Нараїв (Тернопільський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Нараїв.

Нара́їв — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 5 квітня року центр Нараївської сільської ради, якій були підпорядковані села Дуляби і Шайбівка. До Нараєва належать хутори Запуст (30 осіб), Колонія (близько 40 буд.), Чверті (80 осіб); Михальська і Станіславчик (нині незаселені).

село Нараїв
Герб
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Нараївська сільська громада
Основні дані
Засноване	1443
Населення	▼ 1799 (2022)
Площа	8,042 км²
Густота населення	223.7 осіб/км²
Поштовий індекс	47513
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. / 49.52917; 24.77417Координати: 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. / 49.52917; 24.77417
Водойми	річка Нараївка, струмки: Раковиця, Грабовиця
Відстань до обласного центру	72 км
Відстань до районного центру	72 км
Найближча залізнична станція	Бережани
Відстань до залізничної станції	17.4 км
Місцева влада
Адреса ради	47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6
Сільський голова	Здебський Євген Григорович
Карта
Нараїв
Нараїв
Мапа
Нараїв у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.

Розташоване на берегах річки Нараївки. Населення — 789 осіб (2017). Дворів — 662. Через село проходить територіальна дорога Т 2007.

Географія

У селі є вулиці: Вулиця, Запуст, Зацерква, Колонія, Кордон, Кулеби хутір, Кут, Лани, Макарівка, Молодіжна, Підзамче, Потік, Раковиця, Серединка, Ступник, Центральна та Чверті. У селі струмки Раковиця та Грабовиця впадають у річку Нараївку.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Нараїв розташований у («холодному Поділлі») — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Нараєва
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,4	0,0	4,8	12,8	18,9	22,0	23,4	22,8	18,4	12,6	5,5	0,7	11
Середня температура, °C	−4,3	−2,9	1,3	8,0	13,6	16,7	18,1	17,4	13,4	8,2	2,7	−1,8	7
Середній мінімум, °C	−7,1	−5,7	−2,2	3,3	8,3	11,5	12,8	12,0	8,4	3,8	−0,1	−4,2	3
Норма опадів, мм	33	32	35	50	78	91	96	72	57	40	38	42	664
Джерело: climate-data.org

Історія

Археологічні знахідки

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.

Польський період

Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського. Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катериною Дідушицькою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни) тоді ж мало магдебурзьке право.

Внаслідок набігів татар (1480, 1520 р.) занепало. У 17 столітті — власність Сенявських, у 18 — Потоцьких.

1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47 %, а Нараїв-село на 66 %.

1638 р. більшість будівель згоріло.

Під час інвентаризації 1658 року згадано , що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 року Нараїв зруйнували війська Шмигельського.

Австрійський період

1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвинтар).

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

Міжвоєнний період

Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.

Друга світова війна

Московські окупанти в червні 1941 року закатували 19 нараївців, 15 із 19 замордованих були віком до 23 років.

У квітні 1945 р. поблизу Нараєва в відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.

Символіка

Герб

У лазуровому полі посередині срібна троянда.

Населення

Населення села:

Рік	Число осіб	Українців та греко-католиків	Поляків та римо-католиків	Євреїв
1900	3990	2307	663	1006
1939	▲ 5650	▲ 3140	▲ 1435	▼ 805
2002	▼ 1880	-	-	-
2018	▼ 1317	-	-	-

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська		99,78
російська		0,17
молдовська		0,06

Пам'ятки

Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

• Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи — Витік річки Нараївка.
• Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1830, кам'яна).
• Військовий цвинтар часів 1-ї Світової війни.

Пам'ятники

• жертвам більшовицько-комуністичного режиму (1990, скульптор В. Римар).
• Тарасу Шевченку (скульптор М. Лозинський).
• пам'ятний хрест на честь скасування панщини у 1848 році.
• символічні могили:
  • Борцям за волю України (1990).
  • на місці загибелі 7-ми членів ОУН (1991, с. Кулеби).
  • 5-ти вояків УПА (1992, х. Запуст).
• воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).

Скульптура архангела Михаїла

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (ХІХ ст.).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1—3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, АЗП-СМ, відділення зв'язку.

У травні 2016 року в селі відкрито поліцейську станцію, де працюватиме шість поліцейських, які обслуговуватимуть Нараїв та навколишні села.

Відомі люди

Народилися

• І. Різник — художник,
• Левко Різник — український письменник, грунтознавець, громадський діяч
• Мойше Надір (1885—1943) — єврейський письменник ,
• Михайло Димет — український культурний і громадський діяч, меценат .
• Луї Мюлсток (1904—2001) — канадський живописець.

Перебували

• політичний діяч Карл І (1887—1922; останній імператор Австро-Угорщини, беатифікований Римо-католицькою церквою),
• український релігійний діяч Андрей Шептицький.

Див. також

• Кулебська трагедія

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
2. Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
3. . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
4. . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
5. Dzieduszyccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
6. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
7. Володимир Гонський. Ще один етап геноциду. Як убивали в'язнів у тюрмах 1941 року [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історична правда, 6 вересня 2012.
8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
9. . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
10. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
11. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2022.
12. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
13.  Поліцейська станція запрацювала на Бережанщині на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 23 травня.

Джерела

• Л. Артеменко, М. Окопний. Нараїв // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 600–601. — .
• Narajów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 901. (пол.) — S. 901—903. (пол.)

Посилання

• Дані про село на сайті Верховної ради [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Narayev, Ukraine (англ.)