Temnorhinus | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
Pycnodactylus Chevrolat, 1872 Pseudotemnorrhinus Voss, 1960 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Temnorhínus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд
Жуки цього роду мають середні та досить великі розміри: 7.5- 18.5 мм у довжину. Основні ознаки:
- головотрубка коротка, звужена конічно до вершини, посередині з чітким гострим кілем, що доходить до опуклого трикутного майданчика на вершині;
- 1-й членик джгутика вусиків товстий, майже втричі коротший за 2-й;
- очі загострені донизу, їх передні краї закруглені, а задні — прямі;
- надкрила при основі не ширші або лише трохи ширші за передньоспинку і закруглені разом;
- членики лапок, особливо задніх, видовжені, 2-й членик задніх лапок не довший за 3-й;
- тіло зверху вкрите загостреними лусочками або волосками.
Фотографії видів цього роду дивись на.
Спосіб життя
Вивчений, фактично, лише для одного виду — Temnorhinus hololeucus і є типовим для представників Cleonini.
Життєвий цикл цього виду у Казахстані й Середній Азії пов'язаний із кураєм, лутигою, саксаулом та іншими лободовими. Дорослі жуки живляться листям і молодими пагонами. Яйця відкладаються на кореневу шийку або основу кореня у заглиблення, що вигризла самиця. Розвиток личинки відбувається всередині рослинних тканин, або ж зовні, на поверхні стебла або кореня. В останньому варіанті личинка будує навколо себе камеру з часток ґрунту, яка закриває личинку, неначе щиток. У камері ж відбувається заляльковування. Імаго нового покоління лишається у камері до весни або виходить назовні, живиться листям і зимує у ґрунті.
Географічне поширення
Переважна більшість видів цього роду мешкають у межах Західної Палеарктики: на півдні Європейської частини Росії, в Закавказзі, Західному Сибіру, Середній Азії, Афганістані, Туреччині, Ірані, Казахстані, Монголії та Китаї. Разом з тим ареали деяких охоплюють Іспанію, південні частини Франції, Італії, Північну Африку, Близький Схід, Аравійський півострів та Пакистан, окремі види — складова фаун Східної та Південної Африки, азійських субтропіків та тропіків. Один вид (Temnorhinus hololeucus) мешкає в Південній Україні (степи, Гірський Крим), це західна межа його ареалу в Європі.
Класифікація
Описано щонайменше 28 видів роду Temnorhinchus, вони розподілені на три підроди. Перелік їх наведений нижче:
subgenus Fabiocleonus Arzanov, 2006
subgenus Massimocleonus Arzanov, 2006
| subgenus Temnorhinus Chevrolat, 1872
|
Практичне значення
Деякі види цього роду вказувались серед шкідників буряків. Але даних про реальні економічні збитки при цьому не наводилось.
Примітки
- Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 30-37
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Токгаев Т., Непесова М. Материалы к фауне и экологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) юго-восточной Туркмении // Известия АН Туркменской ССР. Серия биол. Наук, 1964, № 1, с. 53-59
- Алеева М. Н. Материалы к биологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae), вредящие сахарной свёкле в Казахстане // Энтомол. обозрение, 1956, т. 35, вып. 3, с. 680—692
- Gültekin L. New Data on Conorhynchus hololeucus (Coleoptera: Curculionidae) // Florida Entomologist, 2012, v. 95, #2, p.503-505
- Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 454—455. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
- Алеева М. Н. Долгоносики, вредящие свёкле в Джамбулской области Казахской ССР // Тр. Респ. ст. защиты раст. Казах. фил ВАСХНИЛ. 1953, т. 1, с. 4-43
- Бруннер Ю. П. Видовой состав и формирование комплексов насекомых — вредителей сахарной свёклы в Средней Азии и Казахстане// Зоол. Журнал, 1954, т. 33, вып. 6, с. 1238
