Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Об'є́кт — філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну або уявну реальність, предмет, що є частиною зовнішнього матеріального світу; предмет пізнання або діяльності людини.
Загальна характеристика
Об'єкт, незалежно від своєї природи, завжди ставиться в опозиції до суб'єкта. Суб'єкт — це спостерігач, а об'єкт — спостережувана річ. За «законом свідомості» Фіхте: «Без суб'єкта немає об'єкта; без об'єкта немає суб'єкта», в свою чергу, це частковий випадок загального принципу діалектики: протилежності невіддільні одна від одної; без позитивного не існує негативного, без єдності — множини, без явища — сутності, без суб'єкта — об'єкта і т. ін. Наведений закон має два тлумачення: матеріалістичне та ідеалістичне. З точки зору матеріалізму, об'єкт — це фрагмент дійсності, або річ, на яку спрямована пізнавальна або практична діяльність, а носієм її є суб'єкт. Якщо діяльність зникає, річ перестає бути об'єктом, але не зникає взагалі, а стає річчю в собі. Остання й відмежовує матеріалізм від ідеалізму. Ідеалізм вважає, що суб'єкт породжує не лише визначення об'єкта-речі як такої, що сприймає діяльність, а й увесь його зміст та склад, його субстанцію. Тому тут і саме протистояння об'єкта і суб'єкта породжується останнім.
Прагматик Чарлз С. Пірс визначає поняття об'єкта як усе, про що ми можемо думати або говорити. У загальному сенсі це будь-яка сутність: піраміди, боги, Сократ, Альфа Центавра, число сім, зневіра в приречення або страх перед котами. У строгому значенні воно стосується будь-якої істоти.
Етимологія
Слово об'єкт походить від латинського objectus (obicere) зі значенням «кинути, поставити перед чи проти», від ob — і jacere — «кинути». Як таке, це корінь для кількох важливих слів, які використовуються для отримання значення, таких як об'єктивувати (матеріалізувати), об'єктивний (посилання на майбутнє) і об'єктивізм (філософська доктрина, згідно з якою знання базується на об'єктивній реальності).
Використання
У широкому тлумаченні слово «об'єкт» називає максимально загальну категорію, члени якої мають право на посилання, кількісну оцінку та осмислення. Терміни, подібні до широкого поняття об'єкта, включають річ, істоту, сутність, предмет, термін, частину та індивіда.
У звичайній мові «об'єктом» схильні називати тільки матеріальний об'єкт. У певних контекстах може бути недоречним застосовувати слово об'єкт до живих істот, особливо до людей, тоді як слова сутність і істота більш прийнятні.
Деякі автори використовують об'єкт на відміну від властивості; тобто об'єкт — це сутність, яка не є властивістю. Об'єкти відрізняються від властивостей тим, що на об'єкти не можна посилатися за допомогою предикатів. Таке використання може виключати абстрактні об'єкти з числа об'єктів. Терміни, подібні до такого вживання об'єкта, включають субстанцію, індивідуум і конкретність.
Слово об'єкт також може використовуватися на відміну від суб'єкта. Є два визначення, перше визначення стверджує, що об'єкт — це сутність, яку не вдається пережити і яка не є свідомою. Друге визначення стверджує, що об'єкт — це сутність, яка відчувається. Друге визначення відрізняється від першого тим, що в другому визначенні допускається, що суб'єкт може бути одночасно і об'єктом.
Спорідненим поняттям є об'єктність. Об'єктність — це стан бути об'єктом. Один із підходів до його визначення полягає в термінах властивостей і зв'язків об'єктів. Описи всіх тіл, свідомостей і осіб мають бути з точки зору їхніх властивостей і відносин. Філософське питання про природу предметності стосується того, як об'єкти пов'язані зі своїми властивостями та відношеннями. Наприклад, здається, що єдиний спосіб описати яблуко — це описати його властивості та те, як воно пов'язане з іншими речами. Його властивості можуть включати колір, розмір і склад, тоді як його зв'язки можуть включати «на столі», «в кімнаті» і «бути більшим за інші яблука».
