Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бузина чорна (Sambucus nigra L.; місцеві назви — бозняк, буз, самбук, бездерево) — отруйна рослина, яку також можуть використовувати як лікарську.
| Бузина чорна | |
|---|---|
 | |
| Бузина чорна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
| Родина: | Пижмівкові (Adoxaceae) |
| Рід: | Бузина (Sambucus) |
| Вид: | Бузина чорна (S. nigra) |
| Біноміальна назва | |
| Sambucus nigra L., 1753 | |
 | |
| Ареал виду | |
Морфологічна характеристика
Гіллястий кущ або невелике деревце родини адоксових (5-5,5 м заввишки) зі світло-бурою тріщинуватою корою. Пагони буруваті, засіяні коричневими сочевичками, всередині містять широку, білу, м'яку серцевину.
Листки 35 см завдовжки, супротивні, непарноперисті. Листочки яйцеподібні або яйцеподібно-довгасті, гостропилчасті, з косовитягнутою вершиною, по жилках опушені. При розтиранні відчувається неприємний запах.
Квітки дрібні, жовтувато-білі, зібрані в щиткоподібні волоті з п'ятьма головними гілочками. Віночок п'ятипелюстковий (до 5 мм у діаметрі), тичинок 4-5, маточка одна, зав'язь нижня.
Плід — тринасінна кістянка, чорно-ліловий.
Бузина чорна росте в підліску листяних і мішаних лісів, по чагарниках, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, на узліссях. Світлолюбна рослина. Квітне у травні — червні.
Поширена майже по всій Україні, особливо у правобережному і лівобережному Лісостепу, Закарпатті, Прикарпатті, Поліссі, рідше в Степу, в Криму і в Карпатах. Промислова заготівля можлива у Закарпатській, Тернопільській, Львівській, Волинській, Київській, Сумській, Харківській, Полтавській, Черкаській, Хмельницькій та Донецькій областях. Запаси сировини значні.
Інші види
Бузина червона (S. racemosa L.) Відрізняється від попереднього виду червоними кістянками, суцвіття — щільна яйцеподібна волоть, серцевина бурувата. Росте в підліску листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала рослина. Поширена у лісових і лісостепових районах України.
Бузина трав'яниста (S. ebulus L.) Багаторічна трав'яниста рослина. Росте на пустирях, забур'янених місцях, узбіччях лісових доріг. Світлолюбна рослина. Поширена по всій Україні.
Практичне використання
| Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Бузина використовується в харчовій, медоносній, лікарській, фарбувальній, ефіроолійній, інсектицидній галузях та як декоративна рослина.
Плоди мають характерний солодко-кислий смак і своєрідний аромат. У свіжому вигляді вони не їстівні. Але зібрані в стадії повної стиглості використовуються для технічної переробки (виробництво вин, наливок, лікерів, варення, желе, мусів, киселів, чайно-кавових сурогатів, спирту, начинок для цукерок і пирогів). Згущеним соком підфарбовують червоні вина. Для приготування харчових продуктів плоди бузини краще змішувати з іншими дикорослими та культурними плодами.
У лікеро-горілчаному та кондитерському виробництвах широко застосовуються квітки бузини — для ароматизації шампанських вин і коньяків.
Бузина чорна — весняно-літній медонос, що дає підтримуючий взяток. Одна квітка її виділяє 0,16 мг нектару, який містить 23 % цукру. Один гектар суцільних насаджень виділяє 85 кг нектару.
У науковій медицині застосовують квітки, квіткові бруньки й листки. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при простуді, кашлі, для інгаляції та полоскань, а препарати з них — при ларингітах, бронхітах, грипі, захворюванні нирок і сечового міхура, при невралгіях. Листки містять алкалоїд самбунігрин, альдегіди, ефірну олію, вітамін С (близько 280 мг%), каротин (14-50 мг %) . У корі містяться ефірні олії, холін, фітостерин, цукри (8,4 г на 100 г), кислоти, пектинові й дубильні речовини.
