Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

STS 85 86 й політ шатлів ц рамках програми Спейс Шаттл і 23 й космічний політ Діскавері здійснений 7 серпня 1997 року Ас

STS-85

STS-85

STS-85 — 86-й політ шатлів ц рамках програми «Спейс Шаттл» і 23-й космічний політ «Діскавері», здійснений 7 серпня 1997 року. Астронавти провели в космосі близько 12 діб, шатл приземлився в Космічному центрі Кеннеді 19 серпня 1997 року.

STS-85 (86-й політ шатлів, 23-й політ «Діскавері»)
image
Космічний корабельДіскавері OV-103
Тип космічного корабляспейс-шатл
Екіпаж6
Місце запускуКеннеді LC-39A
Дата запуску7 серпня 1997 14:41 UTC
Місце посадкиЕдвардс Runway 33
Дата посадки19 серпня 1997 11:08 UTC
Тривалість польоту11 діб 20 годин 28 хвилин
Кількість обертів185
Апогей261 км
Перигей249 км
Орбітальний період89,6
Нахил орбіти57,0 градусів
Пройдено відстань10 500 000 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
image
STS-94 		image
STS-86

У програму польоту входили: виведення на орбіту і повернення супутника для досліджень атмосфери Землі , відпрацювання прототипу маніпулятора для японського модуля МКС та інші експерименти.

image
Зліт STS-85

Екіпаж

image
Екіпаж STS-85

Параметри польоту

Моменти місії

Шоста місія Шатла НАСА 1997 року відзначалась доставкою на орбіту і поверненням супутника для вивчення середньої атмосфери Землі, а також перевіркою потенційних можливостей побудови міжнародної космічної станції. З корисного навантаження на рейс найперші — кріогенні інфрачервоні спектрометри і телескопи для , спільного проєкту німецького космічного агентства (DARA) і НАСА.

Під час польоту Дейвіс використовувала робот-маніпулятор для розгортання CRISTA-SPAS протягом 9 днів вільного польоту. CRISTA-SPAS складався з трьох телескопів і чотирьох спектрометрів, які вимірювали газові домішки та динаміку середньої атмосфери Землі. Дейвіс також керувала маніпулятором для згортання CRISTA-SPAS. SPAS (англ. Shuttle Pallet Satellite), на якому були встановлені наукові прилади, є автономною платформою, яка забезпечувала живлення, командування, управління та зв'язок з Discovery під час вільного польоту.

Два інших прилади, встановлених на SPAS, також вивчали атмосферу Землі:

  • MAHRSI, англ. Middle Atmosphere High Resolution Spectrograph Instrument, для вимірювання гідроксилу та оксиду азоту;
  • SESAM, англ. Surface Effects Sample Monitor, для вивчення впливу атомарного кисню і космічного середовища.

Екіпаж також доставив на орбіту прототип маніпулятора для основного відсіку японського лабораторного модуля «Кібо» (Надія) майбутньої МКС.

У вантажному відсіку Discovery були розміщені також кілька корисних навантажень «автостопом» (система Hitchhiker), в тому числі:

  • TAS-01, Technology Applications and Science Payload;
  • IEH-02, International Extreme Ultraviolet Hitchhiker;
  • UVSTAR, Ultraviolet Spectrograph Telescope for Astronomical Research.
image
моменти перед захопленням рука робота-маніпулятора «Діскавері».
image
Шатл, який виконав місію STS-85, приземляється 19 серпня 1997 року.

