Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чайка степовá (Vanellus gregarius) — вид птахів родини сивкові (Charadriidae). Розміром з чайку звичайну, але стрункіша. Здалеку здається більш-менш сірою, але тім'я і черево чорні.
| Чайка степова | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Завропсиди (Sauropsida) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Сивкові (Charadriidae) |
| Рід: | Чайка (Vanellus) |
| Вид: | Чайка степова (V. gregarius) |
| Біноміальна назва | |
| Vanellus gregarius (Pallas, 1771) | |
 | |
| Ареал степової чайки гніздування шляхи міграції зимування імовірне проживання | |
Поширення
Вид поширений у степовій зоні Північно-Західної Азії. Трапляється у дельті Волги, на півночі Казахстану, на Південному Уралу, у Західному Сибіру. Залітні особини спостерігаються у країнах Середньої та Південно-Західної Азії. Зимує в Індії, Ізраїлі, Сирії, Еритреї та Судані.
На території України чайка степова гніздилася у середині XIX ст. на Донеччині та Полтавщині, а до середини XX ст. траплялась на перельотах в південних регіонах.
Опис
У дорослої птиці в шлюбному оперенні спинна сторона тіла й груди світло буро-сірі, верх голови, вуздечка і смуга за оком чорні. Лоб і смуга над оком (і трохи далі його) білі, або вершкові; низ голови і щоки білі з бурувато-охристим нальотом, більш різко вираженим на щоках, боках голови і задній частині горла. Передня частина черева чорна (у самки може бути домішка білого пір'я), задня — руда, підхвістя біле. Першорядні махові пера чорні (внутрішні з них можуть мати білі кінцеві облямівки), другорядні білі. Нижні покривні крила і пахвові білі. Верхні, що криють хвіст білі, кермові та дві крайніх пари кермових білі, інші кермово-білі з широкою чорною верхньою смугою. Дзьоб і ноги чорні, райдужна оболонка темно-коричнева. Взимку птах виглядає значно тьмяніше, тім'я буре, черево брудно-біле.
У молодої птиці пір'я спинної сторони тіла, включаючи і тім'я, бурі з блідо-охристими облямівками. Боки шиї і область зоба тьмяно буруваті або білуваті з темними плямами. В іншому подібна за забарвленням до дорослої птиці.
У пухового пташеняти спинна сторона тіла жовто-бура або вершкова, з чорними плямами. Лоб, шия і кінчики крил, так само як і черевна сторона тіла, однобарвно вершково-білі без плям.
Спосіб життя
На початку XIX століття перелітні зграї степових чайок траплялись в степах Криму і біля Одеси з березня до травня. В місця гніздування ці птахи прилітають в залежності від географічного положення району і ходу весни з середини березня до середини травня. Летять вдень невеликими зграями. В кінці липня степові чайки об'єднуються в зграї і кочують по степах. Осінній відліт починається зазвичай на початку серпня, а останні птахи зникають на півночі вже у вересні, на півдні — у жовтні і листопаді. Чайка степова живиться майже виключно комахами, тільки зрідка рослинною їжею, зокрема квітами. Весною вона найчастіше полює на жуків — чорнотілок і довгоносиків, з середини літа — на сарануватих, а восени живиться різними жуками і гусінню совок.
Розмноження
Гніздяться в сухих степах з негустою рослинністю, охоче там, де є солонцюваті лисини. Цілини з густими заростями тирси ці птахи не заселяють. Відразу після прильоту кречітки розбиваються на пари. У самців спостерігається своєрідний токовий політ, нерідко вони б'ються між собою. Під кущиком трави самиця риє неглибоку ямку, яку іноді вистелює стеблинами торішньої трави. Повні кладки з чотирьох (рідко п'яти) яєць бувають в кінці травня і в першій половині червня. Насиджування триває від двох з половиною до трьох тижнів; насиджує самиця. Пуховики вилуплюються в другій половині червня, пташенята починають літати на початку липня.
Охорона
Чайка степова занесена до Червоного списку МСОП (статус — на межі зникнення), Червоних книг Росії та Казахстану. Існує небезпека повного вимирання виду. Основні причини зниження чисельності — розорювання цілинних степів, загибель кладок при сільськогосподарських роботах, затоптування кладок і пташенят худобою, знищення їх пастушими і бродячими собаками.
