1-ша важка винищувальна ескадра (нім. Zerstörergeschwader 1 (ZG 1) — ескадра важких винищувачів Люфтваффе за часів Другої світової війни.
1-ша важка винищувальна ескадра Zerstörergeschwader 1 | |
---|---|
Емблема 1-ї ескадри важких винищувачів | |
На службі | 1 травня 1939 — липень 1944 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Люфтваффе |
Роль | винищувальна авіація |
Чисельність | ескадра |
Гарнізон/Штаб | |
Війни/битви | |
Командування | |
Визначні командувачі | оберстлейтенант оберстлейтенант |
Авіація | |
Бомбард. | Bf 109, Bf 110, Me 210, Ju 88C |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
1-ша важка винищувальна ескадра почала формування у травні 1939 року, як повноцінна ескадра, але вона не мала свого штабу частини. 1-ша група формувалася з I./ZG 141 з базуванням на аеродромі , 2-га група у Фюрстенвальде. II група під час мобілізації отримала на озброєнні одномоторні винищувачі Bf 109 і була перейменована на 101-шу винищувальну групу (нім. Jagdgruppe 101). До початку війни підпорядковувалася 1-й авіаційній дивізії. З початком вторгнення до Польщі увійшла до 3-го повітряного флоту.
До квітня 1940 року ZG 1 входила до складу Х повітряного корпусу, що діяв у зоні відповідальності над Північною Німеччиною і Скандинавією. З початком вторгнення до Данії та Норвегії, винищувачі ескадри брали участь у повітряних боях у взаємодії з . 9 квітня німецькі винищувачі завдали удару по данських аеродромах та знищили на злітній смузі авіабази близько 25 літаків Данських повітряних сил. Лише один данський піднявся в повітря, але миттєво був збитий німцями. Оберлейтенант Віктор Мельдерс, брат Вернера Мельдерса, прийняв офіційну капітуляцію Ольборга після висадки на місцевому аеродромі.
У Норвегії Bf 110 забезпечували супроводження транспортних літаків Ju 52, з десантниками на борту, що висаджувалися в аеропорту Осло-Форнебу. В результаті зіткнення з «Гладіаторами» й від вогню зенітних кулеметів із землі, в битві обидві сторони втратили два літаки. Решту позицій ППО Bf 110 обстріляли, що дозволило наземним військам зайняти аеродром; повітряна підтримка, надана ZG 1, стала ключовою для цієї фази наземного наступу.
У цей час емблема «оси», пов'язана з ZG 1, вперше з'явилася на літаках II групи.
Під час Дивної війни частина ескадри виконувала завдання на Західному фронті. Під час повітряних боїв німецькі льотчики ZG 1 збили низку французьких літаків. 2 квітня командир ескадри гауптман Йоганнес Гентцен став найрезультативнішим пілотом-винищувачем Люфтваффе, коли збив над Аргоннським лісом.
10 травня розпочалася кампанія на Західному фронті, й ZG 1 знищила на землі на авіабазі 26 голландських літаків. Після участі у битві за Францію, 22 червня 1940 року І. група була перейменована на I./Nachtjagdgeschwader 1 (1-е нічне винищувальне крило), а II./ZG 1 стало . Таким чином, у період з червня 1940 до початку 1942 року ZG 1 по-суті не існувало.
4 січня 1942 року зі штабу 210-ї ескадри швидкісних бомбардувальників був сформований штаб 1-ї важкої винищувальної ескадри з одночасним формуванням 3-ї групи, яка оснащувалася винищувачами Bf 109E-4/B. У серпні 1942 року III./ZG 1 перекинули до Північної Африки, де пілоти авіагрупи літали на проблематичних Me 210. Протягом 1943 року відбувалося поступове переобладнання на набагато кращий Me 410.
На початку 1943 року штаффель 5./ZG 1 отримав кілька літаків, озброєних 37-мм автоматичними протитанковими гарматами . Ці модифіковані Bf 110 були зведені в Pz.Jg.St./ZG 1 у складі I./ZG 1, і активно застосовувалися як протитанкові літаки під час Курської битви. Однак, здобуті результати були незадовільними й восени 1943 року штаффель перевели до .
25 травня 1943 року командир штаффеля 1./ZG 1 обер-лейтенант був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста за 15 повітряних перемог, 11 наземних перемог, та знищені близько 162 автотранспортних засобів, 254 критих автомобілів, 3 локомотивів, 8 позицій зенітних артилерії, 12 позицій протитанкових гармат і 8 позицій піхоти.
