STS-128 — космічний політ БТКК «Діскавері» за програмою «Спейс Шаттл». Доставка наукового обладнання, матеріалів і запасних частин для продовження життєдіяльності Міжнародної космічної станції. Заміна одного члена довготривалого екіпажу МКС. 30-й політ шатла до МКС.
STS-128 (128 політ шатл, 37 політ «Діскавері») | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Діскавері OV-103 | ||||
Тип космічного корабля | спейс-шатл | ||||
Екіпаж | 7 | ||||
Місце запуску | Кеннеді LC-39A | ||||
Дата запуску | 29 серпня 2009 03:59 UTC | ||||
Місце посадки | Едвардс Runway 15 | ||||
Дата посадки | 12 вересня 2009 00:53 UTC | ||||
Тривалість польоту | 13 діб 20 годин 54 хвилин | ||||
Кількість обертів | 219 | ||||
Апогей | 264 км | ||||
Перигей | 219 км | ||||
Орбітальний період | 89,33 | ||||
Нахил орбіти | 51,6 градусів | ||||
Пройдено відстань | 9 262 217 км | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Екіпаж
- (англ. Frederick W. " Rick " Sturckow) (4-й космічний політ — командир екіпажу;
- (англ. Kevin A. Ford) (1) — пілот;
- (англ. Patrick G. Forrester) (3) — фахівець з програмою польоту
- (англ. John D. " Danny " Olivas) (2) — фахівець з програмою польоту
- (англ. Jose M. Hernandez) (1) — фахівець з програмою польоту
- (швед. Christer Fuglesang) (2) — фахівець з програмою польоту
Екіпаж МКС-20 (старт)
- Ніколь Стотт (англ. Nicole Stott) (1) — бортінженер
Екіпаж МКС-20 (посадка)
- Тімоті Копра (англ. Timothy Kopra) (1) — бортінженер
В екіпажі «Діскавері» — три новачки космічних польотів: Кевін Форд, Джо Ернандес і Ніколь Стотт.
Виходи у відкритий космос
У ході польоту було здійснено три виходи у відкритий космос.
- Вихід 1 — «Олівас і Стотт»
- Мета : демонтаж старого бака амонію на сегменті Р1, зняття з зовнішньої поверхні модуля «Колумбії» експериментальних зразків розміщення їх у вантажному відсіку шаттла для повернення на Землю.
- Початок 1 вересня 2009 — 21:49 UTC
- Закінчення : 2 вересня — 4:24 UTC
- Тривалість : 6:00 35 хвилин.
Це 131-й вихід у космос пов'язаний з МКС.
Це 3-й вихід у космос для Олівас і 1-й вихід для Стотт.
- Вихід 2 — «Олівас і Фуглесанг»
- Мета : монтаж нового бака амонію.
- Початок : 3 вересня 2009 — 22:12 UTC
- Закінчення : 4 вересня — 4:51 UTC
- Тривалість : 6:00 39 хвилин.
Це 132-й вихід у космос пов'язаний з МКС.
Це 4-й вихід у космос для Оліваса і 4-й вихід для Фуглесанг.
- Вихід 3 — «Олівас і Фуглесанг»
- Мета : розкриття негерметичної платформи, заміна електронних модулів, встановлення антен GPS, прокладка кабелів.
- Початок : 5 вересня 2009 — 20:49 UTC
- Закінчення : 6 вересня — 3:40 UTC
- Тривалість : 7:00 1 хвилина.
Це сто тридцять третій вихід у космос пов'язаний з МКС.
Це 5-й вихід у космос для Олівас і 5-й вихід для Фуглесанг.
Мета
Доставка наукового обладнання в транспортному модулі «Леонардо». Модуль «Леонардо» здійснив шостий політ до МКС. Під час виходів у відкритий космос здійснена заміна експериментальних зразків, які експонувалися на зовнішній поверхні європейського дослідницького модуля «Коламбус».
Під час виходів у відкритий космос астронавти замінили бак з амонієм, який розташований на сегменті Р1 фермової конструкції МКС. Амоній використовується на станції як охолоджувальна рідина. Маса бака амонію становить близько 800 кг.
У модулі «Леонардо» розташовані дві стійки з науковими приладами. В одній стійці розміщені прилади, призначені для вивчення фізики рідин. У модулі «Леонардо» розміщені також: холодильник, призначений для зберігання експериментальних матеріалів, і спальне місце для екіпажу МКС.
До цього часу на станції було чотири спальних місця: два в російському модулі «Зірка» і два в американському модулі «Гармонія». Спальне місце, доставлене на «Діскавері», тимчасово розміщено в японському модулі «Кібо».
На шатлі доставлено понад 700 кг корисних вантажів для забезпечення життєдіяльності екіпажу МКС. Крім того, на станцію доставлять близько 2,8 тонн запасних частин та обладнання, а також 2,7 тонн витрачених матеріалів.
На станцію доставлені запасні частини для системи регенерації повітря в американському модулі «Дестіні».
На станцію буде доставлений тренажер (біжуча доріжка) «Колберт» (англ. Combined Operational Load Bearing External Resistance Treadmill, COLBERT). Цей тренажер названий по імені відомого американського телеведучого і шоумена (Stephen Colbert). На початку 2009 року НАСА проводила в Інтернеті опитування з метою визначення імені модуля «Нод 3» (Node 3). Стівен Колберт організував флешмоб в Інтернеті, в результаті найбільшу кількість голосів для назви модуля «Нод 3» було віддано імені «Колберт». Однак, в умовах проведення опитування було обговорено, що остаточне рішення прийме НАСА. Тому модуль «Нод 3» отримав ім'я «Транквіліті». У розраду для Стівена Колберта, НАСА адаптувало назву тренажера «біжуча доріжка» під ім'ям «Колберт».
Ніколь Стотт замінила на станції Тімоті Копра, який повернеться на землю замість неї. Ніколь Стотт повинна буде повернутися на Землю в листопаді 2009 року на шатлі «Атлантіс» STS-129. Ніколь Стотт увійшла до складу 20-ї експедиції МКС як бортінженер. Вона підготовлена для керування роботом-маніпулятором станції, був застосований для захоплення та припасування японського вантажного корабля «H—II Transfer Vehicle HTV» до спрямованого на Землю стикувального вузла модуля «Гармонія». Старт японської вантажівки призначений на 11 вересня, а його стикування зі станцією на 17 вересня.
Підготовка до польоту
- 17 липня 2008 року НАСА призначило екіпаж для місії STS-128: командир Фредерік (Рік) Стеркоу, пілот Кевін Форд, фахівці польоту Джон Олівас, Патрік Форрестер, Хосе Ернандес, Крістер Фуглесанг. Член екіпажу МКС Ніколь Стотт була названа раніше. Ніколь Стотт змінить на станції Тімоті Копра, який повернеться на Землю на «Діскавері».
- 23 липня 2009 Старт «Діскавері» (запланований на 18 серпня 2009 року) вирішено відкласти на кілька днів. Фахівцям НАСА було потрібно додатковий час для вивчення проблеми, пов'язаної з відривом численних шматків ізоляції від зовнішнього паливного бака під час старту шатлу «Індевор» STS-127 15 липня. Щоб розібратися з механізмом виникнення безлічі відривів ізоляції, було проведено 26 експериментів з ізоляцією зовнішнього паливного бака, який призначений для місії «Діскавері» STS-128. Заплановано проведення ще 125 подібних тестів. Імовірною датою старту «Діскавері» вказувалися 21, 25 або 26 серпня.
- 25 липня інженери НАСА закінчили проведення випробувань теплоізоляції зовнішнього паливного бака. Жодних проблем не виникло, тому було прийнято рішення про перевезення «Діскавері» в будівлю вертикальної збірки.
- 26 липня шаттл «Діскавері» перевезений з ангара в будівлю вертикальної збірки. Перевезення почалася о 11 годині 45 хвилин за Гринвічем (7:00 45 хвилин річного часу східного узбережжя США). О 12 годині 22 хвилини перевезення закінчилася. На 5 серпня призначена перевезення зв'язки шаттла з зовнішнім паливним баком і твердопаливними прискорювачами на стартовий майданчик 39А. У зв'язку із затримкою, викликаною додатковими випробуваннями ізоляції зовнішнього паливного бака, старт «Діскавері» перенесено з 18 на 25 серпня в 5:00 35 хвилин за Гринвічем (1 година 35 хвилин річного часом східного узбережжя США).
- 4 серпня о 6 годині за Гринвічем (2 годині ночі на мисі Канаверал) почалося перевезення шатлу «Діскавері» з будівлі вертикальної збірки на стартовий майданчик 39А. Напередодні весь вечір над космодромом лив дощ. Дорога, по якій рухався кравлер з поставленим на ньому шатлом, була просякнута вологою, і кравлет постійно в'яз у багнюці, тому був змушений робити зупинки для очищення гусениць. Просування тривало в дуже повільному темпі. За нормальних умов кравлер рухається зі швидкістю близько 1,3 км / год. Того дня швидкість кравлера становила 0,4 — 0,5 км / год. Переїзд завершився в 17 годин 50 хвилин. Зазвичай шлях від будівлі вертикальної збірки до стартового майданчика займає не більше шести годин. Цього разу переїзд зайняв майже 12 годин.
- 13 серпня НАСА перепризначив час і дату старту «Діскавері» STS-128 на 24 серпня о 5 годин 58 хвилин за Гринвічем (1 година 58 хвилин ночі місцевого часу).
- 18 серпня після всебічного обговорення проблем з відшаровуваною ізоляцією зовнішнього паливного бака, фахівці НАСА дали добро на запуск шатлу «Діскавері» 25 серпня, час старту — 5 годин 36 хвилин (1 година 36 хвилин річного часу східного узбережжя США). Офіційне підтвердження дати та часу старту послідує наступного дня — середа, 19 серпня.
- 19 серпня було офіційно оголошено, що шатл «Діскавері» стартує 25 серпня в 5:00 36 хвилин.
- 25 серпня. За попередніми прогнозами, погода в районі космодрому на мисі Канаверал оцінювалася на 80% як сприятлива для старту шаттла. Після того, як був повністю заправлений зовнішній паливний бак і екіпаж зайняв свої місця в кабіні «Діскавері», погода почала різко погіршуватися. За 2 години до старту ймовірність сприятливої погоди оцінювалася в 40%. Грозовий фронт наближався до стартового майданчика. Були зафіксовані удари блискавок на відстані 6,5 км від шаттла. Близько 4 години за Гринвічем (24 години місцевого часу, 24 серпня), приблизно за півтори години до старту, всі погодні параметри перейшли допустимі для старту параметри: щільна хмарність, дощ на розрахованої траєкторії польоту, блискавки в безпосередній близькості. О 4 годині 43 хвилини (за 53 хвилин до призначеного часу старту) зливовий дощ обрушився безпосередньо на стартовий майданчик, де знаходився шаттл «Діскавері». О 5 годині 25 хвилин (за 11 хвилин до старту) запуск шатлу «Дискавері» через несприятливі погодні умови скасовано. Наступна спроба старту буде зроблена через добу: 26 серпня в 5 годин 10 хвилин (1 година 10 хвилин річного часу східного узбережжя США). Відповідно до прогнозу, ймовірність сприятливої на старту погоди на цей час становить 70%.
