Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Woł.

Woł.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волощак.

Остап Волощак
укр. Остап(Євстахій)Волощак
Народився1 жовтня 1835(1835-10-01)[1][2][…]
Яворів, Львівська область, Україна
Помер10 липня 1918(1918-07-10)[1][2][…] (82 роки)
Відень, Австро-Угорщина
Місце проживанняАвстро-Угорщина
Країнаimage Долитавщина
Діяльністьботанік, біолог
Alma materБудапештський університет
Віденський університет
Галузьботаніка, географія, ботанічна географія
Заклад у Львові, Україна
Відомий завдяки:дослідженням флори Карпат
Нагороди
image
Орден Залізної Корони 3 ступеня
image Роботи у Вікіджерелах

Остап Волощак (ім'я також як Євстахій) (1 жовтня 1835, Яворів — 10 липня 1918, Відень) — український біолог, дослідник карпатської флори, знавець вербуватих рослин (Salicaceae).

Дитинство та навчання

Народився Остап Волощак на Львівщині, у м. Яворові 1 жовтня 1835 року в небагатій міщанській сім'ї. Свій шлях як науковця він торував лише власними силами, без допомоги своєї рідні, адже проти волі матері Остап утік з батьківського дому до Львова, тут він подається до гімназії. На книжки юному Волощаку бракувало коштів і він позичав їх у старших товаришів, тому завжди знав матеріали навчання наперед. Вже з цього видно з яким завзяттям прагнув до науки майбутній ботанік. По закінченні гімназії вступив до правничого відділу у будапештський університет. Там він отримав вчену ступінь доктора прав і пізніше вступив на практику до адвоката Дра Лєкіша у Відні. Однак науковець швидко зрозумів, що юридична кар'єра йому не до вподоби, тому покинув адвокатуру і вступив до Віденського університету, де вивчав медицину і природничі науки.

Під час навчання Остап Волощак дуже захоплюється ботанікою і флористикою і щорічно виїздить на екскурсії в гірські райони Австрії. Також у Віденському університеті науковець став одним із засновників товариства «Січ», де науковців об'єднувала любов до рідного краю та свого народу. Цю ідею стримували москвофіли, але Волощак не поступвся їхньому впливу. По закінченні отримав місце асистента при ботанічному надворному кабінеті у Відні але невдовзі став асистентом в університеті професора А.Кернера. Під впливом цього ботаніка він і розпочав свою ботанічну діяльність, якою і займався до кінця свого життя.

Наукова діяльність

Видав серію наукових праць, що дозволило йому захистити роботу на здобуття наукового ступеня доктора філософії. 1884 року Остап Волощак прийняв пропозицію зайняти посаду професора кафедри зоології, ботаніки і товарознавства у Вищій технічній школі (сьогодні Національний університет «Львівська політехніка») у Львові.

1886 року увагу вченого привернув рослинний світ Карпат, тоді ще вивчений досить поверхнево і він приступив до його вивчення.

О. Волощак опублікував близько 50 своїх робіт у різноманітних наукових журналах Австро-Угорщини, і переважну кількість його статей і наукових розвідок присвячено дослідженню флори західноукраїнських земель та Карпат. Вчений зробив вагомий внесок у розвиток фітогеографії як науки.

Громадська діяльність

О. Волощак не стояв осторонь українських національних питань. Ще у віденський період життя став одним із засновників студентського товариства «Січ». Вже у Політехніці, будучи у поважному віці, опікувався українським студентським товариством «Основа». У 1893 р. він брав участь в установчих зборах Математично-природописнолікарської секції НТШ і належав до перших її членів. Відомий учений-біолог був членом віденської та краківської Академії наук.

