Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Галагаз євразійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець  Доросла самка | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tadorna tadorna (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал виду T. tadorna Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Галага́з євразі́йський (Tadorna tadorna) — водоплавний птах роду Галагаз родини Качкових. Належить до групи так званих земляних качок. В Україні — гніздовий, перелітний, зимуючий вид приморських районів; залітний на решті території. Належить до мисливських птахів.
Таксономія та назва
Галагаз звичайний — типовий вид роду Галагаз (Tadorna), один із 7 його видів [1] [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.].
В оглядах птахів України назву виду звичайно наводять як родову назву без означення, оскільки інший відомий в Україні вид цього роду — Tadorna ferruginea раніше відносили до окремого роду (або підроду Casarca в межах роду Tadorna), вернакулярною назвою була назва Огар. Історія з використанням назви «» складна та охоплює період визнання назви «Tadorna casarca (Lin.)» як валідної для Tadorna ferruginea («огар»), а також вернакулярної української назви «Казарка» для роду Branta Scopoli, 1769.
Означення «звичайний» для типового виду відповідає біномену і поширеним назвам в інших мовах (наприклад, англ. Common Shelduck). В оглядах фауни України таку назву вжито, зокрема, у довіднику «Наземні хребетні України та їх охоронні категорії».
Морфологічні ознаки
Досить велика за розміром качка — маса тіла 0,9—1,6 кг, довжина тіла 58—71 см, розмах крил 110–123 см. Легко відрізняється від іших качок строкатим забарвленням. У самця в шлюбному вбранні голова, верх шиї, зовнішні плечові пера і смуга посередині грудей та черева чорні; голова і шия з зеленим металічним полиском; через воло і передню частину спини проходить широке каштаново-руде кільце. «Дзеркальце» зелене, першорядні махові пера чорні. Інше оперення біле. Дзьоб червоний, основа верхньої щелепи з характерним виростом; ноги рожеві. У позашлюбному вбранні виросту на основі верхньої щелепи нема; оперення голови і шиї без металічного полиску; пір'я біля основи дзьоба біле.
Доросла самиця подібна до позашлюбного дорослого самця. Молодий птах зверху сірувато-бурий; лоб, щоки, передня частина шиї, груди і черево білі; дзьоб і ноги сірувато-жовті.
Поширення та місця існування
Галагаз поширений спорадично від Скандинавського півострова та Середземномор'я на заході до Ірану, Монголії та північного Китаю на сході. Гніздова область розташована переважно у зоні степів та пустель. Майже скрізь галагаз є перелітним птахом, за винятком Британських островів, а також Туркменістану та Ірану. Зимує на узбережжі Північного моря, Британських островів, Біскайської затоки, Середземного моря, в Месопотамії, центральних частинах Індостану, в Бірмі.
На місцях гніздування дотримується солонуватих озер, особливо розташованих поблизу від піщаних бугрів або кам'янистих осипів, зручних для побудови гнізда.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінюється в 42—65 тис. пар, в Україні — 1400–1700 пар.
Річний цикл
Моногамні птахи. Тримають парами цілорічно. Навесні на місцях гніздування з'являються рано, з першими проталинами. Гніздо розміщує найчастіше в норах корсаків, борсуків, бабаків завглибшки до 3—4 м. Інколи робить нори в берегових урвищах. Гнізда можуть бути розміщені близько одне від одного, у деяких складних норах лисиць одночасно може гніздитись від 2 до 5 самок. Гніздо роблять із стебел та листя різних рослин, частіше за все злаків та рясно вистилається пухом, який самиця вищипує у себе на грудях та череві. Кладка з 6—18,частіше 8—9 яєць молочно-білого кольору, інколи з легким оливковим відтінком. Насиджує кладку тільки самиця протягом 29—31 днів. Залишаючи гніздо, прикриває яйця пухом. Пташенята виводкові, гніздо залишають самостійно. Повний розвиток молодих відбувається протягом 2 місяців.
Статева зрілість настає на другому році життя.
Линяння двічі протягом року (літнє та передшлюбне). Під час літнього линяння галагази збираються на великих морських озерах та лиманах, утворюючи зграї до декількох сотень, а інколи тисяч птахів.
