Кіт Ру́перт Ме́рдок (англ. Keith Rupert Murdoch; *11 березня 1931) — міжнародний медіамагнат шотландсько-ірландсько-англійського походження, президент «News Corporation» (укр. Новинна корпорація). Американський підприємець, творець і голова медіагіганта «Ньюз Корпоре́йшн», його генеральний директор (з 1979 р.) і голова ради директорів (з 1991 р.). Під контролем Мердока знаходяться ЗМІ, кінокомпанії і книжкові видавництва в США, Великій Британії, Австралії та інших країнах.
Руперт Мердок | |
---|---|
англ. Keith Rupert Murdoch | |
Псевдо | Keith Rupert Murdoch |
Народився | 11 березня 1931 (93 роки) Мельбурн, Австралія |
Країна | США[1] |
Місце проживання | Аделаїда Мельбурн Ясс Нью-Йорк |
Діяльність | бізнес, мас-медіа |
Галузь | News Corporation |
Відомий завдяки | медіамагнат |
Alma mater | Вустер коледж, Університет Оксфорда (1953) і d |
Знання мов | англійська[2] |
Роки активності | 1952 — 2023 |
Посада | голова, d, d, d, акторське мистецтво, голова і голова |
Партія | Республіканська партія США |
Конфесія | католицтво |
Батько | Кіт Мердок[3] |
Мати | d[3] |
Брати, сестри | d[3], d[3] і d[3] |
У шлюбі з | Патрисія Букер (1956—1967) Анна Торв (1967—1999) Венді Денґ (1999-2013) |
Діти (6) | Пруденс, Елізабет, Лаклан, Джеймс, Ґрейс, Клоу |
Нагороди | |
IMDb | ID 0613770 |
|
Життєпис
Кіт Руперт Мердок народився 11 березня 1931 у Мельбурні, Австралія. Його батько Кіт Мердок був австралійським журналістом і видавцем, в 1933 отримав британське лицарське звання. Руперт поступив в Оксфордський університет. У студентські роки підтримував Лейбористську партію. В Оксфорді отримав магістерський ступінь.
Коли в 1952 р. Мердок-старший помер, Руперт повернувся до Австралії. Там він успадкував збиткову провінційну газету (The Adelaide News — Новини Аделаїди) і рішуче взявся за її розвиток. Незабаром Мердок почав скуповувати невеликі видання в інших містах. Через кілька років він придбав велику популярну газету «Сідніз Дейлі Мейл» (Sydney's Daily Mail — Щоденна пошта Сіднея). Новий власник реформував газету в манері, яка згодом стала його «візитною карткою». Газета перетворилася на суміш кримінальної хроніки і публікацій еротичного характеру, що знайшло негайний відгук у масового читача.
Діяльність
В 1964 р. Мердок заснував першу загальнонаціональну газету Австралії — (The Australian — Австралієць). Бізнес Мердока вийшов на загальний австралійський рівень, в його розпорядженні опинилися газети, журнали і телевізійні канали. У 1968 р. була зроблена перша значна покупка за кордоном: Мердок придбав лондонську газету (News of the World — Новини світу). До середини 1970-х років мердоківські ЗМІ перетворилися на вирішальну силу на австралійському ринку і стали провідником політичної агітації, напрямок якої з часом суттєво мінявся. І в Австралії і згодом в інших країнах ЗМІ Мердока переключалися від підтримки лейбористів до лібералів і консерваторів.
Компанії Мердока були консолідовані в засновану ним корпорацію «Ньюз Корпорейшн», названу на честь його першої газети. З 1979 року Мердок незмінно був генеральним директором корпорації і входив в раду її директорів, а пізніше, в 1991 році, також став головою ради директорів.
Зарубіжна експансія продовжувалася, в 1970-х роках Мердоком були придбані в США газета «Нью-Йорк Пост» (The New York Post) і журнал (New York Magazine) (засновник журналу Клей Фелкер на знак протесту залишив посаду головного редактора). У Великій Британії під контролем Мердока опинилися газети «Сан» (The Sun — Сонце), «Таймз» (The Times — Часи) і (The Sunday Times — Недільні часи). Магнат проводив жорстку політику в наймі персоналу й не бажав йти на поступки профспілкам. У 1980-х роках у Великій Британії після модернізації друкарського процесу він звільнив декілька тисяч чоловік і в результаті перетворився на ненависну для британських лівих фігуру.
