The Daily Show

Щоденне шоу (англ. The Daily Show) — американська телепередача — і ^[en]. Іде з понеділка по четвер на телеканалі Comedy Central. Телепередача називає себе «фейковим випуском новин», а гумор і сатиру бере з поточних подій, політичних фігур, медіаорганізацій, а також часто використовує самовідносний гумор.

The Daily Show
англ. The Daily Show with Jon Stewart
Тип	телесеріал ^d і телепередача (2015)
Телеканал(и)	Comedy Central
Жанр	комедія, , ток-шоу
Ведучий	Джон Стюарт і Джон Стюарт
Формат зображення	(4:3 SDTV) (1996–2009) 1080i (16:9 HDTV) (2010–…)
Тривалість серії	30 хв. (з рекламою)
Тривалість	22 хв. і 45 хв.
Компанія	(1999–2015) Ark Angel (2015–…)
Керівник проєкту	^d і ^d
Сценарист	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Джон Стюарт, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d^[2], ^d, ^d і ^d
Режисер	Чак О'Ніл
Ідея
Виконавчий продюсер	Джон Стюарт (1999–2015) Тревор Ноа (2015–…)
У головних ролях	Стівен Кольбер Стів Керелл^[5]^[6] ^d^[7]^[8] ^d^[8] ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d^[5] ^d ^d^[5] ^d ^d ^d ^d^[5] ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d Роб Кордрі Рейчел Гарріс Ед Гелмс ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d ^d Аасіф Мандві Джон Олівер Роб Ріґґл ^d ^d ^d ^d Крістен Шаал ^d Джош Ґад Олівія Манн Аль Мадрігал ^d ^d Патрік Стюарт ^d Хасан Мінхаж Тревор Ноа ^d
Музика на початку	«Dog on Fire» у виконанні They Might Be Giants, аранжування Timbaland та
Композитор	^d
Країна-виробник	Сполучені Штати Америки
Місце зйомок	^d
Мова оригіналу	англійська
Перший показ	22 липня 1996 — 6 серпня 2015
Кількість сезонів	17
Кількість серій	3 039 (станом на 3 січня 2018)
Послідовник	The Colbert Report
Посилання
Офіційний сайт tt0115147 Стів Керелл, 7 епізодів (21 лютого 2001, 27-29 березня 2001, 2 і 4 квітня 2001 та 1 травня 2001 року) Стівен Коулбер, 11 епізодів (24 січня 2001 року, 20 і 22 лютого 2001, 26-27 березня 2001, 3 і 5 квітня 2001, 2-3 травня 2001 року, 6 березня 2003 року і 6 липня 2004 року) Роб Корддрі, 1 епізод (9 лютого 2006) , 2 епізоди (лютого. 26-27, 2001) , 1 епізод (20 жовтня 2016) Джон Олівер, 33 епізоди (з 10 червня 2013 року по 15 серпня 2013 року і 13 листопада 2014 р.) , 1 епізод (27 лютого 2001) , 2 епізоди (21 лютого 2001 та 29 березня 2001 року) Реакції Рейтинги з 2008 року показують, що програма зазвичай збирає від 1,45 до 1,6 мільйона глядачів щодня, що є високим показником для кабельного телебачення. Наприкінці 2013 року рейтинги The Daily Show складали 2,5 мільйона глядачів щодня. В демографічному плані, когорта глядачів зміщена до відносно молодої і добре освіченої аудиторії порівняно з традиційними новинними передачами. У 2004 році дослідження Nielsen Media Research, проведене за замовленням Comedy Central, визначило медіанний вік 35 років. Під час президентських виборів у США 2004 року, шоу отримувало більше глядачів чоловічої статі у віці від 18 до 34 років, ніж Nightline, Meet the Press, Hannity & Colmes і всі вечірні випуски новин. З цієї причини, коментатори як Говард Дін і стверджують, що Стюарт слугував реальним джерелом новин для молодих людей, незалежно від його намірів. У 2016 році дослідження Нью-Йорк Таймс 50-ти ТВ-шоу з найбільшою кількістю вподобань у Facebook виявило, що The Daily Show «найбільш популярне у містах та інших більш ліберальних місцях уздовж узбереж. Пік популярності в Сан-Франциско; найменш популярне в Алабамі». Як джерело новин Письменники шоу відкидають ідею, що The Daily Show стало джерелом новин для молоді. Стюарт стверджує, що американці живуть в «добу інформаційного осмосу», в яку практично неможливо отримувати новини з якого-небудь одного джерела, і каже, що його шоу має успіх як комічна передача, тому що глядачі вже мають деякі знання про поточні події. «Наше шоу не буде цінним для людей, які не розуміють новин, бо для них воно не матиме сенсу», — стверджує він. — «Ми робимо припущення про ваш рівень знань, що… якби ми були вашим єдиним джерелом новин, ви б просто дивилися і думали: „я не знаю, що відбувається“». У дослідженні 2006 року, опублікованому в , зробили спробу порівняти основний обсяг інформації The Daily Show і кабельних новин прайм-тайму, і прийшли до висновку, що, коли йдеться про суть, то різниця між The Daily Show та іншими ЗМІ невелика. Дослідження стверджуває, що, оскільки обидві програми більше спрямовані на природу інформаційно-розважальності і рейтинги, ніж на поширення інформації, то вони в цілому рівні за обсягом істотних новин, які пропонують. По ходу того, як лінія між комедійним шоу і новинною передачею розпливається, Джон Стюарт опинився під тиском агітації у деяких колах, щоб зайнятися більш серйозною журналістикою. Такер Карлсон і співзасновниця The Daily Show критикували Стюарта за те, що він критикує політиків та журналістів у своїх монологах, але потім, в інтерв'ю з цими ж людьми, рідко змушує їх брати відповідальність лицем до лиця. У 2004 році Вінстед висловила побажання Стюарту ставити складніші сатиричні запитання, сказавши: «Коли ви берете інтерв'ю в Річарда Перла або Кіссінджера, якщо ви даєте їм пройти, то потім стаєте тим, кого висміюєте. Якщо у вас на дивані сидить військовий злочинець, — то щоб просто дозволити йому залишитися військовим злочинцем, який сидить на дивані, треба дотримуватися певних меж». Вона зауважила, що успіх The Daily Show і її доступ до молодих виборців має дозволяти Стюарту сильніше тиснути на політичних гостей, не боячись, що вони не повернуться в шоу. У 2010 році погляд Вінстед