Нагороди

Наукові праці

  • «Flora Poloniae exsiccata» (1895)
  • «Zielnik flory polskiej» (1898)

У журналах

«Kosmos»

  • «Kilka słów o Cytisus ruthenicus Fisch» (1908. — S. 492)
  • «O rozróżnianiu wierzb w stanie bezlistnym» (1887. — S. 431)
  • «O stosunku flory Pokucia do flory obszarów ościennych» (1889. — S. 255—259)
  • «Uwagi nad „Roslinną szatą gór pokucko-marmarowskich“ dr. Zapałowicza» (1890. — S. 164)
  • «Kilka słów do odpowiedzi d-ra H. Zapałowicza» (1891. — S. 364—375)

«Magyar Botanik Lapok»

  • «Hieracium Pojoritense» (1904. — S. 21-23)
  • «Aconitum Zenoninae» (1908. — S. 21-23)
  • «Wo leigt die Kaschau-Eperjeser Bruchlinie» (1908. — S. 110—113)

«Allgemaine Botanische Zeitschrift»

  • «Galium Jarynae» (1887. — S. 227)
  • «Zur Flora von Galizien» (1887. — S. 278—280)
  • Herb» (1888. — S. 122—123)
  • «Das Artenrecht der Soldanella hungarica Simk» (1889. — S. 218—219)
  • «Salices novae vel minus cognitae» (1891. — S. 233—235)
  • «Salices hybrydae» (1898. — S. 220—224)
  • «Beitrachtungen űber Weiden-Bastarde» (1912. — S. 162—172)

У Виданні Академії наук у Кракові «Sprawozdania Komisji Fizyograficznej c. k. towarzystwa naukowego krakowskiego»

  • «Przyczynek do flory Pokucia» (1888. — S. 111—139)
  • «Drugi przyczynek do flory Pokucia» (1888. — S. 184—220)
  • «Trzeci przyczynek do flory Pokucia» (1890. — S. 51-77)
  • «Materiały do flory gór Łomnickich» (1892. — S. 125—156)
  • «O roślinności Karpat między Łomnicą a Óporem» (1892. — S. 183—229)
  • «Sprawozdanie z wycieczek botanicznych w Karpaty Stryjskie i Samborskie» (1893. — S. 49-85)
  • «O roślinności Karpat mędzy górnym biegiem Sanu i Osławą» (1894. — S. 39-69)
  • «Zapiski botaniczne z Karpat Sądeckich» (1895. — S. 174—206)

У німецькомовних випусках «Anzeiger der Academie der Wissenschaften Krakau»

  • «Botanische Notizen aus den Saudetzer Karpathen» (1896. — S. 57-58)
  • «Z granicy flory zachodnio- i wschodnio-karpackiej» (1896. — S. 119—159)
  • «O roślinności Karpackiej między Dunajcem a granicą śląską» (1893. — S. 1-45)

У франкомовному випуску «Bulletin International de l'Academie Polonaise des Sciences et des Lettre» (Краків)

  • переклад німецькою «Ueber die Karpatenflora zwischen dem Dunaje cflusse und der schlesischen Grenze» (1897. — S. 81-82)

Примітки

  1. Міжнародний індекс назв рослин — 1999.
    d:Track:Q922063
  2. автор назви (ботаніка)
    d:Track:Q669585
  3. Harvard University Herbaria & Libraries Index of Botanists — Harvard University Herbaria and Libraries.
    d:Track:Q59611233d:Track:Q51926077
  4. Мельник, Микола (1932). Др. Остап Волощак як дослідник Карпатської фльори (рістні) (українська) . Київ: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. с. 1—12.
  5. Відзначенє // Руслан, ч. 260 за 25 падолиста (8 грудня) 1906. — С. 3.

