Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґюмрі вірм Գյումրի історичні назви Кумайрі вірм Կումայրի Александрополь Ленінакан друге за розміром місто Вірменії адмін

Гюмрі

Гюмрі

Ґюмрі́ (вірм. Գյումրի, історичні назви — Кумайрі (вірм. Կումայրի), Александрополь, Ленінакан) — друге за розміром місто Вірменії, адміністративний центр марзу (області) Ширак. Місто розташоване поруч з річкою Ахурян, на північному заході Вірменії, на Ширакському плато.

Ґюмрі
вірм. Գյումրի
image image
image
Ґюмрі
Основні дані
40°47′22″ пн. ш. 43°50′51″ сх. д. / 40.78944° пн. ш. 43.84750° сх. д. / 40.78944; 43.84750Координати: 40°47′22″ пн. ш. 43°50′51″ сх. д. / 40.78944° пн. ш. 43.84750° сх. д. / 40.78944; 43.84750
Країна image Вірменія
Регіон марз Ширак
Столиця для Ширак і d
Засновано VIII століття до н. е.
Перша згадка 5 століття до н. е.
Статус міста 1837
Площа 36,26 км²
Населення 121 976 (2011)
· густота 3363 осіб/км²
Висота НРМ 1 546  м
Офіційна мова вірменська
Назва мешканців Ґюмрійці, Ґюмрійки
Міста-побратими image Александрія, image Білосток, image Ешфілд, image Кордова, image Кретей, image Лаваль, image Моздок, image Нардо, image Пітешть, image Пловдив, image Салоніки, image Сіань
Телефонний код (+374) 312
Часовий пояс
Номери автомобілів 45 am
GeoNames 616635
Поштові індекси 3101-3126
Міська влада
Мер міста Баласанян Самвел Місакович
Вебсайт www.gyumricity.am
Мапа
image
image
Ґюмрі
Ґюмрі (Вірменія)
image Ґюмрі у Вікісховищі
Запит «Кумайрі» перенаправляє сюди; див. також Кумайрі (Нагірний Карабах).

Географія

Сучасний Ґюмрі зберіг у собі риси стародавнього міста, розташований на висоті 1550 метрів над рівнем моря, у північно-західній частині Вірменії. Знаходиться у 8-9 бальній сейсмічній зоні. Ґюмрі перетинається ущелинами Черкез, Джаджур ті іншими.

Рельєф — рівнинний, з озерами, ріками та лавовими масивами потужністю у 350 метрів. Рослинність степова. У долинах річок ростуть акації, клен, ясен та інші дерева.

Околиці Ґюмрі багаті будівельними матеріалами — туфом, базальтом, діатомітами, глиною, а також чорноземними ґрунтами.

По прямій лінії від Ґюмрі до Чорного моря — 196 км.

Клімат

Клімат посушливий. Взимку бувають сильні морози — до −41 градуса за Цельсієм. Влітку спекотно: до +36. Протягом року випадає незначна кількість опадів (в середньому 500 мм). Повітря має цілющі властивості. Впродовж року Ґюмрі отримує приблизно 2500 годин сонячного світла.

Історія

Відповідно до батька вірменської історіографії Мовсесу Хоренаці (V століття), онук Айка Наапета Арамаїс відправив свого багатодітного сина, ненажеру Шара, разом з усією сім'єю і господарством на найближче родюче чорноземне поле. Останнє було розташоване біля північного підніжжя гори Арагац. Там рясно текли води. Той благодатний край назвали його ім'ям — Ширак.

Відомо, що населений пункт, де нині розташований Ґюмрі, за старих часів називали Кумайрі. Це ім'я зазвичай пов'язують з іменем кімерійців — племен, що вторгалися на західні береги Чорного моря зі Східно-Європейської рівнини (VIII століття до н. е.). Про Кумайрі згадував вже в VII—VI ст. до н. е. відомий давньогрецький воєначальник і історик Ксенофонт.

