Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Севанська форель (Salmo ischchan) — вид костистих риб родини Лососеві (Salmonidae). Інша назва — ішхан, що із вірменської мови перекладається як «князь».
| Севанська форель | |
|---|---|
 | |
| Севанська форель на вірменській марці | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Лососеподібні (Salmoniformes) |
| Родина: | Лососеві (Salmonidae) |
| Рід: | Лосось (Salmo) |
| Вид: | Севанська форель (S. ischchan) |
| Біноміальна назва | |
| Salmo ischchan Kessler, 1877 | |
Поширення
Вид є ендеміком Вірменії. Мешкає в басейні озера Севан, де утворює кілька форм. У 1930-х роках ішхан-гегаркуні був штучно переселений в солоне озеро Іссик-Куль, в Киргизстані, де успішно прижився і склав конкуренцію іншим видам риб.
Опис
В ішхана верхня щелепа не заходить за задній край ока, пилоричних придатків 50- 90, зяброві тичинки булавоподібно розширені. У період нагулу риби сріблясто-білого забарвлення із сталевим кольором спини. Темних плям трохи, і вони ніколи не бувають х-подібними, як у пструга. Під час нересту самці темніють, їхні плавники стають майже чорними і на боках тіла з'являються 2-3 червоних плями. У самиць шлюбний наряд виражений слабо.
Спосіб життя
Ішхан нереститься в самому озері, на глибині 0,5 м, на дрібному гравії. Статевозрілі особини цієї форми називаються бахтак або зимовий бахтак. Відомо два стада: одне нереститься в листопаді — грудні, інше з середини січня до кінця березня. Основною їжею ішхану служать рачки-бокоплави. Ця порівняно велика риба (масою до 1,5 кг, частіше 300—400 г при довжині 30 см) високо цінується і є об'єктом значного промислу. Форма, відома під назвою літній бахтак, метає ікру навесні і влітку в річках і , а також в пригирлових ділянках озера.
Підвиди
Севанська форель утворює 4 підвиди, (іноді до нього помилково приписують 5-й — алабалах), що розрізняються часом і місцем нересту, а також швидкістю росту.
Зимовий бахтак (Salmo ischchan ischchan)
Зимовий бахтак — найбільший представник севанської форелі. У бічній лінії від 104 до 119 лусочок, зябрових тичинок 16-20. У віці 4-5 років зимовий бахтак дозріває.
Під час нагулу бахтак сріблясто-білий з темною, сталевого кольору спиною. Рідкісні темні плями оточені світлим обідком. Самці до нересту темніють, їхні плавці стають майже чорними, світлий обідок на чорних плямах виділяється дуже різко, а на боках тіла з'являються 2-3 червоних плями. Самиці змінюються мало, відкладають в самому озері (близько 4 тисяч ікринок).
Після падіння рівня Севана майже всі основні нерестовища зимового бахтак виявилися на березі. Зараз він зустрічається дуже рідко, в основному в районах нерестовищ, що збереглися. До зниження рівня вод Севана промисловий запас зимового бахтака становив близько 1,5 млн особин.
Гегаркуні (Salmo ischchan gegarkuni)
Гегаркуні — прохідна форма севанської форелі. На тілі молоді темні поперечні смуги і коричнево-жовті та червоні плями. Особи старше року нагулюються в озері. Забарвлення подібне з забарвленням зимового бахтаку, але здається трохи темнішими через більші і частіше розташовані плями, зустрічаються особини вагою до 16 кг. Гегаркуні харчується не тільки бентосом, як його родичі, а й зоопланктоном. Розмножується гегаркуні виключно в річках, біля їхніх витоків.
До зниження рівня вод Севана промисловий запас гегаркуні становив близько 1,6 млн особин. Деяка частина малька гегаркуні не повертається в озеро, і перетворюється в житлову форму подібну до струмкової форелі, яку називають алабалах (аналогічно з озерним пстругом і європейською струмковою фореллю).
Літній бахтак (Salmo ischchan aestivalis)
Літній бахтак відкладає ікру навесні і влітку у річки, що впадають в озеро, і в самому озері в пригирлових ділянках. Розмір літнього бахтака досягає до 55 см в довжину, вага — 1,9 кг, число лусок в бічній лінії 105—117.
Риба дозріває у віці від 2 до 7 років, вона менш плодюча, ніж зимовий бахтак: відкладає в середньому 1200 ікринок на ґрунті з гравію і гальки. На боках тіла у літнього бахтака нерідко зустрічаються червоні плями. До середини 1940-х років промисловий запас цієї форми оцінювався в 1,7 млн особин, до 60-х років — в 0,8 млн особин, в даний час — вона дорівнює кільком тисячам риб.