Поняття об'єкта має вирішувати дві проблеми: проблеми зміни та проблеми речовин. Дві провідні теорії об'єктності — це теорія субстанції, згідно з якою субстанції (об'єкти) відрізняються від своїх властивостей, і теорія зв'язків, згідно з якою об'єкти — це не більше, ніж набори своїх властивостей.
Атрибут
Атрибут об'єкта називається властивістю, якщо його можна відчути (наприклад, його колір, розмір, вага, запах, смак і розташування). Предмети проявляються через свої властивості. Ці прояви, здається, змінюються регулярним і єдиним чином, припускаючи, що щось лежить в основі властивостей. Проблема зміни полягає в тому, що таке основна річ. Відповідно до субстанційної теорії, відповіддю є субстанція, те, що означає зміну.
Проблема змісту
Оскільки речовини сприймаються лише через їхні властивості, сама речовина ніколи не відчувається безпосередньо. Проблема субстанції полягає у тому, на якій основі можна зробити висновок про існування субстанції, яку неможливо побачити або науково підтвердити. Згідно з теорією пучків Девіда Юма, відповіді немає; таким чином об'єкт — це лише його властивості.
Для Декарта, свідомість — це стан пізнання, який включає суб'єкт — який ніколи не може бути підданий сумніву, оскільки тільки він може бути тим, хто сумнівається, — і деякий об'єкт (об'єкти), які можуть вважатися такими, що не мають реального або повного існування або значення незалежно від суб'єкта, який його спостерігає. Метафізичні рамки також відрізняються тим, чи розглядають вони об'єкти, що існують незалежно від їхніх властивостей, і якщо так, то яким чином.
У Mūlamadhyamakakārikā Нагарджуна розглядає дихотомію між об'єктами як наборами властивостей або як окремими від цих властивостей, щоб продемонструвати, що обидва твердження розпадаються під час аналізу. Розкриваючи цей парадокс, він пропонує рішення (pratītyasamutpāda — «залежне походження»), яке лежить в самому корені буддизму.праксис. Хоча Pratītyasamutpāda зазвичай обмежується викликаними об'єктами, Нагарджуна поширює свій аргумент на об'єкти загалом, розрізняючи дві різні ідеї — залежне призначення та залежне походження. Він припускає, що всі об'єкти залежать від позначення, і тому будь-яке обговорення природи об'єктів може проводитися лише у світлі контексту. Дійсність об'єктів може бути встановлена лише в рамках тих конвенцій, які їх стверджують.
Факти
Бертран Рассел оновив класичну філософську термінологію ще одним терміном — факт: «Все, що є на світі, я називаю фактом». Факти, об'єкти протиставляються віруванням, які є «суб'єктивними» і можуть бути помилками суб'єкта, пізнаючого, який є їх джерелом і який впевнений у собі та мало в чому іншому. Будь-які сумніви припускають можливість помилки і тому допускають різницю між суб'єктивністю та об'єктивністю. Людина, яка знає, обмежена в здатності відрізнити факт від переконання, хибне від правдивого об'єкта та бере участь у перевірці реальності, діяльності, яка призведе до більшої чи меншої впевненості щодо реальності об'єкта. За словами Рассела, «нам потрібен опис факту, який зробив би дане переконання істинним».
Класифікація
Об'єкт — складова пізнавального процесу, що характеризується взаємодією об'єкта з суб'єктом. Залежно від взаємодії і способу констиціювання розрізняють різні види об'єктів.
За способом побудови
- матеріальні — незалежні від суб'єкта об'єкти. (напр. природні тіла, ).;
- ідеалізовані — реально існуючі об'єкти, створені внаслідок реконструкції сукупних характеристик ряду (множини) інших об'єктів (тобто їх класів).
За способом виокремлення та подання в системі знання
- емпіричний — зконструйований засобами чуттєвого споглядання та зафіксований в безпосередньому досвіді;
- теоретичний — зконструйований засобами теоретичного мислення і моделювання, шляхом синтезу властивостей, сприйнятих досвідом і змодельованих на базі власних уявлень про сутність, життєве кредо особи-персонажа.
