Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сліпа́к гіга́нтський, іноді сліпак російський, (Spalax giganteus) — підземний гризун роду сліпак (Spalax) родини сліпакові (Spalacidae). Рідкісний вид, ендемік півдня Росії, занесений до Червоної книги Росії.
| Сліпак гігантський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Сліпакові (Spalacidae) |
| Рід: | Сліпак (Spalax) |
| Вид: | S. giganteus |
| Біноміальна назва | |
| Spalax giganteus | |
Зовнішній вигляд
Представники виду є найбільшими у всьому роді сліпаків, довжиною тіла до 25-35, іноді до 40 см. Хвіст короткий, приблизно 3-5 см. Колір хутра світло-жовто-піщаний, зверху світлий або вохристо-бурий. У старих особин голова зверху майже біла. Хутро густе та м'яке, добре розчісується в будь-яку сторону. Такий покрив дозволяє не розвертаючись з однаковою швидкістю рухатись і вперед і назад. При розвертанні сліпак робить сальто через голову. Вага дорослої особини становить майже 1 кг. Очі та зовнішні вуха відсутні. Від носа до вух на місці зрощених повік проходить добре помітна шкіряста складка, ребро якої має густе хутро.
Спосіб життя
Населяє ділянки з глинистим та піщаним ґрунтом і порівняно бідною рослинністю, але обирає в основному зволожені ділянки (долини річок, улоговини, низини), де рослин побільше. Зустрічається в долинах річок, на зрошуваних полях, особливо люцерни, та виноградниках, по краях лісових масивів, на городах. Риє дуже довгі ходи (навесні 200–300 м, восени 450–900 м) на глибині 30-75 см. Гніздові камери облаштовує на глибині 90-220 см. На поверхню викидає багато землі у вигляді купок діаметром до 1,5 м та висотою до 70 см. Індивідуальні ділянки навесні сягають площі 0,9-5,7 га, восени — 4,2-9,9 га. Активні цілий рік.
Для сліпака характерна повна або факультативна моногамія. Гін проходить в грудні-січні. Протяжність вагітності близько місяця. Самиця народжує один раз на 1-2 роки, зазвичай навесні. Кількість дитинчат у гнізді 2-3, максимум 6. В період лактації вони знаходяться при самиці, але до осені молодняк залишає гніздо. Дорослішають на другий рік життя.
Живляться в основному підземними частинами різних рослин (коріння, цибулини, бульби тощо). Роблять запаси їжі до 2-6 кг. Ворогів у сліпаків практично немає, але ними можуть бути наземні та повітряні хижаки. Останні лише під час розселення, так як сліпак веде виключно підземний спосіб життя.
Систематика
Відноситься до окремої групи «giganteus», до якої входить також сліпак піщаний (Spalax arenarius) та сліпак уральський (Spalax uralensis). Від інших представників роду ізольований географічно. До 1993 року розглядався разом зі сліпаком уральським як єдиний вид, а другий мав статус казахського підвиду. Але після краніометричного аналізу А. Пузаченко запропонував визнавати сліпака уральського окремим видом.
Поширення
Сліпак гігантський поширений у пустелях та напівпустелях північно-західного узбережжя Каспійського моря. Південна межа проходить по смузі між Махачкалою та Гудермесом, північна — по південній частині Астраханської області. Район охоплює нижні течії річок Кума, Терек та Сулак, тобто Терсько-Кумська та . Зміни ареалів від моменту останніх досліджень невідомі.
Ареал можна умовно розділити на 2 ділянки. Перший обмежений з півдня залізницею Махачкала-Гудермес до станиці Наурська в Ічкерії, північно-західна межа проходить приблизно в районі Терсько-Кумського каналу до селища Ставропольського краю, північно-східна — від південного краю через селища , та , далі через північний край Терсклінсько-Бажигансько-Ачикулацьких пісків до селища Ачикулак. Друга невелика ділянка розташована на півдні Калмикії в районі селища .
Поширення популяцій сліпака гігантського відзначаються своєю плямистість в межах ареалу. Це пояснюється крайовими ділянками піщаних масивів. У пісках Кокжиде, наприклад, сліпак населяє лише периферійну частину, що становить всього 20%, а на стаціонарі Кумжарган за 6 років спостережень чисельність взагалі не змінювалась.
Чисельність
Відомостей про чисельність сліпака мало. У Дагестані у місцях суцільних поселень був проведений облік на площі 1,5 млн га, який визначив, що чисельність тварини сягає 0,5 особин на га. Загальна чисельність оцінювалась в 600 або 700–750 особин. Але після останніх аеродосліджень з наступною екстраполяцією чисельність сліпака у Дагестані оцінюється в 10 тисяч особин. Щільність популяції в районі річки Таловка станом на 1991 рік становила 0,5-2 особини на га (1980 року при обліку на площі 3,5 тис. га було знайдено 37-40 тварин, що вдвічі менше, аніж дав облік за 1978 рік). Найбільші скупчення спостерігалися у Кизилюртівському, Хасавюртівському та Кізлярському районах. Відмічено зменшення чисельності в Ічкерії, де вид повністю зник з правобережжя Тереку, а також у Дагестані в районі на північ від сіл та .