Боджак (Salmo ischchan danilewskii)
Боджак — найменший за розміром представник севанської форелі: довжина його тіла не перевищує 33 см, вага — 224 г. Середня довжина цих риб — 24-26 см. У самців боджака, особливо у дрібних, на боках нерідко зустрічаються червоні плями. Нереститься боджак тільки в озері, в 3-4-ох річному віці. На відміну від інших підвидів ішхана, боджак не будує гнізд, а розкидає свою ікру по дну озера, на глибинах від 0,5 до 15 м в жовтні — листопаді при температурі 10 ° С.
Головні відмінні риси боджак — велике око, коротке рило, вузький лоб, короткі підстави спинного і анального плавців, менше в порівнянні з іншими расами число зябрових тичинок (15-20). Боджак ніколи не відтворюється штучним шляхом. До зниження рівня вод Севана промисловий запас зимового ішхан становив близько 1,5 млн особин.
Чисельність і природоохоронний статус
У зв'язку зі зниженням рівня води Севану і внесення в нього не властивих для екосистеми озера риб (сиг, карась звичайний, рак вузькопалий) умови розмноження ішхана погіршилися. Значна роль у відтворенні ішхана грає розведення його на рибоводних заводах. На даний момент севанська форель внесена до під I категорією.
Використання у кулінарії
Поживна цінність
Вода — 74,1 г, білки — 19,4 г, жири — 3,8 г, — 0,8 мг, енергетична цінність: 112 ккал (в 100г маси).
Кулінарне використання
М'ясо помірно жирне, ніжне і надзвичайно смачне. Використовується для перших і других страв, холодних страв і закусок. Особливо хороша форель відварна під білим соусом, зі смаженими овочами. Фарширується невластивими рибам приправами: горіхами, фруктами, вживається з гранатовим і лимонним соком.
Примітки
- Севанская форель (Salmo ischchan) форель севанская, ишхан бахтак промысловый запас боджак гегаркуни эвтрофикация окрас внешний вид размер масса икра сезон размножения нерестит …
- InterNevod: Севанская форель, ишхан
 | Це незавершена стаття про Лососеподібних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sevanska forel Salmo ischchan vid kostistih rib rodini Lososevi Salmonidae Insha nazva ishhan sho iz virmenskoyi movi perekladayetsya yak knyaz Sevanska forel Sevanska forel na virmenskij marci Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Promeneperi Actinopterygii Ryad Lososepodibni Salmoniformes Rodina Lososevi Salmonidae Rid Losos Salmo Vid Sevanska forel S ischchan Binomialna nazva Salmo ischchan Kessler 1877PoshirennyaVid ye endemikom Virmeniyi Meshkaye v basejni ozera Sevan de utvoryuye kilka form U 1930 h rokah ishhan gegarkuni buv shtuchno pereselenij v solone ozero Issik Kul v Kirgizstani de uspishno prizhivsya i sklav konkurenciyu inshim vidam rib OpisV ishhana verhnya shelepa ne zahodit za zadnij kraj oka pilorichnih pridatkiv 50 90 zyabrovi tichinki bulavopodibno rozshireni U period nagulu ribi sriblyasto bilogo zabarvlennya iz stalevim kolorom spini Temnih plyam trohi i voni nikoli ne buvayut h podibnimi yak u pstruga Pid chas nerestu samci temniyut yihni plavniki stayut majzhe chornimi i na bokah tila z yavlyayutsya 2 3 chervonih plyami U samic shlyubnij naryad virazhenij slabo Sposib zhittyaIshhan nerestitsya v samomu ozeri na glibini 0 5 m na dribnomu graviyi Statevozrili osobini ciyeyi formi nazivayutsya bahtak abo zimovij bahtak Vidomo dva stada odne nerestitsya v listopadi grudni inshe z seredini sichnya do kincya bereznya Osnovnoyu yizheyu ishhanu sluzhat rachki bokoplavi Cya porivnyano velika riba masoyu do 1 5 kg chastishe 300 400 g pri dovzhini 30 sm visoko cinuyetsya i ye ob yektom znachnogo promislu Forma vidoma pid nazvoyu litnij bahtak metaye ikru navesni i vlitku v richkah i a takozh v prigirlovih dilyankah ozera PidvidiSevanska forel utvoryuye 4 pidvidi inodi do nogo pomilkovo pripisuyut 5 j alabalah sho rozriznyayutsya chasom i miscem nerestu a takozh shvidkistyu rostu Zimovij bahtak Salmo ischchan ischchan Zimovij bahtak najbilshij predstavnik sevanskoyi foreli U bichnij liniyi vid 104 do 119 lusochok zyabrovih tichinok 16 20 U vici 4 5 rokiv zimovij bahtak dozrivaye Pid chas nagulu bahtak sriblyasto bilij z temnoyu