У вірменській бібліографії Кумайрі (давня назва Ґюмрі) вперше згадується в зв'язку з повстанням 773–775 років, спрямованим проти арабського панування. В середньовіччя Кумайрі було великим поселенням.

В 1804, в ході російсько-перської війни 1804—1813 років Кумайрі входить до складу Російської імперії. В 1837 на території Ґюмрі закладається російська фортеця, в цьому ж році його відвідує Микола I, місто було перейменовано на Александрополь на честь його дружини імператриці Олександри Федорівни. У 1840 році Ґюмрі був офіційно проголошений містом, в 1850 році, став центром Александропольского повіту Ериванської губернії.

image
Церква Аменапркіч (Всеспасителя) до Спітакського землетрусу 1988 року.

Александрополь, будучи прикордонним містом-фортецею, незабаром став також значним центром торгівлі та ремісництва. В 1899 у в зв'язку зі спорудженням залізничних ліній Тіфліс—Александрополь, потім Александрополь—Єреван, продовжених в 1906 до і далі до Тавризу, Александропіль став одним з важливих залізничних вузлів. Це стало переломним моментом в соціально-економічному та культурному житті міста. У дорадянський період Александрополь був у першу чергу ремісничим містом. У Александрополі було безліч магазинів, великих і малих крамниць, ринків.

До кінця XIX століття місто населяли 32 тисячі жителів. Після Тіфлісу і Баку, Александрополь вважався третім, за величиною і значенням, торговим та культурним центром Закавказзя. У цей період в Ґюмрі діяло близько 10 шкіл та училищ.

У боротьбі за встановлення Радянської влади у Вірменії особливе місце займає Травневе повстання залізничників і робітників депо Ґюмрі 1920 року. Його лідерами були , Єгор Севян, Саркіс Мусаелян (розстріляні).

В 1924 році вже радянський Александрополь був перейменований на Ленінакан, з 1990 по 1992 мав назву Кумайрі. З 1992 (після проголошення незалежності Вірменії) повернув собі історичну назву — Ґюмрі.

Сильно постраждав в результаті катастрофічного Спітакського землетрусу в грудні 1988.

Релігійні споруди

image
Церква Аменапркіч (Всеспасителя) після Спітакського землетрусу 1988 року.

У місті знаходяться п'ять церков, один монастир та одна православна каплиця. Найрозкішнішою та історично важливою з них є Церква Аменапркіч (Всеспасителя). Будівництво церкви почалося у 1859 та була завершена у 1873. Церква сильно постраждала від Спітакського землетрусу 1988 року та наразі відновлюється.

Відомі особистості

Мери

/1989-1992/
/1992-1994/
/1994—1999/
/ 1999–2012/
/2012 — /

Ймовірно, недалеко від Ґюмрі народився всесвітньо відомий математик і астроном Ананія (Ананій) Шіракаці (615 р.). Також в Ґюмрі народилися композитори та , мистецтвознавець Г. Левонян (син ашуга Дживані), народний артист Вірменської РСР , співак і актор , академіки , , , , , Рубен Зарян. З XIX століття Ґюмрі називався містом поетів і ашуг, «ремесел і мистецтв». Ґюмрі — відомий музично-театральний центр, вперше вірменська опера («Ануш» А. Тіграняна) була поставлена в .

Ґюмрі — батьківщина відомих жартівників, дотепних героїв анекдотів (, Цитро Алек, Хелар Симон, Серож, Варданік тощо.)

Мешканці Ґюмрі відомі своїм гострим почуттям гумору (Ґюмрі в певному сенсі можна назвати «столицею» вірменського гумору), традиціоналізмом, працьовитістю та честолюбством.

Ґюмрі сьогодні

В місті розташовані залізничний вузол, локомотивне та вагонне депо, аеропорт, траса Єреван — Ґюмрі — Ахалкалакі — Батумі та Ґюмрі — Ванадзор. Легка, машинобудівна, харчова промисловість. Педагогічний інститут. Два театри. Краєзнавчий музей. Картинна галерея. Історико-архітектурний заповідник «Ґюмрі».

