Зерноїд чорнощокий Самець чорнощокого зерноїда Самиця чорнощокого зерноїда Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біо

Зерноїд чорнощокий

Самець чорнощокого зерноїда

Самиця чорнощокого зерноїда

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Зерноїд (Sporophila)
Вид:	Зерноїд чорнощокий

Біноміальна назва

Sporophila nigricollis
(Vieillot, 1823)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Pyrrhula nigricollis Vieillot, 1823
Sporophila melanops (Pelzeln, 1870)

Посилання

Вікісховище:	Sporophila nigricollis
Віківиди:	Sporophila nigricollis
ITIS:	563093
МСОП:	105963139
NCBI:	138930

Зерноїд чорнощокий (Sporophila nigricollis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці та на Малих Антильських островах.

Опис

Довжина птаха становить 8,5-10,3 см, вага 8,5-11,2 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Забарвлення самців різнитися в залежності від підвиду. Представники підвиду S. n. olivacea мають чорне обличчя, підборіддя і верхню частину грудей, тім'я і верхня частина тіла у них оливкові, живіт жовтий. У представників підвиду S. n. inconspicua горло і обличчя чорні, решта тіла темно-сіра, живіт білий. У представників підвиду S. n. nigricollis голова і горло чорні, верхня частина тіла, крила і хвіст оливково-чорні, груди і живіт білуваті, боки поцятковані темними плямками. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла жовтувата. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак дещо тьмяніше.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

S. n. nigricollis (Vieillot, 1823) — півд південної Коста-Рики і Панами до Колумбії, Венесуели, Гаяни, західного Суринаму, також на сході Бразилії, на крайньому сході Болівії і Парагваю, на північному сході Аргентини, на островах Тринідад і Тобаго та на Малих Антильських островах;
S. n. olivacea (Berlepsch & Taczanowski, 1884) — південно-західна Колумбія (Нариньйо) і західний Еквадор;
S. n. inconspicua Berlepsch & Stolzmann, 1906 — Перуанські Анди (на південь до Куско).

Поширення і екологія

Чорнощокі зерноїди мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, а також на Тринідаді і Тобаго, Антигуа і Барбуді, Сент-Вінсенті і Гренадинах, Домініці, Сент-Люсії, Сент-Кіттс і Невісі, Мартиніці, Монтсерраті та на Барбадосі. Вони живуть в чагарникових заростях, на луках, полях і пасовищах. Зустрічаються поодинці або зграйками, на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться зерном. Гніздо чашоподібне, робиться зі стебел трави, рослинних волокон, гілочок і павутиння, розміщується в чагарниках або на дереві, зазвичай на висоті до 1 м над рівнем моря. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 13 днів.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 лютого 2022.