Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Манільський молюск Venerupis philippinarum Ruditapes philippinarum їстівний вид морських молюсків родини молюски Венери

Venerupis philippinarum

Venerupis philippinarum

Манільський молюск (Venerupis philippinarum = Ruditapes philippinarum) — їстівний вид морських молюсків родини (молюски Венери). Відомий під назвами манільський молюск, японський молюск, японська черепашка та японська килимова раковина. В Японії він відомий як асарі. У Кореї він відомий як баджірак.

Venerupis philippinarum
Коротка назва V. philippinarum
Наукова назва таксона Venerupis philippinarum Arthur Adams & Lovell Augustus Reeve, 1850[1]
Таксономічний ранг вид[1]
Батьківський таксон d[1] і d
Вернакулярна назва 菲律賓簾蛤[2], Filipijnse tapijtschelp[3] і Amasuela xaponesa[4]
Підтримується Вікіпроєктом d
image Venerupis philippinarum у Вікісховищі

Молюск комерційно видобувається, і він є другим за значенням двостулковим молюском, який вирощується в аквакультурі в усьому світі.

Опис

Черепашка Venerupis philippinarum подовжена, овальна, скульптурна з променистими ребрами. Зазвичай він має ширину від 40 до 57 міліметрів, а максимальна ширина становить 79 міліметрів. Шкаралупа має різний колір і візерунок, від кремового до сірого з концентричними лініями або плямами. Особи, які живуть у безкисневих умовах, можуть бути чорними. Внутрішня поверхня шкаралупи часто біла з фіолетовими краями.

  • image
    Права і ліва мушля
  • image
    Відкриті раковини

Поширення

Батьківщиною цього молюска є узбережжя Індійського, Філіппінського та Тихого океанів від Пакистану та Індії на північ до Китаю, Японії, Кореї та Курильських островів. Він має широке немісцеве поширення, будучи інтродукованим випадково та навмисно як комерційно вирощений їстівний молюск. Зараз він назавжди живе в прибережних екосистемах у багатьох частинах світу. Він поширений уздовж тихоокеанського узбережжя Північної Америки від Британської Колумбії до Каліфорнії, де його початкове інтродукція була випадковою. Його можна знайти на Гаваях. Вперше він був зʼявився у водах Європи в 1970-х роках, і було багато інтродукцій по всьому регіону. Він природним чином поширився в Західній Європі протягом десятиліть, завдяки здатності до адаптації він процвітає в багатьох прибережних типах середовища існування. Його вирощують у Португалії, Іспанії, Великобританії, Італії, Німеччині, Марокко, Ізраїлі та Французькій Полінезії як аквакультуру.

Середовище існування

image
Тарілка з манільськими молюсками

Цей риючий молюск найбільш поширений у субтропічних і помірно прохолодних областях. Його можна знайти на мілководді в крупнозернистому піску, мулі та гравійних субстратах. Мешкає в літоралі та субліторалі. Він заривається в субстрат не більше ніж на 10 сантиметрів. Іноді живе в заростях морської трави.

Цей вид мешкає в багатьох типах середовищ існування, зокрема в , солонуватих водах і лиманах. Найкраще росте при постійній солоності 30 ppt (30 г/літр) і між 15-18 °C.

Біологія та екологія

Цей молюск може стати статевозрілим на першому році життя, досягаючи приблизно 15 міліметрів у ширину, особливо в теплих регіонах, таких як Гаваї. У більш прохолодних районах він починає розмножуватися у старшому віці та більших розмірах. У теплих регіонах він нереститься цілий рік, а в більш прохолодних – лише влітку. Плодючість виду зростає з розміром, 40-міліметрова самка виробляє до 2,4 мільйона яєць.

Личинка, трохофора, починає формувати оболонку через два дні після того, як вилупиться з яйця. Протягом двох тижнів він осідає на твердому субстраті, прикріплюється до нього бісусом і зрештою закопується в осад. Його максимальна тривалість життя становить від 13 до 14 років.

Молюски харчуються забираючи переважно фітопланктон, а дорослі особини віддають перевагу мікроводоростям, таким як діатомові водорості.

Цей вид є поживною та привабливою здобиччю для багатьох видів хижих тварин, включаючи зеленого краба, , морських зірок, рибу, качок, берегових птахів, морських видр і єнотів. Це вид-хазяїн для копепод , паразита мідій, який відомий як шкідник в аквакультурі.

Цей молюск негативно вплинув на місцеві екосистеми в деяких регіонах, головним чином через його здатність рости у високій щільності. Його популяції можуть розпочати фільтраційне живлення з такою швидкістю, що можуть змінити місцеві харчові мережі. Він може гібридизуватися з (Ruditapes decussatus), явище, яке призвело до інтрогресії.

Кулінарне використання

Молюсків часто їдять в Азії, особливо на Філіппінах, в Кореї та Японії, де вони часто використовуються в супах і стравах з локшиною.

Комерційна цінність

Манільський молюск становить 25% комерційно вирощених молюсків у світі. Вид вважається стійким продуктом аквакультури. Продається в живому або замороженому вигляді.

