Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Кана́тна (з 1817 — Канатна, з 1909 — Полтавської битви, з 1920 — Свердлова, з 1941 — Канатна, з 1944 — Свердлова, з 1994 — Канатна) — вулиця в Одесі. Починається від пагорбу, під яким розташовано порт і закінчується .
| Вулиця Канатна Одеса | |
|---|---|
 На розі з вул. Єврейською | |
| Район | Приморський |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 46°29′05″ пн. ш. 30°44′56″ сх. д. / 46.484836° пн. ш. 30.748967° сх. д. |
| Координати | 46°27′48″ пн. ш. 30°44′44″ сх. д. / 46.46333° пн. ш. 30.74556° сх. д.Координати: 46°27′48″ пн. ш. 30°44′44″ сх. д. / 46.46333° пн. ш. 30.74556° сх. д. |
| Координати кінця | 46°27′16″ пн. ш. 30°44′39″ сх. д. / 46.454580° пн. ш. 30.744139° сх. д. |
| поштові індекси | 65012, 65014, 65039, 65107 |
| Транспорт | |
| Трамваї | 17, 18, 19, 23 |
| Тролейбуси | 5, 9, 10, 11 |
| Маршрутні таксі | 9, 127, 137, 146, 175, 185, 210, 223, 242 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Прибуткові будинки: Леонарді, Ліванського, Докса, Антоновича, Трушевського, Верґоті. Житлові будинки: Короні, Волконського, Переяславцева, Будівля Павловських дешевих квартир. Будівлі навчальних закладів: гімназія Мякенко, училище торговельного мореплавства, технологічний інститут. Інше: Сабанські казарми, Стадіон Спартак. |
| Пам'ятники | Скульптура Спартак, Пам'ятник студентам та викладачам ОДАУ, загиблих під час війни 1939—1945 років, Пам'ятник студентам та викладачам ОНАХТ, загиблих під час війни 1939—1945 років |
| Навчальні заклади | Одеський державний аграрний університет, Одеська національна академія харчових технологій |
| Парки | Куликове поле |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2460029 |
| Мапа | |
 Вулиця Канатна у Вікісховищі | |
Назва
Першою назвою вулиці була «Канатна» — з'явилася в 1817 році, через те, що на ній знаходилися два канатних заводу Мєшкова і Новикова. Перший був розташований по лівій стороні вулиці Базарної майже до майбутньої вулиці Бєлінського. Другий розташовувався уздовж Канатній від Грецької до Жуковського. Наступне перейменування вулиці відбулося в 1909 році. На честь 200-річчя полтавської битви вулицю назвали — «Полтавської битви». А в 1920 вулиця стала вулицею Свердлова, на честь першого голови ВЦВК республіки Якова Михайловича Свердлова. У вулиця знову називалася Канатною, і остаточно цю назву було повернуто 18 серпня 1994 року.
Історія
Як і на інших вулицях Одеси, тут були різні майстерні, магазини, крамниці, пекарні, зокрема, відомого кондитера Амбатьелло, пральня Нейдрікера (сімейний бізнес), брати тримали пральні на кількох вулицях, ресторан мадам Рачковської, «заклад візницький промислу» Свиридова, звідки вранці, гуркочучи на бруківці, виїжджали важезні биндюги, друкарня Карлика, про який написав Валентин Катаєв. А на розі Базарної, як і тепер, містилася аптека, в давні часи належала Файнштейну. На тлі цих підприємств дрібного і середнього бізнесу виділялося пароплавство «Сідней Рід і Ко», відділення страхового Товариства «Рейнсько — Вестфальський Ллойд», представництва таких солідних фірм, як «Modern» (парфумерія), «Продвугілля», «Голтянське Т-во пивоваріння», «Вознесенські рудники», «Бекман і Ко» (коньяк), «Л. Олрі Редерер» (шампанське), тощо. А значною прикметою ХХ століття стали на Канатній салони вже завойовували світовий автомобільний ринок фірми «Мерседес» і «Форд», що відкрилися відповідно в будинках 15 і 22.