У Ґюмрі розташована . 12 січня 2015 військовослужбовець російської військової бази розстріляв вірменську сім'ю з семи осіб. Це вбивство викликало масові протести у Вірменії та серед вірменської діаспори Росії. Докладніше: Масове вбивство в Ґюмрі.

Галерея

  • image
    Зима в місті
  • image
    Вулиці міста
  • image
    Будівля «Вірменія»
  • image
    Центральна площа міста
  • image
    Крайовид Ґюмрі

Міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. Національна статистична служба Республіки Вірменія: марз Ширак (дані офіційного перепису 2011 р.)
  2. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
  3. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
  4. . Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 19 січня 2015.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґюмрі
  • Інтернет Ґюмрі [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Фотогалерея Ґюмрі [ 4 березня 2009 у Wayback Machine.]
  • Герб Александропольского повіту [ 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (серпень 2013)



image Це незавершена стаття з географії Вірменії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gyumri virm Գյումրի istorichni nazvi Kumajri virm Կումայրի Aleksandropol Leninakan druge za rozmirom misto Virmeniyi administrativnij centr marzu oblasti Shirak Misto roztashovane poruch z richkoyu Ahuryan na pivnichnomu zahodi Virmeniyi na Shirakskomu plato Gyumri virm ԳյումրիGyumriOsnovni dani40 47 22 pn sh 43 50 51 sh d 40 78944 pn sh 43 84750 sh d 40 78944 43 84750 Koordinati 40 47 22 pn sh 43 50 51 sh d 40 78944 pn sh 43 84750 sh d 40 78944 43 84750Krayina VirmeniyaRegion marz ShirakStolicya dlya Shirak i dZasnovano VIII stolittya do n e Persha zgadka 5 stolittya do n e Status mista 1837Plosha 36 26 km Naselennya 121 976 2011 gustota 3363 osib km Visota NRM 1 546 mOficijna mova virmenskaNazva meshkanciv Gyumrijci GyumrijkiMista pobratimi Aleksandriya Bilostok Eshfild Kordova Kretej Laval Mozdok Nardo Pitesht Plovdiv Saloniki SianTelefonnij kod 374 312Chasovij poyas UTC 4Nomeri avtomobiliv 45 amGeoNames 616635Poshtovi indeksi 3101 3126Miska vladaMer mista Balasanyan Samvel MisakovichVebsajt www gyumricity amMapaGyumriGyumri Virmeniya Gyumri u VikishovishiZapit Kumajri perenapravlyaye syudi div takozh Kumajri Nagirnij Karabah GeografiyaSuchasnij Gyumri zberig u sobi risi starodavnogo mista roztashovanij na visoti 1550 metriv nad rivnem morya u pivnichno zahidnij chastini Virmeniyi Znahoditsya u 8 9 balnij sejsmichnij zoni Gyumri peretinayetsya ushelinami Cherkez Dzhadzhur ti inshimi Relyef rivninnij z ozerami rikami ta lavovimi masivami potuzhnistyu u 350 metriv Roslinnist stepova U dolinah richok rostut akaciyi klen yasen ta inshi dereva Okolici Gyumri bagati budivelnimi materialami tufom bazaltom diatomitami glinoyu a takozh chornozemnimi gruntami Po pryamij liniyi vid Gyumri do Chornogo morya 196 km KlimatKlimat posushlivij Vzimku buvayut silni morozi do 41 gradusa za Celsiyem Vlitku spekotno do 36 Protyagom roku vipadaye neznachna kilkist opadiv v serednomu 500 mm Povitrya maye cilyushi vlastivosti Vprodovzh roku Gyumri otrimuye priblizno 2500 godin sonyachnogo