Скарабей священний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Scarabaeus sacer Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Скарабе́й свяще́нний (Scarabaeus sacer) — вид комах із родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Перероблює гній великої рогатої худоби та коней, тому сприяє збагаченню ґрунтів біодобривами та мінералами.
Морфологічні ознаки
11–41 мм. Тіло широке, овальне, слабко випукле; наличник з 4 сильними зубцями по зовнішньому краю.
Поширення
Західне Передкавказзя (на північ до Анапи), Закавказзя та південь Дагестану (Дербент); все Середземномор'я на північ до південної Франції, Середньої Італії, Югославії, Туреччини, північного Ірану (південне узбережжя Каспійського моря), також в Північній Африці, Аравії та Передній Азії.
Раніше вид траплявся на крайньому півдні степової України (Асканія-Нова) та Криму. За останні 50 р. в Україні не знайдено жодного екземпляра цього виду; всі знахідки відносяться до іншого більш пластичного виду Fischer-Waldheim, 1823.
Особливості біології
Заселяє степові біотопи з різними типами ґрунтів, піщані ділянки річкових долин і морського узбережжя, іноді — засолені стації, піщані кучугури з розрідженим степовим різнотрав'ям. Живиться гноєм овець та великої рогатої худоби. Робить з гною великі кулі, котрі іноді відкочує на велику відстань від місця виготовлення. Потім закопує кулю в ґрунт на невелику глибину (від 7 до 40 см), де з'їдає, або виготовляє з неї своєрідну «грушу», у вузькій частині якої відкладає яйце. Личинка з'їдає заготовлені для неї запаси та заляльковується в залишках «груші», де і зимує молодий жук після виходу з лялечки. У посушливі весни жуки масово гинуть, оскільки не в змозі покинути місця заляльковування.
Загрози та охорона
Загрози: розорювання цілинних степових ділянок. Зменшення чисельності виду пов'язане зі зміною землекористування в природних місцях його перебування. Цей вид жука також поширений і в Україні. Він є рідкісним, а тому перебуває під охороною і входить до Червоної книги України.
Скарабей священний у міфології
У єгипетській міфології шанували символ священного скарабея, жука-гнойовика з родини Scarabaeidae. Священні скарабеї живляться гноєм тварин, з якого спершу скачують кульки. Стародавні єгиптяни в цій поведінці вбачали прообраз руху Сонця — світила, якому вони поклонялися найбільше. Культ священного скарабея був настільки поширеним у Стародавньому Єгипті, що у формі жука виготовляли печатки, амулети, магічні предмети й прикраси, його зображували на папірусах, фресках гробниць. У храмовому комплексі Карнак недалеко від Луксора збереглася колона, яку вінчає кам'яний скарабей. Єгипетського бога Хепрі зображували з головою у вигляді скарабея. Символічне значення жука-скарабея відбито і в його науковій назві: Scarabaeus sacer, де видова назва sacer в перекладі з латинської мови означає святий, священний. Звідси й українська калькована назва виду.
- Зображення Скарабея на стіні гробниці в Долині царів
- Єгипетський амулет
Див. також
Примітки
- Маркевич О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник / О. П. Маркевич, К. І. Татарко. — К.: Наукова думка, 1983. — 410 с.
- Червона книга України: Скарабей священний
- УРЕ. — Т. 10. — 215.