Канатна розташована поблизу історичного центру Одеси і земельні ділянки тут були дешевими. Крім того, міська влада не дозволяла відкривати тут підприємства з «брудною» або «шумливою» технологією. А тому на початку XX століття промисловість на Канатній вулиці була представлена малими підприємствами: виробництво так званого «овсяно-солодового какао», фабрика парафінованого паперу, лабораторія, що випускала перекис водню, фруктові есенції, харчові барвники, тощо. Але на зорі Одеси саме тут було відкрито два, на ті часи найбільших підприємства — канатні заводи Мєшкова і Новикова, яким вулиця зобов'язана своєю назвою. І якщо перший не залишив скільки — небудь помітного сліду в промисловій історії міста, то другий має сьогодні «продовження» в особі акціонерного Товариства «Стальканат», розташованого на вул. Водопровідній, куди виробництво перемістили ще перші власники. Завод, більше ста років належав до купецької «династії» Новикових, простягнувся колись від Канатної до нинішньої вулиці Леонтовича уздовж Великої Арнаутської.
У першу чергу почалася забудова парної сторони Канатної вулиці, що примикає до Карантинного яру та однойменної гавані. Вже хоча б з тієї простої причини, що гужовий транспорт піднімався сюди, у напрямку до фортеці, безпосередньо з гавані. Тут майже з заснування Одеси зводилися як житлові будинки, так і різноманітні складські приміщення, а також підприємства, що займалися виготовленням прядив'яних канатів, переважно для морської галузі. До будинків примикали і спускалися в балку сади.
Коли в серпні 1794 почали розподіляти земельні ділянки між першими одеситами, Йосип Михайлович де Рібас отримав найпрестижніший: квартал, обмежений Канатною вулицею, карантинним узвізом і береговим урвищем. Це було місце, домінуюче над Одеською затокою і Карантинною гаванню, звідки відкривалися, так би мовити, найвражаючіші горизонти. Таким чином, головний начальник будівництва міста і порту власноруч вказав на перший його елітарний центр. (Тут же отримав ділянку і один з першобудівників міста — військовий інженер Ферстер.) Обставини, втім, склалися так, що де Рібас жив не тут, а поблизу, на Польській узвозі, а дана ділянка згодом перейшла до Кароліни Бларамберг. Скромний будиночок Бларамберг по вулиці Канатній, 2 зберігся до цієї пори. У будинку Бларамбергів спочатку містився музей старожитностей (нині Одеський археологічний музей). Сюди приходили найпочесніші гості міста. Найближчим сподвижником господаря був, наприклад, поет В. Г. Тепляков, що виконував його «археологічні доручення» і доставляв до Одеси античну кераміку і монети.
Тут же будувалася і польська шляхта з Поділля, так звані «магнати», основні постачальники експортували через одеський порт хліб та інші продукти сільськогосподарського виробництва. Так, дотепер цілком зберігся, наприклад, типологічний панський будинок (або, швидше садиба) князя Чарторийського по вулиці Карантинній, № 5. Власне кажучи, хлібні магазини подільських поміщиків сформували в цьому районі цілу вулицю Польську, причому комори не завжди супроводжувалися житловими будинками їх власників, лише епізодично наїжджали в місто у справах і для розваг, що нерідко ставали руйнівними. Мемуаристи пишуть, що, продавши зерно, магнати «набирають стільки іноземних предметів розкоші, скільки можуть понести». Навіть «хазяйські дочки» приїжджали до Одеси продавати зерно, а натомість купували астрономічну кількість «капелюшків і свіжих паризьких моделей».
