Karl Fedorovich Kessler

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кесслер.

Карл Федорович Кесслер (19 листопада 1815 р., м. Дамрау Кенігсбергської округи — 3 березня 1881 р., м. Санкт-Петербург) — зоолог, професор Київського, а згодом Санкт-Петербурзького університетів, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1874), засновник Петербурзького товариства природодослідників.

Карл Федорович Кесслер
Народився	19 листопада (1 грудня) 1815 Дамрау, , Королівство Пруссія
Помер	3 (15) березня 1881 (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	^d
Країна	Королівство Пруссія → Російська імперія
Діяльність	орнітолог, зоолог, іхтіолог
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	зоологія
Заклад	Імператорський університет Святого Володимира ^d Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь	доктор наук
Науковий керівник	С. С. Куторга
Вчителі	^d
Аспіранти, докторанти	^d Q16723390?
Членство	Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:	зоологічними дослідженнями, описав ряд видів тварин
Нагороди
Кесслер Карл Федорович у Вікісховищі

Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Kessler».

Біографія

Карл Кесслер народився у сім'ї королівського оберфортсмейстера в Дамрау (Королівство Пруссія). У 1822 р. сім'я переїхала до Росії, де батько отримав посаду головного лісничого у Новгородській губернії. У 1828 р. Карла привезли до Санкт-Петербургу, де він навчався у гімназії, яку закінчив у 1834 р. Протягом 1834—1838 рр. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Після його завершення 4 роки працював викладачем математик й фізики у Петербурзькій гімназії. 15 грудня 1840 р. Кесслер захистив у Петербурзькому університеті магістерську дисертацію. 4 серпня 1842 р. ним була захищена докторська дисертація.

У 1842 р. його запрошують на правах ад'юнкта на кафедру зоології Київського університету. У 1844 р. він був обраний екстраординарним, а в 1845 р. — ординарним професором університету. Протягом 1842—1863 рр. його життя було пов'язане з Київським університетом. 17 травня 1863 р. К. Кесслера було обрано почесним членом університету.

У 1861 р. його запрошують до Санкт-Петербурзького університету, де він працює до кінця своїх днів, очолюючи кафедру зоології.

Наукова та громадська діяльність

Перші наукові дослідження К. Кесслера стосувалися морфології птахів. Магістерська дисертація (1840) на тему «Про ноги птахів по відношенню до систематичного поділу цього класу». Докторська дисертація (1842) на тему «Про скелет дятлів по відношенню до місця, яке займає цей рід у класі птахів».

Протягом роботи у Київському університеті К. Кесслер розгорнув роботу за трьома основними напрямками: вивчення місцевої фауни, створення у Києві зоологічного музею та налагоджування викладання в університеті зоологічних дисциплін. Фактично, Кесслер став засновником Зоологічного музею університету. Серед його численних експедицій територією України найрезультативнішими були подорожі по Київській, Волинській, Херсонській, Полтавській губерніях та Бессарабії.

У цей період його дослідження стосувалися складання фауністичних списків, вивчення біології тварин, дослідження міграції птахів. У 1853 р. він висловлює теорію про міграцію птахів «широким фронтом», а не «пролітними шляхами».

В 1843 році описав у звіті про подорож природу між Златополем та Смілою.

У 1847 р. був випущений великий визначник птахів. Підсумком багаторічних досліджень, здійснених у Києві Кесслером, була серія з 6 томів капітальних монографій щодо фауни хребетних Київської та суміжних з нею губерній. Тому Кесслера справедливо вважають засновником фауністики на теренах Російської імперії.

Поступово Кеслер почав все більше уваги приділяти іхтіології. Він проводить дослідження риб Дніпра, Дністра, Південного Бугу, північної частини Чорного моря. Багато сил та уваги Кесслер приділив створенню Севастопольської біологічної станції.

Описані таксони

К. Ф. Кесслер описав низку нових для науки видів тварин, переважно риб, авторство яких позначається як Kessler.

Деякі з них:

Риби

• Babka gymnotrachelus (Kessler, 1857)
• Benthophilus spinosus Kessler, 1877
• Caspiosoma caspium (Kessler, 1877)
• Kessler, 1877
• Kessler, 1872
• Kessler, 1872
• Kessler 1874

Амфібії

• Ranodon sibiricus Kessler, 1866

Рептилії

• Darevskia portschinskii (Kessler, 1878)
• Eremias strauchi Kessler, 1878

Пам'ять

У 1902 р. (за іншими даними — у 1908 або 1909 рр.) р. за ініціативи В. М. Артоболевського було створене Київське орнітологічне товариство ім. К. Ф. Кесслера.

На честь Кесслера названо риби пуголовка Кесслера (Benthophilus kessleri), пузанок каспійський прохідний (Alosa kessleri), арноглось Кесслера (Arnoglossus kessleri).

Основні публікації

• Кесслер К. Руководство для определения птиц, которые водятся или встречаются в Европейской России. — К., 1847. — 106 с.
• Кесслер К. Естественная история губерний Киевского учебного округа (1850—1856). окремі частини:
  • Кесслер К. Ф. Животные млекопитающія // Тр. Коммисіи… для описанія губерній Кіевскаго учебнаго округа — Кіевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской. — Кіев, 1851. — 88 с. — (Естеств. исторія губерній Киевск. учебн. округа. Т. 1: Зоологія. Часть систематическая).
• Кесслер К. Рыбы, водящиеся и встречающиеся в Арало-Каспийско-Понтийской ихтиологической области (1877)
• Кесслер К. Ф. Отчет о путешествии по Днепру в 1844 г. // Тр. Петербургск. об-ва естествоиспытат. — 1882. — 13 (1). — С. 55—72.

Примітки

1. Наш календар. Народилися у листопаді // «Новомиргородщина», № 49 (9284) від 15.11.2014. — С. 4.

Джерела та література

• Г. Г. Денисенко. Кесслер Карл Федорович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 181. — .
• Карл Федрович Кесслер // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып. 1. — С. 18—21.
• Богданов М. Н. Карл Федрович Кесслер. — Спб., 1882.
• Мазурмович Б. Карл Федрович Кесслер // Выдающиеся отечественные зоологи. — М., 1960. — С. 52—58.
• Мазурмович Б. К. Ф. Кесслер у Київському університеті // Вісник Київського університету. Сер. Біол. — 1961. — № 4. — С. 129—135.
• Банина Н. Н. Карл Фёдорович Кесслер (1815—1881) как учёный и общественный деятель // Рус. орнитол. журн. — 2010. — Т. 19. — No616. — С. 2155-2173(рос.).
• Кесслер Карл Федорович — статья в БСЭ(рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• http://dic.academic.ru/dic.nsf/biograf2/6902 [ 26 Вересня 2011 у Wayback Machine.]