Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Vastitas Borealis або Велика Північна рівнина — найбільша низовина на планеті Марс.
| Vastitas Borealis | |
 | |
| Місце розташування | Північне море |
|---|---|
| На небесному тілі | Марс |
| Довжина або відстань | 2003 км[1] |
 | |
 Vastitas Borealis у Вікісховищі | |
Координати: 87°43′48″ пн. ш. 32°31′48″ сх. д. / 87.73000000002778620° пн. ш. 32.53000000002777625° сх. д.
Загальний опис
Розташована в північних широтах планети та оточує північний полярний регіон. Рівнина лежить на 4-5 км нижче середнього радіуса планети. На півночі лежить Planum Boreum.
Назву регіону дав Ежен Мішель Антоніаді, який зазначив різні показники альбедо північних рівнин в своїй книзі фр. La Planète Mars (1930). Назва була офіційно прийнято Міжнародним астрономічним союзом (МАС) в 1973 році.
На Великій Північній рівнині вирізняють два басейни: Північний полярний басейн та рівнину Утопія. Деякі вчені припустили, що колись в історії Марса рівнини були покриті океаном, і передбачувану берегову лінію провели уздовж їх південних меж. Сьогодні це злегка похилі рівнини, відмічені хребтами, невисокими пагорбами і рідкісними кратерами. Велика Північна рівнина помітно гладша, ніж аналогічна топографічна область на півдні планети.
В 2005 році супутник Mars Express Європейського космічного агентства виявив в кратері (координати 70.5 ° пвн.ш. та 103 ° сх. довготи) Великої Північної рівнини значну кількість водяного льоду. Діаметр кратера 35 км, його дно приблизно на два км нижче валу. Характер місцевості підходить для утворення стабільних відкладень льоду. Було встановлено, що, незважаючи на літній випаровування вуглекислого льоду в Північній півкулі, водяний лід можна вважати стабільним протягом усього року.
25 травня 2008 року (на початку марсіанського літа) в області Великої Північної рівнини, що неофіційно називається [en]», здійснив посадку зонд Фенікс (НАСА). Координати місця посадки 68°13′08″ пн. ш. 234°15′03″ сх. д. / 68.218830° пн. ш. 234.250778° сх. д..
Цей стаціонарний апарат збирав і досліджував проби ґрунту на предмет наявності води, а також з метою визначення, чи існували на планеті хоч колись умови, які підходять для розвитку життя. Фенікс виконав заплановану на 90 марсіанських діб програму і проводив наукові дослідження 157 марсіанських діб до 29 жовтня. Потім нестача енергії, викликана слабким сонячним освітленням в зимових умовах Марса, стало причиною припинення зв'язку, останні сигнали було отримано 2 листопада 2008.
Поверхня
На відміну від декількох місць, відвіданих апаратами Вікінг та Pathfinder, всі камені під станцією і біля місця посадки маленькі. Настільки, наскільки далеко може бачити камера, поверхня плоска, але «поділена» багатокутниками. Діаметр фігур — 2-3 метра, а розмежовані вони жолобами від 20 до 50 см завглибшки. Ці утворення обумовлені реакцією льоду в ґрунті на значні зміни температури.
Верхня частина ґрунту покрита кіркою. Дослідження під мікроскопом показало, що ґрунт складається з плоских (ймовірно, глини) і округлих частинок. При забиранні ґрунту вони злипалися. На відміну від спостережуваних іншими апаратами в інших частинах Марса дюн і брижів, ні брижів, ні дюн в районі посадки Фенікса не видно. Лід розташований декількома сантиметрами нижче поверхні в центрі багатокутників. По краю фігурних утворень ґрунту льоду не менше 20,48 см. Влітку під дією атмосфери Марса лід повільно зникає. Взимку випаровування осідають у вигляді скупчень снігу на поверхні.
Хімічний склад поверхні
Згідно з результатами досліджень, опублікованими за результатами завершення місії Фенікс в журналі Science, в зразках виявлені хлорид, бікарбонат, магній, натрій, калій, кальцій і, можливо, сульфат. Кислотно/лужний баланс (pH) визначено як 7,7 +/- 0,5. Також виявлено сильний окислювач перхлорат (ClO 4 ). Наявність перхлорату стало дуже важливим відкриттям, так як це хімічна сполука має потенціал для використання в якості реактиву для ракетного палива, а також — як джерело кисню для майбутніх колоністів. При певних умовах перхлорат може пригнічувати існування життя, але деякі мікроорганізми отримують з цієї речовини енергію (анаеробним відновленням).
Структура ґрунту
Велика частина поверхні Vastitas Borealis покрита ґрунтом з візерунками. Іноді поверхня має форму багатокутників. Великі плани структури ґрунту в формі багатокутників були надані космічним апаратом Фенікс. В інших місцях поверхня представлена пасмами невисоких природних насипів. Деякі вчені назвали знайдені утворення «відбитками пальців», так як безліч ліній виглядають як чийсь відбиток пальця. Подібний рельєф обох форм можна знайти в прильодовикових областях Землі, таких як Антарктика. Антарктичні багатокутники утворюються повторюваними розширеннями і стисненням суміші і ґрунту і льоду, що відбуваються під час сезонних змін температури. Коли сухий пісок падає в розломи, що виходять піщані «клини» підсилюють сезонний ефект. В результаті цього процесу утворюється мережа багатокутників «напруженої» фактури.