  1. Integrated Taxonomic Information System — 1996.
    d:Track:Q82575
  2. Catalogue of Life in Taiwan — 2003.
    d:Track:Q26218155
  3. Nederlands Soortenregister
    d:Track:Q2246990
  4. http://www.sabencia.net/nomenclator.php
  5. MolluscaBase eds. (2022). MolluscaBase. Lajonkairia lajonkairii (Payraudeau, 1826). Accessed through: World Register of Marine Species at: https://marinespecies.org/aphia.php?p=taxdetails&id=140727 on 2023-05-30
  6. Cohen, A. N. 2011. Venerupis philippinarum. The Exotics Guide: Non-native Marine Species of the North American Pacific Coast. Center for Research on Aquatic Bioinvasions, Richmond, California, and San Francisco Estuary Institute, Oakland, California. Revised September 2011.
  7. ‘Bajirak, bajirak!’: Fresh sound alerting the arrival of spring.
  8. 바지락. nibr.co.kr.
  9. Cordero, D., et al. Population genetics of the Manila clam (Ruditapes philippinarum) introduced in North America and Europe. Scientific Reports 7, Article number: 39745. 3 January 2017.
  10. Morris, R.H., Abbott, D.P., & Haderlie, E.C. (1980). Intertidal Invertebrates of California. Stanford, CA: Stanford University Press.
  11. Fofonoff P. W., et al. Lajonkairia lajonkairii. [ 2019-05-03 у Wayback Machine.] National Exotic Marine and Estuarine Species Information System (NEMESIS). Accessed 22 May 2017.
  12. Ruditapes philippinarum. Fisheries and Aquaculture Department, FAO. 2017.
  13. Palomares, M. L. D. and D. Pauly (Eds.) Ruditapes philippinarum. SeaLifeBase. Version February 2017.
  14. Study: Non-native Manila clam has established in Mission Bay, San Diego. [ 2015-09-07 у Wayback Machine.] Sea Grant California. 30 March 2015.
  15. Manila Clam. FishChoice.com