Тут же, на Канатній, в 1827 році був побудований і величезний хлібний магазин поміщика Ієроніма Сабанського, ім'я якого і отримав прилеглий провулок. Один німецький вояжер, який відвідав Одесу на початку 1840-х років, був вражений тим, з яким розмахом і вишуканістю зводилися подібні споруди: «Вони побудовані з такою ж витонченістю, як і житлові будинки, і їх часто і справді можна переплутати… А та, яка належала графу Сабанському, просто велична!». Сховища цього магната в Одесі вміщували 36 тисяч чвертей пшениці, Тоді як інші, навіть найбільші — не більше 15—20 тисяч. У 1827 році таких зерносховищ було 345, в 1846 — 448, в 1857 — 720. Згодом будова була експропрійована «в казну» і переобладнана під казарми, що отримали назву «Сабанських». Автор «Одеської старовини» (1869) іронічно зауважує:
Дивно читати в міських відомостях — «казарма Собанського», тоді як близько сорока років нею володіє військове відомство
Весь квартал, обмежений вулицями Канатної і Маразліївської, а також провулками і Сабанського, належав відомому Сергію Волконському, декабристу, синові одного з засновників Одеси, генерал-поручика Г. Г. Волконського. Ділянка ця, яка займала площу більше гектара, була йому відведена в 1818 році, в наступному — затверджений проект будинку, а в 1821 будівництво підійшло до кінця. Але локалізувати, де саме він перебував, вельми тяжко. У принципі, він лежав в інтервалі нинішніх будинків 5 та 7 по Канатній. Будівля була не надто велика, на два поверхи і п'ять вікон фасаду.
А навпроти будинку Волконського, на парній стороні вулиці, стояв будинок відомого картографа Тетбу-де-Маріньї, який залишив після себе цікаві матеріали з гідрографії та історичної географії Чорного моря, а також малюнки старої Одеси. Збережений маєток № 15 (нині від нього залишилася лише одна фасадна стіна), відсунутий від червоної лінії, проти Грецької вулиці, належав ад'ютантові герцога де Рішельє, відомому, як і Бларамберг, збирачеві старовини полковнику Іванові Стемпковському. Будинок будувався в інтервалі між 1823 та 1826 роками. Відомо, що, їдучи до Франції, Рішельє подарував Стемпковському знаменитий Дюківський сад. У свою чергу, Стемпковський, справжній громадянин міста, в 1826 році безоплатно передав цей сад Одесі.
В офіційному реєстрі «будинкам та іншим будовам», що підлягають оподаткуванню на користь міста, 1840-х років будинок княгині Волконської числиться під № 6 по Канатній і оцінений в 5 тисяч рублів, три флігелі і магазин князя Чарторийського — під № 5, а два магазини спадкоємців поміщика Ієроніма Собанського — під № 13 і оцінені у 8 тисяч 640 рублів. Під номерами 12, 14, 16 значаться будинки дружини консула Великої Британії Єлизавети Ямс (Емс, Джемс), 17 і 19 — магазини почесного громадянина Григорія Івановича Маразлі (1020 рублів), під номерами 28 і 30 — будинок комерції радниці Лаури Сікар (5800 рублів), а під номерами 29 і 31 — будинок і магазин Рози Собанської (6950 рублів). Далі теж розташовувалися домобудівництва іменитих одеситів — Порро, Моберлі, Моччіа та інші.
До середини квартал в проміжку Барятинського і Сабанського провулків був частково забудований у 1870-ті. У 1875 тут значиться п'ять будинків: № 2, 4, 6, 8 і 10-А, відповідно — Попова, Крилова, Дубецький, Тхоржевський та архітектора М. П. Озмідова. Під № 10-Б числиться будинок іншої відомої в місті фігури — Тройницького. Дім Озмідова одночасно числився під № 3 у Сабанському провулку.