- 25 серпня. Старт «Діскавері» знову відкладений. Під час заповнення зовнішнього паливного бака рідким воднем (приблизно в 21 годину), вийшов з ладу один з вентилів в підвідному до двигунів шаттла топливопроводі. Заправка була зупинена. О 21 годині 52 хвилин (17 годин 52 хвилин місцевого часу) було оголошено, що сьогодні старт не відбудеться. Якщо несправність вентиля вдасться швидко усунути, то наступна спроба старту «Діскавері» відбудеться (не раніше) в п'ятницю (28 серпня) о 4 годині 22 хвилини. Наступна можливість старту — 29 серпня в 3:00 59 хвилин. Рішення про старт у п'ятницю буде прийнято 27 серпня. Найпізніше, «Діскавері» повинен стартувати 30 серпня. Так як на 11 вересня призначений старт до МКС японського вантажного корабля, а на 30 вересня — старт російського корабля «Союз» ТМА−16 з черговим екіпажем МКС. Якщо «Діскавері» не стартує до 30 серпня, то його запуск буде перенесений на (не раніше) 17 жовтня.
- 26 серпня після того як із зовнішнього паливного бака були злиті рідкий кисень і рідкий водень, був протестований вентиль у топливопроводі шаттла, що відмовив під час підготовки до старту 25 серпня. Тестування не виявило будь-яких несправностей. Також не була з'ясована причина збою під час підготовки до старту. Фахівцям знадобилося більше часу, щоб розібратися з проблемою. Старт шаттла зрушать ще на одну добу. Наступна спроба старту призначена на 29 серпня 3:00 59 хвилин за Гринвічем (28 серпня о 23 годині 59 хвилин місцевого часу).
- 28 серпня. У день старту останньою перешкодою для старту «Діскавері» залишалася несприятлива погода, в районі космодрому: хмарно, дощ і гроза. Проте до вечора погода покращилася. До 20 години вечора (за місцевим часом) всі погодні умови прийшли в стан сприятливий для старту, але залишалися нестійкими.
- 29 серпня о 3 годині 59 хвилин за Гринвічем (28 серпня о 23 годині 59 хвилин річного часу східного узбережжя США) шаттл «Діскавері» успішно стартував до Міжнародної космічної станції.
Опис польоту
Старт і перший день польоту
3:59 29 серпня — 10:29 29 серпня
В 0 годин 20 хвилин (29 серпня) за Гринвічем екіпаж шаттла прибув на стартовий майданчик. О 1 годині 13 хвилин всі члени екіпажу зайняли свої місця в кабіні шаттла. О 1 годині 55 хвилин був закритий вхідний люк шатла.
О 2 годині погодні умови були наступними: окремі хмари на висоті 900 м (3000 футів), розсіяна хмарність на висоті 3 км (10000 футів), видимість 11 км (7 миль), вітер південний від 2,5 до 5 м / с (5—10 вузлів), температура 26 ° C (79 ° F).
О 3 годині 59 хвилин 47 секунд шаттл «Діскавері» стартував до Міжнародної космічної станції. В 4 години 3 хвилини шаттл пройшов точку повернення на космодром, у разі відмови одного з трьох головних двигунів. З цього моменту, у разі неполадок на борту, шаттл буде екстрено приземлятися на запасному аеродромі у Франції чи в Іспанії. В 4 години 7 хвилин «Діскавері» вийшов на орбіту.
О 5 годині 47 хвилин був відкритий вантажний відсік шатлу.
Був приведений у робочий стан робот- маніпулятор шаттла, за допомогою якого буде проводитися стандартна процедура обстеження теплозахисного покриття. Астронавти зняли свої скафандри.
Капков Ері Бої повідомив, що після попереднього перегляду відеозапису старту, не виявлено відривів ізоляції зовнішнього паливного бака, що можуть завдати пошкодження теплозахисного покриття шаттла.
Під час старт «Діскавері» МКС перебувала над Індійським океаном, на південний захід острова Тасманія.
Другий день польоту
18:29 29 серпня — 9:29 30 серпня
Астронавти проводили обстеження теплозахисного покриття шаттла. Обстеження проводили Кевін Форд, Пет Форрестер і Хосе Ернандес. Обстеження почалося о 23 годині 23 хвилин і тривало до 4 годин 24 хвилин, 30 серпня.
Астронавти Джон Олівас, Крістер Фуглесанг і Ніколь Стотт перевіряли скафандри для майбутніх виходів у відкритий космос і готували системи шатлу для майбутньої стиковки з МКС.
Після виходу шаттла на орбіту, було виявлено витік в одному з прецизійних двигунів орієнтації у носовій частині шаттла. Щоб усунути цю проблему, були закриті сопла обох носових прецизійних двигунів. Надалі в польоті ці двигуни не можна використовувати під час маневрів на орбіті і під час стикування зі станцією. На шатлі встановлено 14 первинних двигунів орієнтації в носовій частині і по 12 первинних двигунів орієнтації з кожного боку у кормовій частині. Крім того, в носовій частині встановлені два прецизійних двигуна орієнтації і по два прецизійних двигуна орієнтації з кожного боку в кормовій частині шаттла. Тяга кожного первинного двигуна становить 390 кг (870 фунтів), а прецизійного — 11 кг (24 фунти). Під час стикувань завжди використовувалися прецизійні двигуни, так як вони дозволяють здійснювати більш тонкі маневри на орбіті. Під час підготовки до польоту астронавти тренують процес стиковки як із застосуванням прецизійних двигунів, так і без них.
Протягом дня було проведено кілька коригувань орбіти шаттла.
Третій день польоту
17:29 30 серпня — 9:29 31 серпня
Шаттл «Дискавері» відзначає в польоті двадцятип'ятиріччя з дня його першого космічного старту, що відбулася 30 серпня 1984 року. Це була місія Діскавері STS-41-D.
О 21 годині 10 хвилин «Діскавері» перебував на відстані 72 км від МКС.
«Діскавері» наближався до МКС. Заключна фаза зближення і стикових почалася о 22 годині 26 хвилин (30 серпня), коли командир корабля Фредерік Стеркоу і пілот Кевін Форд включили двигуни шаттла для заключної корекції орбіти. У цей час шаттл знаходився на відстані 15 км від станції.
У 23 години 9 хвилин була встановлена пряма радіозв'язок між шатлом і МКС. У 23 години 22 хвилини відстань між «Діскавері» і МКС становило 3,2 км. У 23 години 37 хвилин відстань між станцією і шатлом становило 1,2 км. Шаттл наближався до станції зі швидкістю 1,8 м / с.
Опівночі з неділі (30 серпня) на понеділок шаттл підійшов до станції на відстань 180 м, прямо під станцією. У цьому положенні шаттл виконав переворот, під час якого члени екіпажу МКС Геннадій Падалка і Майкл Барратт за допомогою довгофокусних камер вели зйомку теплозахисного покриття шаттла. Переворот закінчився, коли шатл і МКС пролітали над Новою Зеландією.
Після перевороту, командир шаттла Стеркоу направив корабель по дузі вперед, і шаттл перемістився в точку, що знаходиться на відстані 120 м (400 футів), прямо по курсу руху станції (час 0 годин 26 хвилин, 31 серпня). Ніс «Діскавері» був направлений в космос, «Діскавері» летів дном вперед, а його вантажний відсік, в якому встановлений стикувальний вузол, був розкритий назустріч станції. Від цієї точки шаттл, під ручним управлінням Стеркоу, почав безпосереднє зближення зі станцією.
- В 0 годин 36 хвилин відстань між шатлом і МКС — 52 м.
- В 0 годин 39 хвилин відстань між шатлом і МКС — 38 м.
- В 0 годин 43 хвилини відстань між шатлом і МКС — 21 м.
- В 0 годин 48 хвилин відстань між шатлом і МКС — 9 м.
Третій день польоту
17:29 30 серпня — 9:29 31 серпня
Шаттл «Дискавері» відзначає в польоті двадцятип'ятиріччя з дня його першого космічного старту, що відбулася 30 серпня 1984 року. Це була місія STS-41-D.
О 21 годині 10 хвилин «Діскавері» перебував на відстані 72 км від МКС.
«Діскавері» наближався до МКС. Заключна фаза зближення і стикових почалася о 22 годині 26 хвилин (30 серпня), коли командир корабля Фредерік Стеркоу і пілот Кевін Форд включили двигуни шаттла для заключної корекції орбіти. У цей час шаттл знаходився на відстані 15 км від станції.
У 23 години 9 хвилин була встановлена пряма радіозв'язок між шатлом і МКС. У 23 години 22 хвилини відстань між «Діскавері» і МКС становило 3,2 км. У 23 години 37 хвилин відстань між станцією і шатлом становило 1,2 км. Шаттл наближався до станції зі швидкістю 1,8 м / с.
Опівночі з неділі (30 серпня) на понеділок шаттл підійшов до станції на відстань 180 м, прямо під станцією. У цьому положенні шаттл виконав переворот, під час якого члени екіпажу МКС Геннадій Падалка і Майкл Барратт за допомогою довгофокусних камер вели зйомку теплозахисного покриття шаттла. Переворот закінчився, коли шатл і МКС пролітали над Новою Зеландією.
Після перевороту, командир шаттла Стеркоу направив корабель по дузі вперед, і шаттл перемістився в точку, що знаходиться на відстані 120 м, прямо по курсу руху станції (час 0 годин 26 хвилин, 31 серпня). Ніс «Діскавері» був направлений в космос, «Діскавері» летів дном вперед, а його вантажний відсік, в якому встановлений стикувальний вузол, був розкритий назустріч станції. Від цієї точки шаттл, під ручним управлінням Стеркоу, почав безпосереднє зближення зі станцією.
- В 0 годин 36 хвилин відстань між шатлом і МКС — 52 м.
- В 0 годин 39 хвилин відстань між шатлом і МКС — 38 м.
- В 0 годин 43 хвилини відстань між шатлом і МКС — 21 м.
- В 0 годин 48 хвилин відстань між шатлом і МКС — 9 м.
- В 0 годин 52 хвилин відстань між шатлом і МКС — 2,4 м.
Стиковка відбулася над північно-східною Атлантикою в 0 годин 54 хвилини (31 серпня), що на 10 хвилин раніше, ніж планувалося.
Шаттл «Дискавері» пристикувався до станції з використанням тільки основних двигунів для корекції орбіти. Раніше стикування здійснювалися з використанням як основних, так і вторинних, прецизійних, двигунів. Оскільки два прецизійних двигуна, розташовані на носі шаттла, вийшли з ладу після старту.
Після перевірки герметичності стику, о 2 годині 33 хвилини був відкритий люк між шатлом і станцією.
