Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Кітті-Хок» (англ. USS Kitty Hawk (CV-63)) — американський авіаносець, перший корабель однойменної серії. Названий на честь міста Кітті-Гок (англ. Kitty Hawk) — місця, де брати Райт здійснили перший політ. Другий корабель із такою назвою.
| «Кітті-Хок» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Авіаносець «Кітті-Хок» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Авіаносець, тип «Кітті-Хок» | |
| Держава прапора |  | |
| Спущено на воду | 21 травня 1960 року | |
| Введено в експлуатацію | 29 квітня 1961 року | |
| Виведений зі складу флоту | 31 січня 2009 року | |
| Статус | в резерві | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 61 000 тонн (стандартна) 81 780 тонн (повна) | |
| Довжина | 323,6 м | |
| Ширина | 39,6 м | |
| Осадка | 11,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парові турбіни, 8 котлів | |
| Потужність | 280 000 к. с. | |
| Швидкість | 32 вузли | |
| Автономність плавання | 12 000 миль на 18 вузлах 4000 миль на 30 вузлах | |
| Екіпаж | 2930 (155 офіцерів) авіагрупа — 2480 осіб (320 офіцерів) | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 3 ЗРК RIM-7 Sea Sparrow 3 зенітні артилерійські комплекси Phalanx CIWS | |
| Авіація | до 90 літаків та вертольотів | |
Історія створення
Авіаносець «Кітті-Хок» був закладений 27 грудня 1956 року на верфі New York Shipbuilding Corporation під індексом CVA-63. Спущений на воду 21 травня 1960 року. Вступив у стрій 29 квітня 1961 року.
Історія служби
Початок служби
Після вступу у стрій авіаносець здійснив навчально-підготовче плавання в Західній Атлантиці, після чого, обійшовши мис Горн, у 1962 році перейшов на Тихий океан, де надалі базувався в Сан-Дієго. Корабель здійснив ряд походів до берегів Японії, Філіппін, в Гонконг. 6 червня 1963 року на борт авіаносця прибув президент США Джон Кеннеді з групою осіб вищого військового та цивільного керівництва для демонстрації виконання бойових вправ літаками авіагрупи корабля.
Війна у В'єтнамі
Протягом 1963—1975 років «Кітті-Хок» здійснив 10 походів до берегів Індокитаю, в 6 з них брав активну участь у бойових діях з авіагрупою CVW-11:
- 17.10.1963 — 20.07.1964
- 12.1964 — 06.1965
- 12.1965 — 06.1966
- 05.11.1966 — 06.1967
- 18.11.1967 — 28.06.1968
- 30.12.1968 — 04.09.1969
- 06.11.1970 — 17.07.1971
- 17.02.1972 — 28.11.1972
- 23.11.1973 — 09.07.1974
- 21.05.1975 — 15.10.1975
Під час бойових дій літаки з «Кітті-Хок» завдавали бомбових ударів по цілях у Північному В'єтнамі, по колонах вантажівок, що постачали зброю та військове спорядження партизанам у Південному В'єтнамі. Авіаносець брав участь у ряді військових операцій, зокрема під час «Великоднього наступу» 1972 року, повітряних наступальних операціях «Linebacker» і «Linebacker II», операції з мінування портів Північного В'єтнаму «Pocket Money».
12 жовтня 1972 року, під час переходу в Тонкінську затоку, на авіаносці сталося заворушення на расовому ґрунті, в якому взяли участь близько 100 осіб, з яких близько 50 отримали поранення. Інцидент широко висвітлювався у пресі, наслідком чого стало розслідування Конгресу США про проблеми з дисципліною на флоті.
Реконструкція 1973 року
У січні 1973 року почалась реконструкція корабля, внаслідок якої 29 квітня 1973 року він був перекласифікований з ударного авіаносця (CVA-63) у багатоцільовий (CV-63). Під час модернізації були додані 10 постів обслуговування вертольотів, центр збору та обробки акустичної інформації та супутнє обладнання (англ. ASCAC), призначенням якого була координація дій протичовнової авіації 11-го авіакрила.