У 1980-х роках Мердок вирішив вийти на американський ринок телебачення. Оскільки американські закони забороняли іноземцям володіти місцевими телеканалами, в 1985 р. підприємець натуралізувався в США. Після цього він придбав компанію «Метромідіа» (Metromedia), яка склала основу його телевізійної мережі «Фокс Бродкастінг» (Fox Broadcasting) . Пізніше, в 1996 р., почав роботу канал «Фокс Ньюз» (Fox News), висвітлюючи новини з неоконсервативних позицій.
ЗМІ Мердока стали грати все більшу роль в політиці. У Великій Британії вони активно підтримували консервативних прем'єр-міністрів Маргарет Тетчер і Джона Мейджора, а потім «нового лейбориста» Тоні Блера. У США з часів президента Рональда Рейгана вони переважно агітували за республіканців. На думку критиків, політична заангажованість видань і телеканалів Мердока не була обумовлена його особистими переконаннями і мотивувалася тільки інтересами його гри на тій або іншій національній сцені. Так, після поразки республіканців на проміжних виборах 2006 р. в США значно збільшився потік дотацій на потреби Демократичної партії.
У 2002 р. Мердок активно виступив за початок планованої США війни в Іраку. Згодом за війну ратували підконтрольні магнатові ЗМІ по всьому світу. З глобальним розширенням у розпорядження Мердока потрапили телеканали, кінокомпанії, книжкові видавництва, мережі кабельного і супутникового телебачення, журнали і газети в США, Австралії, Європі, Латинській Америці, Азії і Тихоокеанському регіоні. У числі найвідоміших брендів, належних Мердоку, опинилися (20th Century Fox), «Фокс Телевіжн» (Fox Television), (Harper Collins Publishers), (MySpace.com) та інші.
Багато критиків стверджували, що комерційний успіх Мердока був досягнутий за рахунок деградації ЗМІ, заміни якісних джерел інформації на дешеві вульгарні продукти масового споживання. Крім того, в кінці 1990-х рр. британські видання звернули увагу громадськості на те, що, незважаючи на свої мільярдні прибутки, «Ньюз Корпорейшн» виплачувала близький до нуля мінімум корпоративних податків. Це стало можливим завдяки складній міжнародній структурі медіа-імперії Мердока і активному використанню офшорних зон.
До 2007 р. особистий статок Мердока досяг 9 млрд доларів США. Із цим показником він зайняв 73-тє місце в традиційному рейтингу найбагатших людей планети, складеному журналом «Форбс» (Forbes). Навесні 2007 року магнат в черговий раз голосно заявив про себе: його корпорація намірилася придбати компанію (Dow Jones), видавця провідної ділової газети «Уолл-стріт Джорнел» (The Wall Street Journal). Операцію вдалося укласти в кінці липня.
Руперт має вплив на Дональда Трампа, як стверджує New-York Times, Дональд Трамп і медіамагнат Руперт Мердок «щотижня спілкуються по телефону», Руперт закликає Трампа зосередитись на економіці.
Сім'я
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2013) |
Мердок одружений утретє. Від різних дружин у нього два сини і чотири дочки, дві з яких — від Венди Денг, яка молодша за нього на 38 років. Старший син Лехлан — віце-президент корпорації, Джеймс — виконавчий директор Star.
Джерела
- Руперт Мердок у Лентапедії
Примітки
- https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1985-09-04-mn-23112-story.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Kindred Britain
- Медіамагнат Мердок «підбадьорює» Трампа, коли той пригнічений (укр.). Процитовано 5 травня 2017.