Джерела

  • Рената Самотий, Науково-видавничі досягнення українських учених Львівської політехніки: Бібліографічний аспект (середина ХІХ — початок ХХ ст.)
  • Остап Волощак

Посилання

image Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voloshak portret Ostap Voloshakukr Ostap Yevstahij VoloshakNarodivsya1 zhovtnya 1835 1835 10 01 1 2 Yavoriv Lvivska oblast UkrayinaPomer10 lipnya 1918 1918 07 10 1 2 82 roki Viden Avstro UgorshinaMisce prozhivannyaAvstro UgorshinaKrayina DolitavshinaDiyalnistbotanik biologAlma materBudapeshtskij universitet Videnskij universitetGaluzbotanika geografiya botanichna geografiyaZakladu Lvovi UkrayinaVidomij zavdyaki doslidzhennyam flori KarpatNagorodiOrden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaRoboti u Vikidzherelah Ostap Voloshak im ya takozh yak Yevstahij 1 zhovtnya 1835 Yavoriv 10 lipnya 1918 Viden ukrayinskij biolog doslidnik karpatskoyi flori znavec verbuvatih roslin Salicaceae Ditinstvo ta navchannyaNarodivsya Ostap Voloshak na Lvivshini u m Yavorovi 1 zhovtnya 1835 roku v nebagatij mishanskij sim yi Svij shlyah yak naukovcya vin toruvav lishe vlasnimi silami bez dopomogi svoyeyi ridni adzhe proti voli materi Ostap utik z batkivskogo domu do Lvova tut vin podayetsya do gimnaziyi Na knizhki yunomu Voloshaku brakuvalo koshtiv i vin pozichav yih u starshih tovarishiv tomu zavzhdi znav materiali navchannya napered Vzhe z cogo vidno z yakim zavzyattyam pragnuv do nauki majbutnij botanik Po zakinchenni gimnaziyi vstupiv do pravnichogo viddilu u budapeshtskij universitet Tam vin otrimav vchenu stupin doktora prav i piznishe vstupiv na praktiku do advokata Dra Lyekisha u Vidni Odnak naukovec shvidko zrozumiv sho yuridichna kar yera jomu ne do vpodobi tomu pokinuv advokaturu i vstupiv do Videnskogo universitetu de vivchav medicinu i prirodnichi nauki Pid chas navchannya Ostap Voloshak duzhe zahoplyuyetsya botanikoyu i floristikoyu i shorichno viyizdit na ekskursiyi v girski rajoni Avstriyi Takozh u Videnskomu universiteti naukovec stav odnim iz zasnovnikiv tovaristva Sich de naukovciv ob yednuvala lyubov do ridnogo krayu ta svogo narodu Cyu ideyu strimuvali moskvofili ale Voloshak ne postupvsya yihnomu vplivu Po zakinchenni otrimav misce asistenta pri botanichnomu nadvornomu kabineti u Vidni ale nevdovzi stav asistentom v universiteti profesora A Kernera Pid vplivom cogo botanika vin i rozpochav svoyu botanichnu diyalnist yakoyu i zajmavsya do kincya svogo zhittya Naukova diyalnistVidav seriyu naukovih prac sho dozvolilo jomu zahistiti robotu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora filosofiyi 1884 roku Ostap Voloshak prijnyav propoziciyu zajnyati posadu profesora kafedri zoologiyi botaniki i tovaroznavstva u Vishij tehnichnij shkoli sogodni Nacionalnij universitet Lvivska politehnika u Lvovi 1886 roku uvagu vchenogo privernuv roslinnij svit Karpat todi she vivchenij dosit poverhnevo i vin pristupiv do jogo vivchennya O Voloshak opublikuvav blizko 50 svoyih robit u riznomanitnih naukovih zhurnalah Avstro Ugorshini i perevazhnu kilkist jogo statej i naukovih rozvidok prisvyacheno doslidzhennyu flori zahidnoukrayinskih zemel ta Karpat Vchenij