svitla IstoriyaVidpovidno do batka virmenskoyi istoriografiyi Movsesu Horenaci V stolittya onuk Ajka Naapeta Aramayis vidpraviv svogo bagatoditnogo sina nenazheru Shara razom z usiyeyu sim yeyu i gospodarstvom na najblizhche rodyuche chornozemne pole Ostannye bulo roztashovane bilya pivnichnogo pidnizhzhya gori Aragac Tam ryasno tekli vodi Toj blagodatnij kraj nazvali jogo im yam Shirak Vidomo sho naselenij punkt de nini roztashovanij Gyumri za starih chasiv nazivali Kumajri Ce im ya zazvichaj pov yazuyut z imenem kimerijciv plemen sho vtorgalisya na zahidni beregi Chornogo morya zi Shidno Yevropejskoyi rivnini VIII stolittya do n e Pro Kumajri zgaduvav vzhe v VII VI st do n e vidomij davnogreckij voyenachalnik i istorik Ksenofont U virmenskij bibliografiyi Kumajri davnya nazva Gyumri vpershe zgaduyetsya v zv yazku z povstannyam 773 775 rokiv spryamovanim proti arabskogo panuvannya V serednovichchya Kumajri bulo velikim poselennyam V 1804 v hodi rosijsko perskoyi vijni 1804 1813 rokiv Kumajri vhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi V 1837 na teritoriyi Gyumri zakladayetsya rosijska fortecya v comu zh roci jogo vidviduye Mikola I misto bulo perejmenovano na Aleksandropol na chest jogo druzhini imperatrici Oleksandri Fedorivni U 1840 roci Gyumri buv oficijno progoloshenij mistom v 1850 roci stav centrom Aleksandropolskogo povitu Erivanskoyi guberniyi Cerkva Amenaprkich Vsespasitelya do Spitakskogo zemletrusu 1988 roku Aleksandropol buduchi prikordonnim mistom forteceyu nezabarom stav takozh znachnim centrom torgivli ta remisnictva V 1899 u v zv yazku zi sporudzhennyam zaliznichnih linij Tiflis Aleksandropol potim Aleksandropol Yerevan prodovzhenih v 1906 do i dali do Tavrizu Aleksandropil stav odnim z vazhlivih zaliznichnih vuzliv Ce stalo perelomnim momentom v socialno ekonomichnomu ta kulturnomu zhitti mista U doradyanskij period Aleksandropol buv u pershu chergu remisnichim mistom U Aleksandropoli bulo bezlich magaziniv velikih i malih kramnic rinkiv Do kincya XIX stolittya misto naselyali 32 tisyachi zhiteliv Pislya Tiflisu i Baku Aleksandropol vvazhavsya tretim za velichinoyu i znachennyam torgovim ta kulturnim centrom Zakavkazzya U cej period v Gyumri diyalo blizko 10 shkil ta uchilish U borotbi za vstanovlennya Radyanskoyi vladi u Virmeniyi osoblive misce zajmaye Travneve povstannya zaliznichnikiv i robitnikiv depo Gyumri 1920 roku Jogo liderami buli Yegor Sevyan Sarkis Musaelyan rozstrilyani V 1924 roci vzhe radyanskij Aleksandropol buv perejmenovanij na Leninakan z 1990 po 1992 mav nazvu Kumajri Z 1992 pislya progoloshennya nezalezhnosti Virmeniyi povernuv sobi istorichnu nazvu Gyumri Silno postrazhdav v rezultati katastrofichnogo Spitakskogo zemletrusu v grudni 1988 Religijni sporudiCerkva Amenaprkich Vsespasitelya pislya Spitakskogo zemletrusu 1988 roku U misti znahodyatsya p yat cerkov odin monastir ta odna pravoslavna kaplicya Najrozkishnishoyu ta istorichno vazhlivoyu z nih ye Cerkva Amenaprkich Vsespasitelya Budivnictvo cerkvi pochalosya u 1859 ta bula zavershena u 1873 Cerkva silno postrazhdala vid Spitakskogo zemletrusu 1988 roku ta narazi vidnovlyuyetsya Vidomi