Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ігнацій Міхал Шишилович пол Ignacy Michał Szyszyłowicz герб Боньча псевдонім пол Ig Szy нар 30 липня 1857 Граніца пом 17

Szyszył.

Szyszył.

Ігнацій Міхал Шишилович (пол. Ignacy Michał Szyszyłowicz) герб Боньча, псевдонім (пол. Ig. Szy.) (нар. 30 липня 1857, Граніца, пом. 17 лютого 1910 у Львові ) — польський ботанік, професор Аграрного університету в Дублянах та Львівського університету.

Ігнацій Шишилович
image
Народився30 липня 1857(1857-07-30)
Сосновець, Республіка Польща
Помер17 лютого 1910(1910-02-17) (52 роки)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Країнаimage Республіка Польща
image Австрійська імперія
Діяльністьботанік
Alma materЯгеллонський університет
Галузьботаніка
Науковий ступіньпрофесор
image Ігнацій Шишилович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині священника, син Юзефа та Міхаліни, уродженої Білявської (1840—1911), митної палат в Граніці. Закінчив гімназію св. Анни в Кракові, де в 1875 році склав випускні іспити. Навчався на медичному факультеті (1875—1877), а потім вивчав хімію та ботаніку на філософському факультеті (1877—1879) Ягеллонського університету. У 1879—1883 роках після закінчення навчання працював асистентом на кафедрі анатомії та фізіології рослин Ягеллонського університету під керівництвом професора. Юзефа Ростафінського. У цей період він зібрав колекції для фізико-географічної комісії Академії мистецтв і наук і опублікував вказівки для вивчення ботаніки. Він також брав участь у з'їздах лікарів і натуралістів у Кракові (1880) і Празі (1882). З 1880 член Фізико-географічної комісії Академії мистецтв і наук. У 1883 році отримав докторський ступінь на основі дисертації «Про запаси летких масел у царстві рослин». Як ботанік він займався переважно систематикою мохоподібних і судинних рослин. З 1878 року проводив дослідження флори Татр. Потім закінчив навчання у Адольфа Енглера в університеті у Кельні (1883—1884), де займався систематикою і географією рослин і тропічних рослин. Тоді він отримав практичні навички створення гербаріїв, у Берліні, Гамбурзі, Лейпцигу та Дрездені. У той час він також ознайомився з організацією та функціонуванням місцевих ботанічних садів.

У 1885—1890 роках працював у Музеї історії природи (Naturhistorische Museum) у Відні. Крім того він проводив ботанічні дослідження в Чорногорії та Північній Албанії (1886) і, отримавши стипендію від Фонду Северина Галензовського, досліджував систематику рослин у Берліні, Мюнхені та Страсбурзі, а також у Женеві, Парижі та Лондоні. Працюючи у Віденському музеї, він збирав колекції рослин Південної та Північно-Східної Африки, Перу та Австралії.

Після повернення до Польщі у 1891—1898 роках був професором ботаніки та завідувачем ботанічного саду Аграрного університету в Дублянах. Продовжував дослідження з систематики рослин. Він також був співавтором публікації «Die natürlichen Pflanzenfamilien», опублікованої в Лейпцигу в 1893 році. Габілітувався у Львівському університеті з систематики та морфології рослин (1894). З 1896 р. приват-доцент, а з 1909 р. — доцент кафедри систематики і морфології рослин філософського факультету Львівського університету. В 1909 році разом з іншими він протестував проти розширення акредитації університету. Член багатьох наукових асоціацій, наприклад з 1889 Спілки ботаніків Франції, з 1893 Товариства дослідників сходу у Відні. З 1899 року також був членом правління Польського товариства дослідників природи імені Коперника.

Представляв католицько-національні погляди, був кандидатом до Державної ради. Одружився з художницею та альпіністкою Анною, уродженою Мізерською (1870—1959). У них було п'ятеро дітей, в т.ч актор і журналіст Мечислав (1893—1952), писар Олександр (1890—1933) і купець Єжи.

Ігнацій Міхал Шишилович помер від харчового отруєння після вживання риби, повертаючись із Будапешта до Львова. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. У 1914 році родина перенесла його останки до сімейної гробниці на Раковицькому цвинтарі в Кракові (кв. 12).