- 82-річний медіамагнат Руперт Мердок стане найбагатшим нареченим планети // , 14 червня 2013, 12:38.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kit Ru pert Me rdok angl Keith Rupert Murdoch 11 bereznya 1931 mizhnarodnij mediamagnat shotlandsko irlandsko anglijskogo pohodzhennya prezident News Corporation ukr Novinna korporaciya Amerikanskij pidpriyemec tvorec i golova mediagiganta Nyuz Korpore jshn jogo generalnij direktor z 1979 r i golova radi direktoriv z 1991 r Pid kontrolem Merdoka znahodyatsya ZMI kinokompaniyi i knizhkovi vidavnictva v SShA Velikij Britaniyi Avstraliyi ta inshih krayinah Rupert Merdokangl Keith Rupert MurdochPsevdo Keith Rupert MurdochNarodivsya 11 bereznya 1931 1931 03 11 93 roki Melburn AvstraliyaKrayina SShA 1 Misce prozhivannya Adelayida Melburn Yass Nyu JorkDiyalnist biznes mas mediaGaluz News CorporationVidomij zavdyaki mediamagnatAlma mater Vuster koledzh Universitet Oksforda 1953 i dZnannya mov anglijska 2 Roki aktivnosti 1952 2023Posada golova d d d aktorske mistectvo golova i golovaPartiya Respublikanska partiya SShAKonfesiya katolictvoBatko Kit Merdok 3 Mati d 3 Brati sestri d 3 d 3 i d 3 U shlyubi z Patrisiya Buker 1956 1967 Anna Torv 1967 1999 Vendi Deng 1999 2013 Diti 6 Prudens Elizabet Laklan Dzhejms Grejs KlouNagorodi Lyudina roku Financial Times 1996 d 2007 d 2002 IMDb ID 0613770 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Merdok ZhittyepisKit Rupert Merdok narodivsya 11 bereznya 1931 u Melburni Avstraliya Jogo batko Kit Merdok buv avstralijskim zhurnalistom i vidavcem v 1933 otrimav britanske licarske zvannya Rupert postupiv v Oksfordskij universitet U studentski roki pidtrimuvav Lejboristsku partiyu V Oksfordi otrimav magisterskij stupin Koli v 1952 r Merdok starshij pomer Rupert povernuvsya do Avstraliyi Tam vin uspadkuvav zbitkovu provincijnu gazetu The Adelaide News Novini Adelayidi i rishuche vzyavsya za yiyi rozvitok Nezabarom Merdok pochav skupovuvati neveliki vidannya v inshih mistah Cherez kilka rokiv vin pridbav veliku populyarnu gazetu Sidniz Dejli Mejl Sydney s Daily Mail Shodenna poshta Sidneya Novij vlasnik reformuvav gazetu v maneri yaka zgodom stala jogo vizitnoyu kartkoyu Gazeta peretvorilasya na sumish kriminalnoyi hroniki i publikacij erotichnogo harakteru sho znajshlo negajnij vidguk u masovogo chitacha DiyalnistV 1964 r Merdok zasnuvav pershu zagalnonacionalnu gazetu Avstraliyi The Australian Avstraliyec Biznes Merdoka vijshov na zagalnij avstralijskij riven v jogo rozporyadzhenni opinilisya gazeti zhurnali i televizijni kanali U 1968 r bula zroblena persha znachna pokupka za kordonom Merdok pridbav londonsku gazetu News of the World Novini svitu Do seredini 1970 h rokiv merdokivski ZMI peretvorilisya na virishalnu silu na avstralijskomu rinku i stali providnikom politichnoyi agitaciyi napryamok yakoyi z chasom suttyevo minyavsya I v Avstraliyi i zgodom v inshih krayinah ZMI Merdoka pereklyuchalisya vid pidtrimki lejboristiv do liberaliv i konservatoriv Kompaniyi Merdoka buli konsolidovani v zasnovanu nim korporaciyu Nyuz Korporejshn nazvanu na chest jogo pershoyi gazeti Z 1979 roku Merdok nezminno buv generalnim direktorom korporaciyi i vhodiv v radu yiyi direktoriv a piznishe v 1991 roci takozh stav golovoyu radi direktoriv Zarubizhna ekspansiya prodovzhuvalasya v 1970 h rokah Merdokom buli pridbani v SShA gazeta Nyu Jork Post The New York Post i zhurnal New York Magazine zasnovnik zhurnalu Klej Felker na znak protestu zalishiv posadu golovnogo redaktora U Velikij Britaniyi pid kontrolem Merdoka opinilisya gazeti San The Sun Sonce Tajmz The Times Chasi i The Sunday Times Nedilni chasi Magnat provodiv zhorstku politiku v najmi personalu j ne bazhav jti na