Руперт Мердок

Кіт Ру́перт Ме́рдок (англ. Keith Rupert Murdoch; *11 березня 1931) — міжнародний медіамагнат шотландсько-ірландсько-англійського походження, президент «News Corporation» (укр. Новинна корпорація). Американський підприємець, творець і голова медіагіганта «Ньюз Корпоре́йшн», його генеральний директор (з 1979 р.) і голова ради директорів (з 1991 р.). Під контролем Мердока знаходяться ЗМІ, кінокомпанії і книжкові видавництва в США, Великій Британії, Австралії та інших країнах.

Руперт Мердок
англ. Keith Rupert Murdoch
Псевдо	Keith Rupert Murdoch
Народився	11 березня 1931(1931-03-11) (93 роки) Мельбурн,  Австралія
Країна	США^[1]
Місце проживання	Аделаїда Мельбурн Ясс Нью-Йорк
Діяльність	бізнес, мас-медіа
Галузь	News Corporation
Відомий завдяки	медіамагнат
Alma mater	Вустер коледж, Університет Оксфорда (1953) і ^d
Знання мов	англійська^[2]
Роки активності	1952 — 2023
Посада	голова, ^d, ^d, ^d, акторське мистецтво, голова і голова
Партія	Республіканська партія США
Конфесія	католицтво
Батько	Кіт Мердок^[3]
Мати	^d^[3]
Брати, сестри	^d^[3], ^d^[3] і ^d^[3]
У шлюбі з	Патрисія Букер (1956—1967) Анна Торв (1967—1999) Венді Денґ (1999-2013)
Діти (6)	Пруденс, Елізабет, Лаклан, Джеймс, Ґрейс, Клоу
Нагороди	Людина року (Financial Times) (1996) ^d (2007) ^d (2002)
IMDb	ID 0613770
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мердок.

Життєпис

Кіт Руперт Мердок народився 11 березня 1931 у Мельбурні, Австралія. Його батько Кіт Мердок був австралійським журналістом і видавцем, в 1933 отримав британське лицарське звання. Руперт поступив в Оксфордський університет. У студентські роки підтримував Лейбористську партію. В Оксфорді отримав магістерський ступінь.

Коли в 1952 р. Мердок-старший помер, Руперт повернувся до Австралії. Там він успадкував збиткову провінційну газету (The Adelaide News — Новини Аделаїди) і рішуче взявся за її розвиток. Незабаром Мердок почав скуповувати невеликі видання в інших містах. Через кілька років він придбав велику популярну газету «Сідніз Дейлі Мейл» (Sydney's Daily Mail — Щоденна пошта Сіднея). Новий власник реформував газету в манері, яка згодом стала його «візитною карткою». Газета перетворилася на суміш кримінальної хроніки і публікацій еротичного характеру, що знайшло негайний відгук у масового читача.

Діяльність

В 1964 р. Мердок заснував першу загальнонаціональну газету Австралії — (The Australian — Австралієць). Бізнес Мердока вийшов на загальний австралійський рівень, в його розпорядженні опинилися газети, журнали і телевізійні канали. У 1968 р. була зроблена перша значна покупка за кордоном: Мердок придбав лондонську газету (News of the World — Новини світу). До середини 1970-х років мердоківські ЗМІ перетворилися на вирішальну силу на австралійському ринку і стали провідником політичної агітації, напрямок якої з часом суттєво мінявся. І в Австралії і згодом в інших країнах ЗМІ Мердока переключалися від підтримки лейбористів до лібералів і консерваторів.

Компанії Мердока були консолідовані в засновану ним корпорацію «Ньюз Корпорейшн», названу на честь його першої газети. З 1979 року Мердок незмінно був генеральним директором корпорації і входив в раду її директорів, а пізніше, в 1991 році, також став головою ради директорів.