Система стандартного флотського палива (мазут) була змінена системою сепарованого палива. Були збільшені відбивачі реактивного струменя (англ. JBD) та встановлені потужніші катапульти для запланованого до наступного походу переозброєння на винищувачі F-14 «Томкет».
1973—1979 роки
Після модернізації «Кітті-Хок» здійснив декілька походів в західну частину Тихого океану та брав участь у декількох навчаннях, зокрема у спільних RIMPAC 1973 та 1975 років. У грудні 1973 року корабель постраждав від пожежі в машинно-котельному відділенні, внаслідок якої загинуло 6 осіб.
У період з березня 1976 року по квітень 1977 року «Кітті-Хок» пройшов ремонт та модернізацію в П'юджет-Саунд вартістю 110 млн доларів. Після мод авіаносець зміг приймати літаки F-14 «Томкет» та , здійснюючи концепцію «контролю над морем». Під ці літаки були також переобладнані сховища боєзапасу, авіаційні майстерні, а також стенди та майстерні для палубного обладнання, та елеватори для нових, важчих зразків зброї. Крім того, ЗРК RIM-2 Terrier була замінена на RIM-7 Sea Sparrow.
1979—1990 роки
У 1979 році авіагрупа була замінена на CVW-15. У жовтні 1979 року «Кітті-Хок» ніс службу поблизу берегів Кореї після вбивства президента Південної Кореї Пак Чон Хі. Потім перейшов в Аравійське море, де брав участь в невдалій операції зі звільнення американських заручників у Тегерані «Орлиний кіготь» (англ. Eagle Claw) у січні 1980 року, після чого у лютому того ж року повернувся у Сан-Дієго.
У 1981 році авіаносець здійснив похід в Південнокитайське море, потім протягом січня 1982 — січня 1986 року пройшов ремонт у П'юджет-Саунд.
У 1984—1985 роках «Кітті-Хок» здійснив 2 дальніх походи в Аравійське море з авіагрупою CVW-9, де здійснював охорону судноплавства у Перській затоці. 21 березня 1984 року, наприкінці навчань «Тім Спіріт» (англ. Team Spirit) в Японському морі авіаносець зіткнувся з радянським підводним човном (проєкт 671), який сплив під днищем авіаносця. Припускають, що на борту корабля було декілька десятків ядерних боєприпасів, а на підводному човні, ймовірно, були дві торпеди з ядерною головною частиною. Корабель прийшов на базу Субік-Бей на Філіппінах для видалення гвинта підводного човна, що застряг у корпусі, а також для поточного ремонту.
У 1987 році здійснив навколосвітнє плавання, суміщене зі 106-денним патрулюванням в Індійському океані (03.01 — 03.07.1987).
1991—2008 роки
Протягом 1988—1991 років авіаносець у Філадельфії пройшов модернізацію за програмою SLEP. 29 березня 1991 року вступив у стрій і з авіагрупою CVW-15 перейшов навколо мису Горн на Тихий океан, прибувши 11 грудня 1991 року у Сан-Дієго.
Авіаносець брав участь в операції «Відродження надії» в Сомалі (12.1992 — 03.1993), завдавав ударів по іракських позиціях ППО (13.01.1993). У 1994—1997 роках здійснив 2 дальніх походи в Індійський океан, ніс патрульну службу в Аравійському морі та біля узбережжя Кореї. Протягом квітня 1997 року — липня 1998 року корабель пройшов ремонт та модернізацію в П'юджет-Саунд, після чого прийняв авіагрупу CVW-5 і з 11 серпня 1998 року базувався в Йокосука як авіаносець передового базування, де до нього цю роль виконував «Індепенденс».
У період з 2 березня по 25 серпня 1999 року авіаносець здійснив похід в Аравійське море, у якому завдавав ударів по військових об'єктах на півдні Іраку. Літаки з «Кітті-Хок» здійснили понад 8000 вильотів, зокрема 1300 бойових, у яких скинули 20 тонн бомб. На зворотному шляху авіаносець відвідав порти Таїланду та Австралії. З жовтня 1999 року по квітень 2000 року оперував у Тихому океані, наприкінці 2000-го року брав участь у спільних навчаннях із ВМС Сінгапура та Таїланду «Кобра Голд» (англ. Cobra Gold).
17 жовтня 2000 року літаки Су-24 та Су-27 зі складу 11-ї армії ВПС Росії помітили авіаносець «Кітті-Хок», який перебував в Японському морі, та пролетіли повз нього на висоті близько 60 м. Фотографії авіаносця, зроблені з російських літаків, були викладені в інтернеті. Обльоти повторилися 20 жовтня та 9 листопада. У російській пресі цей факт був названий як «умовне знищення».
У 2001 році авіаносець «Кітті Гок» був задіяний в антитерористичній операції Сполучених Штатів та їхніх союзників в Афганістані. З'явились повідомлення, що найбільший американський авіаносець «Кітті Гок» вирушив з Японії до району можливих бойових дій та приєднався до понад 40 американських та британських військових кораблів у Перській затоці.
У 2001—2003 роках авіаносець здійснив походи в Аравійське море та Перську затоку. У 2003 він взяв участь в операції «Свобода Іраку».
Протягом 2003—2008 років «Кітті-Хок» здійснив декілька походів в Індійський океан, де взяв участь у ряді міжнародних навчань. 28 травня 2008 року корабель востаннє покинув Японію. Його місце зайняв «Джордж Вашингтон».
Завершення служби
1 грудня 2005 року було оголошено, що «Джордж Вашингтон» у 2008 році замінить «Кітті-Хок» як авіаносець передового базування та стане базою для 5-го авіакрила. Планова дата заміни — 30 січня 2009 року. Враховуючи принцип утримання 11 боєздатних авіаносців, це повинно було статися в момент вводу у стрій авіаносця «Джордж Буш».
22 травня 2008 року на авіаносці «Джордж Вашингтон» сталась пожежа, унаслідок якої корабель отримав серйозні пошкодження та був змушений повернутись у Сан-Дієго для ремонту. Його місце в навчаннях RIMPAC зайняв «Кітті-Хок».
31 січня 2009 року «Кітті-Хок» був виведений у резерв. Офіційна церемонія відбулася 12 травня 2009 року в П'юджет-Саунд, де корабель перебуває й досі.
Громадськість міста Вілмінгтон (Північна Кароліна) домагалася постановки корабля на прикол в цьому місті як плавучого музею, поряд із лінкором . Флот планував тримати корабель у резерві принаймні до 2015 року — до моменту вступу в стрій авіаносця «Джеральд Форд».
Наприкінці січня 2022 року авіаносець був направлений в Техас на утилізацію.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 25 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2006. Процитовано 25 листопада 2014.
- The Washington Times http://www.washingtontimes.com/news/2000/dec/8/20001208-013435-3510r/ [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 26 листопада 2014.
- . ГМК (ru-RU) . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
Література
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.
- С. А. Балакин — Авианосцы мира 1945—2001. Часть 1. США, Франция
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Kitty Hawk (CV-63) |
- Фотогалерея [ 14 травня 2012 у Wayback Machine.] на navsource.org
- im Naval Vessel Register
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina USS Kitty Hawk Kitti Hok angl USS Kitty Hawk CV 63 amerikanskij avianosec pershij korabel odnojmennoyi seriyi Nazvanij na chest mista Kitti Gok angl Kitty Hawk miscya de brati Rajt zdijsnili pershij polit Drugij korabel iz takoyu nazvoyu Kitti Hok Avianosec Kitti Hok Sluzhba Tip klas Avianosec tip Kitti Hok Derzhava prapora Spusheno na vodu 21 travnya 1960 roku Vvedeno v ekspluataciyu 29 kvitnya 1961 roku Vivedenij zi skladu flotu 31 sichnya 2009 roku Status v rezervi Identifikaciya Parametri Tonnazh 61 000 tonn standartna 81 780 tonn povna Dovzhina 323 6 m Shirina 39 6 m Osadka 11 3 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 parovi turbini 8 kotliv Potuzhnist 280 000 k s Shvidkist 32 vuzli Avtonomnist plavannya 12 000 mil na 18 vuzlah 4000 mil na 30 vuzlah Ekipazh 2930 155 oficeriv aviagrupa 2480 osib 320 oficeriv Ozbroyennya Zenitne ozbroyennya 3 ZRK RIM 7 Sea Sparrow 3 zenitni artilerijski kompleksi Phalanx CIWS Aviaciya do 90 litakiv ta vertolotivIstoriya stvorennyaVizit Kitti Hok u Franciyu 1987 rik Avianosec Kitti Hok buv zakladenij 27 grudnya 1956 roku na verfi New York Shipbuilding Corporation pid indeksom CVA 63 Spushenij na vodu 21 travnya 1960 roku Vstupiv u strij 29 kvitnya 1961 roku Istoriya sluzhbiPochatok sluzhbi Pislya vstupu u strij avianosec zdijsniv navchalno pidgotovche plavannya v Zahidnij Atlantici pislya chogo obijshovshi mis Gorn u 1962 roci perejshov na Tihij okean de nadali bazuvavsya v San Diyego Korabel zdijsniv ryad pohodiv do beregiv Yaponiyi Filippin v Gonkong 6 chervnya 1963 roku na bort avianoscya pribuv prezident SShA Dzhon Kennedi z grupoyu osib vishogo vijskovogo ta civilnogo kerivnictva dlya demonstraciyi vikonannya bojovih vprav litakami aviagrupi korablya Vijna u V yetnami Protyagom 1963 1975 rokiv Kitti Hok zdijsniv 10 pohodiv do beregiv Indokitayu v 6 z nih brav aktivnu uchast u bojovih diyah z aviagrupoyu CVW 11 17 10 1963 20 07 1964 12 1964 06 1965 12 1965 06 1966 05 11 1966 06 1967 18 11 1967 28 06 1968 30 12 1968 04 09 1969 06 11 1970 17 07 1971 17 02 1972 28 11 1972 23 11 1973 09 07 1974 21 05 1975 15 10 1975 Pid chas bojovih dij litaki z Kitti Hok zavdavali bombovih udariv po cilyah u Pivnichnomu V yetnami po kolonah vantazhivok sho postachali zbroyu ta vijskove sporyadzhennya partizanam u Pivdennomu V yetnami Avianosec brav uchast u ryadi vijskovih operacij zokrema pid chas Velikodnogo nastupu 1972 roku povitryanih nastupalnih operaciyah Linebacker i Linebacker II operaciyi z minuvannya portiv Pivnichnogo V yetnamu Pocket Money 12 zhovtnya 1972 roku pid chas perehodu v Tonkinsku zatoku na avianosci stalosya zavorushennya na rasovomu grunti v yakomu vzyali uchast blizko 100 osib z yakih blizko 50 otrimali poranennya Incident shiroko visvitlyuvavsya u presi naslidkom chogo stalo rozsliduvannya Kongresu SShA pro problemi z disciplinoyu na floti Rekonstrukciya 1973 roku U sichni 1973 roku pochalas rekonstrukciya korablya vnaslidok yakoyi 29 kvitnya 1973 roku vin buv pereklasifikovanij z udarnogo avianoscya CVA 63 u bagatocilovij CV 63 Pid chas modernizaciyi buli dodani 10 postiv obslugovuvannya vertolotiv centr zboru ta obrobki akustichnoyi informaciyi ta suputnye obladnannya angl ASCAC priznachennyam yakogo bula koordinaciya dij protichovnovoyi aviaciyi 11 go aviakrila Sistema standartnogo flotskogo paliva mazut bula zminena sistemoyu separovanogo paliva Buli zbilsheni vidbivachi reaktivnogo strumenya angl JBD ta vstanovleni potuzhnishi katapulti dlya zaplanovanogo do nastupnogo pohodu pereozbroyennya na vinishuvachi F 14 Tomket 1973 1979 roki Pislya modernizaciyi Kitti Hok zdijsniv dekilka pohodiv v zahidnu chastinu Tihogo okeanu ta brav uchast u dekilkoh navchannyah zokrema u spilnih RIMPAC 1973 ta 1975 rokiv U grudni 1973 roku korabel postrazhdav vid pozhezhi v mashinno kotelnomu viddilenni vnaslidok yakoyi zaginulo 6 osib U period z bereznya 1976 roku po kviten 1977 roku Kitti Hok projshov remont ta modernizaciyu v P yudzhet Saund vartistyu 110 mln dolariv Pislya mod avianosec zmig prijmati litaki F 14 Tomket ta zdijsnyuyuchi koncepciyu kontrolyu nad morem Pid ci litaki buli takozh pereobladnani shovisha boyezapasu aviacijni majsterni a takozh stendi ta majsterni dlya palubnogo obladnannya ta elevatori dlya novih vazhchih zrazkiv zbroyi Krim togo ZRK RIM 2 Terrier bula zaminena na RIM 7 Sea Sparrow 1979 1990 roki U 1979 roci aviagrupa bula zaminena na CVW 15 U zhovtni 1979 roku Kitti Hok nis sluzhbu poblizu beregiv Koreyi pislya vbivstva prezidenta Pivdennoyi Koreyi Pak Chon Hi Potim perejshov v Aravijske more de brav uchast v nevdalij operaciyi zi zvilnennya amerikanskih zaruchnikiv u Tegerani Orlinij kigot angl Eagle Claw u sichni 1980 roku pislya chogo u lyutomu togo zh roku povernuvsya u San Diyego U 1981 roci avianosec zdijsniv pohid v Pivdennokitajske more potim protyagom sichnya 1982 sichnya 1986 roku projshov remont u P yudzhet Saund U 1984 1985 rokah Kitti Hok zdijsniv 2 dalnih pohodi v Aravijske more z aviagrupoyu CVW 9 de zdijsnyuvav ohoronu sudnoplavstva u Perskij zatoci 21 bereznya 1984 roku naprikinci navchan Tim Spirit angl Team Spirit v Yaponskomu mori avianosec zitknuvsya z radyanskim pidvodnim chovnom proyekt 671 yakij spliv pid dnishem avianoscya Pripuskayut sho na bortu korablya bulo dekilka desyatkiv yadernih boyepripasiv a na pidvodnomu chovni jmovirno buli dvi torpedi z yadernoyu golovnoyu chastinoyu Korabel prijshov na bazu Subik Bej na Filippinah dlya vidalennya gvinta pidvodnogo chovna sho zastryag u korpusi a takozh dlya potochnogo remontu U 1987 roci zdijsniv navkolosvitnye plavannya sumishene zi 106 dennim patrulyuvannyam v Indijskomu okeani 03 01 03 07 1987 1991 2008 roki Protyagom 1988 1991 rokiv avianosec u Filadelfiyi projshov modernizaciyu za programoyu SLEP 29 bereznya 1991 roku vstupiv u strij i z aviagrupoyu CVW 15 perejshov navkolo misu Gorn na Tihij okean pribuvshi 11 grudnya 1991 roku u San Diyego Avianosec brav uchast v operaciyi Vidrodzhennya nadiyi v Somali 12 1992 03 1993 zavdavav udariv po irakskih poziciyah PPO 13 01 1993 U 1994 1997 rokah zdijsniv 2 dalnih pohodi v Indijskij okean nis patrulnu sluzhbu v Aravijskomu mori ta bilya uzberezhzhya Koreyi Protyagom kvitnya 1997 roku lipnya 1998 roku korabel projshov remont ta modernizaciyu v P yudzhet Saund pislya chogo prijnyav aviagrupu CVW 5 i z 11 serpnya 1998 roku bazuvavsya v Jokosuka yak avianosec peredovogo bazuvannya de do nogo cyu rol vikonuvav Independens U period z 2 bereznya po 25 serpnya 1999 roku avianosec zdijsniv pohid v Aravijske more u yakomu zavdavav udariv po vijskovih ob yektah na pivdni Iraku Litaki z Kitti Hok zdijsnili ponad 8000 vilotiv zokrema 1300 bojovih u yakih skinuli 20 tonn bomb Na zvorotnomu shlyahu avianosec vidvidav porti Tayilandu ta Avstraliyi Z zhovtnya 1999 roku po kviten 2000 roku operuvav u Tihomu okeani naprikinci 2000 go roku brav uchast u spilnih navchannyah iz VMS Singapura ta Tayilandu Kobra Gold angl Cobra Gold 17 zhovtnya 2000 roku litaki Su 24 ta Su 27 zi skladu 11 yi armiyi VPS Rosiyi pomitili avianosec Kitti Hok yakij perebuvav v Yaponskomu mori ta proletili povz nogo na visoti blizko 60 m Fotografiyi avianoscya zrobleni z rosijskih litakiv buli vikladeni v interneti Obloti povtorilisya 20 zhovtnya ta 9 listopada U rosijskij presi cej fakt buv nazvanij yak umovne znishennya U 2001 roci avianosec Kitti Gok buv zadiyanij v antiteroristichnij operaciyi Spoluchenih Shtativ ta yihnih soyuznikiv v Afganistani Z yavilis povidomlennya sho najbilshij amerikanskij avianosec Kitti Gok virushiv z Yaponiyi do rajonu mozhlivih bojovih dij ta priyednavsya do ponad 40 amerikanskih ta britanskih vijskovih korabliv u Perskij zatoci U 2001 2003 rokah avianosec zdijsniv pohodi v Aravijske more ta Persku zatoku U 2003 vin vzyav uchast v operaciyi Svoboda Iraku Protyagom 2003 2008 rokiv Kitti Hok zdijsniv dekilka pohodiv v Indijskij okean de vzyav uchast u ryadi mizhnarodnih navchan 28 travnya 2008 roku korabel vostannye pokinuv Yaponiyu Jogo misce zajnyav Dzhordzh Vashington Zavershennya sluzhbi 1 grudnya 2005 roku bulo ogolosheno sho Dzhordzh Vashington u 2008 roci zaminit Kitti Hok yak avianosec peredovogo bazuvannya ta stane bazoyu dlya 5 go aviakrila Planova data zamini 30 sichnya 2009 roku Vrahovuyuchi princip utrimannya 11 boyezdatnih avianosciv ce povinno bulo statisya v moment vvodu u strij avianoscya Dzhordzh Bush 22 travnya 2008 roku na avianosci Dzhordzh Vashington stalas pozhezha unaslidok yakoyi korabel otrimav serjozni poshkodzhennya ta buv zmushenij povernutis u San Diyego dlya remontu Jogo misce v navchannyah RIMPAC zajnyav Kitti Hok 31 sichnya 2009 roku Kitti Hok buv vivedenij u rezerv Oficijna ceremoniya vidbulasya 12 travnya 2009 roku v P yudzhet Saund de korabel perebuvaye j dosi Gromadskist mista Vilmington Pivnichna Karolina domagalasya postanovki korablya na prikol v comu misti yak plavuchogo muzeyu poryad iz linkorom Flot planuvav trimati korabel u rezervi prinajmni do 2015 roku do momentu vstupu v strij avianoscya Dzherald Ford Naprikinci sichnya 2022 roku avianosec buv napravlenij v Tehas na utilizaciyu Div takozhAvianosci tipu Kitti Hok Spisok avianosciv SShAPrimitki Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2008 Procitovano 25 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 chervnya 2006 Procitovano 25 listopada 2014 The Washington Times http www washingtontimes com news 2000 dec 8 20001208 013435 3510r 13 grudnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 26 listopada 2014 GMK ru RU Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 LiteraturaEnciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s S A Balakin Avianoscy mira 1945 2001 Chast 1 SShA FranciyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu USS Kitty Hawk CV 63 Fotogalereya 14 travnya 2012 u Wayback Machine na navsource org im Naval Vessel Register