postupki profspilkam U 1980 h rokah u Velikij Britaniyi pislya modernizaciyi drukarskogo procesu vin zvilniv dekilka tisyach cholovik i v rezultati peretvorivsya na nenavisnu dlya britanskih livih figuru U 1980 h rokah Merdok virishiv vijti na amerikanskij rinok telebachennya Oskilki amerikanski zakoni zaboronyali inozemcyam voloditi miscevimi telekanalami v 1985 r pidpriyemec naturalizuvavsya v SShA Pislya cogo vin pridbav kompaniyu Metromidia Metromedia yaka sklala osnovu jogo televizijnoyi merezhi Foks Brodkasting Fox Broadcasting Piznishe v 1996 r pochav robotu kanal Foks Nyuz Fox News visvitlyuyuchi novini z neokonservativnih pozicij ZMI Merdoka stali grati vse bilshu rol v politici U Velikij Britaniyi voni aktivno pidtrimuvali konservativnih prem yer ministriv Margaret Tetcher i Dzhona Mejdzhora a potim novogo lejborista Toni Blera U SShA z chasiv prezidenta Ronalda Rejgana voni perevazhno agituvali za respublikanciv Na dumku kritikiv politichna zaangazhovanist vidan i telekanaliv Merdoka ne bula obumovlena jogo osobistimi perekonannyami i motivuvalasya tilki interesami jogo gri na tij abo inshij nacionalnij sceni Tak pislya porazki respublikanciv na promizhnih viborah 2006 r v SShA znachno zbilshivsya potik dotacij na potrebi Demokratichnoyi partiyi U 2002 r Merdok aktivno vistupiv za pochatok planovanoyi SShA vijni v Iraku Zgodom za vijnu ratuvali pidkontrolni magnatovi ZMI po vsomu svitu Z globalnim rozshirennyam u rozporyadzhennya Merdoka potrapili telekanali kinokompaniyi knizhkovi vidavnictva merezhi kabelnogo i suputnikovogo telebachennya zhurnali i gazeti v SShA Avstraliyi Yevropi Latinskij Americi Aziyi i Tihookeanskomu regioni U chisli najvidomishih brendiv nalezhnih Merdoku opinilisya 20th Century Fox Foks Televizhn Fox Television Harper Collins Publishers MySpace com ta inshi Bagato kritikiv stverdzhuvali sho komercijnij uspih Merdoka buv dosyagnutij za rahunok degradaciyi ZMI zamini yakisnih dzherel informaciyi na deshevi vulgarni produkti masovogo spozhivannya Krim togo v kinci 1990 h rr britanski vidannya zvernuli uvagu gromadskosti na te sho nezvazhayuchi na svoyi milyardni pributki Nyuz Korporejshn viplachuvala blizkij do nulya minimum korporativnih podatkiv Ce stalo mozhlivim zavdyaki skladnij mizhnarodnij strukturi media imperiyi Merdoka i aktivnomu vikoristannyu ofshornih zon Do 2007 r osobistij statok Merdoka dosyag 9 mlrd dolariv SShA Iz cim pokaznikom vin zajnyav 73 tye misce v tradicijnomu rejtingu najbagatshih lyudej planeti skladenomu zhurnalom Forbs Forbes Navesni 2007 roku magnat v chergovij raz golosno zayaviv pro sebe jogo korporaciya namirilasya pridbati kompaniyu Dow Jones vidavcya providnoyi dilovoyi gazeti Uoll strit Dzhornel The Wall Street Journal Operaciyu vdalosya uklasti v kinci lipnya Rupert maye vpliv na Donalda Trampa yak stverdzhuye New York Times Donald Tramp i mediamagnat Rupert Merdok shotizhnya spilkuyutsya po telefonu Rupert zaklikaye Trampa zosereditis na ekonomici Sim yaCej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2013 Rupert Merdok zi svoyeyu tretoyu druzhinoyu Vendi Deng 2011 r Merdok odruzhenij utretye Vid riznih druzhin u nogo dva sini i chotiri dochki dvi z yakih vid Vendi Deng yaka molodsha za nogo na 38 rokiv Starshij sin Lehlan vice prezident korporaciyi Dzhejms vikonavchij direktor Star DzherelaRupert Merdok u LentapediyiPrimitkihttps www latimes com archives la xpm 1985 09 04 mn 23112 story html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Kindred Britain d Track Q75653886 Mediamagnat Merdok pidbadoryuye Trampa koli toj prignichenij ukr Procitovano 5 travnya 2017 82 richnij mediamagnat Rupert Merdok stane najbagatshim narechenim planeti 14 chervnya 2013 12 38