Джерела та література
- Філософія: словник термінів та персоналій / В. С. Бліхар, М. А., Козловець, Л. В. Горохова, В. В. Федоренко, В. О. Федоренко. − Київ: КВІЦ, 2020. − 274 с. —
- В. Лук'янець. Ідеалізований об'єкт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- П. Йолон. Об'єкт // ФЕС, с.438
 | Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво». Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
- Філософський енциклопедичний словник / голов. ред. В. І. Шинкарук. Київ: НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди. Абрис, 2002. с. 742.
- Peirce, Charles S. (14 лютого 2009). "Object". University of Helsinki.
- Rettler, Bradley and Andrew M. Bailey. (29 січня 2021). "Object". Stanford Encyclopedia of Philosophy.
- Pritchard, Duncan; Oxford University Press. Oxford bibliographies. Philosophy. Oxford: Oxford University Press. ISBN . OCLC 739733199.
- Russell, Bertrand (1948). Human Knowledge Its Scope and Limits. New York: Simon and Schuster.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ob yekt Ob ye kt filosofska kategoriya sho poznachaye bud yaku dijsnu abo uyavnu realnist predmet sho ye chastinoyu zovnishnogo materialnogo svitu predmet piznannya abo diyalnosti lyudini Zagalna harakteristikaOb yekt nezalezhno vid svoyeyi prirodi zavzhdi stavitsya v opoziciyi do sub yekta Sub yekt ce sposterigach a ob yekt sposterezhuvana rich Za zakonom svidomosti Fihte Bez sub yekta nemaye ob yekta bez ob yekta nemaye sub yekta v svoyu chergu ce chastkovij vipadok zagalnogo principu dialektiki protilezhnosti neviddilni odna vid odnoyi bez pozitivnogo ne isnuye negativnogo bez yednosti mnozhini bez yavisha sutnosti bez sub yekta ob yekta i t in Navedenij zakon maye dva tlumachennya materialistichne ta idealistichne Z tochki zoru materializmu ob yekt ce fragment dijsnosti abo rich na yaku spryamovana piznavalna abo praktichna diyalnist a nosiyem yiyi ye sub yekt Yaksho diyalnist znikaye rich perestaye buti ob yektom ale ne znikaye vzagali a staye richchyu v sobi Ostannya j vidmezhovuye materializm vid idealizmu Idealizm vvazhaye sho sub yekt porodzhuye ne lishe viznachennya ob yekta rechi yak takoyi sho sprijmaye diyalnist a j uves jogo zmist ta sklad jogo substanciyu Tomu tut i same protistoyannya ob yekta i sub yekta porodzhuyetsya ostannim Pragmatik Charlz S Pirs viznachaye ponyattya ob yekta yak use pro sho mi mozhemo dumati abo govoriti U zagalnomu sensi ce bud yaka sutnist piramidi bogi Sokrat Alfa Centavra chislo sim znevira v prirechennya abo strah pered kotami U strogomu znachenni vono stosuyetsya bud yakoyi istoti EtimologiyaSlovo ob yekt pohodit vid latinskogo objectus obicere zi znachennyam kinuti postaviti pered chi proti vid ob i jacere kinuti Yak take ce korin dlya kilkoh vazhlivih sliv yaki vikoristovuyutsya dlya otrimannya znachennya takih yak ob yektivuvati materializuvati ob yektivnij posilannya na majbutnye i ob yektivizm filosofska doktrina zgidno z yakoyu znannya bazuyetsya na ob yektivnij realnosti VikoristannyaU shirokomu tlumachenni slovo ob yekt nazivaye maksimalno zagalnu kategoriyu chleni yakoyi mayut pravo na posilannya kilkisnu ocinku ta osmislennya Termini podibni do shirokogo ponyattya ob yekta vklyuchayut rich istotu sutnist predmet termin chastinu ta individa U zvichajnij movi ob yektom shilni nazivati