Ра́нник доне́цький (Scrophularia donetzica) — рідкісна багаторічна рослина родини ранникових. Як окремий вид розглядається переважно українськими ботаніками, світовою науковою спільнотою вважається підвидом Scrophularia rupestris M.Bieb. ex Willd. Вузький ендемік Приазов'я, занесений до Червоної книги України у статусі «Неоцінений», а також до Європейського Червоного списку та Червоної книги Ростовської області Росії. Перспективна декоративна, ґрунтотворна та протиерозійна культура.
Ранник донецький | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Ранникові (Scrophulariaceae) |
Рід: | Ранник (Scrophularia) |
Вид: | Ранник донецький (S. donetzica) |
Біноміальна назва | |
Scrophularia donetzica Kotov, 1940 |
Опис
Напівчагарничок заввишки 20-50 см, хамефіт. Коренева система стрижнева, рослині притаманний потужний каудекс. Стебла численні (до 25 штук), висхідні, прості або слабко розгалужені, дрібно-залозистопухнасті, біля основи здерев'янілі. Черешки завдовжки 0,5-1,8 см. Листки чергові, з нижнього боку запушені, видовжені або яйцеподібно-ланцетні, в основі клиноподіні, пірчасторозсічені або пірчастолопатеві з виїмчасто-зубчастими частками 2,5-4 см завдовжки та до 1 см завширшки.
Суцвіття — вузька волоть 10-25 см завдовжки, що складається з 1-5-квіткових півзонтиків, розташованих в пазухах зелених приквітків. Квітки зигоморфні, п'ятичленні, зрослопелюсткові. Чашечка коротко-залозисто-запушена, із заокругленими по краю розірвано-білоплівчастими частками. Віночок двогубий, голий, кулясто-глекоподібний, жовтуватий з темно-червоними лопатями короткого відгину, завдовжки 3-4 мм. Тичинок 4, вони виходять за межі віночка; трикутнолопатевий, тупий, темно-червоний. Пилкові зерна еліптичні, рідше — кулясті, триборозно-орові, з полюса трилопатеві, з екватора — округлі або широкоеліптичні. Їх поверхня має чітку, дрібносітчасту скульптуру, стінки комірок зрідка можуть бути звивистими.
Плід — приплюснуто-куляста, гола, жовтувато-бура коробочка завдовжки 3 мм з міліметровим носиком.
Екологія
Рослина помірно морозостійка, посухостійка, світлолюбна, віддає перевагу кам'янистим ґрунтам з високим вмістом силікатів. Зростає на щебенистих схилах балок, осипищах та відслоненнях гранітів, пісковиків, сланців, особливо піщаних та глинисто-піщаних. Входить до складу сильно розріджених піонерних угруповань класу SedoScleranthetea і чебрецевих асоціацій, в яких часто панує або співпанує разом із . На стрімких схилах подекуди утворює невеликі майже чисті зарості, як ефективно запобігають зсуву ґрунту.
Розмножується насінням. Квітне у червні-серпні, запилюється комахами. Плодоносить у серпні-жовтні. Генеративні органи цієї рослини нерідко уражуються комахами-шкідниками.
Поширення
Ареал ранника донецького доволі невеликий і простягається від Приазовської височини на заході до понизь Дону на сході. В межах України цей вид поширений лише на теренах Луганської та Донецької областей, таким чином ця рослина належить до вузьких ендеміків. Українські популяції розташовані на сланцевих осипищах Донецького кряжа, по долинам річок Кальміус та Кринка.
За межами України ранник донецький можна віднайти лише у Білокалитвинському, Кам'янському, Красносулінському та Куйбишевському районах Ростовської області (Росія). Крім того, цю рослину знайдено на околицях Таганрогу.
Значення і статус виду
Популяції по всьому ареалу нечисленні. Їх щільність і площа коливаються від 10-20 особин на 15-20 м² до 300—450 особин на 300—2000 м² і в середньому становлять 0,2-2 особини на 1 м². У переважають генеративні особини, натомість молоді рослини дуже нечисленні. Ранник донецький вважається уразливим через вузьку еколого-ценотичну амплітуду, просторову відокремленість популяцій, порушення природного середовища. В останньому випадку найнесприятливіший вплив здійснюють видобуток каміння, весняні пали, випасання худоби, на окремих ділянках — надмірне рекреаційне навантаження.
Системні заходи з охорони виду здійснюються виключно в Україні, де ця рослина охороняється в Луганському природному заповіднику (філія «Провальський степ»), Бердянському заказнику, пам'ятці природи , а також вирощується в Донецькому ботанічному саду.
Джерела
- The Plant List [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Паліноморфологія видів роду Scrophularia L. (Scrophulariaceae s. str.) флори України [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.] / З. М. Цимбалюк // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 2. — С. 261—272.
- Нові місцезнаходження рідкісних видів рослин на території Донецького кряжу [ 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] / М. М. Перегрим // Укр. ботан. журн. — 2006. — Т. 63, № 4. — С. 519—522.
Посилання
Ранник донецький [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 28 грудня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra nnik done ckij Scrophularia donetzica ridkisna bagatorichna roslina rodini rannikovih Yak okremij vid rozglyadayetsya perevazhno ukrayinskimi botanikami svitovoyu naukovoyu spilnotoyu vvazhayetsya pidvidom Scrophularia rupestris M Bieb ex Willd Vuzkij endemik Priazov ya zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini u statusi Neocinenij a takozh do Yevropejskogo Chervonogo spisku ta Chervonoyi knigi Rostovskoyi oblasti Rosiyi Perspektivna dekorativna gruntotvorna ta protierozijna kultura Rannik doneckij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Rannikovi Scrophulariaceae Rid Rannik Scrophularia Vid Rannik doneckij S donetzica Binomialna nazva Scrophularia donetzica Kotov 1940OpisNapivchagarnichok zavvishki 20 50 sm hamefit Koreneva sistema strizhneva roslini pritamannij potuzhnij kaudeks Stebla chislenni do 25 shtuk vishidni prosti abo slabko rozgaluzheni dribno zalozistopuhnasti bilya osnovi zderev yanili Chereshki zavdovzhki 0 5 1 8 sm Listki chergovi z nizhnogo boku zapusheni vidovzheni abo yajcepodibno lancetni v osnovi klinopodini pirchastorozsicheni abo pirchastolopatevi z viyimchasto zubchastimi chastkami 2 5 4 sm zavdovzhki ta do 1 sm zavshirshki Sucvittya vuzka volot 10 25 sm zavdovzhki sho skladayetsya z 1 5 kvitkovih pivzontikiv roztashovanih v pazuhah zelenih prikvitkiv Kvitki zigomorfni p yatichlenni zroslopelyustkovi Chashechka korotko zalozisto zapushena iz zaokruglenimi po krayu rozirvano biloplivchastimi chastkami Vinochok dvogubij golij kulyasto glekopodibnij zhovtuvatij z temno chervonimi lopatyami korotkogo vidginu zavdovzhki 3 4 mm Tichinok 4 voni vihodyat za mezhi vinochka trikutnolopatevij tupij temno chervonij Pilkovi zerna eliptichni ridshe kulyasti triborozno orovi z polyusa trilopatevi z ekvatora okrugli abo shirokoeliptichni Yih poverhnya maye chitku dribnositchastu skulpturu stinki komirok zridka mozhut buti zvivistimi Plid priplyusnuto kulyasta gola zhovtuvato bura korobochka zavdovzhki 3 mm z milimetrovim nosikom EkologiyaRoslina pomirno morozostijka posuhostijka svitlolyubna viddaye perevagu kam yanistim gruntam z visokim vmistom silikativ Zrostaye na shebenistih shilah balok osipishah ta vidslonennyah granitiv piskovikiv slanciv osoblivo pishanih ta glinisto pishanih Vhodit do skladu silno rozridzhenih pionernih ugrupovan klasu SedoScleranthetea i chebrecevih asociacij v yakih chasto panuye abo spivpanuye razom iz Na strimkih shilah podekudi utvoryuye neveliki majzhe chisti zarosti yak efektivno zapobigayut zsuvu gruntu Rozmnozhuyetsya nasinnyam Kvitne u chervni serpni zapilyuyetsya komahami Plodonosit u serpni zhovtni Generativni organi ciyeyi roslini neridko urazhuyutsya komahami shkidnikami PoshirennyaAreal rannika doneckogo dovoli nevelikij i prostyagayetsya vid Priazovskoyi visochini na zahodi do poniz Donu na shodi V mezhah Ukrayini cej vid poshirenij lishe na terenah Luganskoyi ta Doneckoyi oblastej takim chinom cya roslina nalezhit do vuzkih endemikiv Ukrayinski populyaciyi roztashovani na slancevih osipishah Doneckogo kryazha po dolinam richok Kalmius ta Krinka Za mezhami Ukrayini rannik doneckij mozhna vidnajti lishe u Bilokalitvinskomu Kam yanskomu Krasnosulinskomu ta Kujbishevskomu rajonah Rostovskoyi oblasti Rosiya Krim togo cyu roslinu znajdeno na okolicyah Taganrogu Znachennya i status viduPopulyaciyi po vsomu arealu nechislenni Yih shilnist i plosha kolivayutsya vid 10 20 osobin na 15 20 m do 300 450 osobin na 300 2000 m i v serednomu stanovlyat 0 2 2 osobini na 1 m U perevazhayut generativni osobini natomist molodi roslini duzhe nechislenni Rannik doneckij vvazhayetsya urazlivim cherez vuzku ekologo cenotichnu amplitudu prostorovu vidokremlenist populyacij porushennya prirodnogo seredovisha V ostannomu vipadku najnespriyatlivishij vpliv zdijsnyuyut vidobutok kaminnya vesnyani pali vipasannya hudobi na okremih dilyankah nadmirne rekreacijne navantazhennya Sistemni zahodi z ohoroni vidu zdijsnyuyutsya viklyuchno v Ukrayini de cya roslina ohoronyayetsya v Luganskomu prirodnomu zapovidniku filiya Provalskij step Berdyanskomu zakazniku pam yatci prirodi a takozh viroshuyetsya v Doneckomu botanichnomu sadu DzherelaThe Plant List 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl Palinomorfologiya vidiv rodu Scrophularia L Scrophulariaceae s str flori Ukrayini 12 sichnya 2016 u Wayback Machine Z M Cimbalyuk Ukr botan zhurn 2010 T 67 2 S 261 272 Novi misceznahodzhennya ridkisnih vidiv roslin na teritoriyi Doneckogo kryazhu 26 listopada 2018 u Wayback Machine M M Peregrim Ukr botan zhurn 2006 T 63 4 S 519 522 PosilannyaRannik doneckij 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine u Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 28 grudnya 2015