дещо змінився, вона відзначила, що з 2004 року Стюарт зробив деякі з найжорсткіших інтерв'ю на телебаченні. У 2003 Стюарт сказав, що не думає про себе як про соціального чи медіа-критика і відкидає ідею, що він має якусь журналістську роль як інтерв'юер. У своїй появі в передачі Crossfire («Перехресний вогонь») на телеканалі CNN, Стюарт критикував це передачу і сказав, що вона «шкодить Америці», влаштовуючи сенсації з дебатів і сприяючи політичним вивертам. Коли співведучий Карлсон зауважив, що Стюарт сам не поставив Джону Керрі суттєві запитання, коли Керрі з'явився на The Daily Show, Стюарт заперечив, що це не його робота робити серйозні інтерв'ю і що комедійна передача «фейкових новин» не повинна оцінюватися за тими ж стандартами, що й справжня журналістика. «Ти на CNN!» — сказав Стюарт, — «А шоу, яке веде до мене, це ляльки, що роблять дріб'язкові телефонні дзвінки! Що з тобою?» Медіа-критик Ден Кеннеді вважає, що Стюарт лукавить, говорячи це, тому що «не можна взяти інтерв'ю у Білла Клінтона, , Білла О'Райлі, Боба Доула і т. д., і т. ін., а тоді продовжувати говорити, що ти просто комік». Дослідження 2004 року щодо впливу The Daily Show на симпатії глядачів встановило, що учасники мали більш негативну думку і про президента Буша, і тодішнього демократичного кандидата в президенти Джона Керрі. Учасники також висловили більш цинічні думки з приводу виборчої системи і ЗМІ. Політологи Джоді Баумгартнер і Джонатан Морріс, які проводили дослідження, стверджують, що не зрозуміло, як такий цинізм буде впливати на політичну поведінку глядачів шоу. У той час як розчарування і негативне сприйняття кандидатів у президенти можуть відвернути глядачів від голосування, Баумгартнер і Морріс вважають можливим, що невдоволення може навпаки спровокувати активнішу участь і що після шоу глядачі можуть стати більш залученими та поінформованими виборцями, з більш широкими політичними знаннями. Рейчел Ларріс, яка також провела академічне дослідження The Daily Show, оскаржує висновки Баумгартнер і Морріса. Ларріс стверджує, що дослідження вимірювало цинізм в занадто широкому плані і що буде надзвичайно важко знайти причинно-наслідковий зв'язок між переглядом The Daily Show і певними думками чи діями. Такі блогери, як Марті Каплан з Гаффінгтон пост, стверджують, що поки комедія Стюарта заснована на правді, відповідальність за зростання цинізму лежить на самих політичних та медіа-діячах, а не комікові, що їх висміює. Сам Стюарт говорить, що не сприймає своє шоу як цинічне. «Мені так цікаво, що люди називають цинічною вечірню комедійну програму», — говорить він, — «Що може бути більш цинічним, ніж сформувати ідеологічну новинну мережу на зразок Fox і назвати її „справедливою і збалансованою“? Те, що ми робимо, мені майже здається чарівним у своєму ідеалізмі». Стюарт зауважив, що не отримує ніякої радості від недоліків американського уряду, незважаючи на комедійну поживу, які вони дають. «Ми не хлопці за ігровим столом, що роблять ставки», — сказав він у шоу Ларрі Кінга. — «Якщо б влада раптом стала надихати… ми були б найщасливішими людьми у світі, і могли б звернути свою увагу на ідіотів як то, знаєте, медійники, без образ». У липні 2009 року, журнал Тайм провів онлайн-опитування під назвою «Тепер, коли помер Волтер Кронкайт, хто в Америці найнадійніший диктор?» Джон Стюарт виграв з 44 % голосів, на 15 відсоткових пунктів випередивши Браяна Вільямса, котрий був на другому місці з 29 %. Стюарт применшив результати на шоу, заявивши, що «це було інтернет-опитування, і я був варіантом „жоден з вищезгаданих“».^[] В грудні 2013 року, TV Guide назвав шоу з Джоном Стюартом № 53 у списку 60 найкращих серіалів усіх часів. Ефективність Наприкінці 2004 року Національне виборче опитування Анненберга в університеті Пенсильванії провело дослідження американських телеглядачів і виявило, що шанувальники The Daily Show мали точніше уявлення про факти за президентські вибори 2004 року, ніж більшість інших, включаючи тих, хто в першу чергу отримували свої новини через національну мережу вечірніх випусків новин і з газет. Однак в опитуванні Pew Research Center у 2004 році ті, хто навів комедійні шоу на зразок The Daily Show як джерело новин, були серед найменш поінформованих про події кампанії і ключові аспекти біографій кандидатів, а тих, хто називав інтернет, Національне громадське радіо, новини та журнали були найбільш поінформованими. Навіть з врахуванням віку й освіти, люди, які дізнавалися про кампанії через інтернет, виявилися найбільш поінформованими, а ті, хто дізнавався з комедійних передач, найменш поінформованими. За результатами опитування, опублікованого Дослідницьким центром П'ю у квітні 2007 року, глядачі, які дивляться The Colbert Report та The Daily Show, як правило, схильні бути більш інформованими про новини, ніж аудиторія інших новинних джерел. Приблизно 54 % глядачів The Colbert Report та The Daily Show мали високі знання, за ними йде передача 53 % і ^[en] з 51 %, що значно вище, ніж 34 % глядачів мережевих ранкових шоу. Опитування показує, що зміна формату новин не надто впливає на те, як багато громадськість знає про національні і міжнародні справи, але додає, що немає чіткого зв'язку між форматом новин і тим, що глядачі знають.