У середині 1943 року після зазнаних важких втрат у битві на Східному фронті, I, II та III групи ескадри були передислоковані на Середземноморський театр війни. У березні-квітні 1943 року в Монтекорвіно-Ровелла II/ZG 1 отримала новітні Bf 110 G-1 і G-2. До серпня вона вела бойові дії, базуючись у центральній Італії. У липні 1943 року 1./ZG 1 перейменували на .
У жовтні 1943 року I./ZG 1 прийняла важкі винищувачі Ju 88C та разом із II групою перемістилася у західну Францію. У взаємодії з V./KG 40 німецькі пілоти залучалися до проведення далеких патрулювань над акваторією Біскайської затоки. З липня 1942 до липня 1944 року Ju 88 V./KG 40 та ZG 1 зарахували на свій рахунок 109 перемог у повітряних боях, втративши 117 власних літаків.
У червні 1944 року важка винищувальна ескадра останній раз билася в небі над Нормандією, коли почалося вторгнення західних союзників у Європу. Частина зазнала великих втрат, але здобутки її були занадто скромні. Тому, у липні 1944 року Zerstörergeschwader 1 була розформована, а її особовий склад переведений до складу та .
Командування
Командири
- Майор Арфед Крюгер (нім. Arved Crüger) (4 січня — 2 березня 1942)
- Майор Ульріх Дізінг (нім. Ulrich Diesing) (3 березня — 21 вересня 1942)
- Оберстлейтенант (нім. Ralph von Rettberg) (22 вересня — 5 жовтня 1942), ТВО
- Оберстлейтенант (нім. Paul-Friedrich Darjes) (6 жовтня 1942 — 1 березня 1943)
- Оберстлейтенант (нім. Joachim Blechschmidt) (12 квітня — 13 липня 1943)
- Оберстлейтенант (нім. Lothar von Janson) (? 1943 — 10 березня 1944)
- Оберстлейтенант (нім. Erich von Selle) (березень — липень 1944)
Основні райони базування штабу 1-ї ескадри важких винищувачів
Час | Місто | Підпорядкованість | Основний літак |
---|---|---|---|
4 січня — травень 1942 | 8-й повітряний корпус | Bf 110 | |
Травень — липень 1942 | Бєлгород | ||
Липень — серпень 1942 | Армавір | ||
Серпень — жовтень 1942 | Краснодар | ||
Жовтень — грудень 1942 | |||
Грудень 1942 — березень 1943 | Дніпропетровськ | ||
Березень — травень 1943 | Нойбіберг | 2-й повітряний флот | |
Травень — серпень 1943 | Монтекорвіно | 2-й повітряний корпус | |
Серпень 1943 — 12 червня 1944 | Лор'ян | Авіаційне командування «Атлантик» | Bf 110/Ju 88C |
12 — 15 червня 1944 | Нант | — | Ju 88C |
15 — 18 червня 1944 | Булонь | — | |
19 червня — 16 липня 1944 | Бордо-Мериньяк | 5-та винищувальна дивізія | |
16 — 20 липня 1944 | Зальцведель | — |
Див. також
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 11 липня 2019.(нім.)
- . на ww2.dk. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 11 липня 2019.(англ.)
- Zerstörergeschwader 1 [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- . на allaces.ru. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.(рос.)