Першим через люк на станцію заплив командир шаттла Фредерік Стеркоу. Стеркоу став першим астронавтом, який прибув на станцію в четвертий раз. До цього він відвідував МКС під час місій: «Індевор» STS-88 в 1998 році, в «Діскавері» STS-105 2001 році і «Атлантіс» STS-117 в 2007 році.
Після стикування, за допомогою двигунів російського модуля «Зірка» комплекс МКС — шатл (загальна вага комплексу 430 тонн) був розгорнутий на 180° так, що модуль «Зірка» перемістився вперед по курсом руху, а шаттл знаходиться ззаду. Такий стан комплексу вибирається для того, щоб зменшити ймовірність пошкодження теплозахисного покриття шаттла мікрометеоритами. Зазвичай маневр розвороту станції та шаттла виконувався за допомогою прецизійних двигунів орієнтації шаттла. Однак через виявлення витоку в одному з прецизійних двигунів, цього разу це стало неможливим.
О 3 годині 49 хвилин ложемент Ніколь Стотт був встановлений в «Союзі» ТМА−14, з цього моменту Ніколь Стотт стає бортінженером 20-ї експедиції МКС, Тімоті Копра переходить в екіпаж «Дискавері», на якому він, після 57 діб перебування в космосі, відправиться на Землю.
У цей же день астронавти приступили до перенесенні обладнання, інструментів, скафандрів з шаттла в станцію. За допомогою робота- маніпулятора станції з вантажного відсіку шатлу був піднятий подовжувач маніпулятора. Це було зроблено для того, щоб звільнити простір у вантажному відсіку перед майбутнім на наступний день підйомом транспортного модуля «Леонардо».
Четвертий день польоту
17:29 31 серпня — 9:29 1 вересня
Цього дня з вантажного відсіку «Діскавері» було піднято транспортний модуль «Леонардо», в якому знаходяться дві стійки з науковим обладнанням, холодильник, призначений для зберігання експериментальних матеріалів, нова система для видалення двоокису вуглецю з атмосфери станції, нове спальне місце для астронавтів МКС і тренажер «Колберт». Загальна вага вантажу що знаходиться в модулі «Леонардо» становить 7,5 тонн. Вага модуля «Леонардо» разом з вантажем становить 13,5 тонн.
У 20 годин 8 хвилин Кевін Форд і Майкл Барратт за допомогою робота — маніпулятора станції захопили транспортний модуль «Леонардо», що знаходиться у вантажному відсіку «Діскавері». У 20 годин 45 хвилин модуль «Леонардо» був піднятий з вантажного відсіку шатла. О 21 годині 30 хвилин модуль «Леонардо» був підведений до спрямованого на Землю стикувального порту (надир порт) модуля «Гармонія». О 21 годині 56 хвилин модуль «Леонардо», за допомогою стикувального механізму, був притягнутий і, за допомогою шістнадцяти стяжок, щільно закріплений на модулі «Гармонія».
Після перевірки герметичності стику і вирівнювання тиску в модуль «Леонардо» був відкритий 2 вересня в 3:00 54 хвилини. Астронавти почали переносити обладнання з «Леонардо» у станцію. Після розвантаження, в модуль «Леонардо» будуть поміщені для відправки на Землю непотрібні більш на станції матеріали і обладнання.
Джон Олівас і Ніколь Стотт перевіряли свої скафандри і готували інструменти для призначеного на наступний день першого виходу у відкритий космос.
Після аналізу знімків днища шаттла було оголошено, що теплозахисне покриття шаттла не має пошкоджень, після завершення місії шатл може безпечно приземлятися. Не потрібно більш ретельного обстеження яких ділянок теплозахисного покриття шаттла.
П'ятий день польоту
16:59 1 вересня — 8:29 2 вересня
День першого виходу у відкритий космос. Виходили в космос Джон Олівас і Ніколь Стотт. Командир екіпажу Фредерік Стеркоу і Патрік Форрестер асистували астронавтам, які знаходяться у відкритому космосі. Роботом- маніпулятором управляли Кевін Форд і Роберт Тірск. Вихід почався о 21 годині 49 хвилин.
Астронавти перебралися на сегмент Р1 фермової конструкції станції, де розташований бак для амонію (вага бака 580 кг, 1300 фунтів). Цей бак, який входить систему охолодження станції, повинен був бути розмонтований, знятий з фермової конструкції і тимчасово підвішений на роботі- маніпуляторі станції. Після того як на місце знятого бака, під час другого виходу у відкритий космос, буде встановлений новий бак для амонію, знятий бак буде поміщений у вантажний відсік шатлу і відправиться на Землю, де він буде відремонтований і знову, наступного року, буде відправлений на МКС.
Олівас і Стотт від'єднали комунікації від бака амонію. У 23 години 9 хвилин бак був захоплений роботом- маніпулятором станції.
Під час роботи у відкритому космосі протягом 33 хвилин було втрачено зв'язок із Землею, який здійснювався через проміжний комунікаційний центр на острові Гуам, над яким у цей час вибухнув шторм.
Після цього Олівас і Стотт попрямували до європейського дослідницького модуля «Колумбус». Олівас від'єднав розташовані на зовнішній стороні модуля «Колумбус» дві упаковки з експериментальними зразками, які експонувалися у відкритому космосі з жовтня 2007 року, і передавав їх Стотт. Стотт була закріплена на роботі- маніпуляторі, на якому вона перемістилася від модуля «Колумбус» у вантажний відсік шатлу. Олівас також перейшов у вантажний відсік, де він разом з Стотт закріпили зняті упаковки. Ця робота була виконана до 2 години 15 хвилинам.
Астронавти повернулися до модуля «Колумбус» і зняли з його зовнішньої поверхні два контейнери з американськими експериментальними зразками. Ці контейнери, які перебували в космосі з березня 2008 року, також були закріплені у вантажному відсіку шаттла для відправки на Землю.
Астронавти виконали всі заплановані роботи за більш короткий час ніж передбачалося.
Під час виходу в космос астронавт Джон Олівас звернув увагу на незвично велику кількість слідів від ударів мікрометеоритів або уламків космічного сміття на зовнішній поверхні модуля «Квест» і на сумці з інструментами. Олівас зробив кілька знімків цих слідів.
О 3 годині 54 хвилини астронавти повернулися в шлюзовий модуль. Вихід закінчився о 4 годині 24 хвилини 2 вересня. Тривалість виходу склала 6 годин і 35 хвилин.
Це був 131-й вихід у космос пов'язаний з МКС з 1998 року.
Астронавти всередині станції переносили доставлені на станцію вантажі з модуля «Леонардо». Тренажер «Колберт» був перенесений в модуль «Гармонія», спальне місце для екіпажу МКС було тимчасово встановлено в модулі «Кібо», система для очищення повітря перенесена в модуль «Дестіні».
Шостий день польоту
16:29 2 вересня — 8:29 3 вересня Фуглезанг вносить нове спальне місце в модуль «Кібо».]] Астронавти встановили доставлені на шатлі дві стійки з обладнанням у модулі «Дестіні». Одна стійка — з приладами, призначеними для досліджень в галузі фізики рідин, у другій стійці поміщений холодильник, призначений для зберігання експериментальний зразків.
Майкл Барратт встановлював доставленої на шатлі нове спальне місце для екіпажу МКС. Першим скористається цим новим місцем канадський член екіпажу МКС — Роберт Тірск.
Астронавти продовжували переноску доставлених матеріалів і продуктів, необхідних для продовження життєдіяльності екіпажу МКС.
Джон Олівас і Хосе Ернандес спілкувалися з іспаномовними телевізійними каналами: CNN Espanol і телебачення Мексики.
Джон Олівас і Крістер Фуглесанг підготовляли свої скафандри й інструменти для майбутнього завтра другого виходу у відкритий космос.
Сьомий день польоту
16:29 3 вересня — 7:59 4 вересня
День другого виходу у відкритий космос. Виходили в космос Джон Олівас і Крістер Фуглесанг. Під час підготовки до виходу, виявилася невелика проблема з закріпленням переговорного пристрою в шоломі скафандра Оліваса. Вихід почався з невеликим запізненням, о 22 годині 12 хвилин 3 вересня.
Олівас і Фуглесанг попрямували у вантажний відсік шатлу, де зняли транспортні кріплення з нового бака амонію. У 23 години 15 хвилин бак був звільнений від кріплень. Фуглесанг був закріплений на роботі-маніпуляторі станції, і разом з баком амонію, який він тримав у руках, в 0 годин 3 хвилини був підведений до місця встановлення бака на сегменті Р1. Маніпулятором управляли Кевін Форд і Ніколь Стотт. Коли до місця установки бака перебрався і Олівас, астронавти закріпили бак і під'єднали до нього кабелі та підвідні до нього аміачні трубопроводи. О 1 годині 5 хвилин новий бак був встановлений.
Потім Олівас оточив старий аміачний бак від маніпулятора, на якому він висів з часу першого виходу в космос, і в 1 годину 38 хвилин передав його Фуглесанг. Фуглесанг, підвішений на маніпуляторі станції був переміщений назад у вантажний відсік шатлу, де бак був закріплений для відправки на Землю.
Основну заплановану роботу, установку нового бака амонію, астронавти закінчили раніше терміну майже на годину (до 2 години 55 хвилин), тому вони виконали ще деякі роботи. Вони встановили захисні екрани навколо відеокамери маніпулятора станції. Цей додатковий захист охоронить камери від можливого забруднення вихлопними газами під час майбутньої пристиковки японського вантажного корабля. Для припасування у цього корабля буде використовуватися робот- маніпулятор станції. Олівас і Фуглесанг також встановили ще один тримач для ніг на сегменті S1 фермової конструкції станції. Цей тримач буде використовуватися астронавтами під час наступних місій шатлів, коли на сегменті S1 буде також замінюватися старий бак амонію.
Також Олівас повинен був переконфігурувати кабель нагрівача на стикувальному адаптері № 3, але ця робота була відкладена до наступного виходу в космос.
З центру управління польотом надійшло повідомлення, що знову встановлений бак амонію успішно протестований.
О 4 годині 45 хвилин астронавти повернулися в шлюзовий модуль.
Вихід закінчився о 4 годині 51 хвилину 4 вересня. Тривалість виходу склала 6:00 39 хвилин.
Це був 132-й вихід у космос пов'язаний з МКС з 1998 року.
Астронавти, які не були пов'язані з виходом у відкритий космос, продовжували перенесення вантажів з модуля «Леонардо».
Восьмий день польоту
16:29 4 вересня — 8:29 5 вересня
Цього дня астронавти мали час для відпочинку. Астронавти брали участь в прес — конференції, яка тривала 40 хвилин. Астронавти відповідали на запитання кореспондентів з Америки, Канади і Європи.
Астронавти переносили матеріали та обладнання у розвантажений транспортний модуль «Леонардо».
Було виконано 60% всіх операцій з розвантаження і завантаження модуля «Леонардо».
Ніколь Стотт, Робеот Тріско і Франк Де Вінне вивчали процедуру стикування японського вантажного корабля, старт якого призначений на 10 вересня.
