Полі́ський райо́н — ліквідований район України на північному заході Київської області. Центр — смт Красятичі (з 1996 року, 1993–1996 — с. Радинка; до того центр — смт Поліське). Північна частина району знаходилась у Чорнобильській зоні відчуження. Населення становило 5881 особу (на 1 жовтня 2013). Площа району 1288 км². Утворено 5 жовтня 1923 року.
Поліський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Київська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Київська область | ||||
Код КОАТУУ: | 3223500000 | ||||
Утворений: | 5 жовтня 1923 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 5622 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 1288 км² | ||||
Густота: | 4.6 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4592 | ||||
Облікова картка: | Поліський район | ||||
Поштові індекси: | 07000—07054 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Красятичі | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 13 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 29 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Слепченко Андрій Миколайович | ||||
Голова РДА: | Лещенко Андрій Валерійович | ||||
Вебсторінка: | Поліська РДА | ||||
Адреса: | 07053, Київська обл., Поліський р-н, смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, 81 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Поліський район у Вікісховищі |
З 1923 до 1935 — Хабнянський (Хабенський) район, з 1935 до 1957 — Кагановицький район. У районі розташовано діючих 13 сільських і 1 селищна рада, 1 селище міського типу, 29 сіл.
Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-IX від 17 липня 2020 року.
Історія
Вперше в історії Полісся згадується в літопису 1274 року.
За писемними історичними джерелами, господарське освоєння території Полісся відбувалося у XIX столітті.
Поліський район розташований у північно-західній частині Київської області. Межує з Іванківським районом на півдні, з колишнім Чорнобильським районом — на сході, з Житомирською областю — на заході, з Гомельською областю (Республікою Білорусь) — на півночі.
З моменту утворення району у 1923 році його центром було містечко Хабне. В архівних документах («Акти історії західної Росії», том І) воно вперше згадується у 1415 році.
Під час литовського панування Хабне належало до Овруцького повіту. З 1793 року воно увійшло до складу Радомишльського повіту Київської губернії. З початку XVIII століття належало князю Радзівілу, а з 1850 року — поміщикам .
У 1900 році в Хабному були 423 двори, проживало 1715 чоловік, працювали 2 винокурні, 3 цегельні заводи, 8 кузень, паровий млин.
Після Жовтневого перевороту у лютому 1918 року в Хабному було створено ревком, який конфіскував у поміщика землю та інше майно і роздав його незаможним селянам. 1918 року влада в районі перейшла до Української Народної Республіки. У 1919 році район повторно зайняли більшовики. Навесні 1920 року на короткий час Хабне було звільнене українсько-польськими військами. Пізніше цього ж року містечко було окуповане Червоною Армією.
17 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Залишани теперішнього Поліського району проліг шлях Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.
У зв'язку з проведенням адміністративної реформи Хабне з 1923 року стало центром однойменного району.
Перший колгосп в Хабному був заснований в 1929 році, в а 1930—1931 рр. — ще три колективних господарства.
Початок 30-х років — це період масової колективізації. Голодомор 1932—1933 років — це не наслідки якогось стихійного лиха, а штучно створена трагедія українського народу. Майже з кожної сім'ї району забрала кого-небудь голодна смерть.
1934 року Хабне було перейменоване на Кагановичі Перші. За роки довоєнних п'ятирічок у Хабному збудовано деревообробну фабрику, маслозавод. Випускали продукцію також цегельний завод, промартілі.
1938 року Хабне віднесено до категорії селищ міського типу. На той час на колгоспних ланах району працювало 57 тракторів, 61 автомашина.
Німецько-радянська війна перервала мирну працю поліщуків. 23 серпня 1941 року нацисти захопили Хабне. Район став частиною Хабнянського ґебіту. З перших днів окупації в районі діяв підпільний райком партії. В селищі діяла патріотична підпільна група, якою керував лікар комуніст . У 1941—1943 роках у лісах Поліського району діяли партизанські групи та Розважівський партизанський загін. Весною 1943 року на Полісся прибуло партизанське з'єднання С. А. Ковпака.
15 листопада 1943 року підрозділи 143-ї стрілецької дивізії 12 армії, 1-го Українського фронту та 336-ї стрілецької дивізії визволили район. Всього за час окупації району німці розстріляли більше тисячі мирних жителів. За даними радянських істориків, німці загнали на каторгу до Німеччини майже 4 000 жителів Хабного і навколишніх сіл. Однак в архівах України були знайдені дані про те, що близько 1000 жителів насправді було розстріляно не німцями, а загонами НКВС та радянськими партизанами, або відправлено до радянських тюрем і таборів у Сибіру та на Колимі як «осіб, що перебували на окупованій території». У період з 1943 по 1951 рік були депортовані євреї та поляки, навіть ті, які вціліли під час війни; доправлені до тюрем родини старообрядців, а також і православних священиків.
