiv v 1706 roci Nezabarom prijnyav chernectvo i v Kiyevo Pecherskij Lavri buv zvedenij u san iyeromonaha U 1714 1718 rokah obijmav posadi prefekta i vikladacha filosofiyi u Slov yano greko latinskij akademiyi v Moskvi v 1718 1721 rokah perebuvav v Oleksandro Nevskij Lavri u Sankt Peterburzi u zvanni sobornogo iyeromonaha i vidpovidav za diyalnist flotskih iyeromonahiv U 1720 roci vikonuvav obov yazki namisnika Lavri Z 5 travnya 1722 roku vin yepiskop Pereyaslavskij i priznachenij kerivnikom misiyi v Kitayi ale ne buv propushenij v Pekin kitajskimi yezuyitami Tomu Inokentij buv zmushenij provesti tri roki v Selenginsku de propoviduvav slovo Bozhe i privertav v pravoslavnu viru Miscevih kotri prijnyali pravoslav ya nazivav bratami Voni sami ne vmiyuchi pravilno vimovlyati slovo brat govorili Burat sho nibito peretvorilosya na buryat nazva narodnosti Dlya spilkuvannya z nimi Inokentij vivchiv mongolsku movu U berezni 1725 ukazom Svyatijshogo Sinodu yepiskop Inokentij Kulchickij spryamovanij u Voznesenskij monastir Na prohannya mitropolita Tobolskogo i Sibirskogo Antoniya Stahovskogo zdijsnyuvav svyashenicki ta diyakonski hirotoniyi a 15 sichnya 1727 roku z utvorennyam okremoyi Irkutskoyi yeparhiyi stav yepiskopom Irkutskim i Nerchinskim Jomu pidporyadkovuvalisya Irkutsk Nerchinsk Selenginsk i Verhnoudinsk z povitami v yakih nalichuvalosya 50 cerkov i 4 monastiri U travni 1728 buli priyednani Ilimsk i Diutsk z povitami U 1733 roci kilkist hramiv dosyaglo 72 monastiriv 8 Svyatitelyu dovodilosya bagato borotisya z dikimi sibirskimi norovami rozpustoyu p yanstvom bijkami Vin zaboroniv vidspivuvati pomerlih vid spirtnogo vvazhayuchi yih samogubcyami i buv proti pohovannya yih na zvichajnomu cvintari Bagatoh prodovzhuvav zvertati v pravoslavnu viru Lama Lapsan yakomu vin doviriv vikladannya buddizmu v rosijsko mongolskij shkoli zasnovanij v 1724 roci mitropolitom Antoniyem Stahovskim pislya konchini Inokentiya prijnyav hreshennya sam i hrestiv ves rid 26 listopada 1731 svyatitel spochiv ta pohoronenij u Voznesenskij obiteli Vpershe moshi buli znajdeni v 1764 roci a v 1783 roci koli v monastiri de vin spochiv stalasya pozhezha sho znishila vsyu obitel vcilila lishe odna cerkva pid yakoyu spochivali moshi ugodnika Irkutskogo 9 lyutogo 1805 vidbulosya vidkrittya moshej i zarahuvannya do liku svyatih Voni vidkrito spochivali v sribnij pozolochenij raci Lyubov Buryatiyi do urodzhencya Getmanshini bula yavnoyu ta masovoyu sho zanepokoyilo radyanskij rezhim U 1921 roci jogo moshi vsuperech elementarnim etichnim normam buli perevezeni bilshovikami do Moskvi j ogolosheni udivitelno i iskusno balzamirovannymi a nevdovzi znikli Lishe neshodavno voni buli vidnajdeni v Yaroslavlskomu istoriko arhitekturnomu muzeyi a 2 veresnya 1990 roku urochisto pereneseni do Znamenskogo soboru v Irkutsku LiteraturaZhitie Svyatogo Innokentiya 1 go episkopa Irkutskogo Tomsk 1876 Zdravomyslov K Ya Innokentij Kulchickij Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918 Naumova O E Irkutskaya eparhiya XVIII 1 j pol XIX v Irkutsk 1996 PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915