Плоди бузини чорної містять аскорбінову кислоту (10-49 мг%), вітаміни В1 та В2, , каротиноїди, антоціанові глікозиди, , хлорогенову кислоту, протизапальний фактор J, дубильні та смолисті речовини, цукри (20 %)
У листках бузини чорної та трав'янистої містяться алкалоїд коніїн і глюкозид самбунігрин, який відщеплює синильну кислоту (10 мг на 100 г свіжих листків). Тварини не зачіпають цих рослин через синильний відштовхуючий запах.
У народній медицині листки та кора рекомендуються при ревматизмі, подагрі, артритах, водянці, діабеті, зовнішньо при болях у вухах, рожистих запаленнях, опіках, геморої, простудах.
Плоди бузини застосовують для фарбування шовкових тканин у червоний колір. Квітки збирають для добування ефірної олії. Сухі квітки містять 0,027 % ефірної олії з терпенами і парафіноподібними речовинами, кавову, валер'янову, яблучну, оцтову кислоти й дубильні речовини.
За літературними даними, бузина чорна має фітонцидні й інсектицидні властивості. Її рекомендують застосовувати проти агрусової п'ядениці, чорносмородинового кліща. Маючи специфічний запах, бузина відлякує пацюків і мишей, часто її гілками обв'язують стовбури плодових дерев від пошкодження гризунами.
Як декоративна рослина вона придатна для живоплотів і поодиноких насаджень. Вводиться як підлісок у ґрунтозахисних протиерозійних насадженнях. Деревина бузини жовта або біла, легка, блискуча, використовується для дрібних виробів, іграшок. Порожнисті стебла бузини використовують для виготовлення народних музичних інструментів, серцевина стебла — в мікроскопічній техніці.
Бузина червона не має лікарських і харчових властивостей, ціниться як інсектицидна і фітонцидна рослина, взимку плоди її є добрим кормом для птахів. Інколи на ній бджоли збирають падь, яку виділяють попелиці.
Бузина трав'яниста — отруйна рослина, містить коніїн і глюкозид салібунігрин, є дані про лікування нею хронічних форм невралгії, водянки та хвороб нирок.
Збирання, переробка та зберігання
Плоди збирають у липні — серпні, зрізуючи ножами або секаторами разом з гроном і складають у кошики. Спочатку їх пров'ялюють, а потім сушать у спеціальних сушарках або в печах при температурі 60-65°. Сухі плоди обмолочують і відділяють від плодоніжок і гілочок на решетах чи віялках. Вихід сировини 15 %. Упаковують плоди в мішки вагою по 50 кг.
Квітки збирають під час цвітіння, зрізуючи ножами та секаторами цілі суцвіття, і укладають, не трамбуючи, у кошики. Сушать під наметами, розстилаючи в один шар на папері чи тканині. Після висихання обмолочують, а потім на решетах або віялках відділяють квітки від інших частин. Упаковують сировину в мішки вагою по 100 кг, строк зберігання — три роки.
Галерея
-
![image]()
Деревце бузини -
![image]()
Цвіт -
![image]()
Плоди -
![image]()
Гілка бузини -
![image]()
Однорічна гілка -
![image]()
Зимові бруньки
Див. також
Примітки
- Кархут, Василь Володимирович (1992). Жива Аптека. Київ "Здоров'я". ISBN .