zrobiv vagomij vnesok u rozvitok fitogeografiyi yak nauki Gromadska diyalnistO Voloshak ne stoyav ostoron ukrayinskih nacionalnih pitan She u videnskij period zhittya stav odnim iz zasnovnikiv studentskogo tovaristva Sich Vzhe u Politehnici buduchi u povazhnomu vici opikuvavsya ukrayinskim studentskim tovaristvom Osnova U 1893 r vin brav uchast v ustanovchih zborah Matematichno prirodopisnolikarskoyi sekciyi NTSh i nalezhav do pershih yiyi chleniv Vidomij uchenij biolog buv chlenom videnskoyi ta krakivskoyi Akademiyi nauk NagorodiOrden Zaliznoyi Koroni III stupenya 1906 Naukovi praci Flora Poloniae exsiccata 1895 Zielnik flory polskiej 1898 U zhurnalah Kosmos Kilka slow o Cytisus ruthenicus Fisch 1908 S 492 O rozroznianiu wierzb w stanie bezlistnym 1887 S 431 O stosunku flory Pokucia do flory obszarow osciennych 1889 S 255 259 Uwagi nad Roslinna szata gor pokucko marmarowskich dr Zapalowicza 1890 S 164 Kilka slow do odpowiedzi d ra H Zapalowicza 1891 S 364 375 Magyar Botanik Lapok Hieracium Pojoritense 1904 S 21 23 Aconitum Zenoninae 1908 S 21 23 Wo leigt die Kaschau Eperjeser Bruchlinie 1908 S 110 113 Allgemaine Botanische Zeitschrift Galium Jarynae 1887 S 227 Zur Flora von Galizien 1887 S 278 280 Herb 1888 S 122 123 Das Artenrecht der Soldanella hungarica Simk 1889 S 218 219 Salices novae vel minus cognitae 1891 S 233 235 Salices hybrydae 1898 S 220 224 Beitrachtungen uber Weiden Bastarde 1912 S 162 172 U Vidanni Akademiyi nauk u Krakovi Sprawozdania Komisji Fizyograficznej c k towarzystwa naukowego krakowskiego Przyczynek do flory Pokucia 1888 S 111 139 Drugi przyczynek do flory Pokucia 1888 S 184 220 Trzeci przyczynek do flory Pokucia 1890 S 51 77 Materialy do flory gor Lomnickich 1892 S 125 156 O roslinnosci Karpat miedzy Lomnica a oporem 1892 S 183 229 Sprawozdanie z wycieczek botanicznych w Karpaty Stryjskie i Samborskie 1893 S 49 85 O roslinnosci Karpat medzy gornym biegiem Sanu i Oslawa 1894 S 39 69 Zapiski botaniczne z Karpat Sadeckich 1895 S 174 206 U nimeckomovnih vipuskah Anzeiger der Academie der Wissenschaften Krakau Botanische Notizen aus den Saudetzer Karpathen 1896 S 57 58 Z granicy flory zachodnio i wschodnio karpackiej 1896 S 119 159 O roslinnosci Karpackiej miedzy Dunajcem a granica slaska 1893 S 1 45 U frankomovnomu vipusku Bulletin International de l Academie Polonaise des Sciences et des Lettre Krakiv pereklad nimeckoyu Ueber die Karpatenflora zwischen dem Dunaje cflusse und der schlesischen Grenze 1897 S 81 82 PrimitkiMizhnarodnij indeks nazv roslin 1999 d Track Q922063 avtor nazvi botanika d Track Q669585 Harvard University Herbaria amp Libraries Index of Botanists Harvard University Herbaria and Libraries d Track Q59611233d Track Q51926077 Melnik Mikola 1932 Dr Ostap Voloshak yak doslidnik Karpatskoyi flori ristni ukrayinska Kiyiv Naukove tovaristvo im Shevchenka u Lvovi s 1 12 Vidznachenye Ruslan ch 260 za 25 padolista 8 grudnya 1906 S 3 DzherelaRenata Samotij Naukovo vidavnichi dosyagnennya ukrayinskih uchenih Lvivskoyi politehniki Bibliografichnij aspekt seredina HIH pochatok HH st Ostap VoloshakPosilannyaVoloshak Ostap Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