- Zerstörergeschwader 1 [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Виноски
- Джерела
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
1 sha vazhka vinishuvalna eskadra nim Zerstorergeschwader 1 ZG 1 eskadra vazhkih vinishuvachiv Lyuftvaffe za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni 1 sha vazhka vinishuvalna eskadra Zerstorergeschwader 1Emblema 1 yi eskadri vazhkih vinishuvachivNa sluzhbi 1 travnya 1939 lipen 1944Krayina Tretij RejhNalezhnist VermahtVid LyuftvaffeRol vinishuvalna aviaciyaChiselnist eskadraGarnizon ShtabVijni bitvi Druga svitova vijna Zahidnij front Operaciya Vezeryubung Norvezka kampaniya Francuzka kampaniya Strategichna povitryana oborona Rejhu Shidnij front Operaciya Blau Stalingradska bitva Bitva za Kavkaz Voronezko Harkivska operaciya Bitva na Kurskij duziKomanduvannyaViznachni komanduvachi oberstlejtenant oberstlejtenantAviaciyaBombard Bf 109 Bf 110 Me 210 Ju 88CMediafajli na VikishovishiIstoriya1 sha vazhka vinishuvalna eskadra pochala formuvannya u travni 1939 roku yak povnocinna eskadra ale vona ne mala svogo shtabu chastini 1 sha grupa formuvalasya z I ZG 141 z bazuvannyam na aerodromi 2 ga grupa u Fyurstenvalde II grupa pid chas mobilizaciyi otrimala na ozbroyenni odnomotorni vinishuvachi Bf 109 i bula perejmenovana na 101 shu vinishuvalnu grupu nim Jagdgruppe 101 Do pochatku vijni pidporyadkovuvalasya 1 j aviacijnij diviziyi Z pochatkom vtorgnennya do Polshi uvijshla do 3 go povitryanogo flotu Do kvitnya 1940 roku ZG 1 vhodila do skladu H povitryanogo korpusu sho diyav u zoni vidpovidalnosti nad Pivnichnoyu Nimechchinoyu i Skandinaviyeyu Z pochatkom vtorgnennya do Daniyi ta Norvegiyi vinishuvachi eskadri brali uchast u povitryanih boyah u vzayemodiyi z 9 kvitnya nimecki vinishuvachi zavdali udaru po danskih aerodromah ta znishili na zlitnij smuzi aviabazi blizko 25 litakiv Danskih povitryanih sil Lishe odin danskij pidnyavsya v povitrya ale mittyevo buv zbitij nimcyami Oberlejtenant Viktor Melders brat Vernera Meldersa prijnyav oficijnu kapitulyaciyu Olborga pislya visadki na miscevomu aerodromi U Norvegiyi Bf 110 zabezpechuvali suprovodzhennya transportnih litakiv Ju 52 z desantnikami na bortu sho visadzhuvalisya v aeroportu Oslo Fornebu V rezultati zitknennya z Gladiatorami j vid vognyu zenitnih kulemetiv iz zemli v bitvi obidvi storoni vtratili dva litaki Reshtu pozicij PPO Bf 110 obstrilyali sho dozvolilo nazemnim vijskam zajnyati aerodrom povitryana pidtrimka nadana ZG 1 stala klyuchovoyu dlya ciyeyi fazi nazemnogo nastupu U cej chas emblema osi pov yazana z ZG 1 vpershe z yavilasya na litakah II grupi Pid chas Divnoyi vijni chastina eskadri vikonuvala zavdannya na Zahidnomu fronti Pid chas povitryanih boyiv nimecki lotchiki ZG 1 zbili nizku francuzkih litakiv 2 kvitnya komandir eskadri gauptman Jogannes Gentcen stav najrezultativnishim pilotom vinishuvachem Lyuftvaffe koli zbiv nad Argonnskim lisom 10 travnya rozpochalasya kampaniya na Zahidnomu fronti j ZG 1 znishila na zemli na aviabazi 26 gollandskih litakiv Pislya uchasti u bitvi za Franciyu 22 chervnya 1940 roku I grupa bula perejmenovana na I Nachtjagdgeschwader 1 1 e nichne vinishuvalne krilo a II ZG 1 stalo Takim chinom u period z chervnya 1940 do pochatku 1942 roku ZG 1 po suti ne isnuvalo 4 sichnya 1942 roku zi shtabu 210 yi eskadri shvidkisnih bombarduvalnikiv buv sformovanij shtab 1 yi vazhkoyi vinishuvalnoyi eskadri z odnochasnim formuvannyam 3 yi grupi yaka osnashuvalasya vinishuvachami Bf 109E 4 B U serpni 1942 roku III ZG 1 perekinuli do Pivnichnoyi Afriki de piloti aviagrupi litali na problematichnih Me 210 Protyagom 1943 