^[en] випустив звіт контент-аналізу про те, що The Daily Show наближається до надання повних щоденних новин. Нагороди та номінації З ведучим Джоном Стюартом, The Daily Show виросло в очах критиків. Передача отримала дві премії Пібоді за висвітлення президентських виборів 2000 та 2004 років. У період з 2001 по 2015 рік, вона отримала 24 прайм-тайм премії Еммі в категорії «Найкраща програма вар'єте, музики чи комедії» (переможець упродовж 10 років поспіль з 2003 по 2012 рік) та категорії «Найкращий текст для програми вар'єте, музики чи комедії», і ще сім номінацій. Шоу також було відзначене GLAAD, та Satellite Awards. Книжка America (The Book): A Citizen's Guide to Democracy Inaction, бестселер 2004 року, написаний Стюартом і письменниками The Daily Show, став «Книгою року» від ^[en], а його скорочена аудіокнига отримала в 2005 році премію Греммі за Найкращий комедійний альбом. У вересні 2010 року, журнал Тайм включив передачу до переліку «100 найкращих телешоу всіх часів». У 2015 році, шоу отримало свою третю премію Пібоді за «довгостроковий вплив на політичну сатиру, телевізійну комедію і навіть саму політику». На 69-ій премії «Еммі» The Daily Show with Trevor Noah отримало ще одну премію Еммі. Глобальні випуски The Daily Show виходить на різних мережах по всьому світу; крім того, скорочена версія під назвою The Daily Show: Global Edition випускається щотижня спеціально для зарубіжної аудиторії. Її транслюють за межами США по CNN International та інших зарубіжних мережах з вересня 2002 року. Цей випуск триває півгодини і містить різні сегменти, в тому числі одне інтерв'ю з гостем минулого тижня, зазвичай з понеділкового чи вівторкового епізоду. Ноа робить ексклюзивний вступний монолог перед аудиторією, зазвичай про найважливішу міжнародну подію тижня, і заключні коментарі без глядачів. Під час ефіру на CNN International, програмі передує письмове попередження: «Передача, яку ви збираєтеся дивитися, це пародія на новини. Факти в її історіях не перевіряються. Її репортери не журналісти. І її думки не повністю продумані».^[] З 27 лютого 2017 The Daily Show with Trevor Noah регулярно одночасно транслюють на Black Entertainment Television. З 2001 по 2006 роки, Westwood One давали в ефір невеликі 90-секундні уривки шоу на різних радіостанціях по всій Америці. У Канаді, The Daily Show виходить в ефір на The Comedy Network (кабельному каналі, подібному до Comedy Central) одночасно з ефіром на Comedy Central, а також на CTV о 12:05 ранку за місцевим часом, слідуючи за пізніми місцевими випусками новин. У Великій Британії та Ірландії, цифровий телеканал More4 транслював The Daily Show з вівторка по п'ятницю ввечері, а Global Edition, яке не цензурується, виходить по понеділках; регулярні епізоди виходять в ефір наступного вечора після ефіру в США. More4 став першою телекомпанією, що передавала епізоди The Daily Show повністю, хоч вони і вносили зміни в програму через зміст, мову, довжину чи комерційні відсилання. Програма також була доступна для перегляду через інтернет-сервіс відео за запитом 4oD. «Перекличку» з The Colbert Report зазвичай включали, хоч воно і показувалося на , іншому каналі. Крім того, розміщення рекламних пауз відповідало формату, прийнятому у Великій Британії, з однією перервою в середині шоу, а не кілька коротких перерв у різних точках. Коли в The Daily Show була перерва, показували або повтори, або альтернативний контент. З січня 2011 року виходить лише Global Edition. У липні 2012 Comedy Central оголосив, що The Daily Show буде показуватися на в такому ж форматі, як раніше на More4, епізоди йтимуть в ефір через 24 години після показу в США. Шоу транслювалося на каналі з липня 2012 по квітень 2015 року. Global Edition тижня 20 липня 2011 року не вийшов в ефір у Великій Британії, оскільки включав в себе сегмент, де глузували з Руперта Мердока і його появи перед Комітетом з питань культури, медіа та спорту Палати громад щодо скандалу з News International. Парламентські правила забороняють транслювати парламентські слухання в сатиричному контексті. Стюарт виділив сегмент шоу 2 серпня 2011 року під сатиру на цензурування цього епізоду в Британії. В травні того ж року у The Daily Show глузували із заборони на використання зйомки королівського весілля у сатиричному контексті з анімованим відео, в якому гостями на весіллі зображені ведмедик Паддінгтон, Голум і Адольф Гітлер, а відвідувачі зображені так, наче беруть участь у різних формах агресивної та сексуальної поведінки. Стюарт пізніше обговорював цю заборону з гостею Кірою Найтлі. The Daily Show раніше виходило в Індії на Comedy Central India. The Daily Show виходить в ефір на австралійському платному каналі The Comedy Channel в будні дні о 6:30 вечора. Безкоштовний цифровий канал ABC2 почав транслювати шоу без перерв на рекламу в березні 2010 року, але припинив у січні 2011 року, коли The Comedy Channel отримав ексклюзивні права; Епізоди були також доступні в онлайн-сервісі мережі ABC iView незабаром після виходу в ефір. The Comedy Channel (а також ABC2 упродовж 2010 року) зазвичай показував також The Colbert Report, і обидва транслювали Global Edition по понеділках, а звичайні епізоди з вівторка по п'ятницю. Global Edition раніше показували на вихідних на SBS, поки передача не перейшла на Network TEN. У Північній Африці і на Близькому Сході The Daily Show транслювалося на починаючи з 2008 року і до 2015. Коли шоу перейшло під керівництво Ноа, OSN вирішили почекати з виходом в ефір нового шоу. Зараз  Global Edition шоу транслюється на Comedy Central HD-каналі OSN. Епізоди часто редагують, якщо вони містять теми, недоречні для регіону. Епізоди американської версії також доступні в інтернеті наступного дня на офіційному сайті Comedy Central для The Daily Show, хоча ця послуга доступна не в усіх країнах. Однак, кліпи