Джон Олівас і Крістер Фуглесанг готувалися до третього, заключного, виходу у відкритий космос.
Дев'ятий день польоту
15:59 5 вересня — 7:29 6 вересня
День третього виходу у відкритий космос. Виходили в космос Джон Олівас і Крістер Фуглесанг. Вихід почався о 20 годині 49 хвилин 5 вересня.
Астронавти попрямували до сегменту S3 на правій гілці фермової конструкції станції. Їм належало розкрити , яку не вдалося розкрити астронавтам під час польоту шаттла «Індевор» STS-127 в липні 2009 року. О 22 годині 7 хвилин Олівас і Фуглезанг успішно впоралися з першим завданням виходу в космос. Негерметичних платформа розкрита і готова до прийому вантажів, які будуть доставлені на станцію під час наступної місії шаттла — «Атлантіс» STS-129.
О 22 годині 15 хвилин астронавти попрямували до шлюзового модулю, щоб забрати інструменти необхідні для виконання наступного завдання. Після цього астронавти попрямували до сегменту S0, де вони замінили що вийшов з ладу датчик контролю зміни швидкості руху по трьох напрямках. Ця робота була закінчена до 23 годинах.
Далі Крістер Фуглезанг повинен був замінити модуль управління в системі енергопостачання (remote power control module, RPCM). З цією роботою він впорався до 23 годин 30 хвилин.
У цей же час Джон Олівас розпочав встановлення першої навігаційної антени системи GPS. Потім до нього приєднався Фуглезанг і вони вже вдвох встановили другу навігаційну антену. Ця робота була виконана до 24 годинах.
Наступним завданням було — прокладка двох силових кабелів призначених для модуля «Транквіліті», який буде пристикований до станції під час польоту STS у 2010 році. Кабелі прокладені від розподільного щита на фермової конструкції до лівого стикувального порту модуля «Юніті». Кожен кабель має довжину близько 20 метрів і його діаметр 4—5 см. В 0 годин 30 хвилин (6 вересня) астронавти почали розкручувати укладені в бухти кабелі і в ході розкрутки прив'язували кабелі до поручнів. Один кінець кабелю був закріплений на сегменті Z1. Сім з восьми роз'ємів кабелів були приєднані до відповідних гнізд. Один з роз'ємів кабелю не вдалося підключити, так як роз'єм на кабелі не підходив до відповідної частини. Цей роз'єм був ізольований і залишений в такому стані. З цією проблемою доведеться розбиратися під час наступних експедицій шатлів.
О 2 годині 50 хвилин вийшла з ладу відеокамера на шоломі скафандра Фуглезанга. Відірвався кабель на шоломі, за яким передавався сигнал на відеокамеру. Олівас зняв цей кабель разом з камерою, щоб забрати з собою і розібратися з поломкою всередині станції. Можливо, від'єднання кабелю сталося під час роботи з силовими кабелями. О 3 годині Фуглесанг попрямував до шлюзового модулю.
О 3 годині 34 хвилини астронавти повернулися в шлюзовий модуль.
Вихід закінчився в 3 години 40 хвилин 6 вересня. Тривалість виходу склала 7 годин 1 хвилина.
Це був 133 вихід у космос пов'язаний з МКС з 1998 року.
Тімоті Копра і Роберт Тірск замінили один з шістнадцяти захоплень стикувального вузла модуля «Гармонія», до якого пристикований модуль «Леонардо». Майкл Барратт і Франк Де Віні замінили фільтр в системі регенерації повітря.
Десятий день польоту
15:29 6 вересня — 7:29 7 вересня
День присвячений завершенню завантаження модуля «Леонардо». Станом на початок дня, було перенесено близько 85% всіх вантажів з модуля «Леонардо» і назад.
Після розвантаження модуль «Леонардо» був завантажений матеріалами та обладнанням, з загальною вагою близько 1 тонни (2412 фунтів).
У 18 годин астронавти Тімоті Копра і Джон Олівас спілкувалися з журналістами різних американських телевізійних компаній.
У другій половині дня астронавти мали час для відпочинку.
В кінці дня європейські астронавти Франк Де Вінне і Крістер Фуглезанг, перебуваючи в європейському дослідницькому модулі «Колумбус», спілкувалися з представниками уряду Швеції, з представниками ЄКА і з журналістами.
Одинадцятий день польоту
15:30 7 вересня — 7:29 8 вересня
У 17 годин 34 хвилини був закритий люк між станцією і транспортним модулем «Леонардо». У 23 години був розгерметизовано вестибюль між «Леонардо» і модулем «Гармонія». О 24 годині модуль «Леонардо», який був захоплений роботом- маніпулятором станції, був відстикований від станції. Кевін Форд і Хосе Ернандес за допомогою маніпулятора поклали модуль «Леонардо» (1 година, 8 вересня) у вантажний відсік шатлу для відправки на Землю.
Крім вантажів в модулі «Леонардо», у вантажному відсіку шаттла також повернуться на Землю 900 кг (1950 фунтів) обладнання знятого з зовнішній поверхні станції під час виходів у космос, а також 390 кг (861 фунтів) у кабіні шаттла.
О 2 годині 30 хвилин члени екіпажів «Діскавері» і МКС зібралися в модулі «Гармонія» і почали прощатися один з одним. О 3 годині 11 хвилин був закритий люк між шатлом і станцією. Відхід шаттла від станції намічений на наступний день.
Дванадцятий день польоту
14:59 8 вересня — 6:59 9 вересня
У 17 годин 30 хвилин були включені двигуни шаттла, щоб розгорнути комплекс на 180 ° так, щоб шаттл виявився попереду за курсом руху. Цей маневр тривав 55 хвилин.
У 19 годин 26 хвилин шаттл «Діскавері» відстикувався від МКС. Тривалість спільного польоту склала 8 діб 19 годин 32 хвилини. Розстиковка сталася над районом західного Китаю, де проходить межа між Китаєм і Монголією.
У 19 годин 41 хвилину шаттл був на відстані 60 м (200 фути) від станції.
У 19 годин 53 хвилини, на відстані 150 м (500 футів) від станції, шаттл почав обліт МКС. На початку обльоту, шаттл знаходився попереду станції, потім він опинився над станцією (20 годин), видалення від станції — 180 м (600 футів), потім — позаду (20 годин 15 хвилин), далі — знизу (20 годин 28 хвилин) і знову перед станцією (20 годин 38 хвилин).
Дванадцятий день польоту
14:59 8 вересня — 6:59 9 вересня
У 17 годин 30 хвилин були включені двигуни шаттла, щоб розгорнути комплекс на 180 ° так, щоб шаттл виявився попереду за курсом руху. Цей маневр тривав 55 хвилин.
У 19 годин 26 хвилин шаттл «Діскавері» відстикувався від МКС. Тривалість спільного польоту склала 8 діб 19 годин 32 хвилини. Розстиковка сталася над районом західного Китаю, де проходить межа між Китаєм і Монголією.
У 19 годин 41 хвилину шаттл був на відстані 60 м (200 фути) від станції.
У 19 годин 53 хвилини, на відстані 150 м (500 футів) від станції, шаттл почав обліт МКС. На початку обльоту, шаттл знаходився попереду станції, потім він опинився над станцією (20 годин), видалення від станції — 180 м (600 футів), потім — позаду (20 годин 15 хвилин), далі — знизу (20 годин 28 хвилин) і знову перед станцією (20 годин 38 хвилин). У 20 годин 39 хвилин на короткий час був включений двигун шатла, після чого шаттл почав повільно віддалятися від станції. О 21 годині 9 хвилин двигуни шаттла були знову включені, і він остаточно пішов від станції.
Обліт станції виконувався тільки з використанням первинних двигунів орієнтації, так як прецизійні двигуни орієнтації вийшли з ладу при старті.
Цього дня астронавти шаттла провели заключну перед приземленням інспекцію теплозахисного покриття «Діскавері». Інспекція почалася о 22 годині 50 хвилин і закінчилася о 3 годині (9 вересня).
Робот-маніпулятор і подовжувач були опущені у вантажний відсік і закріплені перед майбутнім приземленням.
Тринадцятий день польоту
14:59 9 вересня — 6:59 10 вересня
Астронавти займаються упаковкою приладів, обладнання та інструментів перед приземленням. Командир і пілот перевіряли системи шатлу, які будуть задіяні під час сходження з орбіти і приземлення.
Астронавти (з 21 години) відповідали на запитання кореспондентів американських телевізійних каналів: CBS News, ABC News і CNN.
Перші дві можливості для приземлення «Діскавері» в космічному центрі Кеннеді: 10 вересня о 23 годині 5 хвилин на 202 витку; 11 вересня в 0 годин 42 хвилина на 203 витку.
Всі системи шатлу працюють нормально, немає жодних технічних проблем перед приземленням. Однак, прогноз погоди на четвер (10 вересня) і п'ятницю (11 вересня) — не сприятливий. У Флориді очікується нестійка погода: хмарність, дощі і можливо грози. У Каліфорнії, де розташована військово -повітряна база Едвардс, і де в разі несприятливих умов у Флориді, може приземлитися «Діскавері», погодні умови залишаються прийнятними для приземлення.
НАСА має намір приземлити «Діскавері», найпізніше, в суботу (або у Флориді, або в Каліфорнії), хоча ресурсів шаттла достатньо для продовження польоту до неділі (13 вересня).
Після вивчення останніх знімків теплозахисного покриття шаттла, отриманих після відстиковки від станції, офіційно оголошено, що пошкоджень немає і «Діскавері» може безпечно приземлятися.
Чотирнадцятий день польоту
14:59 10 вересня — 5:29 11 вересня
Близько 16 години була проведена корекція орбіти «Діскавері». Ця позапланова корекція, була проведена, щоб уникнути зіткнення з несподівано виявленим уламком космічного сміття.
Перша можливість для приземлення була на 202 витку. Двигуни повинні були бути включені на гальмування в 21 годину 59 хвилин, приземлення в 23 години 5 хвилин.
Друга можливість приземлення в 24 години 42 хвилини, 11 вересня.
Астронавти почали безпосередню підготовку до приземлення. У 19 годин 45 хвилин був закритий вантажний відсік шатлу.
О 20 годині погода над мисом Канаверал залишалася несприятливою для приземлення (швидкість вітру 20 вузлів, хмарність та дощ всередині 50 кілометрової (30 миль) зони навколо посадкової смуги).
У 20 годин 46 хвилин астронавти отримали вказівку приступити до виконання, так званого, «рідинного протоколу» («fluid loading» protocol). Перед приземленням, щоб легше переносити перехід від невагомості до земної тяжкості, астронавти п'ють у великих кількостях воду, апельсиновий сік і напої з лимона і тропічних фруктів, а також приймають спеціальні сольові таблетки.
До 21 годині погода ще більше погіршилася.
О 21 годині 22 хвилини прийнято рішення про скасування першої спроби приземлення.
«Діскавері» повинен 203 рази облетіти Землю. Гальмування для сходу з орбіти на наступному витку має розпочатися о 23 годині 35 хвилин.