Праці

Всього опублікував близько 40 праць в галузі систематики, анатомії та фізіології рослин.

  • Поради щодо вивчення ботаніки, «Przegląd Akademicki» том 1: 1880
  • Про резервуари летких олій у царстві рослин, Краків 1882,
  • Доповідь 2-го з'їзду лікарів і натуралістів у Празі, «PrzeglÄ…d Literacki i Artyczny» № 7, 8, 1882 р.
  • Коралін як мікрохімічний реагент у гістології рослин, «Дисертації та звіти Академії мистецтв і наук у Кракові, факультет математики та природничих наук», том 10, 1882, стор.511-512
  • Hepaticae Tatrenses. Про поширення печіночника в Татрах, Краків 1885,
  • Zur Systematik der Tiliaceen. II, Лейпциг 1885,
  • Губоцвіті. Генера монографія частина 1-2, Краків 1886
  • Губоцвіті. Генера монографія частина 3, Краків 1887
  • Polypetalae thalamiflorae Rehmannianae: sive enumeratio Ranunculacearum …a Cl. Доктор. A. Rehmann annis 1875—1880 в Африці australi extratropica collectarum, Краків 1887
  • Une excursion botanique au Monténegro, в: «Bulletin de la Société botanique de France», том 36: 1889
  • Діагностує plantarum novarum a Const. Jelski in Peruvia lectarum. пт, Краків 1894
  • Pugillus plantarum novarum Americae centralis et meridionalis, Краків 1894
  • Звіт про діяльність Ботаніко-сільськогосподарської станції від 1 жовтня 1897 р. до 1 жовтня 1898 р., Львів 1898 р.
  • Полонини, Буковина Тоусте, Сухолка, Гордь і Пересліп. Їх опис і проект розробки, Львів 1909.

Творець і завідувач (1895—1910) дослідної ботаніко-сільськогосподарської станції в Дублянах, а з 1898 у Львові, підпорядкованої Крайовому відділу. З 1898—1910 рр. — радник і референт у сільськогосподарських справах Крайового відомства. У 1896—1910 роках був заступником члена екзаменаційної комісії кандидатів у вчителі нижчих сільськогосподарських шкіл. В очолюваній ним станції проводився контроль насіннєвого матеріалу, а також кліматичні та фітофенологічні дослідження з метою покращення стану луків і пасовищ. Тому її філію було засновано на Полонині Пожижевській у Чорногорі та пункти спостереження при сільськогосподарських школах у Коберницях, Суходолі, Березниці, Ягелниці та Городенці . З 1891 р. член і активіст Львівського відділу Галицького хуторянського товариства. Член комітету Галицького хуторянського товариства (30 червня 1898 — 18 червня 1903, 15 червня 1907 — 24 червня 1910). Член управи Сільськогосподарського банку у Львові (1901—1910). Шишилович був також співініціатором, а потім активістом заснованого у 1904 р. сільськогосподарського клубу у Львові, спрямованого на покращення науки та стану сільського господарства в Галичині. Співзасновник, а потім член дирекції Польського товариства Еміграції у Львові (1894) .

Вшанування пам'яті

Його ім'я вшанували Георг Ганс Гієронім, Карл Ернст Кунце, Карл Крістіан Мез і Олександр Зальбрюкнер у назвах двадцяти чотирьох видів рослин із родин Asteraceae, Celastraceae, Compositae, Lauraceae та Loganiacaeae.