Microgravity Vibration Isolation Mount (MIM експеримент) був здійснений астронавтом Канадського космічного агентства Bjarni Тріггвасоном. Тріггвасон займався випробуваннями платформи MIM-2 і виконанням експериментів із визначення чутливості наукового обладнання до вібрації, створюваної системами космічного корабля і екіпажем. МІМ працював протягом 30 годин в режимі реального часу передачі даних. (Лінк пресреліз NASA 96-224)

Інший експеримент бортового STS-85 була SWUIS-01 (Southwest Ultraviolet Imaging System) від Південно-західного дослідницького інституту (SwRI), а також науковців із JPL, APL, і Університету Меріленда. SWUIS (вимовляється, «swiss») є УФ тепловізором з широким полем, який використовувався для спостереження комети Гейла — Боппа. Він базується на 18-см телескопі Максутова. Xybion зображення посилювалися ПЗС-камерою, а потім передаались кадрами формата відео (30 Гц). Кожен період спостереження SWUIS тривав близько 3 годин, і отримав приблизно 105 зображень, пропущених через фільтри (інколи до 7). Зображення від комети проходили через кварцове вікно і попадало до площини SWUIS, закріпленого всередині кабіни. SWUIS міг спостерігати з будь-якого місця 4,5 град конуса навколо осьової лінії комети. Встановлювали і експлуатували прилад фахівці місії.

На 8 день екіпаж прокинувся від пісні «You Will Go to the Moon» канадських артистів , відібраних астронавтом Марком Гарно, першим канадським космонавтом.

Місія тривала на день більше ніж планувалося через загрозу туману в Космічному центрі Кеннеді.

Див. також

Примітки

  1. І.Лисов. [1]. — 1997. — № 16.
  2. (4)-цифра в дужках показує число космічних польотів, включаючи цей, які здійснив даний член екіпажу.