Рішення про пропуск другої можливості для приземлення на 203 витку було прийнято в 23 години 27 хвилин (за 10 хвилин) до планованого гальмівного імпульсу, який мав направити «Діскавері» до Землі.
Після скасування приземлення (о 23 годині 42 хвилини) був знову відкритий вантажний відсік шатлу. Астронавти зняли свої скафандри.
Чи не стійкі, швидко мінливі і важко передбачувані умови погоди змусили пропустити дві наявні можливості для приземлення в ніч з 9 на 10 вересня і перенести приземлення на вечір 10 вересня.
Наступна спроба приземлення буде зроблена увечері 11 вересня.
Цього дня є чотири можливості — дві на мисі Канаверал і дві в Каліфорнії на військово — повітряній базі Едвардс:
- Виток 217 — гальмівний імпульс у 20 годин 45 хвилин — приземлення в 21 годину 48 хвилин — мис Канаверал
- Виток 218 — гальмівний імпульс у 22 години 21 хвилин — приземлення в 23 годин 23 хвилин — мис Канаверал
- Виток 219 — гальмівний імпульс у 23 години 50 хвилин — приземлення в 00 годин 53 хвилини, 12 вересня — база Едвардс
- Виток 220 — гальмівний імпульс у 1:00 26 хвилин, 12 вересня — приземлення о 2 годині 28 хвилин, 12 вересня — база Едвардс
П'ятнадцятий день польоту
13:32 11 вересня — 23:48 11 вересня
«Діскавері» має приземлитися або у Флориді, або в Каліфорнії. Погода у Флориді залишається несприятливою для приземлення. У Каліфорнії — ідеальна погода для приземлення.
Вже в 17 годин 53 хвилини була скасована перша сьогоднішня спроба приземлення, яка повинна була б відбутися о 21 годині 48 хвилин. Над космічним центром Кеннеді густі хмари і дощ. Згідно з прогнозом, поліпшення погоди не очікується.
У 19 годин 34 хвилини прийнято рішення про відмову приземлення «Діскавері» на мисі Канаверал і про перенесення приземлення на військово-повітряну базу Едвардс у Каліфорнії. Приземлення повинне відбутися в 0 годин 53 хв 12 вересня по Гринвічу (17 годин 53 хвилини літнього часу тихоокеанського узбережжя США).
У 20 годин 31 хвилини закрито вантажний відсік шатлу. О 22 годині астронавти «Діскавері» почали надягати свої скафандри.
У 23 години 10 хвилин «Діскавері» отримав дозвіл на приземлення на військово — повітряній базі Едвардс.
У 23 години 47 хвилин були включені двигуни шаттла на гальмування. Двигуни відпрацювали 2 хвилини 35 секунд, «Діскавері» перейшов на траєкторію зниження.
В 0 годин 22 хвилини «Діскавері», пролітаючи над південною частиною Тихого океану, увійшов у верхні шари атмосфери. У цей час швидкість шатлу досягала М25 і він знаходився на висоті близько 120 км (400000 футів). В 0 годин 30 хвилин «Діскавері» знаходився на відстані 4,5 тис. км (2800 миль) від посадкової смуги, висота польоту становила 72 км. 0 годин 38 хвилин (15 хвилин до приземлення) — відстань до смуги 1600 км (1000 миль), висота — 58 км, швидкість близько М14. 0 годин 45 хвилин — відстань до смуги 230 км (143 милі), висота — 34 км. «Діскавері» підлітає до Каліфорнії. 0 годин 49 хвилин — відстань до смуги 105 км, висота — 18 км.
В 0 годин 53 хвилини (12 вересня за Гринвічем) шаттл «Діскавері» благополучно приземлився на злітно -посадковій смузі № 22 військово -повітряної бази Едвардс. Це була 54-е приземлення шатла на базі Едвардс. Тривалість польоту склала 13 діб 20 годин 53 хвилини 45 секунд. Проїдені відстань 9260000 км (5.755.275 миль).
У 1 годину 25 хвилин був відкритий люк шатла і члени екіпажу вийшли з корабля.
Буде потрібно від семи до десяти діб, щоб підготувати «Діскавері» до перельоту до Флориди на спині спеціально обладнаного Боїнга. Після перельоту в космічний центр Кеннеді «Діскавері» почне підготовку до свого наступного польоту у космос, до МКС — «Діскавері» STS-131, старт призначений на лютий 2010 року.
Після польоту
20 вересня шаттл «Діскавері», закріплений на спині спеціально обладнаного Боїнга 747, почав переліт з Каліфорнії з військово -повітряної бази Едвардс у Флориду в Космічний центр Кеннеді. Боїнг з шатлом на спині стартував о 13 годині 20 хвилин за Гринвічем (6:00 20 хвилин ранку літнього часу тихоокеанського узбережжя США). Першу проміжну посадку для дозаправки Боїнг здійснив у 18 годин 23 хвилини в міжнародному аеропорту імені міста Амарілло (штат Техас). Після дозаправки в 18 годин 23 хвилини Боїнг вилетів з Амарілло. Наступна посадка для дозаправки — в 19 годин 18 хвилин у Форт Уорт (штат Техас) на базі морської авіації (Naval Air Station Joint Reserve Base). У 20 годин 10 хвилин Боїнг з шатлом «Діскавері» знову злетів. Наступна посадка для ночівлі сталася о 22 годині 46 хвилин на військово — повітряній базі Барксдейл (штат Луїзіана ).
Четвертий (заключний) відрізок перельоту почався наступного дня о 13 годині 40 хвилин, коли Боїнг з шатлом на спині злетів з аеродрому бази Барксдейл. У 16 годин 5 хвилин Боїнг 747 з шатлом приземлився на злітно -посадковій смузі № 33 у космічному центрі Кеннеді.
21 вересня шаттл «Діскавері» після завершення успішної місії STS- 128 і перельоту з Каліфорнії до Флориди повернувся у вихідну точку, звідки він стартував у космос 29 серпня.
Підсумки
Усі поставлені завдання були виконані. Доставлено понад 7 тонн обладнання для продовження роботи на МКС. Проведена заміна одного члена екіпажу МКС: Ніколь Стотт залишилася на станції, Тімоті Копра повернувся на Землю після майже 58 діб проведених у космосі.
Див. також
Посилання
- NASA Consolidated Launch Manifest [ 7 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Latest Space Shuttle News [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Space Shuttle Mission : STS-128 [Архівовано 1 лютого 2010 у WebCite]
- Mission Status Center [ 31 березня 2012 у Wayback Machine.]
- STS-128 Mission Coverage [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- % 20Fact % 20Sheet.pdf Mission Summery[недоступне посилання з червня 2019]
- STS-128 [Архівовано 1 лютого 2010 у WebCite]
- CBS NEWS Coverage of STS-128 [ 26 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
STS 128 kosmichnij polit BTKK Diskaveri za programoyu Spejs Shattl Dostavka naukovogo obladnannya materialiv i zapasnih chastin dlya prodovzhennya zhittyediyalnosti Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Zamina odnogo chlena dovgotrivalogo ekipazhu MKS 30 j polit shatla do MKS STS 128 128 polit shatl 37 polit Diskaveri Kosmichnij korabelDiskaveri OV 103Tip kosmichnogo korablyaspejs shatlEkipazh7Misce zapuskuKennedi LC 39AData zapusku29 serpnya 2009 03 59 UTCMisce posadkiEdvards Runway 15Data posadki12 veresnya 2009 00 53 UTCTrivalist polotu13 dib 20 godin 54 hvilinKilkist obertiv219Apogej264 kmPerigej219 kmOrbitalnij period89 33Nahil orbiti51 6 gradusivProjdeno vidstan9 262 217 kmPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSTS 127 STS 129Ekipazh STS 128 Zzadu zliva napravo Hose Ernandes Dzhon Olivas Krister Fuglesang Patrik Forrester Poperedu zliva napravo Kevin Ford Nikol Stott Frederik SterkouEkipazh angl Frederick W Rick Sturckow 4 j kosmichnij polit komandir ekipazhu angl Kevin A Ford 1 pilot angl Patrick G Forrester 3 fahivec z programoyu polotu angl John D Danny Olivas 2 fahivec z programoyu polotu angl Jose M Hernandez 1 fahivec z programoyu polotu shved Christer Fuglesang 2 fahivec z programoyu polotuEkipazh MKS 20 start Nikol Stott angl Nicole Stott 1 bortinzhenerEkipazh MKS 20 posadka Timoti Kopra angl Timothy Kopra 1 bortinzhener V ekipazhi Diskaveri tri novachki kosmichnih polotiv Kevin Ford Dzho Ernandes i Nikol Stott Vihodi u vidkritij kosmosU hodi polotu bulo zdijsneno tri vihodi u vidkritij kosmos Vihid 1 Olivas i Stott Meta demontazh starogo baka amoniyu na segmenti R1 znyattya z zovnishnoyi poverhni modulya Kolumbiyi eksperimentalnih zrazkiv rozmishennya yih u vantazhnomu vidsiku shattla dlya povernennya na Zemlyu Pochatok 1 veresnya 2009 21 49 UTC Zakinchennya 2 veresnya 4 24 UTC Trivalist 6 00 35 hvilin Ce 131 j vihid u kosmos pov yazanij z MKS Ce 3 j vihid u kosmos dlya Olivas i 1 j vihid dlya Stott Vihid 2 Olivas i Fuglesang Meta montazh novogo baka amoniyu Pochatok 3 veresnya 2009 22 12 UTC Zakinchennya 4 veresnya 4 51 UTC Trivalist 6 00 39 hvilin Ce 132 j vihid u kosmos pov yazanij z MKS Ce 4 j vihid u kosmos dlya Olivasa i 4 j vihid dlya Fuglesang Vihid 3 Olivas i Fuglesang Meta rozkrittya negermetichnoyi platformi zamina elektronnih moduliv vstanovlennya anten GPS prokladka kabeliv Pochatok 5 veresnya 2009 20 49 UTC Zakinchennya 6 veresnya 3 40 UTC Trivalist 7 00 1 hvilina Ce sto tridcyat tretij vihid u kosmos pov yazanij z MKS Ce 5 j vihid u kosmos dlya Olivas i 5 j vihid dlya Fuglesang MetaDostavka naukovogo obladnannya v transportnomu moduli Leonardo Modul Leonardo zdijsniv shostij polit do MKS Pid chas vihodiv u vidkritij kosmos zdijsnena zamina eksperimentalnih zrazkiv yaki eksponuvalisya na zovnishnij poverhni yevropejskogo doslidnickogo modulya