для Великої Британії та Ірландії стали доступні глядачам на у грудні 2011 року. The Daily Show: Nederlandse Editie Офіційна нідерландська версія шоу має назву The Daily Show: Nederlandse Editie і вперше вийшла на Dutch Comedy Central 31 січня 2011 року. Програма схожа на оригінал, за винятком того, що це нідерландські новини і нідерландський погляд на міжнародні новини. Ведучий шоу — комік Jan-Jaap van der Wal, який був капітаном команди у Dit was het nieuws, нідерландській версії Have I Got News For You. У першому епізоді гостем був Джон Стюарт (записаний в Нью-Йоркській студії), який дав шоу своє офіційне благословення. Це перша і єдина франшиза The Daily Show. «Нідерландське видання» не пішло далі тестових 12 епізодів через відсутність глядачів. Спін-оф The Colbert Report Докладніше: The Colbert Report Спін-оф The Colbert Report було оголошено на початку травня 2005 року. Шоу вів колишній кореспондент Стівен Коулбер, і воно служило відповіддю Comedy Central на програми мудреців на зразок Білла О'Райлі. Коулбер, Стюарт і Бен Карлін розвинули ідею для шоу, базуючись на серії несправжніх телевізійних рекламних роликів, які були створені для попереднього сегменту The Daily Show. Вони розповіли концепцію керівнику Comedy Central Дугу Герцогу, який погодився транслювати шоу упродовж восьми тижнів без створення спочатку пілотного епізоду. Прем'єра The Colbert Report відбулася 17 жовтня 2005 року, програма виходила в ефір після The Daily Show упродовж дев'яти років. Початкові рейтинги задовольнили Comedy Central і менше, ніж через три тижні після дебютного епізоду, шоу було продовжене на рік.The Colbert Report створювала виробнича компанія Джона Стюарта під назвою ^[en]. У 2014 році було оголошено, що Коулбер залишає Comedy Central, що вести The Late Show with Stephen Colbert на каналі CBS в 2015 році, після виходу на пенсію Девіда Леттермана. Заключний епізод The Colbert Report вийшов в ефір 18 грудня 2014 року. The Nightly Show with Larry Wilmore 9 травня 2014 року оголошено, що Ларрі Вілмор був обраний як ведучий шоу на Comedy Central, що прийде на зміну The Colbert Report. 19 січня 2015 Вілмор почав вести The Nightly Show with Larry Wilmore, вечірнє панельне ток-шоу. Програму виробляла Busboy Productions. 15 серпня 2016 Comedy Central оголосив, що шоу Вілмора скасоване. Шоу завершилося 18 серпня 2016 року, всього мало 259 серій. The Opposition with Jordan Klepper 4 квітня 2017 року Comedy Central оголосив про новий спін-оф, який мав зайняти часовий проміжок об 11:30 вечора, що не мав оригінального шоу з часу скасування нічного шоу Ларрі Вілмора. Старший кореспондент The Daily Show Джордан Клеппер став ведучим, Клеппер, Стюарт Міллер і Тревор Ноа — у ролі виконавчих продюсерів. Шоу має на меті «висміювати гіперболізовану шумову машину теорії змов, що є альтернативним медіа-ландшафтом, як в правих, так і в лівих». Шоу стартувало 25 вересня 2017 року. Книжки The Daily Show's Five Questions from Comedy Central («П'ять запитань Щоденного шоу від Камеді Сентрал»), опублікована у 1998 році, — книжка, яку написав та інші письменники The Daily Show, що містить матеріал із сегменту «П'ять запитань». America (The Book): A Citizen's Guide to Democracy Inaction («Америка (книга): Посібник громадянина з бездіяльності демократії»), опублікована в 2004 році, — це книжка, написана Джоном Стюартом та іншими письменниками The Daily Show, що пародіює і висміює американську політику і світогляд. Earth (The Book): A Visitor's Guide to the Human Race («Земля (книга): Посібник відвідувача по людській расі»), що вийшла у 2010 році, — це книжка, написана Джоном Стюартом та іншими письменниками The Daily Show, по стилю дуже схожа на America (The Book), але фокусується на планеті і людській культурі, а не історії Америки. The Daily Show (The Book): An Oral History as Told by Jon Stewart, the Correspondents, Staff and Guests («Щоденне шоу (книга): Усна історія, розказана Джоном Стюартом, кореспондентами, працівниками і гостями»), опублікована в 2016 році, — це книжка, написана Крісом Смітом, автором-редактором New York Magazine та іншими членами сім'ї Daily Show. Книжка є хронікою 16 років The Daily Show with Jon Stewart. Примітки Алюзія на «Лишайте сподівання всі, хто входить» з Божественної комедії В англійській мові означений артикль the позначає конкретний об'єкт, тоді як з неозначеним артиклем a об'єкт якийсь-там, один з багатьох. Мається на увазі комедійна телепередача ^[en] на Comedy Central A Parody Of Shows Covering Pop News // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1996. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q60d:Track:Q54837 Constitution Day Address Chris Pomorski. . Observer. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018. . Splitsider. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018. http://www.ew.com/article/1999/04/30/beth-littleford-and-stephen-colbert-take-flight http://thedailyshow.cc.com/videos/74xje9/kiss-your-asp-goodbye http://www.nytimes.com/1996/08/01/arts/a-parody-of-shows-covering-pop-news.html http://anitasdailyshowpage.tripod.com/transcripts/1998torch.htm Michelle C. Newman (2010). (PDF). Elon University. с. 5—16. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2019. Процитовано 3 січня 2018. Barton, Chris (15 липня 2016). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017. Publications (12 вересня 2010). . Pew Research Center. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2011. Levin, Gary (6 жовтня 2003). . usatoday.