Сабанські казарми значаться під № 1 по провулку та № 15 по Канатній. Будинок Сикарії числиться 17-м за Канатній і 2-м за Сабанського провулку. Таким чином, в цьому провулку значилося всього три будинки, причому всі вони фактично ставилися до довколишніх вулицях. Всього три будинки приписані і до Барятинського провулку, названому на честь князя Барятинського, який мав тут будинок. Він стояв на береговому обриві, над карантином, як би на крутий вапняковій скелі. Скала ця була поцяткована гірничими виробками — старими катакомбами — і служила притулком різному кримінальному наброду. Ймовірно, про ці-то катакомбах і кажуть мемуаристи, коли згадують про зустрічі масонів у одному з відокремлених будинків у Барятинському провулку і про те, що облави нічого не давали, оскільки «каменярі» безкарно йшли через потайні підземні ходи. Навряд чи цей сюжет має відношення до князів Барятинським, що жив широко, відкрито і протягом декількох десятиліть поспіль влаштовували багатолюдні звані обіди й бали. Судячи з усього, мова йде про першу половину 1820-х, коли на сусідній ділянці, в будинку Сергія Волконського, збиралися як масони, так і майбутні декабристи. У числі згаданих були вдома Кондратьєва — № 1 (будинок англійського консула, числиться також 3-м за Канатній); Коронеллі — № 2 (приватне чоловіче училище 1-го розряду, також числиться № 5 по Канатній); нарешті, № 3 — будинок Куріса (єдиний, що відноситься виключно до провулку). І знову ми бачимо, що всі домовласники — представники нобілітету, родовитої аристократії (Коронеллі, наприклад, ведуть свій рід від одного з Великих інквізиторів, а Куріси — ватажки херсонського дворянства, видатні меценати і колекціонери).
19 червня 1909 вулиця Канатна отримала ім'я Полтавської Битви — на честь 200-річного ювілею відомої битви.
У літературі
У романі Іллі Ільфа та Євгена Петрова «Золоте теля» є одна подробиця, на яку, захоплені пригодами великого комбінатора читачі, в тому числі одесити, не звертають увагу. В юності, а це було, судячи з тексту роману, в Одесі, майбутній підпільний мільйонер Корейко мріяв знайти гаманець з грошима: «Він так часто уявляв собі, як знайде гроші, що навіть точно знав, де це станеться. На вулиці Полтавській Перемоги … На вулицю Полтавської Перемоги Саша ходив щодня, але … гаманця не було».
Галерея
-
![image]()
Прибутковий будинок Урусова -
![image]()
Прибутковий дім Леонарді, Канатна 9 -
![image]()
Особняк Переяславцева, Канатна, 18 -
![image]()
Будинок Сабанських казарм, Канатна, 23 -
![image]()
Будинок прибутковий Ліванського, Канатна, 28 -
![image]()
Особняк Пташникової,в якому містився штаб Дунайської воєнної флотилії, Канатна, 35 -
![image]()
Прибутковий будинок Антоновича, Канатна, 41 -
![image]()
Прибутковий дім Верготі, Канатна 58
-
![image]()
Дім Павловськох дешевих квартир, Канатна 81
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вулиця Канатна (Одеса) |