tilki materialnij ob yekt U pevnih kontekstah mozhe buti nedorechnim zastosovuvati slovo ob yekt do zhivih istot osoblivo do lyudej todi yak slova sutnist i istota bilsh prijnyatni Deyaki avtori vikoristovuyut ob yekt na vidminu vid vlastivosti tobto ob yekt ce sutnist yaka ne ye vlastivistyu Ob yekti vidriznyayutsya vid vlastivostej tim sho na ob yekti ne mozhna posilatisya za dopomogoyu predikativ Take vikoristannya mozhe viklyuchati abstraktni ob yekti z chisla ob yektiv Termini podibni do takogo vzhivannya ob yekta vklyuchayut substanciyu individuum i konkretnist Slovo ob yekt takozh mozhe vikoristovuvatisya na vidminu vid sub yekta Ye dva viznachennya pershe viznachennya stverdzhuye sho ob yekt ce sutnist yaku ne vdayetsya perezhiti i yaka ne ye svidomoyu Druge viznachennya stverdzhuye sho ob yekt ce sutnist yaka vidchuvayetsya Druge viznachennya vidriznyayetsya vid pershogo tim sho v drugomu viznachenni dopuskayetsya sho sub yekt mozhe buti odnochasno i ob yektom Sporidnenim ponyattyam ye ob yektnist Ob yektnist ce stan buti ob yektom Odin iz pidhodiv do jogo viznachennya polyagaye v terminah vlastivostej i zv yazkiv ob yektiv Opisi vsih til svidomostej i osib mayut buti z tochki zoru yihnih vlastivostej i vidnosin Filosofske pitannya pro prirodu predmetnosti stosuyetsya togo yak ob yekti pov yazani zi svoyimi vlastivostyami ta vidnoshennyami Napriklad zdayetsya sho yedinij sposib opisati yabluko ce opisati jogo vlastivosti ta te yak vono pov yazane z inshimi rechami Jogo vlastivosti mozhut vklyuchati kolir rozmir i sklad todi yak jogo zv yazki mozhut vklyuchati na stoli v kimnati i buti bilshim za inshi yabluka Ponyattya ob yekta maye virishuvati dvi problemi problemi zmini ta problemi rechovin Dvi providni teoriyi ob yektnosti ce teoriya substanciyi zgidno z yakoyu substanciyi ob yekti vidriznyayutsya vid svoyih vlastivostej i teoriya zv yazkiv zgidno z yakoyu ob yekti ce ne bilshe nizh nabori svoyih vlastivostej AtributAtribut ob yekta nazivayetsya vlastivistyu yaksho jogo mozhna vidchuti napriklad jogo kolir rozmir vaga zapah smak i roztashuvannya Predmeti proyavlyayutsya cherez svoyi vlastivosti Ci proyavi zdayetsya zminyuyutsya regulyarnim i yedinim chinom pripuskayuchi sho shos lezhit v osnovi vlastivostej Problema zmini polyagaye v tomu sho take osnovna rich Vidpovidno do substancijnoyi teoriyi vidpoviddyu ye substanciya te sho oznachaye zminu Problema zmistuOskilki rechovini sprijmayutsya lishe cherez yihni vlastivosti sama rechovina nikoli ne vidchuvayetsya bezposeredno Problema substanciyi polyagaye u tomu na yakij osnovi mozhna zrobiti visnovok pro isnuvannya substanciyi yaku nemozhlivo pobachiti abo naukovo pidtverditi Zgidno z teoriyeyu puchkiv Devida Yuma vidpovidi nemaye takim chinom ob yekt ce lishe jogo vlastivosti Dlya Dekarta svidomist ce stan piznannya yakij vklyuchaye sub yekt yakij nikoli ne mozhe buti piddanij sumnivu oskilki tilki vin mozhe buti tim hto sumnivayetsya i deyakij ob yekt ob yekti yaki mozhut vvazhatisya takimi sho ne mayut realnogo abo povnogo isnuvannya abo znachennya nezalezhno vid sub yekta yakij jogo sposterigaye Metafizichni ramki takozh vidriznyayutsya tim chi rozglyadayut voni ob yekti sho isnuyut nezalezhno vid yihnih vlastivostej i yaksho tak to yakim chinom U Mulamadhyamakakarika Nagardzhuna