Значення та охорона
Сліпак є шкідником, так як знищує кореневу систему багатьох цінних рослин, руйнує зрошувальні канали, пошкоджує телефонні та радіокабелі, прокладені під землею. Негативного впливу на популяцію сліпака надають суворі зими та промерзання ґрунту. Антропогенний вплив поки що не помітний, хоча чисельність особин у Дагестані зменшується за рахунок розорювання степових ділянок та будівництва зрошувальних каналів. Неблагополучний для сліпака і перевипас худоби. Поряд з цим сліпак може зайняти прийнятні для себе антропогенні екосистеми — сади, поля, городи. Екологічною вразливістю є досить низький потенціал збільшення популяції та консервативність внутрішньої структури популяцій, яка забезпечує лише заміщення природної смертності.
Занесений до Червоного списку МСОП-96. Охорона виду відбувається шляхом заборони на промисел, але спеціальних мір поки що не розроблено. У Дагестані планується виділення ділянок землі для охорони виду. Охоронявся в Ічкерії у та заказниках, в Дагестані в , та заказниках.
Примітки
- http://thewebsiteofeverything.com/animals/mammals/Rodentia/Muridae/Spalax/Spalax-giganteus.html
- Wilson, D. E.; Reeder, D. M. (2005). Mammal Species of the World (3rd ed.). Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://helpanimal.ucoz.ru/index/gigantskij_slepysh/0-38
Посилання
- На сайті «Наша природа»(рос.)
- Фауна колишнього СРСР (+ мапа поширення)(рос.)
- (рос.)
- Червонокнижні тварини Росії(рос.)
- Опис виду(рос.)
- На сайті «Зооклуб»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slipa k giga ntskij inodi slipak rosijskij Spalax giganteus pidzemnij grizun rodu slipak Spalax rodini slipakovi Spalacidae Ridkisnij vid endemik pivdnya Rosiyi zanesenij do Chervonoyi knigi Rosiyi Slipak gigantskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Slipakovi Spalacidae Rid Slipak Spalax Vid S giganteus Binomialna nazva Spalax giganteus Nehring 1898Zovnishnij viglyadPredstavniki vidu ye najbilshimi u vsomu rodi slipakiv dovzhinoyu tila do 25 35 inodi do 40 sm Hvist korotkij priblizno 3 5 sm Kolir hutra svitlo zhovto pishanij zverhu svitlij abo vohristo burij U starih osobin golova zverhu majzhe bila Hutro guste ta m yake dobre rozchisuyetsya v bud yaku storonu Takij pokriv dozvolyaye ne rozvertayuchis z odnakovoyu shvidkistyu ruhatis i vpered i nazad Pri rozvertanni slipak robit salto cherez golovu Vaga dorosloyi osobini stanovit majzhe 1 kg Ochi ta zovnishni vuha vidsutni Vid nosa do vuh na misci zroshenih povik prohodit dobre pomitna shkiryasta skladka rebro yakoyi maye guste hutro Sposib zhittyaNaselyaye dilyanki z glinistim ta pishanim gruntom i porivnyano bidnoyu roslinnistyu ale obiraye v osnovnomu zvolozheni dilyanki dolini richok ulogovini nizini de roslin pobilshe Zustrichayetsya v dolinah richok na zroshuvanih polyah osoblivo lyucerni ta vinogradnikah po krayah lisovih masiviv na gorodah Riye duzhe dovgi hodi navesni 200 300 m voseni 450 900 m na glibini 30 75 sm Gnizdovi kameri oblashtovuye na glibini 90 220 sm Na poverhnyu vikidaye bagato zemli u viglyadi kupok diametrom do 1 5 m ta visotoyu do 70 sm Individualni dilyanki navesni syagayut ploshi 0 9 5 7 ga voseni 4 2 9 9 ga Aktivni cilij rik Dlya slipaka harakterna povna abo fakultativna monogamiya Gin prohodit v grudni sichni Protyazhnist vagitnosti blizko misyacya Samicya narodzhuye odin raz na 1 2 roki zazvichaj navesni Kilkist ditinchat u gnizdi 2 3 maksimum 6 V period laktaciyi voni znahodyatsya pri samici ale do oseni molodnyak zalishaye gnizdo Doroslishayut na drugij rik zhittya Zhivlyatsya v osnovnomu pidzemnimi chastinami riznih roslin korinnya cibulini bulbi tosho Roblyat zapasi yizhi do 2 6 kg Vorogiv u slipakiv praktichno nemaye ale nimi mozhut buti nazemni ta povitryani hizhaki Ostanni lishe pid chas rozselennya tak yak slipak vede viklyuchno pidzemnij sposib zhittya SistematikaVidnositsya do okremoyi grupi giganteus do yakoyi vhodit takozh slipak pishanij Spalax arenarius ta slipak uralskij Spalax uralensis Vid inshih predstavnikiv rodu izolovanij geografichno Do 1993 roku rozglyadavsya razom zi slipakom uralskim yak yedinij vid a drugij mav status kazahskogo pidvidu Ale pislya kraniometrichnogo analizu A Puzachenko zaproponuvav viznavati slipaka uralskogo okremim vidom PoshirennyaSlipak gigantskij poshirenij u pustelyah ta napivpustelyah pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Kaspijskogo morya Pivdenna mezha prohodit po smuzi mizh Mahachkaloyu ta Gudermesom pivnichna po pivdennij chastini Astrahanskoyi oblasti Rajon ohoplyuye nizhni techiyi richok Kuma Terek ta Sulak tobto Tersko Kumska ta Zmini arealiv vid momentu ostannih doslidzhen nevidomi Areal mozhna umovno rozdiliti na 2 dilyanki Pershij obmezhenij z pivdnya zalizniceyu Mahachkala Gudermes do stanici Naurska v Ichkeriyi pivnichno zahidna mezha prohodit priblizno v rajoni Tersko Kumskogo kanalu do selisha Stavropolskogo krayu pivnichno shidna vid pivdennogo krayu cherez selisha ta dali cherez pivnichnij kraj Tersklinsko Bazhigansko Achikulackih piskiv do selisha Achikulak Druga nevelika dilyanka roztashovana na pivdni Kalmikiyi v rajoni selisha Poshirennya populyacij slipaka gigantskogo vidznachayutsya svoyeyu plyamistist v mezhah arealu Ce poyasnyuyetsya krajovimi dilyankami pishanih masiviv U piskah Kokzhide napriklad slipak naselyaye lishe periferijnu chastinu sho stanovit vsogo 20 a na stacionari Kumzhargan za 6 rokiv sposterezhen chiselnist vzagali ne zminyuvalas ChiselnistVidomostej pro chiselnist slipaka malo U Dagestani u miscyah sucilnih poselen buv provedenij oblik na ploshi 1 5 mln ga yakij viznachiv sho chiselnist tvarini syagaye 0 5 osobin na ga Zagalna chiselnist ocinyuvalas v 600 abo 700 750 osobin Ale pislya ostannih aerodoslidzhen z nastupnoyu ekstrapolyaciyeyu chiselnist slipaka u Dagestani ocinyuyetsya v 10 tisyach osobin Shilnist populyaciyi v rajoni richki Talovka stanom na 1991 rik stanovila 0 5 2 osobini na ga 1980 roku pri obliku na ploshi 3 5 tis ga bulo znajdeno 37 40 tvarin sho vdvichi menshe anizh dav oblik za 1978 rik Najbilshi skupchennya sposterigalisya u Kizilyurtivskomu Hasavyurtivskomu ta Kizlyarskomu rajonah Vidmicheno zmenshennya chiselnosti v Ichkeriyi de vid povnistyu znik z pravoberezhzhya Tereku a takozh u Dagestani v rajoni na pivnich vid sil ta Znachennya ta ohoronaSlipak ye shkidnikom tak yak znishuye korenevu sistemu bagatoh cinnih roslin rujnuye zroshuvalni kanali poshkodzhuye telefonni ta radiokabeli prokladeni pid zemleyu Negativnogo vplivu na populyaciyu slipaka nadayut suvori zimi ta promerzannya gruntu Antropogennij vpliv poki sho ne pomitnij hocha chiselnist osobin u Dagestani zmenshuyetsya za rahunok rozoryuvannya stepovih dilyanok ta budivnictva zroshuvalnih kanaliv Neblagopoluchnij dlya slipaka i perevipas hudobi Poryad z cim slipak mozhe zajnyati prijnyatni dlya sebe antropogenni ekosistemi sadi polya gorodi Ekologichnoyu vrazlivistyu ye dosit nizkij potencial zbilshennya populyaciyi ta konservativnist vnutrishnoyi strukturi populyacij yaka zabezpechuye lishe zamishennya prirodnoyi smertnosti Zanesenij do Chervonogo spisku MSOP 96 Ohorona vidu vidbuvayetsya shlyahom zaboroni na promisel ale specialnih mir poki sho ne rozrobleno U Dagestani planuyetsya vidilennya dilyanok zemli dlya ohoroni vidu Ohoronyavsya v Ichkeriyi u ta zakaznikah v Dagestani v ta zakaznikah Primitkihttp thewebsiteofeverything com animals mammals Rodentia Muridae Spalax Spalax giganteus html Wilson D E Reeder D M 2005 Mammal Species of the World 3rd ed Baltimore MD Johns Hopkins University Press ISBN 0801882214 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http helpanimal ucoz ru index gigantskij slepysh 0 38PosilannyaNa sajti Nasha priroda ros Fauna kolishnogo SRSR mapa poshirennya ros ros Chervonoknizhni tvarini Rosiyi ros Opis vidu ros Na sajti Zooklub