- Канатная улица [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Kanatna Vu licya Kana tna z 1817 Kanatna z 1909 Poltavskoyi bitvi z 1920 Sverdlova z 1941 Kanatna z 1944 Sverdlova z 1994 Kanatna vulicya v Odesi Pochinayetsya vid pagorbu pid yakim roztashovano port i zakinchuyetsya Vulicya Kanatna OdesaNa rozi z vul YevrejskoyuNa rozi z vul YevrejskoyuRajon PrimorskijZagalni vidomostiKoordinati pochatku 46 29 05 pn sh 30 44 56 sh d 46 484836 pn sh 30 748967 sh d 46 484836 30 748967Koordinati 46 27 48 pn sh 30 44 44 sh d 46 46333 pn sh 30 74556 sh d 46 46333 30 74556 Koordinati 46 27 48 pn sh 30 44 44 sh d 46 46333 pn sh 30 74556 sh d 46 46333 30 74556Koordinati kincya 46 27 16 pn sh 30 44 39 sh d 46 454580 pn sh 30 744139 sh d 46 454580 30 744139poshtovi indeksi 65012 65014 65039 65107TransportTramvayi 17 18 19 23Trolejbusi 5 9 10 11Marshrutni taksi 9 127 137 146 175 185 210 223 242Budivli pam yatki infrastrukturaBudivli Pributkovi budinki Leonardi Livanskogo Doksa Antonovicha Trushevskogo Vergoti Zhitlovi budinki Koroni Volkonskogo Pereyaslavceva Budivlya Pavlovskih deshevih kvartir Budivli navchalnih zakladiv gimnaziya Myakenko uchilishe torgovelnogo moreplavstva tehnologichnij institut Inshe Sabanski kazarmi Stadion Spartak Pam yatniki Skulptura Spartak Pam yatnik studentam ta vikladacham ODAU zagiblih pid chas vijni 1939 1945 rokiv Pam yatnik studentam ta vikladacham ONAHT zagiblih pid chas vijni 1939 1945 rokivNavchalni zakladi Odeskij derzhavnij agrarnij universitet Odeska nacionalna akademiya harchovih tehnologijParki Kulikove poleZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2460029Mapa Vulicya Kanatna u VikishovishiNazvaPershoyu nazvoyu vulici bula Kanatna z yavilasya v 1817 roci cherez te sho na nij znahodilisya dva kanatnih zavodu Myeshkova i Novikova Pershij buv roztashovanij po livij storoni vulici Bazarnoyi majzhe do majbutnoyi vulici Byelinskogo Drugij roztashovuvavsya uzdovzh Kanatnij vid Greckoyi do Zhukovskogo Nastupne perejmenuvannya vulici vidbulosya v 1909 roci Na chest 200 richchya poltavskoyi bitvi vulicyu nazvali Poltavskoyi bitvi A v 1920 vulicya stala vuliceyu Sverdlova na chest pershogo golovi VCVK respubliki Yakova Mihajlovicha Sverdlova U vulicya znovu nazivalasya Kanatnoyu i ostatochno cyu nazvu bulo povernuto 18 serpnya 1994 roku IstoriyaBudivlya uchilisha torgovelnogo moreplavstvaDim Pikelya Kanatna 52Pributkovij dim Trushevskoyi Kanatna 54Sabanski kazarmi Yak i na inshih vulicyah Odesi tut buli rizni majsterni magazini kramnici pekarni zokrema vidomogo konditera Ambatello pralnya Nejdrikera simejnij biznes brati trimali pralni na kilkoh vulicyah restoran madam Rachkovskoyi zaklad viznickij promislu Sviridova zvidki vranci gurkochuchi na brukivci viyizhdzhali vazhezni bindyugi drukarnya Karlika pro yakij napisav Valentin Katayev A na rozi Bazarnoyi yak i teper mistilasya apteka v davni chasi nalezhala Fajnshtejnu Na tli cih pidpriyemstv dribnogo i serednogo biznesu vidilyalosya paroplavstvo Sidnej Rid i Ko viddilennya strahovogo Tovaristva Rejnsko Vestfalskij Llojd predstavnictva takih solidnih firm yak Modern parfumeriya Prodvugillya Goltyanske T vo pivovarinnya Voznesenski rudniki Bekman i Ko konyak L Olri Rederer shampanske tosho A znachnoyu prikmetoyu HH stolittya stali na Kanatnij saloni vzhe zavojovuvali svitovij avtomobilnij rinok firmi Mersedes i Ford sho vidkrilisya vidpovidno v budinkah 15 i 22 Kanatna roztashovana poblizu istorichnogo centru Odesi i zemelni dilyanki tut buli deshevimi Krim togo miska