Живлення
Живляться переважно тваринною їжею: ракоподібними, личинками комах, молюсками, інколи сараною та іншими наземними безхребетними. В окремі сезони вживають і рослинну їжу, переважно водорості.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія i номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
- Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород: Вид-во «Ліра», 2004. — 48 с. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- del Hoyo, J., Elliott, A. & Sargatal, J. (1992) Handbook of the Birds of the World. Volume 1: Ostrich to Ducks. Lynx Editions, Barcelona
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
Література
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наукова думка, 1991. — 208 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galagaz yevrazijskij Doroslij samec Dorosla samka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Rid Galagaz Tadorna Vid Galagaz yevrazijskij Binomialna nazva Tadorna tadorna Linnaeus 1758 Areal vidu T tadorna Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Tadorna tadorna Vikividi Tadorna tadorna EOL 1047356 ITIS 175055 MSOP 100600402 NCBI 75865 Fossilworks 368695 Galaga z yevrazi jskij Tadorna tadorna vodoplavnij ptah rodu Galagaz rodini Kachkovih Nalezhit do grupi tak zvanih zemlyanih kachok V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid primorskih rajoniv zalitnij na reshti teritoriyi Nalezhit do mislivskih ptahiv Taksonomiya ta nazvaGalagaz zvichajnij tipovij vid rodu Galagaz Tadorna odin iz 7 jogo vidiv 1 30 grudnya 2013 u Wayback Machine V oglyadah ptahiv Ukrayini nazvu vidu zvichajno navodyat yak rodovu nazvu bez oznachennya oskilki inshij vidomij v Ukrayini vid cogo rodu Tadorna ferruginea ranishe vidnosili do okremogo rodu abo pidrodu Casarca v mezhah rodu Tadorna vernakulyarnoyu nazvoyu bula nazva Ogar Istoriya z vikoristannyam nazvi skladna ta ohoplyuye period viznannya nazvi Tadorna casarca Lin yak validnoyi dlya Tadorna ferruginea ogar a takozh vernakulyarnoyi ukrayinskoyi nazvi Kazarka dlya rodu Branta Scopoli 1769 Oznachennya zvichajnij dlya tipovogo vidu vidpovidaye binomenu i poshirenim nazvam v inshih movah napriklad angl Common Shelduck V oglyadah fauni Ukrayini taku nazvu vzhito zokrema u dovidniku Nazemni hrebetni Ukrayini ta yih ohoronni kategoriyi Morfologichni oznakiDosit velika za rozmirom kachka masa tila 0 9 1 6 kg dovzhina tila 58 71 sm rozmah kril 110 123 sm Legko vidriznyayetsya vid ishih kachok strokatim zabarvlennyam U samcya v shlyubnomu vbranni golova verh shiyi zovnishni plechovi pera i smuga poseredini grudej ta chereva chorni golova i shiya z zelenim metalichnim poliskom cherez volo i perednyu chastinu spini prohodit shiroke kashtanovo rude kilce Dzerkalce zelene pershoryadni mahovi pera chorni Inshe operennya bile Dzob chervonij osnova verhnoyi shelepi z harakternim virostom nogi rozhevi U pozashlyubnomu vbranni virostu na osnovi verhnoyi shelepi nema operennya golovi i shiyi bez metalichnogo polisku pir ya bilya osnovi dzoba bile Dorosla samicya podibna do pozashlyubnogo doroslogo samcya Molodij ptah zverhu siruvato burij lob shoki perednya chastina shiyi grudi i cherevo bili dzob i nogi siruvato zhovti Poshirennya ta miscya isnuvannya source source source source source source source source Galagazi u parku Tiligulskij Galagaz poshirenij sporadichno vid Skandinavskogo pivostrova ta Seredzemnomor ya na zahodi do Iranu Mongoliyi ta pivnichnogo Kitayu na shodi Gnizdova oblast roztashovana perevazhno u zoni stepiv ta pustel Majzhe skriz galagaz ye perelitnim ptahom za vinyatkom Britanskih ostroviv a takozh Turkmenistanu ta Iranu Zimuye na uzberezhzhi Pivnichnogo morya Britanskih ostroviv Biskajskoyi zatoki Seredzemnogo morya v Mesopotamiyi centralnih chastinah Indostanu v Birmi Na miscyah gnizduvannya dotrimuyetsya solonuvatih ozer osoblivo roztashovanih poblizu vid pishanih bugriv abo kam yanistih osipiv zruchnih dlya pobudovi gnizda ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinyuyetsya v 42 65 tis par v Ukrayini 1400 1700 par Richnij ciklPuhovi ptashenyata yajce Tadorna tadorna Tuluzkij muzej Monogamni ptahi Trimayut parami cilorichno Navesni na miscyah gnizduvannya z yavlyayutsya rano z pershimi protalinami Gnizdo rozmishuye najchastishe v norah korsakiv borsukiv babakiv zavglibshki do 3 4 m Inkoli robit nori v beregovih urvishah Gnizda mozhut buti rozmisheni blizko odne vid odnogo u deyakih skladnih norah lisic odnochasno mozhe gnizditis vid 2 do 5 samok Gnizdo roblyat iz stebel ta listya riznih roslin chastishe za vse zlakiv ta ryasno vistilayetsya puhom yakij samicya vishipuye u sebe na grudyah ta cherevi Kladka z 6 18 chastishe 8 9 yayec molochno bilogo koloru inkoli z legkim olivkovim vidtinkom Nasidzhuye kladku tilki samicya protyagom 29 31 dniv Zalishayuchi gnizdo prikrivaye yajcya puhom Ptashenyata vivodkovi gnizdo zalishayut samostijno Povnij rozvitok molodih vidbuvayetsya protyagom 2 misyaciv Stateva zrilist nastaye na drugomu roci zhittya Linyannya dvichi protyagom roku litnye ta peredshlyubne Pid chas litnogo linyannya galagazi zbirayutsya na velikih morskih ozerah ta limanah utvoryuyuchi zgrayi do dekilkoh soten a inkoli tisyach ptahiv ZhivlennyaZhivlyatsya perevazhno tvarinnoyu yizheyu rakopodibnimi lichinkami komah molyuskami inkoli saranoyu ta inshimi nazemnimi bezhrebetnimi V okremi sezoni vzhivayut i roslinnu yizhu perevazhno vodorosti PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik terminologiya i nomenklatura Kiyiv Naukova dumka 1983 412 s Zagorodnyuk I Nazemni hrebetni Ukrayini ta yih ohoronni kategoriyi Uzhgorod Vid vo Lira 2004 48 s 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ISBN 966 8266 09 9 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J 1992 Handbook of the Birds of the World Volume 1 Ostrich to Ducks Lynx Editions Barcelona ISBN 978 84 87334 10 8PosilannyaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X LiteraturaFauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s ISBN 5 12 001367 8