Посилання

  • Сторінка НАСА [ 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

STS 85 86 j polit shatliv c ramkah programi Spejs Shattl i 23 j kosmichnij polit Diskaveri zdijsnenij 7 serpnya 1997 roku Astronavti proveli v kosmosi blizko 12 dib shatl prizemlivsya v Kosmichnomu centri Kennedi 19 serpnya 1997 roku STS 85 86 j polit shatliv 23 j polit Diskaveri Kosmichnij korabelDiskaveri OV 103Tip kosmichnogo korablyaspejs shatlEkipazh6Misce zapuskuKennedi LC 39AData zapusku7 serpnya 1997 14 41 UTCMisce posadkiEdvards Runway 33Data posadki19 serpnya 1997 11 08 UTCTrivalist polotu11 dib 20 godin 28 hvilinKilkist obertiv185Apogej261 kmPerigej249 kmOrbitalnij period89 6Nahil orbiti57 0 gradusivProjdeno vidstan10 500 000 kmPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSTS 94 STS 86 U programu polotu vhodili vivedennya na orbitu i povernennya suputnika dlya doslidzhen atmosferi Zemli vidpracyuvannya prototipu manipulyatora dlya yaponskogo modulya MKS ta inshi eksperimenti Zlit STS 85Ekipazh NASA Kertis Braun 4 komandir NASA 3 pilot NASA Nensi Dejvis 3 kerivnik robit z korisnim vantazhem NASA 1 fahivec polotu NASA Robert Kerbim angl Robert Lee Curbeam 1 fahivec polotu KAA Valdimar Triggvejzon 1 fahivec z korisnogo navantazhennya Ekipazh STS 85Parametri polotuVaga 9191 kg korisne navantazhennya Perigej 249 km Apogej 261 km Nahil orbiti 57 0 Orbitalnij period 89 6 hvMomenti misiyiShosta misiya Shatla NASA 1997 roku vidznachalas dostavkoyu na orbitu i povernennyam suputnika dlya vivchennya serednoyi atmosferi Zemli a takozh perevirkoyu potencijnih mozhlivostej pobudovi mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Z korisnogo navantazhennya na rejs najpershi kriogenni infrachervoni spektrometri i teleskopi dlya spilnogo proyektu nimeckogo kosmichnogo agentstva DARA i NASA Pid chas polotu Dejvis vikoristovuvala robot manipulyator dlya rozgortannya CRISTA SPAS protyagom 9 dniv vilnogo polotu CRISTA SPAS skladavsya z troh teleskopiv i chotiroh spektrometriv yaki vimiryuvali gazovi domishki ta dinamiku serednoyi atmosferi Zemli Dejvis takozh keruvala manipulyatorom dlya zgortannya CRISTA SPAS SPAS angl Shuttle Pallet Satellite na yakomu buli vstanovleni naukovi priladi ye avtonomnoyu platformoyu yaka zabezpechuvala zhivlennya komanduvannya upravlinnya ta zv yazok z Discovery pid chas vilnogo polotu Dva inshih priladi vstanovlenih na SPAS takozh vivchali atmosferu Zemli MAHRSI angl Middle Atmosphere High Resolution Spectrograph Instrument dlya vimiryuvannya gidroksilu ta oksidu azotu SESAM angl Surface Effects Sample Monitor dlya vivchennya vplivu atomarnogo kisnyu i kosmichnogo seredovisha Ekipazh takozh dostaviv na orbitu prototip manipulyatora dlya osnovnogo vidsiku yaponskogo laboratornogo modulya Kibo Nadiya majbutnoyi MKS U vantazhnomu vidsiku Discovery buli rozmisheni takozh kilka korisnih navantazhen avtostopom sistema Hitchhiker v tomu chisli TAS 01 Technology Applications and Science Payload IEH 02 International Extreme Ultraviolet Hitchhiker UVSTAR Ultraviolet Spectrograph Telescope for Astronomical Research momenti pered zahoplennyam ruka robota manipulyatora Diskaveri Shatl yakij vikonav misiyu STS 85 prizemlyayetsya 19 serpnya 1997 roku Microgravity Vibration Isolation Mount MIM eksperiment buv zdijsnenij astronavtom Kanadskogo kosmichnogo agentstva Bjarni Triggvasonom Triggvason zajmavsya viprobuvannyami platformi MIM 2 i vikonannyam eksperimentiv iz viznachennya chutlivosti naukovogo obladnannya do vibraciyi stvoryuvanoyi sistemami kosmichnogo korablya i ekipazhem MIM pracyuvav protyagom 30 godin v rezhimi realnogo chasu peredachi danih Link presreliz NASA 96 224 Inshij eksperiment bortovogo STS 85 bula SWUIS 01 Southwest Ultraviolet Imaging System vid Pivdenno zahidnogo doslidnickogo institutu SwRI a takozh naukovciv iz JPL APL i Universitetu Merilenda SWUIS vimovlyayetsya swiss ye UF teplovizorom z shirokim polem yakij vikoristovuvavsya dlya sposterezhennya kometi Gejla Boppa Vin bazuyetsya na 18 sm teleskopi Maksutova Xybion zobrazhennya posilyuvalisya PZS kameroyu a potim peredaalis kadrami formata video 30 Gc Kozhen period sposterezhennya SWUIS trivav blizko 3 godin i otrimav priblizno 105 zobrazhen propushenih cherez filtri inkoli do 7 Zobrazhennya vid kometi prohodili cherez kvarcove vikno i popadalo do ploshini SWUIS zakriplenogo vseredini kabini SWUIS mig sposterigati z bud yakogo miscya 4 5 grad konusa navkolo osovoyi liniyi kometi Vstanovlyuvali i ekspluatuvali prilad fahivci misiyi Na 8 den ekipazh prokinuvsya vid pisni You Will Go to the Moon kanadskih artistiv vidibranih astronavtom Markom Garno pershim kanadskim kosmonavtom Misiya trivala na den bilshe nizh planuvalosya cherez zagrozu tumanu v Kosmichnomu centri Kennedi Div takozhSpejs Shattl Hronologiya pilotovanih kosmichnih polotivPrimitkiI Lisov 1 1997 16 4 cifra v duzhkah pokazuye chislo kosmichnih polotiv vklyuchayuchi cej yaki zdijsniv danij chlen ekipazhu PosilannyaStorinka NASA 4 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