Бікарбонат

Гі́дрокарбона́ти (застаріла назва — бікарбонати) — кислі солі карбонатної кислоти H₂CO₃ (містять аніон HCO^-
₃). Наприклад, до гідрокарбонатів належить питна сода NaHCO₃.

Аніон HCO^-
₃.

Гідрокарбонати, на відміну від карбонатів, у воді розчинні. Наявність у воді гідрокарбонатів та зумовлює її тимчасову твердість.

Отримання

Вони можуть утворюватись при сумісній дії CO₂ і H₂O (H₂CO₃) на нормальні карбонати. Наприклад:

CaCO₃ + CO₂ + H₂O → Ca(HCO₃)₂

Хімічні властивості

У термічному відношенні гідрокарбонати менш стійкі за карбонати і вже при незначному нагріванні розкладаються, переходячи в нормальні солі:

2NaHCO₃ → Na₂CO₃ + H₂O + CO₂ ↑

Ca(HCO₃)₂ → CaCO₃ + H₂O + CO₂ ↑

При дії на карбонати і гідрокарбонати сильних кислот вони, як солі слабкої і нестійкої кислоти, легко розкладаються з виділенням діоксиду вуглецю:

BaCO₃ + 2HCl → BaCl₂ + H₂O + CO₂ ↑

ΝaHCO₃ + HCl → NaCl + H₂O + CO₂ ↑

Застосування

Найважливіший представник ряду, гідрокарбонат натрію (питна сода), має застосування в медицині, харчовій промисловості.

Джерела

• Гідрокарбонати // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 28.
• Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.