Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ковила дніпро вська Stipa borysthenica багаторічна рослина родини тонконогових Вид занесений до Червоних книг України По

Stipa borysthenica

Stipa borysthenica

Ковила́ дніпро́вська (Stipa borysthenica) — багаторічна рослина родини тонконогових. Вид занесений до Червоних книг України, Польщі та Червоної книги Ростовської області Росії. Формація ковили дніпровської занесена до Зеленої книги України. Декоративна, протиерозійна культура.

Ковила дніпровська
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила дніпровська (S. borysthenica)
Біноміальна назва
Stipa borysthenica
Klokov ex Prokudin, 1951
image
Ковила́ дніпро́вська на околицях с. Лозуватка

Опис

Трав'яниста рослина заввишки 60–110 см, утворює щільні дернини. . Стебла голі або трохи шорсткі під вузлами. Листкові піхви зовні гостро-шорсткі від відігнутих щетинок. Неплідні гони сизувато-зелені, 10-15 см завдовжки, коротші за стебло. Стеблові листки 4–16 см завдовжки та до 1,2–3 мм завширшки, знизу голі та гладенькі, зверху голі або трохи шорсткуваті. Їхні язички яйцеподібно-довгасті, з відтягнутою трикутною верхівкою.

Суцвіття — волоть, що складається з 8–20 одноквіткових колосків. Її вісь 11–18 см завдовжки, гола, на нижньому вузлі з пензликом волосків. Колоскові луски до 5–7,5 см завдовжки. Нижня квіткова луска 17–21 мм завдовжки, зберігається при достиганні плодів. Дві крайові смужки волосків не доходять до основи остюка, середня значно довша за бокові. Остюк у нижній закрученій частині шорсткуватий, у верхній — пірчастий; гола частина остюка жовтувата а потім коричнева. Довжина пера сягає 35 см. Плід — зернівка.

Екологія

Рослина світлолюбна, морозо- та посухостійка. Віддає перевагу сухим, бідним, піщаним та супіщаним (у степах) ґрунтам. Зростає на річкових та приморських пісках, по схилах степових балок, рідше — на узліссях соснових лісів. Оскільки вид тяжіє до специфічних місць зростання, його популяції трапляються спорадично і займають невелику площу. Проте, за умов низького антропогенного навантаження, ковила дніпровська може навіть домінувати у псамофітних угрупованнях.

Розмножується насінням. Квітне у травні-червні, тривалість цвітіння становить близько 10 днів. Плодоносить у червні-липні.

Поширення

image
Ковила дніпровська в Канівському природному заповіднику
image
У Національному заповіднику «Хортиця»
image
Формація ковили дніпровської. Запорізьке Правобережжя

Ареал цього виду простягається від Центральної та Східної Європи через Передкавказзя до півдня Сибіру, півночі Середньої Азії, Монголії та Джунгарії. На теренах України поширений переважно на Лівобережжі у східній частині лісостепової смуги, а також на прирічкових ділянках степових районів. Крім того, популяції ковили дніпровської можна зустріти на Поліссі по борових терасах вздовж Дніпра.

Значення і статус виду

Популяціям цієї рослини шкодять надмірне випасання, розробка піщаних кар'єрів, заліснення території. Факторами ризику є і природні особливості: вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентна здатність. Вид охороняється у Луганському та Українському степовому (філія «Стрільцівський степ») заповідниках. За умови заповідного режиму, після пасовищної демутації, ковила дніпровська відновлюється відносно добре, але на подальших стадіях сукцесії зникає.

Щільні дернини цієї ковили здатні закріплювати ґрунти, що особливо важливо для сипких погано закріплених пісків. Вид можна використовувати у декоративному садівництві нарівні з іншими представниками цього роду. У культурі стійкий, добре плодоносить, дає самосів, при цьому схожість насіння становить в середньому 53,3%.

Систематика

Вид монотиповий, тобто в його межах не описано жодних підвидів. Таксономічний статус ковили дніпровської різними ботаніками оцінюється по-різному. В українській науці ця рослина вважається окремим видом, в той час, як європейські науковці частіше розглядають її як синонім ковили пірчастої. Відомі такі синоніми:

  • Stipa borysthenica var. germanica (Endtm.) Dengler
  • Stipa joannis subsp. sabulosa (Pacz.) Lavrenko
  • Stipa pennata subsp. sabulosa (Pacz.) Tzvelev
  • Stipa sabulosa (Pacz.) Sljuss.