Kolambus Pid chas vihodiv u vidkritij kosmos astronavti zaminili bak z amoniyem yakij roztashovanij na segmenti R1 fermovoyi konstrukciyi MKS Amonij vikoristovuyetsya na stanciyi yak oholodzhuvalna ridina Masa baka amoniyu stanovit blizko 800 kg U moduli Leonardo roztashovani dvi stijki z naukovimi priladami V odnij stijci rozmisheni priladi priznacheni dlya vivchennya fiziki ridin U moduli Leonardo rozmisheni takozh holodilnik priznachenij dlya zberigannya eksperimentalnih materialiv i spalne misce dlya ekipazhu MKS Do cogo chasu na stanciyi bulo chotiri spalnih miscya dva v rosijskomu moduli Zirka i dva v amerikanskomu moduli Garmoniya Spalne misce dostavlene na Diskaveri timchasovo rozmisheno v yaponskomu moduli Kibo Na shatli dostavleno ponad 700 kg korisnih vantazhiv dlya zabezpechennya zhittyediyalnosti ekipazhu MKS Krim togo na stanciyu dostavlyat blizko 2 8 tonn zapasnih chastin ta obladnannya a takozh 2 7 tonn vitrachenih materialiv Na stanciyu dostavleni zapasni chastini dlya sistemi regeneraciyi povitrya v amerikanskomu moduli Destini Na stanciyu bude dostavlenij trenazher bizhucha dorizhka Kolbert angl Combined Operational Load Bearing External Resistance Treadmill COLBERT Cej trenazher nazvanij po imeni vidomogo amerikanskogo televeduchogo i shoumena Stephen Colbert Na pochatku 2009 roku NASA provodila v Interneti opituvannya z metoyu viznachennya imeni modulya Nod 3 Node 3 Stiven Kolbert organizuvav fleshmob v Interneti v rezultati najbilshu kilkist golosiv dlya nazvi modulya Nod 3 bulo viddano imeni Kolbert Odnak v umovah provedennya opituvannya bulo obgovoreno sho ostatochne rishennya prijme NASA Tomu modul Nod 3 otrimav im ya Trankviliti U rozradu dlya Stivena Kolberta NASA adaptuvalo nazvu trenazhera bizhucha dorizhka pid im yam Kolbert Nikol Stott zaminila na stanciyi Timoti Kopra yakij povernetsya na zemlyu zamist neyi Nikol Stott povinna bude povernutisya na Zemlyu v listopadi 2009 roku na shatli Atlantis STS 129 Nikol Stott uvijshla do skladu 20 yi ekspediciyi MKS yak bortinzhener Vona pidgotovlena dlya keruvannya robotom manipulyatorom stanciyi buv zastosovanij dlya zahoplennya ta pripasuvannya yaponskogo vantazhnogo korablya H II Transfer Vehicle HTV do spryamovanogo na Zemlyu stikuvalnogo vuzla modulya Garmoniya Start yaponskoyi vantazhivki priznachenij na 11 veresnya a jogo stikuvannya zi stanciyeyu na 17 veresnya Pidgotovka do polotu17 lipnya 2008 roku NASA priznachilo ekipazh dlya misiyi STS 128 komandir Frederik Rik Sterkou pilot Kevin Ford fahivci polotu Dzhon Olivas Patrik Forrester Hose Ernandes Krister Fuglesang Chlen ekipazhu MKS Nikol Stott bula nazvana ranishe Nikol Stott zminit na stanciyi Timoti Kopra yakij povernetsya na Zemlyu na Diskaveri 23 lipnya 2009 Start Diskaveri zaplanovanij na 18 serpnya 2009 roku virisheno vidklasti na kilka dniv Fahivcyam NASA bulo potribno dodatkovij chas dlya vivchennya problemi pov yazanoyi z vidrivom chislennih shmatkiv izolyaciyi vid zovnishnogo palivnogo baka pid chas startu shatlu Indevor STS 127 15 lipnya Shob rozibratisya z mehanizmom viniknennya bezlichi vidriviv izolyaciyi bulo provedeno 26 eksperimentiv z izolyaciyeyu zovnishnogo palivnogo baka yakij priznachenij dlya misiyi Diskaveri STS 128 Zaplanovano provedennya she 125 podibnih testiv Imovirnoyu datoyu startu Diskaveri vkazuvalisya 21 25 abo 26 serpnya 25 lipnya inzheneri NASA zakinchili provedennya viprobuvan teploizolyaciyi zovnishnogo palivnogo baka Zhodnih problem ne viniklo tomu bulo prijnyato rishennya pro perevezennya Diskaveri v budivlyu vertikalnoyi zbirki 26 lipnya shattl Diskaveri perevezenij z angara v budivlyu vertikalnoyi zbirki Perevezennya pochalasya o 11 godini 45 hvilin za Grinvichem 7 00 45 hvilin richnogo chasu shidnogo uzberezhzhya SShA O 12 godini 22 hvilini perevezennya zakinchilasya Na 5 serpnya priznachena perevezennya zv yazki shattla z zovnishnim palivnim bakom i tverdopalivnimi priskoryuvachami na startovij majdanchik 39A U zv yazku iz zatrimkoyu viklikanoyu dodatkovimi viprobuvannyami izolyaciyi zovnishnogo palivnogo baka start Diskaveri pereneseno z 18 na 25 serpnya v 5 00 35 hvilin za Grinvichem 1 godina 35 hvilin richnogo chasom shidnogo uzberezhzhya SShA Perevezennya Diskaveri 4 08 2009 4 serpnya o 6 godini za Grinvichem 2 godini nochi na misi Kanaveral pochalosya perevezennya shatlu Diskaveri z budivli vertikalnoyi zbirki na startovij majdanchik 39A Naperedodni ves vechir nad kosmodromom liv dosh Doroga po yakij ruhavsya kravler z postavlenim na nomu shatlom bula prosyaknuta vologoyu i kravlet postijno v yaz u bagnyuci tomu buv zmushenij robiti zupinki dlya ochishennya gusenic Prosuvannya trivalo v duzhe povilnomu tempi Za normalnih umov kravler ruhayetsya zi shvidkistyu blizko 1 3 km god Togo dnya shvidkist kravlera stanovila 0 4 0 5 km god Pereyizd zavershivsya v 17 godin 50 hvilin Zazvichaj shlyah vid budivli vertikalnoyi zbirki do startovogo majdanchika zajmaye ne bilshe shesti godin Cogo razu pereyizd zajnyav majzhe 12 godin 13 serpnya NASA perepriznachiv chas i datu startu Diskaveri STS 128 na 24 serpnya o 5 godin 58 hvilin za Grinvichem 1 godina 58 hvilin nochi miscevogo chasu 18 serpnya pislya vsebichnogo obgovorennya problem z vidsharovuvanoyu izolyaciyeyu zovnishnogo palivnogo baka fahivci NASA dali dobro na zapusk shatlu Diskaveri 25 serpnya chas startu 5 godin 36 hvilin 1 godina 36 hvilin richnogo chasu shidnogo uzberezhzhya SShA Oficijne pidtverdzhennya dati ta chasu startu posliduye nastupnogo dnya sereda 19 serpnya 19 serpnya bulo oficijno ogolosheno sho shatl Diskaveri startuye 25 serpnya v 5 00 36 hvilin 25 serpnya Za poperednimi prognozami pogoda v rajoni kosmodromu na misi Kanaveral ocinyuvalasya na 80 yak spriyatliva dlya startu shattla Pislya togo yak buv povnistyu zapravlenij zovnishnij palivnij bak i ekipazh zajnyav svoyi miscya v kabini Diskaveri pogoda pochala rizko pogirshuvatisya Za 2 godini do startu jmovirnist spriyatlivoyi pogodi ocinyuvalasya v 40 Grozovij front nablizhavsya do startovogo majdanchika Buli zafiksovani udari bliskavok na vidstani 6 5 km vid shattla Blizko 4 godini za Grinvichem 24 godini miscevogo chasu 24 serpnya priblizno za pivtori godini do startu vsi pogodni parametri perejshli dopustimi dlya startu parametri shilna hmarnist dosh na rozrahovanoyi trayektoriyi polotu bliskavki v bezposerednij blizkosti O 4 godini 43 hvilini za 53 hvilin do priznachenogo chasu startu zlivovij dosh obrushivsya bezposeredno na startovij majdanchik de znahodivsya shattl Diskaveri O 5 godini 25 hvilin za 11 hvilin do startu zapusk shatlu Diskaveri cherez nespriyatlivi pogodni umovi skasovano Nastupna sproba startu bude zroblena cherez dobu 26 serpnya v 5 godin 10 hvilin 1 godina 10 hvilin richnogo chasu shidnogo uzberezhzhya SShA Vidpovidno do prognozu jmovirnist spriyatlivoyi na startu pogodi na cej chas stanovit 70 Groza nad kosmodromom 25 08 2009 25 serpnya Start Diskaveri znovu vidkladenij Pid chas zapovnennya zovnishnogo palivnogo baka ridkim vodnem priblizno v 21 godinu vijshov z ladu odin z ventiliv v pidvidnomu do dviguniv shattla toplivoprovodi Zapravka bula zupinena O 21 godini 52 hvilin 17 godin 52 hvilin miscevogo chasu bulo ogolosheno sho sogodni start ne vidbudetsya Yaksho nespravnist ventilya vdastsya shvidko usunuti to nastupna sproba startu Diskaveri vidbudetsya ne ranishe v p yatnicyu 28 serpnya o 4 godini 22 hvilini Nastupna mozhlivist startu 29 serpnya v 3 00 59 hvilin Rishennya pro start u p yatnicyu bude prijnyato 27 serpnya Najpiznishe Diskaveri povinen startuvati 30 serpnya Tak yak na 11 veresnya priznachenij start do MKS yaponskogo vantazhnogo korablya a na 30 veresnya start rosijskogo korablya Soyuz TMA 16 z chergovim ekipazhem MKS Yaksho Diskaveri ne startuye do 30 serpnya to jogo zapusk bude perenesenij na ne ranishe 17 zhovtnya 26 serpnya pislya togo yak iz zovnishnogo palivnogo baka buli zliti ridkij kisen i ridkij voden buv protestovanij ventil u toplivoprovodi shattla sho vidmoviv pid chas pidgotovki do startu 25 serpnya Testuvannya ne viyavilo bud yakih nespravnostej Takozh ne bula z yasovana prichina zboyu pid chas pidgotovki do startu Fahivcyam znadobilosya bilshe chasu shob rozibratisya z problemoyu Start shattla zrushat she na odnu dobu Nastupna sproba startu priznachena na 29 serpnya 3 00 59 hvilin za Grinvichem 28 serpnya o 23 godini 59 hvilin miscevogo chasu 28 serpnya U den startu ostannoyu pereshkodoyu dlya startu Diskaveri zalishalasya nespriyatliva pogoda v rajoni kosmodromu hmarno dosh i groza Prote do vechora pogoda pokrashilasya Do 20 godini vechora za miscevim chasom vsi pogodni umovi prijshli v stan spriyatlivij dlya startu ale zalishalisya nestijkimi 29 serpnya o 3 godini 59 