Майже 10 тисяч осіб із Поліського району воювали на фронтах Німецько-радянської війни, 4338 загинули в боях з ворогом і пропали безвісти. 3281 учасник війни нагороджені орденами і медалями. Чотирьох з них удостоєно звання Героя Радянського Союзу.
Завдяки самовідданій праці трудівників району у 1944 році почала випускати продукцію меблева фабрика, цегельний завод, промартілі. Відбудовувалися МТС і маслозавод. Відновили роботу центральна районна лікарня, загальноосвітні школи, клуби, бібліотеки.
1 листопада 1957 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР Кагановицький район був перейменований в Поліський район. Районний центр — селище міського типу Кагановичі Перші — на селище міського типу Поліське.
Аварія на ЧАЕС 1986 року змінила життєдіяльність району. Жителі Полісся були у перший тиждень взагалі позбавлені будь-якої правдивої інформації про аварію на станції та радіоактивне забруднення території. Нарешті, 15 травня почалася евакуація дітей. З цією метою достроково був завершений навчальний рік у школах, скасовані іспити для учнів 8 і 10 класів. Близько 20 % дітей, в основному з населених пунктів Вільча, Варовичі, Новий Мир, Мартиновичі отримали хвороби крові, ендокринної системи, дихання внаслідок перебування на забрудненій території. Декілька дітей померли від онкологічних захворювань. Дані про захворюваність дорослих є неповними.
Відселення населення, тим не менше, урядом СРСР не планувалося. Навпаки, був прийнятий курс на покращення умов життя і побуту у селах, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Впродовж 1986—1988 рр. частина сіл були газифіковані, на території Поліського району було прокладено 120 км нових асфальтових доріг, ремонтувалися будівлі сільрад, клубів, магазинів, була покращена ситуація з постачанням продуктів. Дорослим і дітям виділялися путівки до санаторіїв та баз відпочинку у Криму, Приазов'ї, на Північному Кавказі тощо. Тим не менше, захворюваність населення зростала. У продукції сільського господарства, що вироблялася на території району, — м'ясі, молоці, картоплі, хмелі, овочах — був занадто великим вміст радіонуклідів. Занепад економіки зумовив згортання будівництва доріг, виконання соціальних програм. Впродовж 1989—1993 рр. 28 тисяч населення з 31 населеного пункту, в тому числі з смт. Поліське і смт. Вільча, були повністю відселені, а територія вказаних населених пунктів передана у підпорядкування Адміністрації зони відчуження. Основними районами для переселення населення з Поліського району стали Макарівський та Фастівський райони Київської області, Черкаська та Миколаївська області.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 30 населених пунктів і підпорядковані . Адміністративний центр — смт Красятичі.
Населені пункти зняті з обліку
Населені пункти, зняті з обліку в 1999 році у зв'язку з відселенням мешканців із зони відчуження ЧАЕС.
- смт Поліське (колишній центр)
- смт Вільча
- с. Бобер
- с. Буда-Варовичі
- с. Варовичі
- с. Весняне
- с. Вільшанка
- с. Войкове
- с. Володимирівка
- с. Грезля
- с. Денисовичі
- с. Діброва
- с. Жовтневе
- с. Кливини
- с. Королівка
- с. Котовське
- с. Луб'янка
- с. Мартиновичі
- с. Нова Марківка
- с. Новий Мир
- с. Пухове
- с. Рудня-Грезлянська
- с. Стеблі
- с. Тараси
- с. Фабриківка
- с. Шевченкове
- с. Ясен
- сел. Становище
Село Військове зняте з обліку 2009 року.