Примітки

  1. Stanisław Zieliński (1933). Mały słownik pionierów polskich kolonialnych i morskich : podróżnicy, odkrywcy, zdobywcy, badacze, eksploratorzy, emigranci - pamiętnikarze, działacze i pisarze migracyjni. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |miejsce= (можливо, |location=?) (); Проігноровано невідомий параметр |s= (); Проігноровано невідомий параметр |wydawca= (можливо, |publisher=?) ()
  2. Cezary W. Domański, Szyszyłowicz Ignacy Michał (1857—1910), Polski Słownik Biograficzny, t. 50, Warszawa-Kraków 2015, s. 428—430
  3. Szyszyłowicz Ignacy — Internetowa Wielka Encyklopedia Tatrzańska — online [13.03.2020]
  4. Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1896, s. 358;
  5. Chodziło o wprowadzenie jako równorzędnego języka wykładowego — języka ukraińskiego
  6. Śmierć skutkiem zatrucia rybą. Nowości Illustrowane. Nr 9: 2. 26 lutego 1910.
  7. Ignacy Michał Szyszyłowicz — M.J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego — online [13.03.2020]
  8. Spis osób pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie (osoby pochowane do 1939 r.) — online [Архівовано 2018-08-28 у Archive.is] [13.03.2020]
  9. Piotr Köhler, Grób Ignacego Szyszyłowicza (1857—1910) na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie, «Wiadomości Botaniczne» 2013 t. 57 nr 3-4 s. 135—136.
  10. Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1898, s. 735; 1899, s. 735; 1900, s. 735; 1901,s. 737; 1902, s. 822; 1903,s. 822; 1907, s. 869; 1908, s. 869; 1909, s. 928; 1910, s. 928;
  11. Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1901, s. 723; 1902, s. 806; 1903, s. 806; 1904, s. 806; 1905, s. 806; 1906, s. 852; 1907, s. 852; 1908, s. 853; 1909, s. 908; 1910, s. 908;

Бібліографія

Посилання

  • Публікації Ігнація Шишиловича в бібліотеці Полони

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ignacij Mihal Shishilovich pol Ignacy Michal Szyszylowicz gerb Boncha psevdonim pol Ig Szy nar 30 lipnya 1857 Granica pom 17 lyutogo 1910 u Lvovi polskij botanik profesor Agrarnogo universitetu v Dublyanah ta Lvivskogo universitetu Ignacij ShishilovichNarodivsya30 lipnya 1857 1857 07 30 Sosnovec Respublika PolshaPomer17 lyutogo 1910 1910 02 17 52 roki Lviv Dolitavshina Avstro UgorshinaKrayina Respublika Polsha Avstrijska imperiyaDiyalnistbotanikAlma materYagellonskij universitetGaluzbotanikaNaukovij stupinprofesor Ignacij Shishilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini svyashennika sin Yuzefa ta Mihalini urodzhenoyi Bilyavskoyi 1840 1911 mitnoyi palat v Granici Zakinchiv gimnaziyu sv Anni v Krakovi de v 1875 roci sklav vipuskni ispiti Navchavsya na medichnomu fakulteti 1875 1877 a potim vivchav himiyu ta botaniku na filosofskomu fakulteti 1877 1879 Yagellonskogo universitetu U 1879 1883 rokah pislya zakinchennya navchannya pracyuvav asistentom na kafedri anatomiyi ta fiziologiyi roslin Yagellonskogo universitetu pid kerivnictvom profesora Yuzefa Rostafinskogo U cej period vin zibrav kolekciyi dlya fiziko geografichnoyi komisiyi Akademiyi mistectv i nauk i opublikuvav vkazivki dlya vivchennya botaniki Vin takozh brav uchast u z yizdah likariv i naturalistiv u Krakovi 1880 i Prazi 1882 Z 1880 chlen Fiziko geografichnoyi komisiyi Akademiyi mistectv i nauk U 1883 roci otrimav doktorskij stupin na osnovi disertaciyi Pro zapasi letkih masel u carstvi roslin Yak botanik vin zajmavsya perevazhno sistematikoyu mohopodibnih i sudinnih roslin Z 1878 roku provodiv doslidzhennya flori Tatr Potim zakinchiv navchannya u Adolfa Englera v universiteti u Kelni 1883 1884 de zajmavsya sistematikoyu i geografiyeyu roslin i tropichnih roslin Todi vin otrimav praktichni navichki stvorennya gerbariyiv u Berlini Gamburzi Lejpcigu ta Drezdeni U toj chas vin takozh oznajomivsya z organizaciyeyu ta funkcionuvannyam miscevih botanichnih sadiv U 1885 1890 rokah pracyuvav u Muzeyi istoriyi prirodi Naturhistorische Museum u Vidni Krim togo vin provodiv botanichni doslidzhennya v Chornogoriyi ta Pivnichnij Albaniyi 1886 i otrimavshi stipendiyu vid Fondu Severina Galenzovskogo doslidzhuvav sistematiku roslin u Berlini Myunheni ta Strasburzi a takozh u Zhenevi Parizhi ta Londoni Pracyuyuchi u Videnskomu muzeyi vin zbirav kolekciyi roslin Pivdennoyi ta Pivnichno Shidnoyi Afriki Peru ta Avstraliyi Pislya povernennya do Polshi u 1891 1898 rokah buv profesorom botaniki ta zaviduvachem botanichnogo sadu Agrarnogo universitetu v Dublyanah Prodovzhuvav doslidzhennya z sistematiki roslin Vin takozh buv spivavtorom publikaciyi Die naturlichen Pflanzenfamilien opublikovanoyi v Lejpcigu v 1893 roci Gabilituvavsya u Lvivskomu universiteti z sistematiki ta morfologiyi roslin 1894 Z 1896 r privat docent a z 1909 r docent kafedri sistematiki i morfologiyi roslin filosofskogo fakultetu Lvivskogo universitetu V 1909 roci razom z inshimi vin protestuvav proti rozshirennya akreditaciyi universitetu Chlen bagatoh naukovih asociacij napriklad z 1889 Spilki botanikiv Franciyi z 1893 Tovaristva doslidnikiv shodu u Vidni Z 1899 roku takozh buv chlenom pravlinnya Polskogo tovaristva doslidnikiv prirodi imeni Kopernika Predstavlyav katolicko nacionalni poglyadi buv kandidatom do Derzhavnoyi radi Odruzhivsya z hudozhniceyu ta alpinistkoyu Annoyu urodzhenoyu Mizerskoyu 1870 1959 U nih bulo p yatero ditej v t ch aktor i zhurnalist Mechislav 1893 1952 pisar Oleksandr 1890 1933 i kupec Yezhi Ignacij Mihal Shishilovich pomer vid harchovogo otruyennya pislya vzhivannya ribi povertayuchis iz Budapeshta do Lvova Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi U 1914 roci rodina perenesla jogo ostanki do simejnoyi grobnici na Rakovickomu cvintari v Krakovi kv 12 PraciVsogo opublikuvav blizko 40 prac v galuzi sistematiki anatomiyi ta fiziologiyi roslin Poradi shodo vivchennya botaniki Przeglad Akademicki tom 1 1880 Pro rezervuari letkih olij u carstvi roslin Krakiv 1882 Dopovid 2 go z yizdu likariv i naturalistiv u Prazi PrzeglA d Literacki i Artyczny 7 8 1882 r Koralin yak mikrohimichnij reagent u gistologiyi roslin Disertaciyi ta zviti