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 4 січня 2018. Drew Birns, Voiceover Artist. Back Stage. 25 вересня 2006. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 15 липня 2008. . Editor & Publisher. 20 серпня 2007. Архів оригіналу за березень 15, 2012. Процитовано 8 листопада 2010. Bauder, David (11 серпня 2008). Rob Riggle's off the hook in China. The Miami Herald. Процитовано 11 серпня 2008. Plume, Ken (11 серпня 2003). . IGN (амер.). Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 4 січня 2018. Larris, Rachel (2 травня 2005). (PDF). Georgetown University. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2009. Kurtz, Howard (23 жовтня 2004). . The Washington Post. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 8 липня 2008. . USA Today. Associated Press. 18 березня 2004. Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 13 серпня 2008. . USA Today. Associated Press. 25 серпня 2006. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 13 серпня 2008. . CBC News. 5 серпня 2007. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 13 серпня 2008. . CBC News. 3 грудня 2006. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 14 липня 2008. Dowd, Maureen (31 жовтня 2006). . Rolling Stone. Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 26 серпня 2007. Kakutani, Michiko (15 серпня 2008). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 4 січня 2018. Dana Milbank (27 жовтня 2010). . The Washington Post. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 22 серпня 2011. . Daily News. New York. 17 листопада 2009. Архів оригіналу за 17 грудня 2009. Процитовано 22 серпня 2011. Agencies (19 вересня 2008). . The Independent. London. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 18 листопада 2008. . msnbc.com. Associated Press. 28 жовтня 2008. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 18 листопада 2008. (31 жовтня 2004). . The New York Times. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 14 липня 2008. Trevor Courneen (3 березня 2015). . . Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 28 лютого 2017. . Comedy Central. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 4 січня 2018. . The Daily Show. 17 листопада 2016. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016. Huff, Richard (11 серпня 1998). . Daily News. New York. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 31 липня 2008. Los Angeles Times (10 вересня 2005). . Pittsburgh Tribune-Review. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 6 липня 2008. Stevens, Dana (12 липня 2005). . . Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 6 липня 2008. Susman, Gary (20 липня 2005). . Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 6 липня 2008. Ebenkamp, Becky (30 червня 2005). . Brandweek. Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 6 липня 2008. Sandberg, Marian (1 липня 2007). . Live Design. Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 6 липня 2008. Dillon, Dak (1 жовтня 2015). . NewscastStudio. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 27 листопада 2016. . NewscastStudio. 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016. Sorrells, Mitra (20 липня 2016). . NewscastStudio. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016. Sorrells, Mitra (18 липня 2016). . BizBash. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016. Levin, Gary (27 листопада 2015). . USA Today. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016. Karlin, Ben (24 вересня 2004). . The Washington Post. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 6 липня 2008. . IMDb. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 4 січня 2018. Lambert, Brian (8 червня 1997). . St. Paul Pioneer Press. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 5 липня 2008. Grimes, William (9 лютого 1997). . The New York Times. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 12 серпня 2008. James, Caryn (1 серпня 1996). . The New York Times. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 5 липня 2008. LaVecchia, Olivia. «The life of Lizz Winstead [ 28 грудня 2017 у Wayback Machine.].» City Pages. May 8, 2013; retrieved 2015-06-12. Schillaci, Jack (7 лютого 1997). . Andrews McMeel Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 5 липня 2008. Comedy Central (April 1998). . Daily News. New York: Andrews McMeel Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 12 серпня 2008. Beale, Lewis, William (7 жовтня 1996). . Daily News. New York: The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 12 серпня 2008. Langley, William (24 лютого 2008). If he pulls this off he deserves an Oscar. London: The Daily Telegraph. Процитовано 9 липня 2008. Winstead, Lizz (23 квітня 2008). . Westword. Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 9 липня 2008. Thompson, Stephen (22 січня 2003). . The A.V. Club. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016. MacGregor, Jeff (23 серпня 1998). . The New York Times. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 5 липня 2008. There's no denying that the show is smart and often funny, but in an annoyingly self-conscious way that constantly sets out to reaffirm its own moral and intellectual superiority. It has about it the glib, tinny ring of a college lampoon in which the sophomore writer's cleverness is deployed in service of nothing grander than impressing the writer's freshman friends. Bereft of an ideological or artistic center, the show is precocious but empty. C.J. (8 лютого 1998). . . Minneapolis. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 2 травня 2014. In a quote that was labeled a joke in the article, but which had none of the female members of the show's staff laughing, Mr. Kilborn called Ms. Winstead and other women on the show a derogatory name and then suggested that she liked him and would perform a sex act on him if he wanted her to. Carter, Bill (17 грудня 1997). . The New York Times. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014. In a quote that was labeled a joke in the article, but which had none of the female members of the show's staff laughing, Mr. Kilborn called Ms. Winstead and other women on the show a derogatory name and then suggested that she liked him and would perform a sex act on him if he wanted her to. James, Caryn (1 квітня 1999). . The New York Times. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 5 липня 2008. Brownfield, Paul (1 січня 1999). . . Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 14 липня 2008. Carter, Bill (16 грудня 1998). . The New York Times. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 14 липня 2008. McConville, Jim (25 січня 1675). . Electronic Media. Dailymotion.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 11 серпня 2008. Howard, Susan (17 березня 2007). . . Dailymotion.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 20 листопада 2010. Howard, Susan (1994). . . Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 13 липня 2008. Menconi, David (4 листопада 2006). . . CNN. Архів оригіналу за 13 січня 2009. Процитовано 13 липня 2008. Leopold, Todd (12 квітня 2001). . CNN. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 13 липня 2008. Chris Smith (2 травня 2005). (PDF). New York: Grand Central Publishing. с. 5—6. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2009. Процитовано 22 серпня 2008. Gross, Terry (20 січня 2005). . Fresh Air. IGN. Архів оригіналу за 1 липня 2007. Процитовано 4 липня 2008. Schneider, Jacqueline (6 травня 2003). . Variety. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2006. Процитовано 4 липня 2008. Flaherty, Mike (20 січня 2009). Stewart has real flair for fake news. . Процитовано 22 січня 2009. Jeremy Gillick & Nonna Gorilovskaya (November–December 2008). . . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 8 червня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= () Goodman, Tim (29 жовтня 2004). . . Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 14 липня 2008. Levin, Gary (6 жовтня 2003). . USA Today. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 4 липня 2008. Michael Starr, Leigh (25 вересня 2008). . New York Post. London. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 1 листопада 2008. Obama's interview, which aired between 11pm and 11.30pm, EST, pulled in 3.6 million viewers in the US – beating the show's previous high when the Democrat presidential candidate's wife Michelle appeared on October 8 by 600,000 viewers. Holmwood, Leigh (31 жовтня 2008). . The Guardian. London. Архів оригіналу за 3 вересня 2013. Процитовано 1 листопада 2008. Obama's interview, which aired between 11pm and 11.30pm, EST, pulled in 3.6 million viewers in the US – beating the show's previous high when the Democrat presidential candidate's wife Michelle appeared on October 8 by 600,000 viewers. Wilson, Brad (20 липня 2004). . Fox News. Архів оригіналу за лютий 20, 2009. Процитовано 9 червня 2007. Kurtz, Howard (28 серпня 2008). . The Washington Post. Fox News. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 23 квітня 2011. Younge, Gary (1 жовтня 2005). . The Guardian. London. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 10 квітня 2007. Bierly, Mandi (13 серпня 2004). . Entertainment Weekly. London. Архів оригіналу за 26 лютого 2007. Процитовано 23 квітня 2011. Berkowitz, Elana; Schiller, Amy (13 серпня 2004). . Entertainment Weekly. . Архів оригіналу за 10 червня 2007. Процитовано 6 червня 2007. . CNN. 27 лютого 2006. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 12 липня 2008. . The Daily Show. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 22 серпня 2008. . The Daily Show. Zulkey. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 11 серпня 2007. Процитовано 9 червня 2007. Franke, Garance (18 листопада 2009). . The Washington Post. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 20 листопада 2010. Rose, Rachel. . Yahoo News. Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 20 листопада 2010. MacAskill, Ewen (28 жовтня 2010). . The Guardian. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 23 квітня 2011. Newton-Small, Jay. «Did Jon Stewart Turn the Tide on the 911 First Responders Bill?» [Архівовано 20 липня 2012 у Archive.is] Time magazine, December 20, 2010 Bolton, Alexander. «New York's Dem senators see breakthrough on 9/11 healthcare bill» [ 14 вересня 2012 у Wayback Machine.], The Hill, December 19, 2010 Rose, Rachel. . The Daily Show. Yahoo News. Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 20 листопада 2010. MacAskill, Ewen (21 грудня 2007). . The Guardian. BBC News Online. Архів оригіналу за 24 грудня 2007. Процитовано 1 лютого 2008. Finn, Natalie (20 грудня 2007). . E!. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 1 лютого 2008. Conan, Stewart, Colbert unite in TV feud [ 1 березня 2009 у Wayback Machine.]