Зарубіжна експансія продовжувалася, в 1970-х роках Мердоком були придбані в США газета «Нью-Йорк Пост» (The New York Post) і журнал (New York Magazine) (засновник журналу Клей Фелкер на знак протесту залишив посаду головного редактора). У Великій Британії під контролем Мердока опинилися газети «Сан» (The Sun — Сонце), «Таймз» (The Times — Часи) і (The Sunday Times — Недільні часи). Магнат проводив жорстку політику в наймі персоналу й не бажав йти на поступки профспілкам. У 1980-х роках у Великій Британії після модернізації друкарського процесу він звільнив декілька тисяч чоловік і в результаті перетворився на ненависну для британських лівих фігуру.

У 1980-х роках Мердок вирішив вийти на американський ринок телебачення. Оскільки американські закони забороняли іноземцям володіти місцевими телеканалами, в 1985 р. підприємець натуралізувався в США. Після цього він придбав компанію «Метромідіа» (Metromedia), яка склала основу його телевізійної мережі «Фокс Бродкастінг» (Fox Broadcasting) . Пізніше, в 1996 р., почав роботу канал «Фокс Ньюз» (Fox News), висвітлюючи новини з неоконсервативних позицій.

ЗМІ Мердока стали грати все більшу роль в політиці. У Великій Британії вони активно підтримували консервативних прем'єр-міністрів Маргарет Тетчер і Джона Мейджора, а потім «нового лейбориста» Тоні Блера. У США з часів президента Рональда Рейгана вони переважно агітували за республіканців. На думку критиків, політична заангажованість видань і телеканалів Мердока не була обумовлена його особистими переконаннями і мотивувалася тільки інтересами його гри на тій або іншій національній сцені. Так, після поразки республіканців на проміжних виборах 2006 р. в США значно збільшився потік дотацій на потреби Демократичної партії.

У 2002 р. Мердок активно виступив за початок планованої США війни в Іраку. Згодом за війну ратували підконтрольні магнатові ЗМІ по всьому світу. З глобальним розширенням у розпорядження Мердока потрапили телеканали, кінокомпанії, книжкові видавництва, мережі кабельного і супутникового телебачення, журнали і газети в США, Австралії, Європі, Латинській Америці, Азії і Тихоокеанському регіоні. У числі найвідоміших брендів, належних Мердоку, опинилися (20th Century Fox), «Фокс Телевіжн» (Fox Television), (Harper Collins Publishers), (MySpace.com) та інші.

Багато критиків стверджували, що комерційний успіх Мердока був досягнутий за рахунок деградації ЗМІ, заміни якісних джерел інформації на дешеві вульгарні продукти масового споживання. Крім того, в кінці 1990-х рр. британські видання звернули увагу громадськості на те, що, незважаючи на свої мільярдні прибутки, «Ньюз Корпорейшн» виплачувала близький до нуля мінімум корпоративних податків. Це стало можливим завдяки складній міжнародній структурі медіа-імперії Мердока і активному використанню офшорних зон.

До 2007 р. особистий статок Мердока досяг 9 млрд доларів США. Із цим показником він зайняв 73-тє місце в традиційному рейтингу найбагатших людей планети, складеному журналом «Форбс» (Forbes). Навесні 2007 року магнат в черговий раз голосно заявив про себе: його корпорація намірилася придбати компанію (Dow Jones), видавця провідної ділової газети «Уолл-стріт Джорнел» (The Wall Street Journal). Операцію вдалося укласти в кінці липня.

Руперт має вплив на Дональда Трампа, як стверджує New-York Times, Дональд Трамп і медіамагнат Руперт Мердок «щотижня спілкуються по телефону», Руперт закликає Трампа зосередитись на економіці.

Сім'я

Руперт Мердок зі своєю третьою дружиною Венді Денґ (2011 р.)

Мердок одружений утретє. Від різних дружин у нього два сини і чотири дочки, дві з яких — від Венди Денг, яка молодша за нього на 38 років. Старший син Лехлан — віце-президент корпорації, Джеймс — виконавчий директор Star.

Джерела

• Руперт Мердок у Лентапедії

Примітки

1. https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1985-09-04-mn-23112-story.html
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
4. Медіамагнат Мердок «підбадьорює» Трампа, коли той пригнічений (укр.). Процитовано 5 травня 2017.
5. 82-річний медіамагнат Руперт Мердок стане найбагатшим нареченим планети // , 14 червня 2013, 12:38.