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Temnorhinus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Cleonini Rid Temnorhinus Chevrolat 1872 Sinonimi Pycnodactylus Chevrolat 1872 Pseudotemnorrhinus Voss 1960 Posilannya Vikividi Temnorhinus EOL 3363165 NCBI 2584155 Temnorhinus rid zhukiv rodini Dovgonosiki Curculionidae Zovnishnij viglyadZhuki cogo rodu mayut seredni ta dosit veliki rozmiri 7 5 18 5 mm u dovzhinu Osnovni oznaki golovotrubka korotka zvuzhena konichno do vershini poseredini z chitkim gostrim kilem sho dohodit do opuklogo trikutnogo majdanchika na vershini 1 j chlenik dzhgutika vusikiv tovstij majzhe vtrichi korotshij za 2 j ochi zagostreni donizu yih peredni krayi zakrugleni a zadni pryami nadkrila pri osnovi ne shirshi abo lishe trohi shirshi za perednospinku i zakrugleni razom chleniki lapok osoblivo zadnih vidovzheni 2 j chlenik zadnih lapok ne dovshij za 3 j tilo zverhu vkrite zagostrenimi lusochkami abo voloskami Fotografiyi vidiv cogo rodu divis na Sposib zhittyaVivchenij faktichno lishe dlya odnogo vidu Temnorhinus hololeucus i ye tipovim dlya predstavnikiv Cleonini Zhittyevij cikl cogo vidu u Kazahstani j Serednij Aziyi pov yazanij iz kurayem lutigoyu saksaulom ta inshimi lobodovimi Dorosli zhuki zhivlyatsya listyam i molodimi pagonami Yajcya vidkladayutsya na korenevu shijku abo osnovu korenya u zagliblennya sho vigrizla samicya Rozvitok lichinki vidbuvayetsya vseredini roslinnih tkanin abo zh zovni na poverhni stebla abo korenya V ostannomu varianti lichinka buduye navkolo sebe kameru z chastok gruntu yaka zakrivaye lichinku nenache shitok U kameri zh vidbuvayetsya zalyalkovuvannya Imago novogo pokolinnya lishayetsya u kameri do vesni abo vihodit nazovni zhivitsya listyam i zimuye u grunti Geografichne poshirennyaPerevazhna bilshist vidiv cogo rodu meshkayut u mezhah Zahidnoyi Palearktiki na pivdni Yevropejskoyi chastini Rosiyi v Zakavkazzi Zahidnomu Sibiru Serednij Aziyi Afganistani Turechchini Irani Kazahstani Mongoliyi ta Kitayi Razom z tim areali deyakih ohoplyuyut Ispaniyu pivdenni chastini Franciyi Italiyi Pivnichnu Afriku Blizkij Shid Aravijskij pivostriv ta Pakistan okremi vidi skladova faun Shidnoyi ta Pivdennoyi Afriki azijskih subtropikiv ta tropikiv Odin vid Temnorhinus hololeucus meshkaye v Pivdennij Ukrayini stepi Girskij Krim ce zahidna mezha jogo arealu v Yevropi KlasifikaciyaOpisano shonajmenshe 28 vidiv rodu Temnorhinchus voni rozpodileni na tri pidrodi Perelik yih navedenij nizhche subgenus Fabiocleonus Arzanov 2006 Temnorhinchus mendicus Gyilenhal 1834 subgenus MassimocleonusArzanov 2006 Temnorhinchus arabs Olivier 1807 Temnorhinchus betae Perrin 1970 Temnorhinchus cylindricus Gebler 1841 Temnorhinchus discrepans Ter Minasian 1988b Temnorhinchus elongatus Gebler 1844 Temnorhinchus heros Suvorov 1910 Temnorhinchus nasutus Hochhuth 1847 Temnorhinchus oryx Reitter I897 Temnorhinchus perforatus Faust 1904 Temnorhinchus paludani Voss 1955 subgenus Temnorhinus Chevrolat 1872 Temnorhinchus albofimbriatus Chevrolat 1873 Temnorhinchus brevirostris Gyilenhal 1834 Temnorhinchus desbrochersi Petri 1914 Temnorhinchus hololeucus Pallas 1781 Temnorhinchus interposilus Voss 1959 Temnorhinchus inustulatus Voss 1960 Temnorhinchus kirguisicus Chevrolat 1873 Temnorhinchus limbifer Faust 1904 Temnorhinchus martini Faust 1904 Temnorhinchus menozzii F Solari 1950 Temnorhinchus mixtus Fabricius 1792 Temnorhinchus morettiae Voss 1963 Temnorhinchus seductus Faust 1904 Temnorhinchus seurati Peyerimhoff 1927 Temnorhinchus subcylindricus Petri 1908 Temnorhinchus turbinatus Chevrolat 1869 Temnorhinchus verecundus Faust 1883 Praktichne znachennyaDeyaki vidi cogo rodu vkazuvalis sered shkidnikiv buryakiv Ale danih pro realni ekonomichni zbitki pri comu ne navodilos PrimitkiTer Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 30 37 Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tokgaev T Nepesova M Materialy k faune i ekologii dolgonosikov Coleoptera Curculionidae yugo vostochnoj Turkmenii Izvestiya AN Turkmenskoj SSR Seriya biol Nauk 1964 1 s 53 59 Aleeva M N Materialy k biologii dolgonosikov Coleoptera Curculionidae vredyashie saharnoj svyokle v Kazahstane Entomol obozrenie 1956 t 35 vyp 3 s 680 692 Gultekin L New Data on Conorhynchus hololeucus Coleoptera Curculionidae Florida Entomologist 2012 v 95 2 p 503 505 Meregalli M amp Fremuth J Cleonini p 454 455 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 700 pp Volovnik S V Vidovoj sostav i rasprostranenie kleonin Coleoptera Curculionidae Cleoninae stepnoj zony Ukrainy Vestnik zoologii 1984 6 S 39 43 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf12 htm Aleeva M N Dolgonosiki vredyashie svyokle v Dzhambulskoj oblasti Kazahskoj SSR Tr Resp st zashity rast Kazah fil VASHNIL 1953 t 1 s 4 43 Brunner Yu P Vidovoj sostav i formirovanie kompleksov nasekomyh vreditelej saharnoj svyokly v Srednej Azii i Kazahstane Zool Zhurnal 1954 t 33 vyp 6 s 1238