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Manilskij molyusk Venerupis philippinarum Ruditapes philippinarum yistivnij vid morskih molyuskiv rodini molyuski Veneri Vidomij pid nazvami manilskij molyusk yaponskij molyusk yaponska cherepashka ta yaponska kilimova rakovina V Yaponiyi vin vidomij yak asari U Koreyi vin vidomij yak badzhirak Venerupis philippinarum Korotka nazvaV philippinarum Naukova nazva taksonaVenerupis philippinarum Arthur Adams amp Lovell Augustus Reeve 1850 1 Taksonomichnij rangvid 1 Batkivskij taksond 1 i d Vernakulyarna nazva菲律賓簾蛤 2 Filipijnse tapijtschelp 3 i Amasuela xaponesa 4 Pidtrimuyetsya Vikiproyektomd Venerupis philippinarum u Vikishovishi Molyusk komercijno vidobuvayetsya i vin ye drugim za znachennyam dvostulkovim molyuskom yakij viroshuyetsya v akvakulturi v usomu sviti OpisCherepashka Venerupis philippinarum podovzhena ovalna skulpturna z promenistimi rebrami Zazvichaj vin maye shirinu vid 40 do 57 milimetriv a maksimalna shirina stanovit 79 milimetriv Shkaralupa maye riznij kolir i vizerunok vid kremovogo do sirogo z koncentrichnimi liniyami abo plyamami Osobi yaki zhivut u bezkisnevih umovah mozhut buti chornimi Vnutrishnya poverhnya shkaralupi chasto bila z fioletovimi krayami Prava i liva mushlya Vidkriti rakoviniPoshirennyaBatkivshinoyu cogo molyuska ye uzberezhzhya Indijskogo Filippinskogo ta Tihogo okeaniv vid Pakistanu ta Indiyi na pivnich do Kitayu Yaponiyi Koreyi ta Kurilskih ostroviv Vin maye shiroke nemisceve poshirennya buduchi introdukovanim vipadkovo ta navmisno yak komercijno viroshenij yistivnij molyusk Zaraz vin nazavzhdi zhive v priberezhnih ekosistemah u bagatoh chastinah svitu Vin poshirenij uzdovzh tihookeanskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid Britanskoyi Kolumbiyi do Kaliforniyi de jogo pochatkove introdukciya bula vipadkovoyu Jogo mozhna znajti na Gavayah Vpershe vin buv zʼyavivsya u vodah Yevropi v 1970 h rokah i bulo bagato introdukcij po vsomu regionu Vin prirodnim chinom poshirivsya v Zahidnij Yevropi protyagom desyatilit zavdyaki zdatnosti do adaptaciyi vin procvitaye v bagatoh priberezhnih tipah seredovisha isnuvannya Jogo viroshuyut u Portugaliyi Ispaniyi Velikobritaniyi Italiyi Nimechchini Marokko Izrayili ta Francuzkij Polineziyi yak akvakulturu Seredovishe isnuvannyaTarilka z manilskimi molyuskami Cej riyuchij molyusk najbilsh poshirenij u subtropichnih i pomirno proholodnih oblastyah Jogo mozhna znajti na milkovoddi v krupnozernistomu pisku muli ta gravijnih substratah Meshkaye v litorali ta sublitorali Vin zarivayetsya v substrat ne bilshe nizh na 10 santimetriv Inodi zhive v zarostyah morskoyi travi Cej vid meshkaye v bagatoh tipah seredovish isnuvannya zokrema v solonuvatih vodah i limanah Najkrashe roste pri postijnij solonosti 30 ppt 30 g litr i mizh 15 18 C Biologiya ta ekologiyaCej molyusk mozhe stati statevozrilim na pershomu roci zhittya dosyagayuchi priblizno 15 milimetriv u shirinu osoblivo v teplih regionah takih yak Gavayi U bilsh proholodnih rajonah vin pochinaye rozmnozhuvatisya u starshomu vici ta bilshih rozmirah U teplih regionah vin nerestitsya cilij rik a v bilsh proholodnih lishe vlitku Plodyuchist vidu zrostaye z rozmirom 40 milimetrova samka viroblyaye do 2 4 miljona yayec Lichinka trohofora pochinaye formuvati obolonku cherez dva dni pislya togo yak vilupitsya z yajcya Protyagom dvoh tizhniv vin osidaye na tverdomu substrati prikriplyuyetsya do nogo bisusom i zreshtoyu zakopuyetsya v osad Jogo maksimalna trivalist zhittya stanovit vid 13 do 14 rokiv Molyuski harchuyutsya zabirayuchi perevazhno fitoplankton a dorosli osobini viddayut perevagu mikrovodorostyam takim yak diatomovi vodorosti Cej vid ye pozhivnoyu ta privablivoyu zdobichchyu dlya bagatoh vidiv hizhih tvarin vklyuchayuchi zelenogo kraba morskih zirok ribu kachok beregovih ptahiv morskih vidr i yenotiv Ce vid hazyayin dlya kopepod parazita midij yakij vidomij yak shkidnik v akvakulturi Cej molyusk negativno vplinuv na miscevi ekosistemi v deyakih regionah golovnim chinom cherez jogo zdatnist rosti u visokij shilnosti Jogo populyaciyi mozhut rozpochati filtracijne zhivlennya z takoyu shvidkistyu sho mozhut zminiti miscevi harchovi merezhi Vin mozhe gibridizuvatisya z Ruditapes decussatus yavishe yake prizvelo do introgresiyi Kulinarne vikoristannyaMolyuskiv chasto yidyat v Aziyi osoblivo na Filippinah v Koreyi ta Yaponiyi de voni chasto vikoristovuyutsya v supah i stravah z lokshinoyu Yaponskij miso sup z molyuskamiasari Yaponskalokshina udon z molyuskami asari Yaponska lokshinaramen z molyuskami asari Yaponske pechivo senbej iz sushenim molyuskom asari Korejska lokshina kal guksu z molyuskami badzhirak Korejskij kongnamul guk sup iz parostkiv soyi z molyuskami badzhirakKomercijna cinnistManilskij molyusk stanovit 25 komercijno viroshenih molyuskiv u sviti Vid vvazhayetsya stijkim produktom akvakulturi Prodayetsya v zhivomu abo zamorozhenomu viglyadi Integrated Taxonomic Information System 1996 d Track Q82575 Catalogue of Life in Taiwan 2003 d Track Q26218155 Nederlands Soortenregister d Track Q2246990 http www sabencia net nomenclator php MolluscaBase eds 2022 MolluscaBase Lajonkairia lajonkairii Payraudeau 1826 Accessed through World Register of Marine Species at https marinespecies org aphia php p taxdetails amp id 140727 on 2023 05 30 Cohen A N 2011 Venerupis philippinarum The Exotics Guide Non native Marine Species of the North American Pacific Coast Center for Research on Aquatic Bioinvasions Richmond California and San Francisco Estuary Institute Oakland California Revised September 2011 Bajirak bajirak Fresh sound alerting the arrival of spring 바지락 nibr co kr Cordero D et al Population genetics of the Manila clam Ruditapes philippinarum introduced in North America and Europe Scientific Reports 7 Article number 39745 3 January 2017 Morris R H Abbott D P amp Haderlie E C 1980 Intertidal Invertebrates of California Stanford CA Stanford University Press Fofonoff P W et al Lajonkairia lajonkairii 2019 05 03 u Wayback Machine National Exotic Marine and Estuarine Species Information System NEMESIS Accessed 22 May 2017 Ruditapes philippinarum Fisheries and Aquaculture Department FAO 2017 Palomares M L D and D Pauly Eds Ruditapes philippinarum SeaLifeBase Version February 2017 Study Non native Manila clam has established in Mission Bay San Diego 2015 09 07 u Wayback Machine Sea Grant California 30 March 2015 Manila Clam FishChoice com

Дата публікації:
Топ