Сільські та селищні ради, зняті з обліку
- Вільчанська селищна рада (смт Вільча, селище Становище)
- Поліська селищна рада (смт Поліське, села Грезля, Рудня-Грезлянська)
- Боберська сільська рада (село Бобер)
- Будо-Варовицька сільська рада (село Буда-Варовичі)
- Варовицька сільська рада (село Варовичі)
- Веснянська сільська рада (села Весняне, Кливини, Стара Рудня)
- Денисовицька сільська рада (село Денисовичі)
- Дібровська сільська рада (село Діброва)
- Жовтнева сільська рада (село Жовтневе)
- Луб'янська сільська рада (села Луб'янка, Бовище, Вільшанка)
- Мартиновицька сільська рада (село Мартиновичі)
- Новомирська сільська рада (село Новий Мир)
- Тарасівська сільська рада (села Тараси, Володимирівка)
Зміни адміністративного центру
Час | Назва | Статус |
7 березня 1923 - 17 листопада 1993 | Поліське (Хабне, Кагановичі Перші) | смт 19 серпня 1999 року виключено з облікових даних |
17 листопада 1993 - 10 липня 1996 | Радинка | село |
10 липня 1996 | Красятичі | село 2 березня 2006 року надано статус смт |
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Поліського району було створено 15 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 73,65 % (проголосували 3 496 із 4 747 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,23 % (1 931 виборців); Юлія Тимошенко — 18,08 % (632 виборців), Олег Ляшко — 10,44 % (365 виборців), Юрій Бойко — 5,78 % (202 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,74 %.
Населення
Розподіл постійного населення Поліського району за віком та статтю за даними перепису 2001 року:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 3465 | 730 | 409 | 990 | 835 | 478 | 23 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 4106 | 676 | 424 | 837 | 965 | 1101 | 103 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Екскурсійні об'єкти
Особистості
1 березня 1938 року в с. Дубова Поліського району народився народний артист України Борислав Брондуков. У селі Буда-Варовичі провів своє дитинство соліст Київського національного театру оперети, народний артист України Микола Бутковський. Село Мартиновичі — батьківщина українського поета, народного артиста України Андрія Демиденка.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 9 квітня 2020 року № 246/2020-рп «Про призначення А.Лещенка головою Поліської районної державної адміністрації Київської області»
- Постанова ЦВК СРСР від 16 червня 1935 року Про присвоєння імени Л. М. Кагановича Хабенському району й селу Кабани того ж району Київської області . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 8 червня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1935. — № 20. — 29 липня. — С. 8–9. - Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957 — 10 — с. 202.
- Адміністративно-територіальний устрій Поліського району[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 березня 2016.
- Розподіл постійного населення за статтю та віком за даними перепису 2001 року, Київська область, Поліський район, 5 рiчнi вiковi групи. Процитовано 21 червня 2023.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поліський район |
- Офіційний сайт Поліського району [ 8 липня 2019 у Wayback Machine.].
- Постановление ЦИК СССР от 16 июня 1935 года «О переименовании Хабнянского района и села Кабаны того же района Киевской области Украинской ССР». (рос.)
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 15 января 1962 года «О признании утратившими силу законодательных актов СССР о присвоении имен Ворошилова, Молотова, Кагановича, Маленкова». (рос.)
- Постанова Верховної Ради України «Про перенесення центру Поліського району Київської області в село Радинку», від 17.11.1993.
- Постанова Верховної Ради України «Про перенесення центру Поліського району Київської області в село Красятичі», від 10.07.1996.
- Постанова Київської обласної ради [1][недоступне посилання з липня 2019] від 12.05.1999
- Поліський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [ 18 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Білорусь | Білорусь | |
Житомирська область (Народицький район) | Іванківський район | |