osobistostiAvetik Isaakyan Gurdzhiyev Georgij Ivanovich 1866 1949 filosof mistik pismennik ta kompozitor Merkurov Sergij Dmitrovich Shiraz Ovanes Tatevosovich Keosayan Edmond Gareginovich 1936 1994 virmenskij radyanskij kinorezhiser i scenarist Mkrtchyan Frunzik Mushegovich 1930 1993 radyanskij aktor teatru i kino Svitlichna Svitlana Opanasivna 1940 rosijska aktrisa teatru i kino Engoyan Robert Nersesovich 1932 virmenskij derzhavnij ta gospodarskij diya Sogoyan Fridrih Mkrtichevich Minasyan Ara Shotajovich virmenskij shahist mizhnarodnij grosmejster Melkonyan Artush Sergojovich radyanskij vchenij v galuzi agrotehniki vina Mndzhoyan Yegiya Levonovich radyanskij vchenij v galuzi himiyi i tehnologiyi konyachnogo virobnictva Shahbazyan Suren Vartkesovich 1923 1989 radyanskij ukrayinskij kinooperator kinorezhiser Meri 1989 1992 1992 1994 1994 1999 1999 2012 2012 Jmovirno nedaleko vid Gyumri narodivsya vsesvitno vidomij matematik i astronom Ananiya Ananij Shirakaci 615 r Takozh v Gyumri narodilisya kompozitori ta mistectvoznavec G Levonyan sin ashuga Dzhivani narodnij artist Virmenskoyi RSR spivak i aktor akademiki Ruben Zaryan Z XIX stolittya Gyumri nazivavsya mistom poetiv i ashug remesel i mistectv Gyumri vidomij muzichno teatralnij centr vpershe virmenska opera Anush A Tigranyana bula postavlena v Gyumri batkivshina vidomih zhartivnikiv dotepnih geroyiv anekdotiv Citro Alek Helar Simon Serozh Vardanik tosho Meshkanci Gyumri vidomi svoyim gostrim pochuttyam gumoru Gyumri v pevnomu sensi mozhna nazvati stoliceyu virmenskogo gumoru tradicionalizmom pracovitistyu ta chestolyubstvom Gyumri sogodniV misti roztashovani zaliznichnij vuzol lokomotivne ta vagonne depo aeroport trasa Yerevan Gyumri Ahalkalaki Batumi ta Gyumri Vanadzor Legka mashinobudivna harchova promislovist Pedagogichnij institut Dva teatri Krayeznavchij muzej Kartinna galereya Istoriko arhitekturnij zapovidnik Gyumri U Gyumri roztashovana 12 sichnya 2015 vijskovosluzhbovec rosijskoyi vijskovoyi bazi rozstrilyav virmensku sim yu z semi osib Ce vbivstvo viklikalo masovi protesti u Virmeniyi ta sered virmenskoyi diaspori Rosiyi Dokladnishe Masove vbivstvo v Gyumri GalereyaZima v misti Vulici mista Budivlya Virmeniya Centralna plosha mista Krajovid GyumriMista pobratimiAleksandriya arab الإسكندرية Yegipet Aleksandriya Virdzhiniya angl Alexandria SShA Kutayisi gruz ქუთაისი Gruziya Nardo ital Nardo Italiya Ozasku port Osasco Braziliya Plovdiv bolg Plovdiv Bolgariya 2004 Kaliningrad ros Kaliningrad RosiyaDiv takozhMasove vbivstvo v GyumriPrimitkiNacionalna statistichna sluzhba Respubliki Virmeniya marz Shirak dani oficijnogo perepisu 2011 r Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2014 Procitovano 4 chervnya 2014 Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2015 Procitovano 19 sichnya 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GyumriInternet Gyumri 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Fotogalereya Gyumri 4 bereznya 2009 u Wayback Machine Gerb Aleksandropolskogo povitu 24 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2013 Ce nezavershena stattya z geografiyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