roku vidbuvalosya postupove pereobladnannya na nabagato krashij Me 410 Na pochatku 1943 roku shtaffel 5 ZG 1 otrimav kilka litakiv ozbroyenih 37 mm avtomatichnimi protitankovimi garmatami Ci modifikovani Bf 110 buli zvedeni v Pz Jg St ZG 1 u skladi I ZG 1 i aktivno zastosovuvalisya yak protitankovi litaki pid chas Kurskoyi bitvi Odnak zdobuti rezultati buli nezadovilnimi j voseni 1943 roku shtaffel pereveli do 25 travnya 1943 roku komandir shtaffelya 1 ZG 1 ober lejtenant buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta za 15 povitryanih peremog 11 nazemnih peremog ta znisheni blizko 162 avtotransportnih zasobiv 254 kritih avtomobiliv 3 lokomotiviv 8 pozicij zenitnih artileriyi 12 pozicij protitankovih garmat i 8 pozicij pihoti U seredini 1943 roku pislya zaznanih vazhkih vtrat u bitvi na Shidnomu fronti I II ta III grupi eskadri buli peredislokovani na Seredzemnomorskij teatr vijni U berezni kvitni 1943 roku v Montekorvino Rovella II ZG 1 otrimala novitni Bf 110 G 1 i G 2 Do serpnya vona vela bojovi diyi bazuyuchis u centralnij Italiyi U lipni 1943 roku 1 ZG 1 perejmenuvali na U zhovtni 1943 roku I ZG 1 prijnyala vazhki vinishuvachi Ju 88C ta razom iz II grupoyu peremistilasya u zahidnu Franciyu U vzayemodiyi z V KG 40 nimecki piloti zaluchalisya do provedennya dalekih patrulyuvan nad akvatoriyeyu Biskajskoyi zatoki Z lipnya 1942 do lipnya 1944 roku Ju 88 V KG 40 ta ZG 1 zarahuvali na svij rahunok 109 peremog u povitryanih boyah vtrativshi 117 vlasnih litakiv U chervni 1944 roku vazhka vinishuvalna eskadra ostannij raz bilasya v nebi nad Normandiyeyu koli pochalosya vtorgnennya zahidnih soyuznikiv u Yevropu Chastina zaznala velikih vtrat ale zdobutki yiyi buli zanadto skromni Tomu u lipni 1944 roku Zerstorergeschwader 1 bula rozformovana a yiyi osobovij sklad perevedenij do skladu ta KomanduvannyaKomandiri Major Arfed Kryuger nim Arved Cruger 4 sichnya 2 bereznya 1942 Major Ulrih Dizing nim Ulrich Diesing 3 bereznya 21 veresnya 1942 Oberstlejtenant nim Ralph von Rettberg 22 veresnya 5 zhovtnya 1942 TVO Oberstlejtenant nim Paul Friedrich Darjes 6 zhovtnya 1942 1 bereznya 1943 Oberstlejtenant nim Joachim Blechschmidt 12 kvitnya 13 lipnya 1943 Oberstlejtenant nim Lothar von Janson 1943 10 bereznya 1944 Oberstlejtenant nim Erich von Selle berezen lipen 1944 Osnovni rajoni bazuvannya shtabu 1 yi eskadri vazhkih vinishuvachiv Chas Misto Pidporyadkovanist Osnovnij litak 4 sichnya traven 1942 8 j povitryanij korpus Bf 110 Traven lipen 1942 Byelgorod Lipen serpen 1942 Armavir Serpen zhovten 1942 Krasnodar Zhovten gruden 1942 Gruden 1942 berezen 1943 Dnipropetrovsk Berezen traven 1943 Nojbiberg 2 j povitryanij flot Traven serpen 1943 Montekorvino 2 j povitryanij korpus Serpen 1943 12 chervnya 1944 Lor yan Aviacijne komanduvannya Atlantik Bf 110 Ju 88C 12 15 chervnya 1944 Nant Ju 88C 15 18 chervnya 1944 Bulon 19 chervnya 16 lipnya 1944 Bordo Merinyak 5 ta vinishuvalna diviziya 16 20 lipnya 1944 Zalcvedel Div takozhIstoriya Lyuftvaffe 1935 1945 Spisok vijskovih litakiv Tretogo Rejhu Vinishuvalne komanduvannya Povitryanih sil Velikoyi Britaniyi 17 j vinishuvalnij aviacijnij polk SRSR Lockheed P 38 LightningPosilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 11 lipnya 2019 nim na ww2 dk Arhiv originalu za 14 veresnya 2019 Procitovano 11 lipnya 2019 angl Zerstorergeschwader 1 19 veresnya 2020 u Wayback Machine na allaces ru Arhiv originalu za 26 lipnya 2019 Procitovano 11 lipnya 2019 ros Zerstorergeschwader 1 24 zhovtnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiVinoski Dzherela Arhiv originalu za 14 veresnya 2019 Procitovano 11 lipnya 2019