rozglyadaye dihotomiyu mizh ob yektami yak naborami vlastivostej abo yak okremimi vid cih vlastivostej shob prodemonstruvati sho obidva tverdzhennya rozpadayutsya pid chas analizu Rozkrivayuchi cej paradoks vin proponuye rishennya pratityasamutpada zalezhne pohodzhennya yake lezhit v samomu koreni buddizmu praksis Hocha Pratityasamutpada zazvichaj obmezhuyetsya viklikanimi ob yektami Nagardzhuna poshiryuye svij argument na ob yekti zagalom rozriznyayuchi dvi rizni ideyi zalezhne priznachennya ta zalezhne pohodzhennya Vin pripuskaye sho vsi ob yekti zalezhat vid poznachennya i tomu bud yake obgovorennya prirodi ob yektiv mozhe provoditisya lishe u svitli kontekstu Dijsnist ob yektiv mozhe buti vstanovlena lishe v ramkah tih konvencij yaki yih stverdzhuyut FaktiBertran Rassel onoviv klasichnu filosofsku terminologiyu she odnim terminom fakt Vse sho ye na sviti ya nazivayu faktom Fakti ob yekti protistavlyayutsya viruvannyam yaki ye sub yektivnimi i mozhut buti pomilkami sub yekta piznayuchogo yakij ye yih dzherelom i yakij vpevnenij u sobi ta malo v chomu inshomu Bud yaki sumnivi pripuskayut mozhlivist pomilki i tomu dopuskayut riznicyu mizh sub yektivnistyu ta ob yektivnistyu Lyudina yaka znaye obmezhena v zdatnosti vidrizniti fakt vid perekonannya hibne vid pravdivogo ob yekta ta bere uchast u perevirci realnosti diyalnosti yaka prizvede do bilshoyi chi menshoyi vpevnenosti shodo realnosti ob yekta Za slovami Rassela nam potriben opis faktu yakij zrobiv bi dane perekonannya istinnim KlasifikaciyaOb yekt skladova piznavalnogo procesu sho harakterizuyetsya vzayemodiyeyu ob yekta z sub yektom Zalezhno vid vzayemodiyi i sposobu konsticiyuvannya rozriznyayut rizni vidi ob yektiv Za sposobom pobudovi materialni nezalezhni vid sub yekta ob yekti napr prirodni tila Kategoriya geografichnih ob yektiv idealizovani realno isnuyuchi ob yekti stvoreni vnaslidok rekonstrukciyi sukupnih harakteristik ryadu mnozhini inshih ob yektiv tobto yih klasiv Za sposobom viokremlennya ta podannya v sistemi znannya empirichnij zkonstrujovanij zasobami chuttyevogo spoglyadannya ta zafiksovanij v bezposerednomu dosvidi teoretichnij zkonstrujovanij zasobami teoretichnogo mislennya i modelyuvannya shlyahom sintezu vlastivostej sprijnyatih dosvidom i zmodelovanih na bazi vlasnih uyavlen pro sutnist zhittyeve kredo osobi personazha Dzherela ta literaturaFilosofiya slovnik terminiv ta personalij V S Blihar M A Kozlovec L V Gorohova V V Fedorenko V O Fedorenko Kiyiv KVIC 2020 274 s ISBN 966 539 429 0 V Luk yanec Idealizovanij ob yekt Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X P Jolon Ob yekt FES s 438Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Derzhavna naukova ustanova Enciklopedichne vidavnictvo Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2023 Filosofskij enciklopedichnij slovnik golov red V I Shinkaruk Kiyiv NAN Ukrayini In t filosofiyi im G S Skovorodi Abris 2002 s 742 Peirce Charles S 14 lyutogo 2009 Object University of Helsinki Rettler Bradley and Andrew M Bailey 29 sichnya 2021 Object Stanford Encyclopedia of Philosophy Pritchard Duncan Oxford University Press Oxford bibliographies Philosophy Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 539657 7 OCLC 739733199 Russell Bertrand 1948 Human Knowledge Its Scope and Limits New York Simon and Schuster