Посилання
- Червона книга України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skarabej svyashennijBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Rodina Plastinchastovusi Scarabaeidae Rid Skarabej Scarabaeus Vid Skarabej svyashennijBinomialna nazvaScarabaeus sacer Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Scarabaeus sacerVikividi Scarabaeus sacerEOL 141039NCBI 166335 Skarabe j svyashe nnij Scarabaeus sacer vid komah iz rodini plastinchastovusih Scarabaeidae Pereroblyuye gnij velikoyi rogatoyi hudobi ta konej tomu spriyaye zbagachennyu gruntiv biodobrivami ta mineralami Morfologichni oznaki11 41 mm Tilo shiroke ovalne slabko vipukle nalichnik z 4 silnimi zubcyami po zovnishnomu krayu PoshirennyaZahidne Peredkavkazzya na pivnich do Anapi Zakavkazzya ta pivden Dagestanu Derbent vse Seredzemnomor ya na pivnich do pivdennoyi Franciyi Serednoyi Italiyi Yugoslaviyi Turechchini pivnichnogo Iranu pivdenne uzberezhzhya Kaspijskogo morya takozh v Pivnichnij Africi Araviyi ta Perednij Aziyi Ranishe vid traplyavsya na krajnomu pivdni stepovoyi Ukrayini Askaniya Nova ta Krimu Za ostanni 50 r v Ukrayini ne znajdeno zhodnogo ekzemplyara cogo vidu vsi znahidki vidnosyatsya do inshogo bilsh plastichnogo vidu Fischer Waldheim 1823 Skarabej svyashennij source source source source source source source source Ridkisnij zhuk skarabej svyashennij na ostrovi Dzharilgach Ukrayina Osoblivosti biologiyiZaselyaye stepovi biotopi z riznimi tipami gruntiv pishani dilyanki richkovih dolin i morskogo uzberezhzhya inodi zasoleni staciyi pishani kuchuguri z rozridzhenim stepovim riznotrav yam Zhivitsya gnoyem ovec ta velikoyi rogatoyi hudobi Robit z gnoyu veliki kuli kotri inodi vidkochuye na veliku vidstan vid miscya vigotovlennya Potim zakopuye kulyu v grunt na neveliku glibinu vid 7 do 40 sm de z yidaye abo vigotovlyaye z neyi svoyeridnu grushu u vuzkij chastini yakoyi vidkladaye yajce Lichinka z yidaye zagotovleni dlya neyi zapasi ta zalyalkovuyetsya v zalishkah grushi de i zimuye molodij zhuk pislya vihodu z lyalechki U posushlivi vesni zhuki masovo ginut oskilki ne v zmozi pokinuti miscya zalyalkovuvannya Zagrozi ta ohoronaZagrozi rozoryuvannya cilinnih stepovih dilyanok Zmenshennya chiselnosti vidu pov yazane zi zminoyu zemlekoristuvannya v prirodnih miscyah jogo perebuvannya Cej vid zhuka takozh poshirenij i v Ukrayini Vin ye ridkisnim a tomu perebuvaye pid ohoronoyu i vhodit do Chervonoyi knigi Ukrayini Skarabej svyashennij u mifologiyiFreska z zobrazhennyam Hepri U yegipetskij mifologiyi shanuvali simvol svyashennogo skarabeya zhuka gnojovika z rodini Scarabaeidae Svyashenni skarabeyi zhivlyatsya gnoyem tvarin z yakogo spershu skachuyut kulki Starodavni yegiptyani v cij povedinci vbachali proobraz ruhu Soncya svitila yakomu voni poklonyalisya najbilshe Kult svyashennogo skarabeya buv nastilki poshirenim u Starodavnomu Yegipti sho u formi zhuka vigotovlyali pechatki amuleti magichni predmeti j prikrasi jogo zobrazhuvali na papirusah freskah grobnic U hramovomu kompleksi Karnak nedaleko vid Luksora zbereglasya kolona yaku vinchaye kam yanij skarabej Yegipetskogo boga Hepri zobrazhuvali z golovoyu u viglyadi skarabeya Simvolichne znachennya zhuka skarabeya vidbito i v jogo naukovij nazvi Scarabaeus sacer de vidova nazva sacer v perekladi z latinskoyi movi oznachaye svyatij svyashennij Zvidsi j ukrayinska kalkovana nazva vidu Zobrazhennya Skarabeya na stini grobnici v Dolini cariv Yegipetskij amuletDiv takozhKomahi v kulturiPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik O P Markevich K I Tatarko K Naukova dumka 1983 410 s Chervona kniga Ukrayini Skarabej svyashennij URE T 10 215 PosilannyaChervona kniga Ukrayini