. Associated Press. Retrieved February 5, 2008. Stelter, Brian (18 лютого 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 14 липня 2008. Luippold, Ross (5 березня 2013). . Huffington Post. Архів оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 6 березня 2013. Blake, Meredith (16 серпня 2013). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 18 серпня 2013. O'Connell, Michael (15 серпня 2013). . Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 18 серпня 2013. DECEMBER 19, 2013 – JONAH HILL. The Daily Show with Jon Stewart. Comedy Central. Процитовано 29 травня 2014. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= () . Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 3 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Patten, Dominic (12 лютого 2014). . Deadline.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014. O'Neal, Sean (10 лютого 2015). . The A.V. Club. Архів оригіналу за 12 березня 2015. Процитовано 11 лютого 2015. . TheWrap (амер.). 25 червня 2015. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018. Itzkoff, Dave (30 березня 2015). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 3 січня 2018. . Comedy Central Press. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 3 січня 2018. Itzkoff, Dave (14 вересня 2017). . The New York Times (амер.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 23 вересня 2017. Finn, Natalie (25 вересня 2015). . Politico. E!. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2008. . Troika. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Roz Laws (22 листопада 2013). . birminghampost. Архів оригіналу за 27 березня 2015. . Entertainment Weekly. 2 вересня 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 3 січня 2018. O'Connell, Michael (5 січня 2016). . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 18 серпня 2013. Hibberd, James (29 липня 2015). . Entertain Weekly. Deadline.com. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 12 лютого 2014. Frank Pallotta (8 грудня 2015). . CNNMoney. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 січня 2018. . The New York Times. 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 3 січня 2018. Noah, Trevor. Instagram video by Trevor Noah • Oct 21, 2016 at 12:18pm UTC. Instagram. . Comedy Partners. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 31 січня 2014. Gordon, Devin (17 травня 2016). . Splitsider. Архів оригіналу за жовтень 29, 2016. Процитовано 29 жовтня 2016. Gordon, Devin (13 лютого 2006). . Newsweek. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 липня 2008. Carell, Steve (19 червня 2008). . Apple. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 8 липня 2008. Coyle, Jake (7 липня 2008). Colbert's "Report" rapport still strong. The Seattle Times. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2008. . Forbes. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. Gray, Brandon (6 червня 2009). Friday Report: 'Hangover' Wakes Up in First. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 26 червня 2009. Jr, Mike Fleming (6 березня 2013). . Deadline (амер.). Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 10 травня 2017. Littleton, Cynthia (25 червня 2015). . Variety (амер.). Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 25 червня 2015. Carmon, Irin. «The Daily Show's Woman Problem» [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.] Jezebel; June 23, 2010 . The Daily Show. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Hepola, Sarah. ^[en]; July 7, 2010 10 Actors You Forgot Were Once Daily Show Correspondents. Jung, E. Alex (23 липня 2015). . Vulture.com. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 3 січня 2018. . . 23 липня 2015. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 3 січня 2018. . Troika. ew.com. 6 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Roz Laws (7 серпня 2015). . birminghampost. Архів оригіналу за 27 березня 2015. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 3 січня 2018. Bradley, Laura (7 серпня 2015). . Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 3 січня 2018. Hibberd, James (January 2008). . New York. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 23 березня 2008. . thefutoncritic.com. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 3 січня 2018. . CNN. 2 березня 2004. Архів оригіналу за 3 квітня 2006. Процитовано 22 липня 2006. Noah, Trevor. . Instagram. The Daily Show. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 3 січня 2018. de Moraes, Lisa (24 серпня 2004). . The Washington Post. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008. Katz, Josh (27 грудня 2016). ‘Duck Dynasty’ vs. ‘Modern Family’: 50 Maps of the U.S. Cultural Divide. The New York Times. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 3 січня 2018. Jon Stewart (2002). A Conversation with Jon Stewart (Video). Harvard Institute of Politics: Harvard University. Fox, Julia R., Koloen, Glory and Sahin, Volkan (1 червня 2007). Journal of Broadcasting & Electronic Media. Comedy Partners. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 21 серпня 2008. . Mother Jones. 2004. Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 4 липня 2008. Cave, Damien (24 жовтня 2004). . The New York Times. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 5 липня 2008. . avclub.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 3 січня 2018. Gordon, Devin (11 липня 2003). . . Архів оригіналу за 28 червня 2008. Процитовано 6 липня 2008. Gray, Brandon (15 жовтня 2004). . CNN. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 5 липня 2008. Morin, Richard (23 червня 2006). . The Washington Post (амер.). Архів оригіналу за 18 березня 2008. Процитовано 14 липня 2008. Ryals, Jimmy (30 травня 2006). . . Архів оригіналу за 2 липня 2006. Процитовано 9 липня 2006. Larris, Rachel Joy (24 червня 2006). . . Архів оригіналу за 10 липня 2006. Процитовано 12 серпня 2008. McNamara, Melissa (28 червня 2006). . The Daily Show. . Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 9 липня 2006. Rich, Frank (20 квітня 2003). . The New York Times. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 8 липня 2008. . The Huffington Post. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018. . Time. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 20 листопада 2010. . TVGuide.com (англ.). 23 грудня 2013. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 4 січня 2018. National Annenberg Election Survey, (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2005., press release, September 21, 2004. PDF file. Bradley, Laura (7 серпня 2015). . Pew Research Center. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 24 жовтня 2006. . Pew Research Center. April 2007. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 15 серпня 2007. Eggerton, John (8 травня 2008). PEJ: 'The Daily Show' Borders on News Show. Broadcasting & Cable. Процитовано 8 травня 2008.. New York. March 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 23 березня 2008. 60th Annual Peabody Awards [ 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.], May 2001. 64th Annual Peabody Awards [ 28 вересня 2014 у Wayback Machine.], May 2005. Awards for The Daily Show. The Daily Show. Сезон 10. Процитовано 13 липня 2008. . Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 3 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Poniewozik, James. «The 100 Best TV Shows of All-TIME» [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Time magazine. Retrieved September 17, 2010. . Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 3 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Staff writer (20 січня 2009). . Variety. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 22 січня 2009. Petrozzello, Donna (10 липня 2002). . Daily News. New York. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 8 липня 2008. Torpey-Kemph, Anne (12 лютого 2002). . The New York Times. Mediaweek. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 31 жовтня 2008. , Official FX TV website . The Guardian. 21 грудня 2010. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 3 січня 2018. . Comedy Central UK. CNN. 15 жовтня 2004. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 5 липня 2008. Feldman, Josh (29 липня 2011). . . Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 29 липня 2011. Martel, Frances (2 серпня 2011). . . Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 3 серпня 2011. Tobey, Matt (4 травня 2011). . Comedy Central. Архів оригіналу за 5 травня 2011. Процитовано 29 липня 2011. Davis, Noah (10 травня 2011). . Business Insider. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 29 липня 2011. . Splitsider. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 3 січня 2018. Colbert Report/Daily Show: ABC2 update [ 5 січня 2018 у Wayback Machine.]> , Official ABC TV blog . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 3 січня 2018. . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 3 січня 2018. Mann, Andrea (5 січня 2012). . Huffington Post UK. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 2 березня 2012. . Comedy Central. Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 30 березня 2011. . Comedy Central. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 30 березня 2011. Levin, Gary (13 жовтня 2005). . USA Today. Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 8 липня 2008. Speight, Kimberly (3 листопада 2005). . Back Stage. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 8 липня 2008. Carter, Bill. . The New York Times. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 11 грудня 2014. Staff writer (16 серпня 2016). . The New York Times. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 22 січня 2009. . Deadline.com. 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 3 січня 2018. Torpey-Kemph, Anne (25 липня 2017). . Comedy Central. Mediaweek. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 31 жовтня 2008. Подальше читання Baym, Geoffrey. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2012. (доповідь на щорічній конференції Pre-APSA з політичних комунікацій, Чикаго, 1 вересня 2004) Holt, Jason. (ed.). The Daily Show and Philosophy: Moments of Zen in the Art of Fake News. (Wiley-Blackwell, 2007) Goodnow, Trischa. (ed.). «The Daily Show and Rhetoric: Arguments, Issues, and Strategies». (Lexington Books, 2011) Jones, Jeffrey P. Lanham, MD: Rowman & Littlefield, 2005. Rocca, Mo. Report From Philly: What's Wrong With Rabble Rousing? A Correspondent For «The Daily Show With Jon Stewart» Tried His Best To Ruffle Feathers At The Convention. A Web Exclusive By Mo Rocca. Newsweek.com. August 14, 2000. Smith, Chris. The Daily Show (The Book): An Oral History As Told by Jon Stewart, the Correspondents, Staff and Guests. New York: Grand Central Publishing, 2016, . Посилання Офіційний сайт The Daily Show на сайті IMDb (англ.) The Daily Show with Trevor Noah на YouTube The Daily Show with Trevor Noah на сайті TV.com (англ.) The Daily Show with Jon Stewart на сайті TV.com (англ.) Відео, пов'язані з The Daily Show [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.], на