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Бузина чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 69. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buzina chorna Sambucus nigra L miscevi nazvi boznyak buz sambuk bezderevo otrujna roslina yaku takozh mozhut vikoristovuvati yak likarsku Buzina chorna Buzina chorna Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Chersakocviti Dipsacales Rodina Pizhmivkovi Adoxaceae Rid Buzina Sambucus Vid Buzina chorna S nigra Binomialna nazva Sambucus nigra L 1753 Areal viduMorfologichna harakteristikaKviti buzini Gillyastij kush abo nevelike derevce rodini adoksovih 5 5 5 m zavvishki zi svitlo buroyu trishinuvatoyu koroyu Pagoni buruvati zasiyani korichnevimi sochevichkami vseredini mistyat shiroku bilu m yaku sercevinu Listki 35 sm zavdovzhki suprotivni neparnoperisti Listochki yajcepodibni abo yajcepodibno dovgasti gostropilchasti z kosovityagnutoyu vershinoyu po zhilkah opusheni Pri roztiranni vidchuvayetsya nepriyemnij zapah Kvitki dribni zhovtuvato bili zibrani v shitkopodibni voloti z p yatma golovnimi gilochkami Vinochok p yatipelyustkovij do 5 mm u diametri tichinok 4 5 matochka odna zav yaz nizhnya Plid trinasinna kistyanka chorno lilovij Buzina chorna roste v pidlisku listyanih i mishanih lisiv po chagarnikah na lisovih porubah uzbichchi lisovih dorig na uzlissyah Svitlolyubna roslina Kvitne u travni chervni Poshirena majzhe po vsij Ukrayini osoblivo u pravoberezhnomu i livoberezhnomu Lisostepu Zakarpatti Prikarpatti Polissi ridshe v Stepu v Krimu i v Karpatah Promislova zagotivlya mozhliva u Zakarpatskij Ternopilskij Lvivskij Volinskij Kiyivskij Sumskij Harkivskij Poltavskij Cherkaskij Hmelnickij ta Doneckij oblastyah Zapasi sirovini znachni Inshi vidiBuzina chervona S racemosa L Vidriznyayetsya vid poperednogo vidu chervonimi kistyankami sucvittya shilna yajcepodibna volot sercevina buruvata Roste v pidlisku listyanih i mishanih lisiv Tinovitrivala roslina Poshirena u lisovih i lisostepovih rajonah Ukrayini Buzina trav yanista S ebulus L Bagatorichna trav yanista roslina Roste na pustiryah zabur yanenih miscyah uzbichchyah lisovih dorig Svitlolyubna roslina Poshirena po vsij Ukrayini Praktichne vikoristannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Buzina vikoristovuyetsya v harchovij medonosnij likarskij farbuvalnij efiroolijnij insekticidnij galuzyah ta yak dekorativna roslina Plodi mayut harakternij solodko kislij smak i svoyeridnij aromat U svizhomu viglyadi voni ne yistivni Ale zibrani v stadiyi povnoyi stiglosti vikoristovuyutsya dlya tehnichnoyi pererobki virobnictvo vin nalivok likeriv varennya zhele musiv kiseliv chajno kavovih surogativ spirtu nachinok dlya cukerok i pirogiv Zgushenim sokom pidfarbovuyut chervoni vina Dlya prigotuvannya harchovih produktiv plodi buzini krashe zmishuvati z inshimi dikoroslimi ta kulturnimi plodami U likero gorilchanomu ta konditerskomu virobnictvah shiroko zastosovuyutsya kvitki buzini dlya aromatizaciyi shampanskih vin i konyakiv Buzina chorna vesnyano litnij medonos sho daye pidtrimuyuchij vzyatok Odna kvitka yiyi vidilyaye 0 16 mg nektaru yakij mistit 23 cukru Odin gektar sucilnih nasadzhen vidilyaye 85 kg nektaru U naukovij medicini zastosovuyut kvitki kvitkovi brunki j listki Yih vikoristovuyut yak potoginnij i sechoginnij zasib pri prostudi kashli dlya ingalyaciyi ta poloskan a preparati z nih pri