Житомирська область (Народицький район) | Іванківський район | Іванківський район |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poli skij rajo n likvidovanij rajon Ukrayini na pivnichnomu zahodi Kiyivskoyi oblasti Centr smt Krasyatichi z 1996 roku 1993 1996 s Radinka do togo centr smt Poliske Pivnichna chastina rajonu znahodilas u Chornobilskij zoni vidchuzhennya Naselennya stanovilo 5881 osobu na 1 zhovtnya 2013 Plosha rajonu 1288 km Utvoreno 5 zhovtnya 1923 roku Poliskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Kiyivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastKod KOATUU 3223500000Utvorenij 5 zhovtnya 1923Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 5622 na 1 1 2019 Plosha 1288 km Gustota 4 6 osib km Tel kod 380 4592Oblikova kartka Poliskij rajonPoshtovi indeksi 07000 07054Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KrasyatichiSelishni radi 1Silski radi 13Smt 1Sela 29Rajonna vladaGolova radi Slepchenko Andrij MikolajovichGolova RDA Leshenko Andrij ValerijovichVebstorinka Poliska RDAAdresa 07053 Kiyivska obl Poliskij r n smt Krasyatichi vul Vozdvizhenska 81MapaPoliskij rajon u Vikishovishi Z 1923 do 1935 Habnyanskij Habenskij rajon z 1935 do 1957 Kaganovickij rajon U rajoni roztashovano diyuchih 13 silskih i 1 selishna rada 1 selishe miskogo tipu 29 sil Likvidovanij vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 807 IX vid 17 lipnya 2020 roku IstoriyaVpershe v istoriyi Polissya zgaduyetsya v litopisu 1274 roku Za pisemnimi istorichnimi dzherelami gospodarske osvoyennya teritoriyi Polissya vidbuvalosya u XIX stolitti Poliskij rajon roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini Kiyivskoyi oblasti Mezhuye z Ivankivskim rajonom na pivdni z kolishnim Chornobilskim rajonom na shodi z Zhitomirskoyu oblastyu na zahodi z Gomelskoyu oblastyu Respublikoyu Bilorus na pivnochi Z momentu utvorennya rajonu u 1923 roci jogo centrom bulo mistechko Habne V arhivnih dokumentah Akti istoriyi zahidnoyi Rosiyi tom I vono vpershe zgaduyetsya u 1415 roci Pid chas litovskogo panuvannya Habne nalezhalo do Ovruckogo povitu Z 1793 roku vono uvijshlo do skladu Radomishlskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Z pochatku XVIII stolittya nalezhalo knyazyu Radzivilu a z 1850 roku pomishikam U 1900 roci v Habnomu buli 423 dvori prozhivalo 1715 cholovik pracyuvali 2 vinokurni 3 cegelni zavodi 8 kuzen parovij mlin Pislya Zhovtnevogo perevorotu u lyutomu 1918 roku v Habnomu bulo stvoreno revkom yakij konfiskuvav u pomishika zemlyu ta inshe majno i rozdav jogo nezamozhnim selyanam 1918 roku vlada v rajoni perejshla do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1919 roci rajon povtorno zajnyali bilshoviki Navesni 1920 roku na korotkij chas Habne bulo zvilnene ukrayinsko polskimi vijskami Piznishe cogo zh roku mistechko bulo okupovane Chervonoyu Armiyeyu 17 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu cherez Zalishani teperishnogo Poliskogo rajonu prolig shlyah Volinskoyi grupi komanduvach Yurij Tyutyunnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U zv yazku z provedennyam administrativnoyi reformi Habne z 1923 roku stalo centrom odnojmennogo rajonu Pershij kolgosp v Habnomu buv zasnovanij v 1929 roci v a 1930 1931 rr she tri kolektivnih gospodarstva Pochatok 30 h rokiv ce period masovoyi kolektivizaciyi Golodomor 1932 1933 rokiv ce ne naslidki yakogos stihijnogo liha a shtuchno stvorena tragediya ukrayinskogo narodu Majzhe z kozhnoyi sim yi rajonu zabrala kogo nebud golodna smert 1934 roku Habne bulo perejmenovane na Kaganovichi Pershi Za roki dovoyennih p yatirichok u Habnomu zbudovano derevoobrobnu fabriku maslozavod Vipuskali produkciyu takozh cegelnij zavod promartili 1938 roku Habne vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu Na toj chas na kolgospnih lanah rajonu pracyuvalo 57 traktoriv 61 avtomashina Nimecko radyanska vijna perervala mirnu pracyu polishukiv 23 serpnya 1941 roku nacisti zahopili Habne Rajon stav chastinoyu Habnyanskogo gebitu Z pershih dniv okupaciyi v rajoni diyav pidpilnij rajkom partiyi V selishi diyala patriotichna pidpilna grupa yakoyu keruvav likar komunist U 1941 1943 rokah u lisah Poliskogo rajonu diyali partizanski grupi ta Rozvazhivskij partizanskij zagin Vesnoyu 1943 roku na Polissya pribulo partizanske z yednannya S A Kovpaka 15 listopada 1943 roku pidrozdili 143 yi strileckoyi diviziyi 12 armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu ta 336 yi strileckoyi diviziyi vizvolili rajon Vsogo za chas okupaciyi rajonu nimci rozstrilyali bilshe tisyachi mirnih zhiteliv Za danimi radyanskih istorikiv nimci zagnali na katorgu do Nimechchini majzhe 4 000 zhiteliv Habnogo i navkolishnih sil Odnak v arhivah Ukrayini buli znajdeni dani pro te sho blizko 1000 zhiteliv naspravdi bulo rozstrilyano ne nimcyami a zagonami NKVS ta radyanskimi partizanami abo vidpravleno do radyanskih tyurem i taboriv u Sibiru ta na Kolimi yak osib sho perebuvali na okupovanij teritoriyi U period z 1943 po 1951 rik buli deportovani yevreyi ta polyaki navit ti yaki vcilili pid chas vijni dopravleni do tyurem rodini staroobryadciv a takozh i pravoslavnih svyashenikiv Majzhe 10 tisyach osib iz Poliskogo rajonu voyuvali na frontah Nimecko radyanskoyi vijni 4338 zaginuli v boyah z vorogom i propali bezvisti 3281 uchasnik vijni nagorodzheni ordenami i medalyami Chotiroh z nih udostoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Zavdyaki samoviddanij praci trudivnikiv rajonu u 1944 roci pochala vipuskati produkciyu mebleva fabrika cegelnij zavod promartili Vidbudovuvalisya MTS i maslozavod Vidnovili robotu centralna rajonna likarnya zagalnoosvitni shkoli klubi biblioteki 1 listopada 1957 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Kaganovickij rajon buv perejmenovanij v Poliskij rajon Rajonnij centr selishe miskogo tipu Kaganovichi Pershi na selishe miskogo tipu Poliske Avariya na ChAES 1986 roku zminila zhittyediyalnist rajonu Zhiteli Polissya buli u pershij tizhden vzagali pozbavleni bud yakoyi pravdivoyi informaciyi pro avariyu na stanciyi ta radioaktivne zabrudnennya teritoriyi Nareshti 15 travnya pochalasya evakuaciya ditej Z ciyeyu metoyu dostrokovo buv zavershenij navchalnij rik u shkolah skasovani ispiti dlya uchniv 8 i 10 klasiv Blizko 20 ditej v osnovnomu z naselenih punktiv Vilcha Varovichi Novij Mir Martinovichi otrimali hvorobi krovi endokrinnoyi sistemi dihannya vnaslidok perebuvannya na zabrudnenij teritoriyi Dekilka ditej pomerli vid onkologichnih zahvoryuvan Dani pro zahvoryuvanist doroslih ye nepovnimi Vidselennya naselennya tim ne menshe uryadom SRSR ne planuvalosya Navpaki buv prijnyatij kurs na pokrashennya umov zhittya i pobutu u selah sho postrazhdali vid Chornobilskoyi katastrofi Vprodovzh 1986 1988 rr chastina sil buli gazifikovani na teritoriyi Poliskogo rajonu bulo prokladeno 120 km novih asfaltovih dorig remontuvalisya budivli silrad klubiv magaziniv bula pokrashena situaciya z postachannyam produktiv Doroslim i dityam vidilyalisya putivki do sanatoriyiv ta baz vidpochinku u Krimu Priazov yi na Pivnichnomu Kavkazi tosho Tim ne menshe zahvoryuvanist naselennya zrostala U produkciyi silskogo gospodarstva sho viroblyalasya na teritoriyi rajonu m yasi moloci kartopli hmeli ovochah buv zanadto velikim vmist radionuklidiv Zanepad ekonomiki zumoviv zgortannya budivnictva dorig vikonannya socialnih program Vprodovzh 1989 1993 rr 28 tisyach naselennya z 31 naselenogo punktu v tomu chisli z smt Poliske i smt Vilcha buli povnistyu vidseleni a teritoriya vkazanih naselenih punktiv peredana u pidporyadkuvannya Administraciyi zoni vidchuzhennya Osnovnimi rajonami dlya pereselennya naselennya z Poliskogo rajonu stali Makarivskij ta Fastivskij rajoni Kiyivskoyi oblasti Cherkaska ta Mikolayivska oblasti Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Poliskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 13 silskih rad yaki ob yednuyut 30 naselenih punktiv i pidporyadkovani Administrativnij centr smt Krasyatichi Naseleni punkti znyati z obliku Naseleni punkti znyati z obliku v 1999 roci u zv yazku z vidselennyam meshkanciv iz zoni vidchuzhennya ChAES smt Poliske kolishnij centr smt Vilcha s Bober s Buda Varovichi s Varovichi s Vesnyane s Vilshanka s Vojkove s Volodimirivka s Grezlya s Denisovichi s Dibrova s Zhovtneve s Klivini s Korolivka s Kotovske s Lub yanka s Martinovichi s Nova Markivka s Novij Mir s Puhove s Rudnya Grezlyanska s Stebli s Tarasi s Fabrikivka s Shevchenkove s Yasen sel Stanovishe Selo Vijskove znyate z obliku 2009 roku Silski ta selishni radi znyati z obliku Vilchanska selishna rada smt Vilcha selishe Stanovishe Poliska selishna rada smt Poliske sela