Akademiyi mistectv i nauk u Krakovi fakultet matematiki ta prirodnichih nauk tom 10 1882 stor 511 512 Hepaticae Tatrenses Pro poshirennya pechinochnika v Tatrah Krakiv 1885 Zur Systematik der Tiliaceen II Lejpcig 1885 Gubocviti Genera monografiya chastina 1 2 Krakiv 1886 Gubocviti Genera monografiya chastina 3 Krakiv 1887 Polypetalae thalamiflorae Rehmannianae sive enumeratio Ranunculacearum a Cl Doktor A Rehmann annis 1875 1880 v Africi australi extratropica collectarum Krakiv 1887 Une excursion botanique au Montenegro v Bulletin de la Societe botanique de France tom 36 1889 Diagnostuye plantarum novarum a Const Jelski in Peruvia lectarum pt Krakiv 1894 Pugillus plantarum novarum Americae centralis et meridionalis Krakiv 1894 Zvit pro diyalnist Botaniko silskogospodarskoyi stanciyi vid 1 zhovtnya 1897 r do 1 zhovtnya 1898 r Lviv 1898 r Polonini Bukovina Touste Suholka Gord i Pereslip Yih opis i proekt rozrobki Lviv 1909 Tvorec i zaviduvach 1895 1910 doslidnoyi botaniko silskogospodarskoyi stanciyi v Dublyanah a z 1898 u Lvovi pidporyadkovanoyi Krajovomu viddilu Z 1898 1910 rr radnik i referent u silskogospodarskih spravah Krajovogo vidomstva U 1896 1910 rokah buv zastupnikom chlena ekzamenacijnoyi komisiyi kandidativ u vchiteli nizhchih silskogospodarskih shkil V ocholyuvanij nim stanciyi provodivsya kontrol nasinnyevogo materialu a takozh klimatichni ta fitofenologichni doslidzhennya z metoyu pokrashennya stanu lukiv i pasovish Tomu yiyi filiyu bulo zasnovano na Polonini Pozhizhevskij u Chornogori ta punkti sposterezhennya pri silskogospodarskih shkolah u Kobernicyah Suhodoli Bereznici Yagelnici ta Gorodenci Z 1891 r chlen i aktivist Lvivskogo viddilu Galickogo hutoryanskogo tovaristva Chlen komitetu Galickogo hutoryanskogo tovaristva 30 chervnya 1898 18 chervnya 1903 15 chervnya 1907 24 chervnya 1910 Chlen upravi Silskogospodarskogo banku u Lvovi 1901 1910 Shishilovich buv takozh spiviniciatorom a potim aktivistom zasnovanogo u 1904 r silskogospodarskogo klubu u Lvovi spryamovanogo na pokrashennya nauki ta stanu silskogo gospodarstva v Galichini Spivzasnovnik a potim chlen direkciyi Polskogo tovaristva Emigraciyi u Lvovi 1894 Vshanuvannya pam yatiJogo im ya vshanuvali Georg Gans Giyeronim Karl Ernst Kunce Karl Kristian Mez i Oleksandr Zalbryukner u nazvah dvadcyati chotiroh vidiv roslin iz rodin Asteraceae Celastraceae Compositae Lauraceae ta Loganiacaeae PrimitkiStanislaw Zielinski 1933 Maly slownik pionierow polskich kolonialnych i morskich podroznicy odkrywcy zdobywcy badacze eksploratorzy emigranci pamietnikarze dzialacze i pisarze migracyjni a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr miejsce mozhlivo location dovidka Proignorovano nevidomij parametr s dovidka Proignorovano nevidomij parametr wydawca mozhlivo publisher dovidka Cezary W Domanski Szyszylowicz Ignacy Michal 1857 1910 Polski Slownik Biograficzny t 50 Warszawa Krakow 2015 s 428 430 Szyszylowicz Ignacy Internetowa Wielka Encyklopedia Tatrzanska online 13 03 2020 Szematyzm Krolestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Ksiestwem Krakowskim na rok 1896 s 358 Chodzilo o wprowadzenie jako rownorzednego jezyka wykladowego jezyka ukrainskiego Smierc skutkiem zatrucia ryba Nowosci Illustrowane Nr 9 2 26 lutego 1910 Ignacy Michal Szyszylowicz M J Minakowski Genealogia potomkow Sejmu Wielkiego online 13 03 2020 Spis osob pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie osoby pochowane do 1939 r online Arhivovano 2018 08 28 u Archive is 13 03 2020 Piotr Kohler Grob Ignacego Szyszylowicza 1857 1910 na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie Wiadomosci Botaniczne 2013 t 57 nr 3 4 s 135 136 Szematyzm Krolestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Ksiestwem Krakowskim na rok 1898 s 735 1899 s 735 1900 s 735 1901 s 737 1902 s 822 1903 s 822 1907 s 869 1908 s 869 1909 s 928 1910 s 928 Szematyzm Krolestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Ksiestwem Krakowskim na rok 1901 s 723 1902 s 806 1903 s 806 1904 s 806 1905 s 806 1906 s 852 1907 s 852 1908 s 853 1909 s 908 1910 s 908 BibliografiyaCezary W Domanski Szyszylowicz Ignacy Michal 1857 1910 Polskij biografichnij slovnik tom 50 Varshava Krakiv 2015 stor 428 430 PosilannyaPublikaciyi Ignaciya Shishilovicha v biblioteci Poloni

Дата публікації:
Топ