stalevogo koloru spinoyu Ridkisni temni plyami otocheni svitlim obidkom Samci do nerestu temniyut yihni plavci stayut majzhe chornimi svitlij obidok na chornih plyamah vidilyayetsya duzhe rizko a na bokah tila z yavlyayutsya 2 3 chervonih plyami Samici zminyuyutsya malo vidkladayut v samomu ozeri blizko 4 tisyach ikrinok Pislya padinnya rivnya Sevana majzhe vsi osnovni nerestovisha zimovogo bahtak viyavilisya na berezi Zaraz vin zustrichayetsya duzhe ridko v osnovnomu v rajonah nerestovish sho zbereglisya Do znizhennya rivnya vod Sevana promislovij zapas zimovogo bahtaka stanoviv blizko 1 5 mln osobin Gegarkuni Salmo ischchan gegarkuni Gegarkuni Salmo ischchan gegarkuni Gegarkuni prohidna forma sevanskoyi foreli Na tili molodi temni poperechni smugi i korichnevo zhovti ta chervoni plyami Osobi starshe roku nagulyuyutsya v ozeri Zabarvlennya podibne z zabarvlennyam zimovogo bahtaku ale zdayetsya trohi temnishimi cherez bilshi i chastishe roztashovani plyami zustrichayutsya osobini vagoyu do 16 kg Gegarkuni harchuyetsya ne tilki bentosom yak jogo rodichi a j zooplanktonom Rozmnozhuyetsya gegarkuni viklyuchno v richkah bilya yihnih vitokiv Do znizhennya rivnya vod Sevana promislovij zapas gegarkuni stanoviv blizko 1 6 mln osobin Deyaka chastina malka gegarkuni ne povertayetsya v ozero i peretvoryuyetsya v zhitlovu formu podibnu do strumkovoyi foreli yaku nazivayut alabalah analogichno z ozernim pstrugom i yevropejskoyu strumkovoyu forellyu Litnij bahtak Salmo ischchan aestivalis Litnij bahtak vidkladaye ikru navesni i vlitku u richki sho vpadayut v ozero i v samomu ozeri v prigirlovih dilyankah Rozmir litnogo bahtaka dosyagaye do 55 sm v dovzhinu vaga 1 9 kg chislo lusok v bichnij liniyi 105 117 Riba dozrivaye u vici vid 2 do 7 rokiv vona mensh plodyucha nizh zimovij bahtak vidkladaye v serednomu 1200 ikrinok na grunti z graviyu i galki Na bokah tila u litnogo bahtaka neridko zustrichayutsya chervoni plyami Do seredini 1940 h rokiv promislovij zapas ciyeyi formi ocinyuvavsya v 1 7 mln osobin do 60 h rokiv v 0 8 mln osobin v danij chas vona dorivnyuye kilkom tisyacham rib Bodzhak Salmo ischchan danilewskii Bodzhak najmenshij za rozmirom predstavnik sevanskoyi foreli dovzhina jogo tila ne perevishuye 33 sm vaga 224 g Serednya dovzhina cih rib 24 26 sm U samciv bodzhaka osoblivo u dribnih na bokah neridko zustrichayutsya chervoni plyami Nerestitsya bodzhak tilki v ozeri v 3 4 oh richnomu vici Na vidminu vid inshih pidvidiv ishhana bodzhak ne buduye gnizd a rozkidaye svoyu ikru po dnu ozera na glibinah vid 0 5 do 15 m v zhovtni listopadi pri temperaturi 10 S Golovni vidminni risi bodzhak velike oko korotke rilo vuzkij lob korotki pidstavi spinnogo i analnogo plavciv menshe v porivnyanni z inshimi rasami chislo zyabrovih tichinok 15 20 Bodzhak nikoli ne vidtvoryuyetsya shtuchnim shlyahom Do znizhennya rivnya vod Sevana promislovij zapas zimovogo ishhan stanoviv blizko 1 5 mln osobin Chiselnist i prirodoohoronnij statusU zv yazku zi znizhennyam rivnya vodi Sevanu i vnesennya v nogo ne vlastivih dlya ekosistemi ozera rib sig karas zvichajnij rak vuzkopalij umovi rozmnozhennya ishhana pogirshilisya Znachna rol u vidtvorenni ishhana graye rozvedennya jogo na ribovodnih zavodah Na danij moment sevanska forel vnesena do pid I kategoriyeyu Vikoristannya u kulinariyiPozhivna cinnist Voda 74 1 g bilki 19 4 g zhiri 3 8 g 0 8 mg energetichna cinnist 112 kkal v 100g masi Kulinarne vikoristannya M yaso pomirno zhirne nizhne i nadzvichajno smachne Vikoristovuyetsya dlya pershih i drugih strav holodnih strav i zakusok Osoblivo horosha forel vidvarna pid bilim sousom zi smazhenimi ovochami Farshiruyetsya nevlastivimi ribam pripravami gorihami fruktami vzhivayetsya z granatovim i limonnim sokom PrimitkiSevanskaya forel Salmo ischchan forel sevanskaya ishhan bahtak promyslovyj zapas bodzhak gegarkuni evtrofikaciya okras vneshnij vid razmer massa ikra sezon razmnozheniya nerestit InterNevod Sevanskaya forel ishhan Ce nezavershena stattya pro Lososepodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi