Schlenkerla (укр. Шленкерла; раніше Zum blau Löwen, також броварня Heller) — історична кнайпа-броварня у Бамберзі. Вперше згадується в історичних документах у 1405 році і є найвідомішою броварнею копченого пива в Німеччині.
Schlenkerla | |
Галузь промисловості | пивоваріння |
---|---|
Дата створення / заснування | 1405 |
Країна | Німеччина |
Адміністративна одиниця | Бамберг |
Організаційно-правова форма | d |
Розташування штаб-квартири | Schlenkerla[d] |
Продукція | пиво і d |
Статус спадщини | d |
Офіційний сайт | |
Schlenkerla у Вікісховищі |
Координати: 49°53′30″ пн. ш. 10°53′05″ сх. д. / 49.89166666669444083° пн. ш. 10.884722222249999746° сх. д.
Історія
Будівля Zum Blauen Löwen, в якій зараз розташована кнайпа Schlenkerla, вперше згадується в документі 1405 року. На той час будівля навколо монастирського костелу монахів-домініканців перебувала в руках родини Цолльнерів. У 1538 році бондар Асмус Шнайдер був, мабуть, першим власником, який відкрив кнайпу і броварню в будівлі Zum blau Löwen. Під час Тридцятилітньої війни заклад був майже повністю знищений. У 1649 році Якоб Штенгель придбав руїни і почав їх відбудовувати.
У наступні роки будинок було розширено за допомогою тильної будівлі. У 1714 році новий власник, Георг Циммерман, був змушений оголосити про банкрутство через погане управління. Йоганн Петер Гірш, тодішній солтис округу Санкт-Георген, придбав усе майно та права на пивоваріння. У 1738 році Йоганн Вольфганг Геллер купив броварню і дав їй назву Hellerbräu, яка і досі існує. Він також придбав кам'яний льох на Каульберзі, який разом із полем і садом передав своїй доньці. Його онук Йозеф Геллер очолив бізнес у 1797 році та викупив Felsenkeller на Каульбергу.
Коли Конрад Гразер придбав броварню в 1866 році, почалася нова ера. Броварня і нині перебуває в руках його нащадків. Коли 1877 року його син Андреас одружився, Конрад відійшов від бізнесу. У 1906 році після смерті Андреаса бізнес очолив його син Майкл. Він розширив Felsenkeller, придбавши іншу нерухомість на Верхньому Штефансберзі, і розширив літню торгівлю. У 1926 році він також розширив ресторан, орендувавши Dominican Klause. У 1936 році він також збудував броварний цех і розливний цех. Після його смерті в 1943 році його вдова Маргарет і дочка Елізабет керували броварнею в останні роки Другої світової війни. Зараз (стан: 2024) броварня належить Матіасу Труму, онуку Якоба та Елізабет Трум.
Найменування
Броварня відома небагатьом під назвою Heller. Своєю популярною назвою Шленкерла вона зобов'язана Андреасу Грасеру. З 1875 року до своєї смерті в 1905 році він був майстром-броварем у броварні Heller і популяризував місцеву легенду про бамберзького броваря. За легендою коні броваря втекли, коли розвантажували бочки з воза, а сам бровар потрапив під віз і зазнав травми. Відтоді йому довелося компенсувати травму розмахуванням руками під час ходьби.
Бамберзька римована хроніка підсумовує це так: «Через те, що він любив трохи розмахувати руками, через зарозумілість і насміх його охрестили Шленкерлою…».
Види пива
Зараз пивоварня Schlenkerla виробляє сім сортів пива:
- Копчене пиво : Aecht Schlenkerla Rauchbier — це темне пиво Märzen низового бродіння. Традиційно зберігається в дубовій бочці.
- Urbock: Насичений і гіркий Urbock подається під час сезону міцного пива восени.
- Копчене пшеничне пиво: пшеничне пиво вариться з власного копченого солоду, тому воно набуває ніжного димного смаку.
- Лагер: пивоварня Schlenkerla використовує однакові мідні котли та насамперед однакові дріжджі для варіння копченого пива та лагеру. Ця особливість технології надає пиву Aecht Schlenkerla його тонкий димний смак.
- Краузен: поєднання молодого пива з уже зрілим пивом називається Кройзен. Кройзен виготовляється зі світлого пива, до якого додається пиво Märzen.
- Пісне пиво: пісне пиво має легку мутність завдяки дріжджам низового бродіння з повним вмістом. Має тонкий копчений смак і тонку гірчинку.
- Eiche: Подвійний бок від пивоварні Schlenkerla під назвою Айхе (досл. дуб) подають лише на Різдво. Солод сушать не над буком, як зазвичай, а над дубом.
- Weichsel: червоне пиво, зварене з копченим вишневим солодом, висушеним на вишневому дереві та ароматним хмелем з 4,6 % об. алкоголю
- Ерле (досл. Вільха): чорне пиво з копченим вільховим солодом, висушеним на вільховому дереві та 4,3 % об. алкоголю.
Примітки
Література
- Christian Fiedler: Bamberg. Die wahre Hauptstadt des Bieres. Selbstverlag, Bamberg 2016, S. 104—107.
- Peter Ruderich: Brauereigaststätte Heller, gen. Schlenkerla, in Bamberg. In: Karl Gattinger, Andreas Türk, Michael Forstner, Eberhard Lantz: Genuss mit Geschichte. Einkehr in bayerischen Denkmälern. Gasthöfe, Wirtshäuser und Weinstuben, hrsg. v. Bayerischen Staatsministerium für Wissenschaft, Forschung und Kunst. München 2009, S. 52–56.
- Johannes Schulters: Bambergs Brauereien. Biervielfalt erleben und genießen. Fränkischer Tag, Bamberg 1998, S. 14–15.
Посилання
- Домашня сторінка Schlenkerla (багатомовна)
- Запис на сайті whitebeertravels.co.uk (англійською)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Schlenkerla ukr Shlenkerla ranishe Zum blau Lowen takozh brovarnya Heller istorichna knajpa brovarnya u Bamberzi Vpershe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah u 1405 roci i ye najvidomishoyu brovarneyu kopchenogo piva v Nimechchini Schlenkerla Galuz promislovostipivovarinnya Data stvorennya zasnuvannya1405 Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaBamberg Organizacijno pravova formad Roztashuvannya shtab kvartiriSchlenkerla d Produkciyapivo i d Status spadshinid Oficijnij sajt Schlenkerla u Vikishovishi Koordinati 49 53 30 pn sh 10 53 05 sh d 49 89166666669444083 pn sh 10 884722222249999746 sh d 49 89166666669444083 10 884722222249999746Zum SchlenkerlaIstoriyaBudivlya Zum Blauen Lowen v yakij zaraz roztashovana knajpa Schlenkerla vpershe zgaduyetsya v dokumenti 1405 roku Na toj chas budivlya navkolo monastirskogo kostelu monahiv dominikanciv perebuvala v rukah rodini Collneriv U 1538 roci bondar Asmus Shnajder buv mabut pershim vlasnikom yakij vidkriv knajpu i brovarnyu v budivli Zum blau Lowen Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni zaklad buv majzhe povnistyu znishenij U 1649 roci Yakob Shtengel pridbav ruyini i pochav yih vidbudovuvati U nastupni roki budinok bulo rozshireno za dopomogoyu tilnoyi budivli U 1714 roci novij vlasnik Georg Cimmerman buv zmushenij ogolositi pro bankrutstvo cherez pogane upravlinnya Jogann Peter Girsh todishnij soltis okrugu Sankt Georgen pridbav use majno ta prava na pivovarinnya U 1738 roci Jogann Volfgang Geller kupiv brovarnyu i dav yij nazvu Hellerbrau yaka i dosi isnuye Vin takozh pridbav kam yanij loh na Kaulberzi yakij razom iz polem i sadom peredav svoyij donci Jogo onuk Jozef Geller ocholiv biznes u 1797 roci ta vikupiv Felsenkeller na Kaulbergu Koli Konrad Grazer pridbav brovarnyu v 1866 roci pochalasya nova era Brovarnya i nini perebuvaye v rukah jogo nashadkiv Koli 1877 roku jogo sin Andreas odruzhivsya Konrad vidijshov vid biznesu U 1906 roci pislya smerti Andreasa biznes ocholiv jogo sin Majkl Vin rozshiriv Felsenkeller pridbavshi inshu neruhomist na Verhnomu Shtefansberzi i rozshiriv litnyu torgivlyu U 1926 roci vin takozh rozshiriv restoran orenduvavshi Dominican Klause U 1936 roci vin takozh zbuduvav brovarnij ceh i rozlivnij ceh Pislya jogo smerti v 1943 roci jogo vdova Margaret i dochka Elizabet keruvali brovarneyu v ostanni roki Drugoyi svitovoyi vijni Zaraz stan 2024 brovarnya nalezhit Matiasu Trumu onuku Yakoba ta Elizabet Trum NajmenuvannyaBrovarnya vidoma nebagatom pid nazvoyu Heller Svoyeyu populyarnoyu nazvoyu Shlenkerla vona zobov yazana Andreasu Graseru Z 1875 roku do svoyeyi smerti v 1905 roci vin buv majstrom brovarem u brovarni Heller i populyarizuvav miscevu legendu pro bamberzkogo brovarya Za legendoyu koni brovarya vtekli koli rozvantazhuvali bochki z voza a sam brovar potrapiv pid viz i zaznav travmi Vidtodi jomu dovelosya kompensuvati travmu rozmahuvannyam rukami pid chas hodbi Bamberzka rimovana hronika pidsumovuye ce tak Cherez te sho vin lyubiv trohi rozmahuvati rukami cherez zarozumilist i nasmih jogo ohrestili Shlenkerloyu Vidi pivaZaraz pivovarnya Schlenkerla viroblyaye sim sortiv piva Kopchene pivo Aecht Schlenkerla Rauchbier ce temne pivo Marzen nizovogo brodinnya Tradicijno zberigayetsya v dubovij bochci Urbock Nasichenij i girkij Urbock podayetsya pid chas sezonu micnogo piva voseni Kopchene pshenichne pivo pshenichne pivo varitsya z vlasnogo kopchenogo solodu tomu vono nabuvaye nizhnogo dimnogo smaku Lager pivovarnya Schlenkerla vikoristovuye odnakovi midni kotli ta nasampered odnakovi drizhdzhi dlya varinnya kopchenogo piva ta lageru Cya osoblivist tehnologiyi nadaye pivu Aecht Schlenkerla jogo tonkij dimnij smak Krauzen poyednannya molodogo piva z uzhe zrilim pivom nazivayetsya Krojzen Krojzen vigotovlyayetsya zi svitlogo piva do yakogo dodayetsya pivo Marzen Pisne pivo pisne pivo maye legku mutnist zavdyaki drizhdzham nizovogo brodinnya z povnim vmistom Maye tonkij kopchenij smak i tonku girchinku Eiche Podvijnij bok vid pivovarni Schlenkerla pid nazvoyu Ajhe dosl dub podayut lishe na Rizdvo Solod sushat ne nad bukom yak zazvichaj a nad dubom Weichsel chervone pivo zvarene z kopchenim vishnevim solodom visushenim na vishnevomu derevi ta aromatnim hmelem z 4 6 ob alkogolyu Erle dosl Vilha chorne pivo z kopchenim vilhovim solodom visushenim na vilhovomu derevi ta 4 3 ob alkogolyu Primitkihttps www schlenkerla de schlenkerla chronik chronik html Christian Fiedler Bamberg S 68 71 https www schlenkerla de schlenkerla chronik ahnenreihe html https www schlenkerla de rauchbier sorten sorten htmlLiteraturaChristian Fiedler Bamberg Die wahre Hauptstadt des Bieres Selbstverlag Bamberg 2016 S 104 107 Peter Ruderich Brauereigaststatte Heller gen Schlenkerla in Bamberg In Karl Gattinger Andreas Turk Michael Forstner Eberhard Lantz Genuss mit Geschichte Einkehr in bayerischen Denkmalern Gasthofe Wirtshauser und Weinstuben hrsg v Bayerischen Staatsministerium fur Wissenschaft Forschung und Kunst Munchen 2009 S 52 56 Johannes Schulters Bambergs Brauereien Biervielfalt erleben und geniessen Frankischer Tag Bamberg 1998 S 14 15 PosilannyaDomashnya storinka Schlenkerla bagatomovna Zapis na sajti whitebeertravels co uk anglijskoyu