hvilin za Grinvichem 28 serpnya o 23 godini 59 hvilin richnogo chasu shidnogo uzberezhzhya SShA shattl Diskaveri uspishno startuvav do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Opis polotuStart i pershij den polotu Start 29 08 2009 3 59 29 serpnya 10 29 29 serpnya V 0 godin 20 hvilin 29 serpnya za Grinvichem ekipazh shattla pribuv na startovij majdanchik O 1 godini 13 hvilin vsi chleni ekipazhu zajnyali svoyi miscya v kabini shattla O 1 godini 55 hvilin buv zakritij vhidnij lyuk shatla O 2 godini pogodni umovi buli nastupnimi okremi hmari na visoti 900 m 3000 futiv rozsiyana hmarnist na visoti 3 km 10000 futiv vidimist 11 km 7 mil viter pivdennij vid 2 5 do 5 m s 5 10 vuzliv temperatura 26 C 79 F O 3 godini 59 hvilin 47 sekund shattl Diskaveri startuvav do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi V 4 godini 3 hvilini shattl projshov tochku povernennya na kosmodrom u razi vidmovi odnogo z troh golovnih dviguniv Z cogo momentu u razi nepoladok na bortu shattl bude ekstreno prizemlyatisya na zapasnomu aerodromi u Franciyi chi v Ispaniyi V 4 godini 7 hvilin Diskaveri vijshov na orbitu O 5 godini 47 hvilin buv vidkritij vantazhnij vidsik shatlu Buv privedenij u robochij stan robot manipulyator shattla za dopomogoyu yakogo bude provoditisya standartna procedura obstezhennya teplozahisnogo pokrittya Astronavti znyali svoyi skafandri Kapkov Eri Boyi povidomiv sho pislya poperednogo pereglyadu videozapisu startu ne viyavleno vidriviv izolyaciyi zovnishnogo palivnogo baka sho mozhut zavdati poshkodzhennya teplozahisnogo pokrittya shattla Pid chas start Diskaveri MKS perebuvala nad Indijskim okeanom na pivdennij zahid ostrova Tasmaniya Drugij den polotu 18 29 29 serpnya 9 29 30 serpnya Astronavti provodili obstezhennya teplozahisnogo pokrittya shattla Obstezhennya provodili Kevin Ford Pet Forrester i Hose Ernandes Obstezhennya pochalosya o 23 godini 23 hvilin i trivalo do 4 godin 24 hvilin 30 serpnya Astronavti Dzhon Olivas Krister Fuglesang i Nikol Stott pereviryali skafandri dlya majbutnih vihodiv u vidkritij kosmos i gotuvali sistemi shatlu dlya majbutnoyi stikovki z MKS Pislya vihodu shattla na orbitu bulo viyavleno vitik v odnomu z precizijnih dviguniv oriyentaciyi u nosovij chastini shattla Shob usunuti cyu problemu buli zakriti sopla oboh nosovih precizijnih dviguniv Nadali v poloti ci dviguni ne mozhna vikoristovuvati pid chas manevriv na orbiti i pid chas stikuvannya zi stanciyeyu Na shatli vstanovleno 14 pervinnih dviguniv oriyentaciyi v nosovij chastini i po 12 pervinnih dviguniv oriyentaciyi z kozhnogo boku u kormovij chastini Krim togo v nosovij chastini vstanovleni dva precizijnih dviguna oriyentaciyi i po dva precizijnih dviguna oriyentaciyi z kozhnogo boku v kormovij chastini shattla Tyaga kozhnogo pervinnogo dviguna stanovit 390 kg 870 funtiv a precizijnogo 11 kg 24 funti Pid chas stikuvan zavzhdi vikoristovuvalisya precizijni dviguni tak yak voni dozvolyayut zdijsnyuvati bilsh tonki manevri na orbiti Pid chas pidgotovki do polotu astronavti trenuyut proces stikovki yak iz zastosuvannyam precizijnih dviguniv tak i bez nih Protyagom dnya bulo provedeno kilka koriguvan orbiti shattla Tretij den polotu 17 29 30 serpnya 9 29 31 serpnya Shattl Diskaveri vidznachaye v poloti dvadcyatip yatirichchya z dnya jogo pershogo kosmichnogo startu sho vidbulasya 30 serpnya 1984 roku Ce bula misiya Diskaveri STS 41 D O 21 godini 10 hvilin Diskaveri perebuvav na vidstani 72 km vid MKS Diskaveri nablizhavsya do MKS Zaklyuchna faza zblizhennya i stikovih pochalasya o 22 godini 26 hvilin 30 serpnya koli komandir korablya Frederik Sterkou i pilot Kevin Ford vklyuchili dviguni shattla dlya zaklyuchnoyi korekciyi orbiti U cej chas shattl znahodivsya na vidstani 15 km vid stanciyi U 23 godini 9 hvilin bula vstanovlena pryama radiozv yazok mizh shatlom i MKS U 23 godini 22 hvilini vidstan mizh Diskaveri i MKS stanovilo 3 2 km U 23 godini 37 hvilin vidstan mizh stanciyeyu i shatlom stanovilo 1 2 km Shattl nablizhavsya do stanciyi zi shvidkistyu 1 8 m s Diskaveri vikonuye perevorot pered MKS Opivnochi z nedili 30 serpnya na ponedilok shattl pidijshov do stanciyi na vidstan 180 m pryamo pid stanciyeyu U comu polozhenni shattl vikonav perevorot pid chas yakogo chleni ekipazhu MKS Gennadij Padalka i Majkl Barratt za dopomogoyu dovgofokusnih kamer veli zjomku teplozahisnogo pokrittya shattla Perevorot zakinchivsya koli shatl i MKS prolitali nad Novoyu Zelandiyeyu Pislya perevorotu komandir shattla Sterkou napraviv korabel po duzi vpered i shattl peremistivsya v tochku sho znahoditsya na vidstani 120 m 400 futiv pryamo po kursu ruhu stanciyi chas 0 godin 26 hvilin 31 serpnya Nis Diskaveri buv napravlenij v kosmos Diskaveri letiv dnom vpered a jogo vantazhnij vidsik v yakomu vstanovlenij stikuvalnij vuzol buv rozkritij nazustrich stanciyi Vid ciyeyi tochki shattl pid ruchnim upravlinnyam Sterkou pochav bezposerednye zblizhennya zi stanciyeyu Diskaveri nablizhayetsya do MKS V 0 godin 36 hvilin vidstan mizh shatlom i MKS 52 m V 0 godin 39 hvilin vidstan mizh shatlom i MKS 38 m V 0 godin 43 hvilini vidstan mizh shatlom i MKS 21 m V 0 godin 48 hvilin vidstan mizh shatlom i MKS 9 m Tretij den polotu 17 29 30 serpnya 9 29 31 serpnya Shattl Diskaveri vidznachaye v poloti dvadcyatip yatirichchya z dnya jogo pershogo kosmichnogo startu sho vidbulasya 30 serpnya 1984 roku Ce bula misiya STS 41 D O 21 godini 10 hvilin Diskaveri perebuvav na vidstani 72 km vid MKS Diskaveri nablizhavsya do MKS Zaklyuchna faza zblizhennya i stikovih pochalasya o 22 godini 26 hvilin 30 serpnya koli komandir korablya Frederik Sterkou i pilot Kevin Ford vklyuchili dviguni shattla dlya zaklyuchnoyi korekciyi orbiti U cej chas shattl znahodivsya na vidstani 15 km vid stanciyi U 23 godini 9 hvilin bula vstanovlena pryama radiozv yazok mizh shatlom i MKS U 23 godini 22 hvilini vidstan mizh Diskaveri i MKS stanovilo 3 2 km U 23 godini 37 hvilin vidstan mizh stanciyeyu i shatlom stanovilo 1 2 km Shattl nablizhavsya do stanciyi zi shvidkistyu 1 8 m s Opivnochi z nedili 30 serpnya na ponedilok shattl pidijshov do stanciyi na vidstan 180 m pryamo pid stanciyeyu U comu polozhenni shattl vikonav perevorot pid chas yakogo chleni ekipazhu MKS Gennadij Padalka i Majkl Barratt za dopomogoyu dovgofokusnih kamer veli zjomku teplozahisnogo pokrittya shattla Perevorot zakinchivsya koli shatl i MKS prolitali nad Novoyu Zelandiyeyu Pislya perevorotu komandir shattla Sterkou napraviv korabel po duzi vpered i shattl peremistivsya v tochku sho znahoditsya na vidstani 120 m pryamo po kursu ruhu stanciyi chas 0 godin 26 hvilin 31 serpnya Nis Diskaveri buv napravlenij v kosmos Diskaveri letiv dnom vpered a jogo vantazhnij vidsik v yakomu vstanovlenij stikuvalnij vuzol buv rozkritij nazustrich stanciyi Vid ciyeyi tochki shattl pid ruchnim upravlinnyam Sterkou pochav bezposerednye zblizhennya zi stanciyeyu V 0 godin 36 hvilin vidstan mizh shatlom i MKS 52 m V 0 godin 39 hvilin vidstan mizh shatlom i MKS 38 m V 0 godin 43 hvilini vidstan mizh shatlom i MKS 21 m V 0 godin 48 hvilin vidstan mizh shatlom i MKS 9 m V 0 godin 52 hvilin vidstan mizh shatlom i MKS 2 4 m Stikovka vidbulasya nad pivnichno shidnoyu Atlantikoyu v 0 godin 54 hvilini 31 serpnya sho na 10 hvilin ranishe nizh planuvalosya Shattl Diskaveri pristikuvavsya do stanciyi z vikoristannyam tilki osnovnih dviguniv dlya korekciyi orbiti Ranishe stikuvannya zdijsnyuvalisya z vikoristannyam yak osnovnih tak i vtorinnih precizijnih dviguniv Oskilki dva precizijnih dviguna roztashovani na nosi shattla vijshli z ladu pislya startu Pislya perevirki germetichnosti stiku o 2 godini 33 hvilini buv vidkritij lyuk mizh shatlom i stanciyeyu Pershim cherez lyuk na stanciyu zapliv komandir shattla Frederik Sterkou Sterkou stav pershim astronavtom yakij pribuv na stanciyu v chetvertij raz Do cogo vin vidviduvav MKS pid chas misij Indevor STS 88 v 1998 roci v Diskaveri STS 105 2001 roci i Atlantis STS 117 v 2007 roci Pislya stikuvannya za dopomogoyu dviguniv rosijskogo modulya Zirka kompleks MKS shatl zagalna vaga kompleksu 430 tonn buv rozgornutij na 180 tak sho modul Zirka peremistivsya vpered po kursom ruhu a shattl znahoditsya zzadu Takij stan kompleksu vibirayetsya dlya togo shob zmenshiti jmovirnist poshkodzhennya teplozahisnogo pokrittya shattla mikrometeoritami Zazvichaj manevr rozvorotu stanciyi ta shattla vikonuvavsya za dopomogoyu precizijnih dviguniv oriyentaciyi shattla Odnak cherez viyavlennya vitoku v odnomu z precizijnih dviguniv cogo razu ce stalo nemozhlivim O 3 godini 49 hvilin lozhement Nikol Stott buv vstanovlenij v Soyuzi TMA 14 z cogo momentu Nikol Stott staye bortinzhenerom 20 yi ekspediciyi MKS Timoti Kopra perehodit v