Socimi Eurotram

Socimi Eurotram (пізніше продавався як Bombardier Flexity Outlook (E)) — трамвай, розроблений для ^[en] (CTS). Спочатку виробляв ^[en], після того як компанія збанкрутувала, Eurotram спочатку виробляв транспортний підрозділ ABB, потім Adtranz і, нарешті, Bombardier Transportation, який продавав трамвай у складі серії Flexity Outlook.

Socimi Eurotram
Країна	Канада
Виробник	^d, ABB, Adtranz і Bombardier Transportation
Socimi Eurotram у Вікісховищі

Eurotram використовуються в трамвайних мережах Страсбургу, Мілану і метро Порту.

Історія та дизайн

Легкорейкові транспортні засоби Eurotram були спочатку розроблені для ^[en] (CTS) спеціально для використання на Страсбурзькому трамваї; вимоги до проектування містили: 100% низьку підлогу, кондиціонування повітря та вище, ніж зазвичай, співвідношення потужності до ваги для 8% ухилу в тунелі під головним вокзалом Страсбурга. Зовнішній вигляд стилізував бельгійський дизайнер Філіп Неерман.

Тендери на виробництво трамваю призвели до укладення контрактів з ABB Group і Socimi (Мілан, Італія); згодом Socimi збанкрутувала, і ABB завершила виробництво самостійно на основі прототипів Socimi; трамваї були виготовлені на заводах ABB York Carriage Works і Derby Litchurch Lane Works в Англії, а деякі деталі були виготовлені ABB Trazione (Італія).

Конструкція трамвая була модульною і складалася з 2,575 м кабіни, 7,550 м пасажирських вагонів та 2,350 м шарнірних секцій. Перші трамваї у Страсбурзі були семисекційними: дві кабіни, три пасажирські секції та дві секції зчленування, для поїзда довжиною 33,1 м. Кожен потяг мав механічні та безмоторні візки; конструкція візка використовувала незалежно обертові колеса, кожне на цапфовій осі, первинна підвіска була типу радіального важеля, а вторинна підвіска була пневматичною. Кожне колесо візка окремо приводилося в дію встановленими на візку трифазними асинхронними двигунами, з’єднаними через коробку передач, з паралельними осями обертання колеса та двигуна.

Максимальна місткість семимодульних трамваїв у Страсбурзі становила 285 пасажирів із 66 сидячими місцями, дев’ятимодульні трамваї мали збільшену місткість до 370 пасажирів із 92 сидячими місцями. Загальна встановлена ​​тягова потужність становила 324 і 416 кіловат (434 і 558 к.с.) для семи і дев'ятимодульних трамваїв.

Після придбання компанією Bombardier компанії Adtranz (правонаступника транспортної групи ABB) цей дизайн був представлений на ринку як частина серії Flexity Outlook.

Конструкцію Eurotram планувалося використовувати в системі Nottingham Express Transit, яка розроблялася в 1998 році. Однак правила безпеки щодо зачинення дверей у поєднанні з відносно повільним рухом одностулкових дверей Eurotram означали, що трамвай буде затримується на зупинках; було обрано альтернативний дизайн — трамвай Incentro з двостулковими дверима.

У грудні 2002 року трамвай Porto № 018 було доставлено до Австралії, п'ять секцій було розміщено на статичній виставці біля митниці Сіднея на два тижні, а потім доставлено до Мельбурна , де він працював у місцевій трамвайній мережі до березня 2003 року як семисекційний трамвай.

Замовлення

26 вагонів Eurotram завдовжки 33,1 м (7 модулів) було доставлено CTS (Страсбурзький трамвай) для обслуговування лінії A в 1994-1995 рр. CTS розмістив друге замовлення в 1996 році на 27 трамваїв, 9 з яких 7-модульні, а 18 — 9-модульні.

Міланський трамвай (Azienda Trasporti Milanesi) придбав 20 одиниць у «Adtranz».

Для Порту було побудовано 72 трамваїв (метрополітен Порту), починаючи з 2001 року на фабриці Bombardier в Амадорі , Португалія.

У 1994-2004 рр. побудовано понад 150 потягів.

Місто	Мережа	Кількість	Нумерація	Виробник	Тип	Рік виготовлення	Інше
Страсбург, Франція	Страсбурзький трамвай	26 10 17	1001–1026 1031–1040 1051–1067	ABB Adtranz Adtranz	8-вісний 8-вісний 10-осьовий	1994–1995 1998–1999 1999–2000
Мілан, Італія	Міланський трамвай	26	7001–7026	Adtranz	8-вісний	1999–2000	Односпрямований
Порту, Португалія	метрополітен Порту	72	MP-001–MP-072	Bombardier	8-вісний	2001–2006	Агрегати можна з’єднати

Примітки

1. Wansbeek, 2003.
2. Darter та Hall, 1995.
3. Darter та Hall, 1995, с. 28.
4. Darter та Hall, 1995, с. 31.
5. Darter та Hall, 1995, с. 28, 41.
6. Darter та Hall, 1995, с. 42.
7. Strasbourg Light Rail, France, www.railway-technology.com
8. Fiche Technique Eurotram de Strasbourg (French) . Процитовано 17 квітня 2012.
9. Metro do Porto Light Rail, Portugal. www.railway-technology.com. Rolling Stock.
10. Armstrong, Pat (August 1998), Nottingham Express Transit, Tramways & Urban Transit
11. INCENTRO for Nottingham, , 10 квітня 2000
12. Nottingham Express Transit, United Kingdom, www.railway-technology.com
13. A Portuguese Tram in Australia issue 292 February 2003 pages 20-23
14. Eurotram at Circular Quay February 2003 page 56
15. Oporto Eurotram Runs in Melbourne Transit Australia April 2003 pages 97-99
16. Milano Metro, Italy, www.railway-technology.com
17. Muller, Georges, Traction Ferroviaire: Les Tramways; Caracteristiques de Materiels Roulants, Ed. Techniques Ingénieur, с. 7—8

Джерела

• Wansbeek, C.J. (March 2003), Strasbourg: Interurban tram strategy strengthens city system, , архів оригіналу за 20 July 2011
• Darter, Michael I.; Hall, Kathleen Theresa (1995), Applicability of low-floor light rail vehicles in North America, Transit Cooperative Research Program Report, National Research Council (U.S.). Transportation Research Board, № 2, ISBN 

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Socimi Eurotram