Див. також

Ковила

Фото

  • image
    Ковила на Січеславщині
  • image
    Ковила́ дніпро́вська на околиці Лозуватки
  • image
    Ковила́ дніпро́вська на Дніпропетровщині
  • image
    Ковила́ в степах Січеславшини

Джерела

  1. The Plant List.

Посилання

  • Ковила дніпровська [ 2 Грудня 2013 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 13 грудня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kovila dnipro vska Stipa borysthenica bagatorichna roslina rodini tonkonogovih Vid zanesenij do Chervonih knig Ukrayini Polshi ta Chervonoyi knigi Rostovskoyi oblasti Rosiyi Formaciya kovili dniprovskoyi zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Dekorativna protierozijna kultura Kovila dniprovska Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kovila Stipa Vid Kovila dniprovska S borysthenica Binomialna nazva Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin 1951 Kovila dnipro vska na okolicyah s LozuvatkaOpisTrav yanista roslina zavvishki 60 110 sm utvoryuye shilni dernini Stebla goli abo trohi shorstki pid vuzlami Listkovi pihvi zovni gostro shorstki vid vidignutih shetinok Neplidni goni sizuvato zeleni 10 15 sm zavdovzhki korotshi za steblo Steblovi listki 4 16 sm zavdovzhki ta do 1 2 3 mm zavshirshki znizu goli ta gladenki zverhu goli abo trohi shorstkuvati Yihni yazichki yajcepodibno dovgasti z vidtyagnutoyu trikutnoyu verhivkoyu Sucvittya volot sho skladayetsya z 8 20 odnokvitkovih koloskiv Yiyi vis 11 18 sm zavdovzhki gola na nizhnomu vuzli z penzlikom voloskiv Koloskovi luski do 5 7 5 sm zavdovzhki Nizhnya kvitkova luska 17 21 mm zavdovzhki zberigayetsya pri dostiganni plodiv Dvi krajovi smuzhki voloskiv ne dohodyat do osnovi ostyuka serednya znachno dovsha za bokovi Ostyuk u nizhnij zakruchenij chastini shorstkuvatij u verhnij pirchastij gola chastina ostyuka zhovtuvata a potim korichneva Dovzhina pera syagaye 35 sm Plid zernivka EkologiyaRoslina svitlolyubna morozo ta posuhostijka Viddaye perevagu suhim bidnim pishanim ta supishanim u stepah gruntam Zrostaye na richkovih ta primorskih piskah po shilah stepovih balok ridshe na uzlissyah sosnovih lisiv Oskilki vid tyazhiye do specifichnih misc zrostannya jogo populyaciyi traplyayutsya sporadichno i zajmayut neveliku ploshu Prote za umov nizkogo antropogennogo navantazhennya kovila dniprovska mozhe navit dominuvati u psamofitnih ugrupovannyah Rozmnozhuyetsya nasinnyam Kvitne u travni chervni trivalist cvitinnya stanovit blizko 10 dniv Plodonosit u chervni lipni PoshirennyaKovila dniprovska v Kanivskomu prirodnomu zapovidniku U Nacionalnomu zapovidniku Horticya Formaciya kovili dniprovskoyi Zaporizke Pravoberezhzhya Areal cogo vidu prostyagayetsya vid Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi cherez Peredkavkazzya do pivdnya Sibiru pivnochi Serednoyi Aziyi Mongoliyi ta Dzhungariyi Na terenah Ukrayini poshirenij perevazhno na Livoberezhzhi u shidnij chastini lisostepovoyi smugi a takozh na pririchkovih dilyankah stepovih rajoniv Krim togo populyaciyi kovili dniprovskoyi mozhna zustriti na Polissi po borovih terasah vzdovzh Dnipra Znachennya i status viduPopulyaciyam ciyeyi roslini shkodyat nadmirne vipasannya rozrobka pishanih kar yeriv zalisnennya teritoriyi Faktorami riziku ye i prirodni osoblivosti vuzka ekologo cenotichna amplituda nizka konkurentna zdatnist Vid ohoronyayetsya u Luganskomu ta Ukrayinskomu stepovomu filiya Strilcivskij step zapovidnikah Za umovi zapovidnogo rezhimu pislya pasovishnoyi demutaciyi kovila dniprovska vidnovlyuyetsya vidnosno dobre ale na podalshih stadiyah sukcesiyi znikaye Shilni dernini ciyeyi kovili zdatni zakriplyuvati grunti sho osoblivo vazhlivo dlya sipkih pogano zakriplenih piskiv Vid mozhna vikoristovuvati u dekorativnomu sadivnictvi narivni z inshimi predstavnikami cogo rodu U kulturi stijkij dobre plodonosit daye samosiv pri comu shozhist nasinnya stanovit v serednomu 53 3 SistematikaVid monotipovij tobto v jogo mezhah ne opisano zhodnih pidvidiv Taksonomichnij status kovili dniprovskoyi riznimi botanikami ocinyuyetsya po riznomu V ukrayinskij nauci cya roslina vvazhayetsya okremim vidom v toj chas yak yevropejski naukovci chastishe rozglyadayut yiyi yak sinonim kovili pirchastoyi Vidomi taki sinonimi Stipa borysthenica var germanica Endtm Dengler Stipa joannis subsp sabulosa Pacz Lavrenko Stipa pennata subsp sabulosa Pacz Tzvelev Stipa sabulosa Pacz Sljuss Div takozhKovilaFotoKovila na Sicheslavshini Kovila dnipro vska na okolici Lozuvatki Kovila dnipro vska na Dnipropetrovshini Kovila v stepah SicheslavshiniDzherelaThe Plant List PosilannyaKovila dniprovska 2 Grudnya 2013 u Wayback Machine u Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 13 grudnya 2014

Дата публікації:
Топ