vlada ne dozvolyala vidkrivati tut pidpriyemstva z brudnoyu abo shumlivoyu tehnologiyeyu A tomu na pochatku XX stolittya promislovist na Kanatnij vulici bula predstavlena malimi pidpriyemstvami virobnictvo tak zvanogo ovsyano solodovogo kakao fabrika parafinovanogo paperu laboratoriya sho vipuskala perekis vodnyu fruktovi esenciyi harchovi barvniki tosho Ale na zori Odesi same tut bulo vidkrito dva na ti chasi najbilshih pidpriyemstva kanatni zavodi Myeshkova i Novikova yakim vulicya zobov yazana svoyeyu nazvoyu I yaksho pershij ne zalishiv skilki nebud pomitnogo slidu v promislovij istoriyi mista to drugij maye sogodni prodovzhennya v osobi akcionernogo Tovaristva Stalkanat roztashovanogo na vul Vodoprovidnij kudi virobnictvo peremistili she pershi vlasniki Zavod bilshe sta rokiv nalezhav do kupeckoyi dinastiyi Novikovih prostyagnuvsya kolis vid Kanatnoyi do ninishnoyi vulici Leontovicha uzdovzh Velikoyi Arnautskoyi U pershu chergu pochalasya zabudova parnoyi storoni Kanatnoyi vulici sho primikaye do Karantinnogo yaru ta odnojmennoyi gavani Vzhe hocha b z tiyeyi prostoyi prichini sho guzhovij transport pidnimavsya syudi u napryamku do forteci bezposeredno z gavani Tut majzhe z zasnuvannya Odesi zvodilisya yak zhitlovi budinki tak i riznomanitni skladski primishennya a takozh pidpriyemstva sho zajmalisya vigotovlennyam pryadiv yanih kanativ perevazhno dlya morskoyi galuzi Do budinkiv primikali i spuskalisya v balku sadi Koli v serpni 1794 pochali rozpodilyati zemelni dilyanki mizh pershimi odesitami Josip Mihajlovich de Ribas otrimav najprestizhnishij kvartal obmezhenij Kanatnoyu vuliceyu karantinnim uzvizom i beregovim urvishem Ce bulo misce dominuyuche nad Odeskoyu zatokoyu i Karantinnoyu gavannyu zvidki vidkrivalisya tak bi moviti najvrazhayuchishi gorizonti Takim chinom golovnij nachalnik budivnictva mista i portu vlasnoruch vkazav na pershij jogo elitarnij centr Tut zhe otrimav dilyanku i odin z pershobudivnikiv mista vijskovij inzhener Ferster Obstavini vtim sklalisya tak sho de Ribas zhiv ne tut a poblizu na Polskij uzvozi a dana dilyanka zgodom perejshla do Karolini Blaramberg Skromnij budinochok Blaramberg po vulici Kanatnij 2 zberigsya do ciyeyi pori U budinku Blarambergiv spochatku mistivsya muzej starozhitnostej nini Odeskij arheologichnij muzej Syudi prihodili najpochesnishi gosti mista Najblizhchim spodvizhnikom gospodarya buv napriklad poet V G Teplyakov sho vikonuvav jogo arheologichni doruchennya i dostavlyav do Odesi antichnu keramiku i moneti Tut zhe buduvalasya i polska shlyahta z Podillya tak zvani magnati osnovni postachalniki eksportuvali cherez odeskij port hlib ta inshi produkti silskogospodarskogo virobnictva Tak doteper cilkom zberigsya napriklad tipologichnij panskij budinok abo shvidshe sadiba knyazya Chartorijskogo po vulici Karantinnij 5 Vlasne kazhuchi hlibni magazini podilskih pomishikiv sformuvali v comu rajoni cilu vulicyu Polsku prichomu komori ne zavzhdi suprovodzhuvalisya zhitlovimi budinkami yih vlasnikiv lishe epizodichno nayizhdzhali v misto u spravah i dlya rozvag sho neridko stavali rujnivnimi Memuaristi pishut sho prodavshi zerno magnati nabirayut stilki inozemnih predmetiv rozkoshi skilki mozhut ponesti