Примітки
- BirdLife International (2013). Vanellus gregarius: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Sociable lapwing photos [Архівовано 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] at Oiseaux.net [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Vanellus gregarius у базі Avibase.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chajka stepova 2 Vanellus gregarius vid ptahiv rodini sivkovi Charadriidae Rozmirom z chajku zvichajnu ale strunkisha Zdaleku zdayetsya bilsh mensh siroyu ale tim ya i cherevo chorni Chajka stepova Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Zavropsidi Sauropsida Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Sivkovi Charadriidae Rid Chajka Vanellus Vid Chajka stepova V gregarius Binomialna nazva Vanellus gregarius Pallas 1771 Areal stepovoyi chajki gnizduvannya shlyahi migraciyi zimuvannya imovirne prozhivannya Zmist 1 Poshirennya 2 Opis 3 Sposib zhittya 4 Rozmnozhennya 5 Ohorona 6 Primitki 7 PosilannyaPoshirennyared Vid poshirenij u stepovij zoni Pivnichno Zahidnoyi Aziyi Traplyayetsya u delti Volgi na pivnochi Kazahstanu na Pivdennomu Uralu u Zahidnomu Sibiru Zalitni osobini sposterigayutsya u krayinah Serednoyi ta Pivdenno Zahidnoyi Aziyi Zimuye v Indiyi Izrayili Siriyi Eritreyi ta Sudani Na teritoriyi Ukrayini chajka stepova gnizdilasya u seredini XIX st na Donechchini ta Poltavshini a do seredini XX st traplyalas na perelotah v pivdennih regionah Opisred U dorosloyi ptici v shlyubnomu operenni spinna storona tila j grudi svitlo buro siri verh golovi vuzdechka i smuga za okom chorni Lob i smuga nad okom i trohi dali jogo bili abo vershkovi niz golovi i shoki bili z buruvato ohristim nalotom bilsh rizko virazhenim na shokah bokah golovi i zadnij chastini gorla Perednya chastina chereva chorna u samki mozhe buti domishka bilogo pir ya zadnya ruda pidhvistya bile Pershoryadni mahovi pera chorni vnutrishni z nih mozhut mati bili kincevi oblyamivki drugoryadni bili Nizhni pokrivni krila i pahvovi bili Verhni sho kriyut hvist bili kermovi ta dvi krajnih pari kermovih bili inshi kermovo bili z shirokoyu chornoyu verhnoyu smugoyu Dzob i nogi chorni rajduzhna obolonka temno korichneva Vzimku ptah viglyadaye znachno tmyanishe tim ya bure cherevo brudno bile U molodoyi ptici pir ya spinnoyi storoni tila vklyuchayuchi i tim ya buri z blido ohristimi oblyamivkami Boki shiyi i oblast zoba tmyano buruvati abo biluvati z temnimi plyamami V inshomu podibna za zabarvlennyam do dorosloyi ptici U puhovogo ptashenyati spinna storona tila zhovto bura abo vershkova z chornimi plyamami Lob shiya i kinchiki kril tak samo yak i cherevna storona tila odnobarvno vershkovo bili bez plyam Sposib zhittyared Na pochatku XIX stolittya perelitni zgrayi stepovih chajok traplyalis v stepah Krimu i bilya Odesi z bereznya do travnya V miscya gnizduvannya ci ptahi prilitayut v zalezhnosti vid geografichnogo polozhennya rajonu i hodu vesni z seredini bereznya do seredini travnya Letyat vden nevelikimi zgrayami V kinci lipnya stepovi chajki ob yednuyutsya v zgrayi i kochuyut po stepah Osinnij vidlit pochinayetsya zazvichaj na pochatku serpnya a ostanni ptahi znikayut na pivnochi vzhe u veresni na pivdni u zhovtni i listopadi Chajka stepova zhivitsya majzhe viklyuchno komahami tilki zridka roslinnoyu yizheyu zokrema kvitami Vesnoyu vona najchastishe polyuye na zhukiv chornotilok i dovgonosikiv z seredini lita na saranuvatih a voseni zhivitsya riznimi zhukami i gusinnyu sovok Rozmnozhennyared Gnizdyatsya v suhih stepah z negustoyu roslinnistyu ohoche tam de ye soloncyuvati lisini Cilini z gustimi zarostyami tirsi ci ptahi ne zaselyayut Vidrazu pislya prilotu krechitki rozbivayutsya na pari U samciv sposterigayetsya svoyeridnij tokovij polit neridko voni b yutsya mizh soboyu Pid kushikom travi samicya riye negliboku yamku yaku inodi vistelyuye steblinami torishnoyi travi Povni kladki z chotiroh ridko p yati yayec buvayut v kinci travnya i v pershij polovini chervnya Nasidzhuvannya trivaye vid dvoh z polovinoyu do troh tizhniv nasidzhuye samicya Puhoviki viluplyuyutsya v drugij polovini chervnya ptashenyata pochinayut litati na pochatku lipnya Ohoronared Chajka stepova zanesena do Chervonogo spisku MSOP status na mezhi zniknennya Chervonih knig Rosiyi ta Kazahstanu Isnuye nebezpeka povnogo vimirannya vidu Osnovni prichini znizhennya chiselnosti rozoryuvannya cilinnih stepiv zagibel kladok pri silskogospodarskih robotah zatoptuvannya kladok i ptashenyat hudoboyu znishennya yih pastushimi i brodyachimi sobakami Primitkired BirdLife International 2013 Vanellus gregarius informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Posilannyared Sociable lapwing photos Arhivovano 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine at Oiseaux net Arhivovano 17 travnya 2021 u Wayback Machine Vanellus gregarius u bazi Avibase nbsp nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chajka stepova amp oldid 39639681