laringitah bronhitah gripi zahvoryuvanni nirok i sechovogo mihura pri nevralgiyah Listki mistyat alkaloyid sambunigrin aldegidi efirnu oliyu vitamin S blizko 280 mg karotin 14 50 mg U kori mistyatsya efirni oliyi holin fitosterin cukri 8 4 g na 100 g kisloti pektinovi j dubilni rechovini Plodi buzini chornoyi mistyat askorbinovu kislotu 10 49 mg vitamini V1 ta V2 karotinoyidi antocianovi glikozidi hlorogenovu kislotu protizapalnij faktor J dubilni ta smolisti rechovini cukri 20 U listkah buzini chornoyi ta trav yanistoyi mistyatsya alkaloyid koniyin i glyukozid sambunigrin yakij vidsheplyuye sinilnu kislotu 10 mg na 100 g svizhih listkiv Tvarini ne zachipayut cih roslin cherez sinilnij vidshtovhuyuchij zapah U narodnij medicini listki ta kora rekomenduyutsya pri revmatizmi podagri artritah vodyanci diabeti zovnishno pri bolyah u vuhah rozhistih zapalennyah opikah gemoroyi prostudah Plodi buzini zastosovuyut dlya farbuvannya shovkovih tkanin u chervonij kolir Kvitki zbirayut dlya dobuvannya efirnoyi oliyi Suhi kvitki mistyat 0 027 efirnoyi oliyi z terpenami i parafinopodibnimi rechovinami kavovu valer yanovu yabluchnu octovu kisloti j dubilni rechovini Za literaturnimi danimi buzina chorna maye fitoncidni j insekticidni vlastivosti Yiyi rekomenduyut zastosovuvati proti agrusovoyi p yadenici chornosmorodinovogo klisha Mayuchi specifichnij zapah buzina vidlyakuye pacyukiv i mishej chasto yiyi gilkami obv yazuyut stovburi plodovih derev vid poshkodzhennya grizunami Yak dekorativna roslina vona pridatna dlya zhivoplotiv i poodinokih nasadzhen Vvoditsya yak pidlisok u gruntozahisnih protierozijnih nasadzhennyah Derevina buzini zhovta abo bila legka bliskucha vikoristovuyetsya dlya dribnih virobiv igrashok Porozhnisti stebla buzini vikoristovuyut dlya vigotovlennya narodnih muzichnih instrumentiv sercevina stebla v mikroskopichnij tehnici Buzina chervona ne maye likarskih i harchovih vlastivostej cinitsya yak insekticidna i fitoncidna roslina vzimku plodi yiyi ye dobrim kormom dlya ptahiv Inkoli na nij bdzholi zbirayut pad yaku vidilyayut popelici Buzina trav yanista otrujna roslina mistit koniyin i glyukozid salibunigrin ye dani pro likuvannya neyu hronichnih form nevralgiyi vodyanki ta hvorob nirok Zbirannya pererobka ta zberigannyaYagodi buzini chornoyi Plodi zbirayut u lipni serpni zrizuyuchi nozhami abo sekatorami razom z gronom i skladayut u koshiki Spochatku yih prov yalyuyut a potim sushat u specialnih susharkah abo v pechah pri temperaturi 60 65 Suhi plodi obmolochuyut i viddilyayut vid plodonizhok i gilochok na reshetah chi viyalkah Vihid sirovini 15 Upakovuyut plodi v mishki vagoyu po 50 kg Kvitki zbirayut pid chas cvitinnya zrizuyuchi nozhami ta sekatorami cili sucvittya i ukladayut ne trambuyuchi u koshiki Sushat pid nametami rozstilayuchi v odin shar na paperi chi tkanini Pislya visihannya obmolochuyut a potim na reshetah abo viyalkah viddilyayut kvitki vid inshih chastin Upakovuyut sirovinu v mishki vagoyu po 100 kg strok zberigannya tri roki GalereyaDerevce buzini Cvit Plodi Gilka buzini Odnorichna gilka Zimovi brunkiDiv takozhBuzina chervona Spisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiKarhut Vasil Volodimirovich 1992 Zhiva Apteka Kiyiv Zdorov ya ISBN 5 311 02680 4 DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Buzina chorna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 69 ISBN 5 88500 055 7