-
![image]()
-
![image]()
Візерунки на ґрунті, названі «відбитками пальців».
Темні точки — невисокі природні насипи.
По центру: кільце темних вулканів, розташованих по краю ударного кратеру. зображення з Mars Global Surveyor.
Примітки
- Gazetteer of Planetary Nomenclature — МАС.
- Planum Boreum [ 29 травня 2018 у Wayback Machine.] // USGS
- Vastitas Borealis [ 23 квітня 2018 у Wayback Machine.], USGS Planetary Nomenclature
- Water ice in crater at Martian north pole. European Space Agency. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 4 серпня 2007.
- Lakdawalla, Emily (27 травня 2008). Phoenix Sol 2 press conference, in a nutshell. The Planetary Society weblog. Planetary Society. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 4 червня 2008.
- Mars lander aims for touchdown in 'Green Valley'. New Scientist Space. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 14 квітня 2008.
- Levy, J, J. Head, and D. Marchant. 2009. Thermal contraction crack polygons on Mars: Classification, distribution, and climate implications from HiRISE observations. Journal of Geographical Research: 114. p E01007
- . Архів оригіналу за 26 січня 2010. Процитовано 28 травня 2018.
- Whiteway, J. et al. 2009. Mars Water-Ice Clouds and Precipitation. Science: 325. p 68-70
- http://www.jpl.nasa.gov/news.cfm?release=2009-106. Процитовано 11 серпня 2012.
{{}}: Пропущений або порожній|title=()[недоступне посилання з 01.05.2016] - . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 травня 2018.
- Murchie, S. et al. 2009. A synthesis of Martian aqueous mineralogy after 1 Mars year of observations from the Mars Reconnaissance Orbiter. Journal of Geophysical Research: 114.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vastitas Borealis abo Velika Pivnichna rivnina najbilsha nizovina na planeti Mars Vastitas BorealisMisce roztashuvannyaPivnichne moreNa nebesnomu tiliMarsDovzhina abo vidstan2003 km 1 Vastitas Borealis u Vikishovishi Koordinati 87 43 48 pn sh 32 31 48 sh d 87 73000000002778620 pn sh 32 53000000002777625 sh d 87 73000000002778620 32 53000000002777625Vastitas Borealis ye velikoyu oblastyu vid yemnoyi visoti bilya 70 pivn sh Zagalnij opisRoztashovana v pivnichnih shirotah planeti ta otochuye pivnichnij polyarnij region Rivnina lezhit na 4 5 km nizhche serednogo radiusa planeti Na pivnochi lezhit Planum Boreum Nazvu regionu dav Ezhen Mishel Antoniadi yakij zaznachiv rizni pokazniki albedo pivnichnih rivnin v svoyij knizi fr La Planete Mars 1930 Nazva bula oficijno prijnyato Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom MAS v 1973 roci Na Velikij Pivnichnij rivnini viriznyayut dva basejni Pivnichnij polyarnij basejn ta rivninu Utopiya Deyaki vcheni pripustili sho kolis v istoriyi Marsa rivnini buli pokriti okeanom i peredbachuvanu beregovu liniyu proveli uzdovzh yih pivdennih mezh Sogodni ce zlegka pohili rivnini vidmicheni hrebtami nevisokimi pagorbami i ridkisnimi kraterami Velika Pivnichna rivnina pomitno gladsha nizh analogichna topografichna oblast na pivdni planeti V 2005 roci suputnik Mars Express Yevropejskogo kosmichnogo agentstva viyaviv v krateri koordinati 70 5 pvn sh ta 103 sh dovgoti Velikoyi Pivnichnoyi rivnini znachnu kilkist vodyanogo lodu Diametr kratera 35 km jogo dno priblizno na dva km nizhche valu Harakter miscevosti pidhodit dlya utvorennya stabilnih vidkladen lodu Bulo vstanovleno sho nezvazhayuchi na litnij viparovuvannya vuglekislogo lodu v Pivnichnij pivkuli vodyanij lid mozhna vvazhati stabilnim protyagom usogo roku 25 travnya 2008 roku na pochatku marsianskogo lita v oblasti Velikoyi Pivnichnoyi rivnini sho neoficijno nazivayetsya en zdijsniv posadku zond Feniks NASA Koordinati miscya posadki 68 13 08 pn sh 234 15 03 sh d 68 218830 pn sh 234 250778 sh d 68 218830 234 250778 Cej stacionarnij aparat zbirav i doslidzhuvav probi gruntu na predmet nayavnosti vodi a takozh z metoyu viznachennya chi isnuvali na planeti hoch kolis umovi yaki pidhodyat dlya rozvitku zhittya Feniks vikonav zaplanovanu na 90 marsianskih dib programu i provodiv naukovi doslidzhennya 157 marsianskih dib do 29 zhovtnya Potim nestacha energiyi viklikana slabkim sonyachnim osvitlennyam v zimovih umovah Marsa stalo prichinoyu pripinennya zv yazku ostanni signali