У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мазовецьке воєводство значення Мазовецьке воєводство адміністративн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мазовецьке воєводство (значення).

Мазовецьке воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня. Столиця Мазовії — Варшава, визнається нарівні з Гельсінкі найзеленішою серед європейських столиць.

Мазовецьке воєводство

województwo mazowieckie

На мапі Польщі

Адміністративний центр

Варшава

Населення:

5 423 168

Площа:

35 558,47

Густота:

152,5

Номери автомобілів:

W

TERYT: 14

Код ISO: PL-MZ

Адмніністративний поділ


повіти	гродські земські	5 37
ґміни	міські місько-сільські сільські	35 50 229

Влада

Уряд

Воєвода:

Тобіаш Бохенський

Маршалок:

Адам Струзик

Адреса:

pl. Bankowy 3/5
00-950 Warszawa (воєвода)

ul. Jagiellońska 26
Warszawa (маршалок)

Лого воєводства:

Мапа

Офіційна сторінка

Найбільше польське воєводство розташоване майже в самому центрі країни в оточенні шести інших воєводств. Його рівнинна територія з лісами, садами і доглянутими полями переділена мереживом плавних річок, на яких можна навіть плавати на байдарках.

За декілька кілометрів від околиць столиці починається , яку називають природними легенями Варшави. Ця пуща — другий у світі і єдиний в Європі національний парк поблизу метрополії, другий подібний розташований у Нігерії.

Через схід воєводства простягається , в якій і нині проживає етнічна група — «лісових людей». Обов'язково варто спробувати виготовлений ними питний мед, адже вони знамениті бортники. Тут же готують і «фафернухи» — традиційні тістечка і унікальне козине пиво, що пахне ялівцем.

Уряд

Уряд Мазовецького воєводства очолює воєвода (губернатор), якого призначає прем'єр-міністр Польщі. Воєводі у виконанні його обов'язків допомагає маршалок воєводства, який призначається спікером виконавчої влади воєводства і обирається сеймиком (місцевим парламентом). Нинішній воєвода Мазовії — Константи Радзивілл.

Сеймик Мазовії складається з 51 депутата.

Міста з населенням від 50 000

Місто	Населення	Площа
Варшава	1 697 596	494,96 км²
Радом	227 018	111,71 км²
Плоцьк	127 461	88,06 км²
Седльце	77 056	31,87 км²
Прушкув	55 244	19,15 км²
Остроленка	53 831	29,00 км²
Легіоново	50 570	13,60 км²
Цеханув	45 947	32,84 км²
Отвоцьк	42 976	47,33 км²
Жирардув	41 233	14,35 км²

Історія

З 1919 року до вторгнення гітлерівських військ в 1939 року було утворене Варшавське воєводство. Воєводство включало такі повіти: Блонський (адміністративний центр — Гродзиськ-Мазовецький), Варшавський, Венгровський (з 1939 р.), Влоцлавський (1938), Гарволінський (з 1939 року), Гостинінський, Груєцький, Дзялдовський (1938), Кутновський (1939), Ліпнівський (1938), Ломжинський (з 1939 р.), Ловицький (1939), Маковський, Мінський, Млавський, Нешавський повіт (центр — Александрув-Куявський; у 1938 р.), Остроленцький (з 1939 р.), Островський (з 1939 р.), Плоцький, Пшасниський, Пултуський, Радзимінський, Равський, Рипінський (1938), Серпецький, Скерневицький (1939), Соколовський (з 1939 р.), Сохачевський і Цехановський (до 1938 р.). Після війни воєводство було відновлене, також продовжувало існувати після адміністративного розподілу у 1975 році. Після адміністративної реформи 1998 року воєводство припинило своє існування і з 1 січня 1999 року його територія повністю відійшла до Мазовецького воєводства.

Адміністративний поділ Мазовецького воєводства

Транспорт

Через воєводство проходять три основні шляхи: Корк–Берлін–Познань–Варшава–Мінськ–Москва–Омськ, Прага–Вроцлав–Варшава–Білосток–Гельсінкі та Псков–Гданськ–Варшава–Краків–Будапешт.

Зараз у цьому районі є різні ділянки автостради, причому автострада A2 з'єднує регіон, а отже, і столицю, з рештою Європи. Автострада проходить прямо через воєводство із заходу на схід, з'єднуючи його з Білоруссю та Німеччиною. Швидка дорога S8 з'єднує Варшаву з Білостоком у сусідній східній провінції.

Залізнична система базується на Мазовецьких залізницях та PKP Intercity.

Головний міжнародний аеропорт регіону — Варшавський аеропорт імені Фредерика Шопена.

Примітки

Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.

Куявсько-Поморське воєводство	Вармінсько-Мазурське воєводство	Підляське воєводство

Лодзинське воєводство	Свентокшиське воєводство	Люблінське воєводство

[populacja2019-1] Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.