Navit hazyajski dochki priyizhdzhali do Odesi prodavati zerno a natomist kupuvali astronomichnu kilkist kapelyushkiv i svizhih parizkih modelej Tut zhe na Kanatnij v 1827 roci buv pobudovanij i velicheznij hlibnij magazin pomishika Iyeronima Sabanskogo im ya yakogo i otrimav prileglij provulok Odin nimeckij voyazher yakij vidvidav Odesu na pochatku 1840 h rokiv buv vrazhenij tim z yakim rozmahom i vishukanistyu zvodilisya podibni sporudi Voni pobudovani z takoyu zh vitonchenistyu yak i zhitlovi budinki i yih chasto i spravdi mozhna pereplutati A ta yaka nalezhala grafu Sabanskomu prosto velichna Shovisha cogo magnata v Odesi vmishuvali 36 tisyach chvertej pshenici Todi yak inshi navit najbilshi ne bilshe 15 20 tisyach U 1827 roci takih zernoshovish bulo 345 v 1846 448 v 1857 720 Zgodom budova bula eksproprijovana v kaznu i pereobladnana pid kazarmi sho otrimali nazvu Sabanskih Avtor Odeskoyi starovini 1869 ironichno zauvazhuye Divno chitati v miskih vidomostyah kazarma Sobanskogo todi yak blizko soroka rokiv neyu volodiye vijskove vidomstvo Ves kvartal obmezhenij vulicyami Kanatnoyi i Marazliyivskoyi a takozh provulkami i Sabanskogo nalezhav vidomomu Sergiyu Volkonskomu dekabristu sinovi odnogo z zasnovnikiv Odesi general poruchika G G Volkonskogo Dilyanka cya yaka zajmala ploshu bilshe gektara bula jomu vidvedena v 1818 roci v nastupnomu zatverdzhenij proekt budinku a v 1821 budivnictvo pidijshlo do kincya Ale lokalizuvati de same vin perebuvav velmi tyazhko U principi vin lezhav v intervali ninishnih budinkiv 5 ta 7 po Kanatnij Budivlya bula ne nadto velika na dva poverhi i p yat vikon fasadu A navproti budinku Volkonskogo na parnij storoni vulici stoyav budinok vidomogo kartografa Tetbu de Marinyi yakij zalishiv pislya sebe cikavi materiali z gidrografiyi ta istorichnoyi geografiyi Chornogo morya a takozh malyunki staroyi Odesi Zberezhenij mayetok 15 nini vid nogo zalishilasya lishe odna fasadna stina vidsunutij vid chervonoyi liniyi proti Greckoyi vulici nalezhav ad yutantovi gercoga de Rishelye vidomomu yak i Blaramberg zbirachevi starovini polkovniku Ivanovi Stempkovskomu Budinok buduvavsya v intervali mizh 1823 ta 1826 rokami Vidomo sho yiduchi do Franciyi Rishelye podaruvav Stempkovskomu znamenitij Dyukivskij sad U svoyu chergu Stempkovskij spravzhnij gromadyanin mista v 1826 roci bezoplatno peredav cej sad Odesi V oficijnomu reyestri budinkam ta inshim budovam sho pidlyagayut opodatkuvannyu na korist mista 1840 h rokiv budinok knyagini Volkonskoyi chislitsya pid 6 po Kanatnij i ocinenij v 5 tisyach rubliv tri fligeli i magazin knyazya Chartorijskogo pid 5 a dva magazini spadkoyemciv pomishika Iyeronima Sobanskogo pid 13 i ocineni u 8 tisyach 640 rubliv Pid nomerami 12 14 16 znachatsya budinki druzhini konsula Velikoyi Britaniyi Yelizaveti Yams Ems Dzhems 17 i 19 magazini pochesnogo gromadyanina Grigoriya Ivanovicha Marazli 1020 rubliv pid nomerami 28 i 30 budinok komerciyi radnici Lauri Sikar 5800 rubliv a pid nomerami 29 i 31 budinok i magazin Rozi Sobanskoyi 6950 rubliv Dali tezh roztashovuvalisya domobudivnictva imenitih odesitiv Porro Moberli Mochchia ta inshi Do seredini kvartal v promizhku Baryatinskogo i Sabanskogo provulkiv