bulo otrimano 2 listopada 2008 PoverhnyaPoverhnya Marsa vidima Feniksom Na vidminu vid dekilkoh misc vidvidanih aparatami Viking ta Pathfinder vsi kameni pid stanciyeyu i bilya miscya posadki malenki Nastilki naskilki daleko mozhe bachiti kamera poverhnya ploska ale podilena bagatokutnikami Diametr figur 2 3 metra a rozmezhovani voni zholobami vid 20 do 50 sm zavglibshki Ci utvorennya obumovleni reakciyeyu lodu v grunti na znachni zmini temperaturi Verhnya chastina gruntu pokrita kirkoyu Doslidzhennya pid mikroskopom pokazalo sho grunt skladayetsya z ploskih jmovirno glini i okruglih chastinok Pri zabiranni gruntu voni zlipalisya Na vidminu vid sposterezhuvanih inshimi aparatami v inshih chastinah Marsa dyun i brizhiv ni brizhiv ni dyun v rajoni posadki Feniksa ne vidno Lid roztashovanij dekilkoma santimetrami nizhche poverhni v centri bagatokutnikiv Po krayu figurnih utvoren gruntu lodu ne menshe 20 48 sm Vlitku pid diyeyu atmosferi Marsa lid povilno znikaye Vzimku viparovuvannya osidayut u viglyadi skupchen snigu na poverhni Himichnij sklad poverhni Zgidno z rezultatami doslidzhen opublikovanimi za rezultatami zavershennya misiyi Feniks v zhurnali Science v zrazkah viyavleni hlorid bikarbonat magnij natrij kalij kalcij i mozhlivo sulfat Kislotno luzhnij balans pH viznacheno yak 7 7 0 5 Takozh viyavleno silnij okislyuvach perhlorat ClO 4 Nayavnist perhloratu stalo duzhe vazhlivim vidkrittyam tak yak ce himichna spoluka maye potencial dlya vikoristannya v yakosti reaktivu dlya raketnogo paliva a takozh yak dzherelo kisnyu dlya majbutnih kolonistiv Pri pevnih umovah perhlorat mozhe prignichuvati isnuvannya zhittya ale deyaki mikroorganizmi otrimuyut z ciyeyi rechovini energiyu anaerobnim vidnovlennyam Struktura gruntu Velika chastina poverhni Vastitas Borealis pokrita gruntom z vizerunkami Inodi poverhnya maye formu bagatokutnikiv Veliki plani strukturi gruntu v formi bagatokutnikiv buli nadani kosmichnim aparatom Feniks V inshih miscyah poverhnya predstavlena pasmami nevisokih prirodnih nasipiv Deyaki vcheni nazvali znajdeni utvorennya vidbitkami palciv tak yak bezlich linij viglyadayut yak chijs vidbitok palcya Podibnij relyef oboh form mozhna znajti v prilodovikovih oblastyah Zemli takih yak Antarktika Antarktichni bagatokutniki utvoryuyutsya povtoryuvanimi rozshirennyami i stisnennyam sumishi i gruntu i lodu sho vidbuvayutsya pid chas sezonnih zmin temperaturi Koli suhij pisok padaye v rozlomi sho vihodyat pishani klini pidsilyuyut sezonnij efekt V rezultati cogo procesu utvoryuyetsya merezha bagatokutnikiv napruzhenoyi fakturi Dyuni isp Olympia Planitia Dunes vidimi Gips buv viyavlenij MRS tut Vizerunki na grunti nazvani vidbitkami palciv Temni tochki nevisoki prirodni nasipi Po centru kilce temnih vulkaniv roztashovanih po krayu udarnogo krateru zobrazhennya z Mars Global Surveyor PrimitkiGazetteer of Planetary Nomenclature MAS d Track Q6867d Track Q24033439 Planum Boreum 29 travnya 2018 u Wayback Machine USGS Vastitas Borealis 23 kvitnya 2018 u Wayback Machine USGS Planetary Nomenclature Water ice in crater at Martian north pole European Space Agency Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 4 serpnya 2007 Lakdawalla Emily 27 travnya 2008 Phoenix Sol 2 press conference in a nutshell The Planetary Society weblog Planetary Society Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 4 chervnya 2008 Mars lander aims for touchdown in Green Valley New Scientist Space Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2008 Levy J J Head and D Marchant 2009 Thermal contraction crack polygons on Mars Classification distribution and climate implications from HiRISE observations Journal of Geographical Research 114 p E01007 Arhiv originalu za 26 sichnya 2010 Procitovano 28 travnya 2018 Whiteway J et al 2009 Mars Water Ice Clouds and Precipitation Science 325 p 68 70 http www jpl nasa gov news cfm release 2009 106 Procitovano 11 serpnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka nedostupne posilannya z 01 05 2016 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 28 travnya 2018 Murchie S et al 2009 A synthesis of Martian aqueous mineralogy after 1 Mars year of observations from the Mars Reconnaissance Orbiter Journal of Geophysical Research 114