Grezlya Rudnya Grezlyanska Boberska silska rada selo Bober Budo Varovicka silska rada selo Buda Varovichi Varovicka silska rada selo Varovichi Vesnyanska silska rada sela Vesnyane Klivini Stara Rudnya Denisovicka silska rada selo Denisovichi Dibrovska silska rada selo Dibrova Zhovtneva silska rada selo Zhovtneve Lub yanska silska rada sela Lub yanka Bovishe Vilshanka Martinovicka silska rada selo Martinovichi Novomirska silska rada selo Novij Mir Tarasivska silska rada sela Tarasi Volodimirivka Zmini administrativnogo centru Chas Nazva Status7 bereznya 1923 17 listopada 1993 Poliske Habne Kaganovichi Pershi smt 19 serpnya 1999 roku viklyucheno z oblikovih danih17 listopada 1993 10 lipnya 1996 Radinka selo10 lipnya 1996 Krasyatichi selo 2 bereznya 2006 roku nadano status smtPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Poliskogo rajonu bulo stvoreno 15 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 73 65 progolosuvali 3 496 iz 4 747 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 55 23 1 931 viborciv Yuliya Timoshenko 18 08 632 viborciv Oleg Lyashko 10 44 365 viborciv Yurij Bojko 5 78 202 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 74 NaselennyaRozpodil postijnogo naselennya Poliskogo rajonu za vikom ta stattyu za danimi perepisu 2001 roku Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 3465 730 409 990 835 478 23Zhinki 4106 676 424 837 965 1101 103Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki23 85 103 41 80 84 169 99 75 79 303 169 70 74 400 169 65 69 229 279 60 64 361 151 55 59 212 196 50 54 201 209 45 49 191 257 40 44 201 239 35 39 208 242 30 34 185 252 25 29 243 218 20 24 234 191 15 20 190 249 10 14 238 250 5 9 245 231 0 4 193 Ekskursijni ob yektiRajonnij istoriko krayeznavchij muzej u smt Krasyatichi Cerkva Rizdva Bogorodici u s Vovchkiv Osobistosti1 bereznya 1938 roku v s Dubova Poliskogo rajonu narodivsya narodnij artist Ukrayini Borislav Brondukov U seli Buda Varovichi proviv svoye ditinstvo solist Kiyivskogo nacionalnogo teatru opereti narodnij artist Ukrayini Mikola Butkovskij Selo Martinovichi batkivshina ukrayinskogo poeta narodnogo artista Ukrayini Andriya Demidenka PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 9 kvitnya 2020 roku 246 2020 rp Pro priznachennya A Leshenka golovoyu Poliskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kiyivskoyi oblasti Postanova CVK SRSR vid 16 chervnya 1935 roku Pro prisvoyennya imeni L M Kaganovicha Habenskomu rajonu j selu Kabani togo zh rajonu Kiyivskoyi oblasti Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 8 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1935 20 29 lipnya S 8 9 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1957 10 s 202 Administrativno teritorialnij ustrij Poliskogo rajonu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 18 bereznya 2016 Rozpodil postijnogo naselennya za stattyu ta vikom za danimi perepisu 2001 roku Kiyivska oblast Poliskij rajon 5 richni vikovi grupi Procitovano 21 chervnya 2023 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poliskij rajonOficijnij sajt Poliskogo rajonu 8 lipnya 2019 u Wayback Machine Postanovlenie CIK SSSR ot 16 iyunya 1935 goda O pereimenovanii Habnyanskogo rajona i sela Kabany togo zhe rajona Kievskoj oblasti Ukrainskoj SSR ros Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 15 yanvarya 1962 goda O priznanii utrativshimi silu zakonodatelnyh aktov SSSR o prisvoenii imen Voroshilova Molotova Kaganovicha Malenkova ros Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro perenesennya centru Poliskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v selo Radinku vid 17 11 1993 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro perenesennya centru Poliskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v selo Krasyatichi vid 10 07 1996 Postanova Kiyivskoyi oblasnoyi radi 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 vid 12 05 1999 Poliskij rajon Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR 18 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Bilorus BilorusZhitomirska oblast Narodickij rajon Prip yat Ivankivskij rajonZhitomirska oblast Narodickij rajon Ivankivskij rajon Ivankivskij rajon Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi