Tremacyllus

Tremacyllus — вимерлий рід гегетотеріїд. Він жив від пізнього міоцену до пізнього плейстоцену (~7–0,012 млн. років), і його скам'янілі останки були виявлені в Південній Америці.

Tremacyllus Період існування: пізній міоцен — пізній плейстоцен ~7–0.012 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Череп Tremacyllus
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	†Notoungulata
Родина:	†Hegetotheriidae
Підродина:	†Pachyrukhinae
Рід:	†Tremacyllus Ameghino, 1891
Типовий вид
Tremacyllus impressus Ameghino, 1891
Види
T. impressus Ameghino, 1891 T. incipiens Rovereto, 1914
Синоніми
T. diminutus Ameghino, 1891 T. chapalmalensis Ameghino, 1908 T. novus Ameghino, 1908 T. latifrons Rovereto, 1914 T. intermedius Rovereto, 1914

Опис

Ця тварина була приблизно розміром із зайця, і обидві тварини, хоч і не були пов'язані між собою, мали бути досить схожими зовні. Його череп мав великі очниці та сильні нижні різці, схожі на сучасних зайцеподібних. Ймовірно, це була швидка тварина з довгими ногами, хоча пропорційно нижча за інших подібних тварин, таких як Pachyrukhos або сучасних зайцеподібних. Порівняно зі своїм родичем Paedotherium, Tremacyllus був трохи меншим і мав кілька відмінних характеристик у зубному ряду: його діастема була довшою, третій верхній моляр був коротшим або мав такий самий розмір, як другий моляр, а нижні премоляри більше перекривали один одного і були менше моляроподібні. Крім того, симфіз нижньої щелепи був коротшим, ніж у Paedotherium.

Палеобіологія

Однією з виняткових характеристик Tremacyllus, а також його родичів у Pachyrukhinae, таких як Paedotherium, є наявність справжнього сцироморфного стану в його жувальному апараті. Отже, ці тварини є першим випадком ссавців, які не є гризунами, у яких розвивається стан сцироморфа. Ця морфологія дозволила б їм досліджувати екологічні ніші, недоступні для істрихоморфних гризунів, які співіснували з ними. Це інноваційне придбання могло бути пов'язане зі споживанням жорсткої їжі. Передбачається, що розширення кількості горіхових дерев і шишок, спричинене серйозними змінами навколишнього середовища під час переходу еоцену в олігоцен, могло бути потенційним пусковим механізмом цієї конвергентної еволюції.

Джерела

1. Marcos D. Ercoli; Alicia Álvarez; Adriana M. Candela (2019). "Sciuromorphy outside rodents reveals an ecomorphological convergence between squirrels and extinct South American ungulates". Communications Biology. 2: Article number 202. doi:10.1038/s42003-019-0423-5. PMC 6546766. PMID 31231692.

• F. Ameghino. 1891. Mamiferos y aves fosiles argentinas. --Especies nuevas, adiciones y correcciones. Revista Argentina Historia Natural 1(4):240-259
• E. Cerdeno and M. Bond. 1998. Taxonomic Revision and Phylogeny of Paedotherium and Tremacyllus (Pachyrukhinae, Hegetotheriidae, Notoungulata) from the Late Miocene to the Pleistocene of Argentina. Journal of Vertebrate Paleontology 18(4):799–811
• F. D. Seoane, S. R. Juñent, and E. Cerdeño. 2017. Phylogeny and paleobiogeography of Hegetotheriidae (Mammalia, Notoungulata). Journal of Vertebrate Paleontology 37(1):e1278547:1–13
• Marcos D. Ercoli; Alicia Álvarez; S. Rocío Moyano; Dionisios Youlatos; Adriana M. Candela (2020). "Tracing the Paleobiology of Paedotherium and Tremacyllus (Pachyrukhinae, Notoungulata), the Latest Sciuromorph South American Native Ungulates – Part I: Snout and Masticatory Apparatus". Journal of Mammalian Evolution. in press. DOI:10.1007/s10914-020-09516-7.
• Marcos D. Ercoli; Alicia Álvarez; Dionisios Youlatos; S. Rocío Moyano; Adriana M. Candela (2020). "Tracing the Paleobiology of Paedotherium and Tremacyllus (Pachyrukhinae, Notoungulata), the Latest Sciuromorph South American Native Ungulates – Part II: Orbital, Auditory, and Occipito-Cervical Regions". Journal of Mammalian Evolution. in press. DOI:10.1007/s10914-020-09518-5