buv chastkovo zabudovanij u 1870 ti U 1875 tut znachitsya p yat budinkiv 2 4 6 8 i 10 A vidpovidno Popova Krilova Dubeckij Thorzhevskij ta arhitektora M P Ozmidova Pid 10 B chislitsya budinok inshoyi vidomoyi v misti figuri Trojnickogo Dim Ozmidova odnochasno chislivsya pid 3 u Sabanskomu provulku Sabanski kazarmi znachatsya pid 1 po provulku ta 15 po Kanatnij Budinok Sikariyi chislitsya 17 m za Kanatnij i 2 m za Sabanskogo provulku Takim chinom v comu provulku znachilosya vsogo tri budinki prichomu vsi voni faktichno stavilisya do dovkolishnih vulicyah Vsogo tri budinki pripisani i do Baryatinskogo provulku nazvanomu na chest knyazya Baryatinskogo yakij mav tut budinok Vin stoyav na beregovomu obrivi nad karantinom yak bi na krutij vapnyakovij skeli Skala cya bula pocyatkovana girnichimi virobkami starimi katakombami i sluzhila pritulkom riznomu kriminalnomu nabrodu Jmovirno pro ci to katakombah i kazhut memuaristi koli zgaduyut pro zustrichi masoniv u odnomu z vidokremlenih budinkiv u Baryatinskomu provulku i pro te sho oblavi nichogo ne davali oskilki kamenyari bezkarno jshli cherez potajni pidzemni hodi Navryad chi cej syuzhet maye vidnoshennya do knyaziv Baryatinskim sho zhiv shiroko vidkrito i protyagom dekilkoh desyatilit pospil vlashtovuvali bagatolyudni zvani obidi j bali Sudyachi z usogo mova jde pro pershu polovinu 1820 h koli na susidnij dilyanci v budinku Sergiya Volkonskogo zbiralisya yak masoni tak i majbutni dekabristi U chisli zgadanih buli vdoma Kondratyeva 1 budinok anglijskogo konsula chislitsya takozh 3 m za Kanatnij Koronelli 2 privatne choloviche uchilishe 1 go rozryadu takozh chislitsya 5 po Kanatnij nareshti 3 budinok Kurisa yedinij sho vidnositsya viklyuchno do provulku I znovu mi bachimo sho vsi domovlasniki predstavniki nobilitetu rodovitoyi aristokratiyi Koronelli napriklad vedut svij rid vid odnogo z Velikih inkvizitoriv a Kurisi vatazhki hersonskogo dvoryanstva vidatni mecenati i kolekcioneri 19 chervnya 1909 vulicya Kanatna otrimala im ya Poltavskoyi Bitvi na chest 200 richnogo yuvileyu vidomoyi bitvi 9 kvitnya 2020 budinok 5 chastkovo obvalivsya U literaturiU romani Illi Ilfa ta Yevgena Petrova Zolote telya ye odna podrobicya na yaku zahopleni prigodami velikogo kombinatora chitachi v tomu chisli odesiti ne zvertayut uvagu V yunosti a ce bulo sudyachi z tekstu romanu v Odesi majbutnij pidpilnij miljoner Korejko mriyav znajti gamanec z groshima Vin tak chasto uyavlyav sobi yak znajde groshi sho navit tochno znav de ce stanetsya Na vulici Poltavskij Peremogi Na vulicyu Poltavskoyi Peremogi Sasha hodiv shodnya ale gamancya ne bulo GalereyaPributkovij budinok Urusova Pributkovij dim Leonardi Kanatna 9 Osobnyak Pereyaslavceva Kanatna 18 Budinok Sabanskih kazarm Kanatna 23 Budinok pributkovij Livanskogo Kanatna 28 Osobnyak Ptashnikovoyi v yakomu mistivsya shtab Dunajskoyi voyennoyi flotiliyi Kanatna 35 Pributkovij budinok Antonovicha Kanatna 41 Pributkovij dim Vergoti Kanatna 58 Dim Pavlovskoh deshevih kvartir Kanatna 81PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vulicya Kanatna Odesa Kanatnaya ulica 2 travnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 13 kvitnya 2020 Procitovano 10 kvitnya 2020