ekipazh Diskaveri na yakomu vin pislya 57 dib perebuvannya v kosmosi vidpravitsya na Zemlyu U cej zhe den astronavti pristupili do perenesenni obladnannya instrumentiv skafandriv z shattla v stanciyu Za dopomogoyu robota manipulyatora stanciyi z vantazhnogo vidsiku shatlu buv pidnyatij podovzhuvach manipulyatora Ce bulo zrobleno dlya togo shob zvilniti prostir u vantazhnomu vidsiku pered majbutnim na nastupnij den pidjomom transportnogo modulya Leonardo Chetvertij den polotu 17 29 31 serpnya 9 29 1 veresnya Cogo dnya z vantazhnogo vidsiku Diskaveri bulo pidnyato transportnij modul Leonardo v yakomu znahodyatsya dvi stijki z naukovim obladnannyam holodilnik priznachenij dlya zberigannya eksperimentalnih materialiv nova sistema dlya vidalennya dvookisu vuglecyu z atmosferi stanciyi nove spalne misce dlya astronavtiv MKS i trenazher Kolbert Zagalna vaga vantazhu sho znahoditsya v moduli Leonardo stanovit 7 5 tonn Vaga modulya Leonardo razom z vantazhem stanovit 13 5 tonn U 20 godin 8 hvilin Kevin Ford i Majkl Barratt za dopomogoyu robota manipulyatora stanciyi zahopili transportnij modul Leonardo sho znahoditsya u vantazhnomu vidsiku Diskaveri U 20 godin 45 hvilin modul Leonardo buv pidnyatij z vantazhnogo vidsiku shatla O 21 godini 30 hvilin modul Leonardo buv pidvedenij do spryamovanogo na Zemlyu stikuvalnogo portu nadir port modulya Garmoniya O 21 godini 56 hvilin modul Leonardo za dopomogoyu stikuvalnogo mehanizmu buv prityagnutij i za dopomogoyu shistnadcyati styazhok shilno zakriplenij na moduli Garmoniya Pislya perevirki germetichnosti stiku i virivnyuvannya tisku v modul Leonardo buv vidkritij 2 veresnya v 3 00 54 hvilini Astronavti pochali perenositi obladnannya z Leonardo u stanciyu Pislya rozvantazhennya v modul Leonardo budut pomisheni dlya vidpravki na Zemlyu nepotribni bilsh na stanciyi materiali i obladnannya Dzhon Olivas i Nikol Stott pereviryali svoyi skafandri i gotuvali instrumenti dlya priznachenogo na nastupnij den pershogo vihodu u vidkritij kosmos Pislya analizu znimkiv dnisha shattla bulo ogolosheno sho teplozahisne pokrittya shattla ne maye poshkodzhen pislya zavershennya misiyi shatl mozhe bezpechno prizemlyatisya Ne potribno bilsh retelnogo obstezhennya yakih dilyanok teplozahisnogo pokrittya shattla P yatij den polotu 16 59 1 veresnya 8 29 2 veresnya Den pershogo vihodu u vidkritij kosmos Vihodili v kosmos Dzhon Olivas i Nikol Stott Komandir ekipazhu Frederik Sterkou i Patrik Forrester asistuvali astronavtam yaki znahodyatsya u vidkritomu kosmosi Robotom manipulyatorom upravlyali Kevin Ford i Robert Tirsk Vihid pochavsya o 21 godini 49 hvilin Astronavti perebralisya na segment R1 fermovoyi konstrukciyi stanciyi de roztashovanij bak dlya amoniyu vaga baka 580 kg 1300 funtiv Cej bak yakij vhodit sistemu oholodzhennya stanciyi povinen buv buti rozmontovanij znyatij z fermovoyi konstrukciyi i timchasovo pidvishenij na roboti manipulyatori stanciyi Pislya togo yak na misce znyatogo baka pid chas drugogo vihodu u vidkritij kosmos bude vstanovlenij novij bak dlya amoniyu znyatij bak bude pomishenij u vantazhnij vidsik shatlu i vidpravitsya na Zemlyu de vin bude vidremontovanij i znovu nastupnogo roku bude vidpravlenij na MKS Nikol Stott u vidkritomu kosmosi Olivas i Stott vid yednali komunikaciyi vid baka amoniyu U 23 godini 9 hvilin bak buv zahoplenij robotom manipulyatorom stanciyi Pid chas roboti u vidkritomu kosmosi protyagom 33 hvilin bulo vtracheno zv yazok iz Zemleyu yakij zdijsnyuvavsya cherez promizhnij komunikacijnij centr na ostrovi Guam nad yakim u cej chas vibuhnuv shtorm Pislya cogo Olivas i Stott popryamuvali do yevropejskogo doslidnickogo modulya Kolumbus Olivas vid yednav roztashovani na zovnishnij storoni modulya Kolumbus dvi upakovki z eksperimentalnimi zrazkami yaki eksponuvalisya u vidkritomu kosmosi z zhovtnya 2007 roku i peredavav yih Stott Stott bula zakriplena na roboti manipulyatori na yakomu vona peremistilasya vid modulya Kolumbus u vantazhnij vidsik shatlu Olivas takozh perejshov u vantazhnij vidsik de vin razom z Stott zakripili znyati upakovki Cya robota bula vikonana do 2 godini 15 hvilinam Dzhon Olivas i Nikol Stott u vidkritomu kosmosi Astronavti povernulisya do modulya Kolumbus i znyali z jogo zovnishnoyi poverhni dva kontejneri z amerikanskimi eksperimentalnimi zrazkami Ci kontejneri yaki perebuvali v kosmosi z bereznya 2008 roku takozh buli zakripleni u vantazhnomu vidsiku shattla dlya vidpravki na Zemlyu Astronavti vikonali vsi zaplanovani roboti za bilsh korotkij chas nizh peredbachalosya Pid chas vihodu v kosmos astronavt Dzhon Olivas zvernuv uvagu na nezvichno veliku kilkist slidiv vid udariv mikrometeoritiv abo ulamkiv kosmichnogo smittya na zovnishnij poverhni modulya Kvest i na sumci z instrumentami Olivas zrobiv kilka znimkiv cih slidiv O 3 godini 54 hvilini astronavti povernulisya v shlyuzovij modul Vihid zakinchivsya o 4 godini 24 hvilini 2 veresnya Trivalist vihodu sklala 6 godin i 35 hvilin Ce buv 131 j vihid u kosmos pov yazanij z MKS z 1998 roku Astronavti vseredini stanciyi perenosili dostavleni na stanciyu vantazhi z modulya Leonardo Trenazher Kolbert buv perenesenij v modul Garmoniya spalne misce dlya ekipazhu MKS bulo timchasovo vstanovleno v moduli Kibo sistema dlya ochishennya povitrya perenesena v modul Destini Shostij den polotu 16 29 2 veresnya 8 29 3 veresnya Fuglezang vnosit nove spalne misce v modul Kibo Astronavti vstanovili dostavleni na shatli dvi stijki z obladnannyam u moduli Destini Odna stijka z priladami priznachenimi dlya doslidzhen v galuzi fiziki ridin u drugij stijci pomishenij holodilnik priznachenij dlya zberigannya eksperimentalnij zrazkiv Majkl Barratt vstanovlyuvav dostavlenoyi na shatli nove spalne misce dlya ekipazhu MKS Pershim skoristayetsya cim novim miscem kanadskij chlen ekipazhu MKS Robert Tirsk Astronavti prodovzhuvali perenosku dostavlenih materialiv i produktiv neobhidnih dlya prodovzhennya zhittyediyalnosti ekipazhu MKS Dzhon Olivas i Hose Ernandes spilkuvalisya z ispanomovnimi televizijnimi kanalami CNN Espanol i telebachennya Meksiki Dzhon Olivas i Krister Fuglesang pidgotovlyali svoyi skafandri j instrumenti dlya majbutnogo zavtra drugogo vihodu u vidkritij kosmos Somij den polotu 16 29 3 veresnya 7 59 4 veresnya Den drugogo vihodu u vidkritij kosmos Vihodili v kosmos Dzhon Olivas i Krister Fuglesang Pid chas pidgotovki do vihodu viyavilasya nevelika problema z zakriplennyam peregovornogo pristroyu v sholomi skafandra Olivasa Vihid pochavsya z nevelikim zapiznennyam o 22 godini 12 hvilin 3 veresnya Krister Fuglezang zhonglyuye bakami amoniyu Olivas i Fuglesang popryamuvali u vantazhnij vidsik shatlu de znyali transportni kriplennya z novogo baka amoniyu U 23 godini 15 hvilin bak buv zvilnenij vid kriplen Fuglesang buv zakriplenij na roboti manipulyatori stanciyi i razom z bakom amoniyu yakij vin trimav u rukah v 0 godin 3 hvilini buv pidvedenij do miscya vstanovlennya baka na segmenti R1 Manipulyatorom upravlyali Kevin Ford i Nikol Stott Koli do miscya ustanovki baka perebravsya i Olivas astronavti zakripili bak i pid yednali do nogo kabeli ta pidvidni do nogo amiachni truboprovodi O 1 godini 5 hvilin novij bak buv vstanovlenij Potim Olivas otochiv starij amiachnij bak vid manipulyatora na yakomu vin visiv z chasu pershogo vihodu v kosmos i v 1 godinu 38 hvilin peredav jogo Fuglesang Fuglesang pidvishenij na manipulyatori stanciyi buv peremishenij nazad u vantazhnij vidsik shatlu de bak buv zakriplenij dlya vidpravki na Zemlyu Osnovnu zaplanovanu robotu ustanovku novogo baka amoniyu astronavti zakinchili ranishe terminu majzhe na godinu do 2 godini 55 hvilin tomu voni vikonali she deyaki roboti Voni vstanovili zahisni ekrani navkolo videokameri manipulyatora stanciyi Cej dodatkovij zahist ohoronit kameri vid mozhlivogo zabrudnennya vihlopnimi gazami pid chas majbutnoyi pristikovki yaponskogo vantazhnogo korablya Dlya pripasuvannya u cogo korablya bude vikoristovuvatisya robot manipulyator stanciyi Olivas i Fuglesang takozh vstanovili she odin trimach dlya nig na segmenti S1 fermovoyi konstrukciyi stanciyi Cej trimach bude vikoristovuvatisya astronavtami pid chas nastupnih misij shatliv koli na segmenti S1 bude takozh zaminyuvatisya starij bak amoniyu Takozh Olivas povinen buv perekonfiguruvati kabel nagrivacha na stikuvalnomu adapteri 3 ale cya robota bula vidkladena do nastupnogo vihodu v kosmos Z centru upravlinnya polotom nadijshlo povidomlennya sho znovu vstanovlenij bak amoniyu uspishno protestovanij O 4 godini 45 hvilin astronavti povernulisya v shlyuzovij modul Vihid zakinchivsya o 4 godini 51 hvilinu 4 veresnya Trivalist vihodu sklala 6 00 39 hvilin Ce buv 132 j vihid u kosmos pov yazanij z MKS z 1998 roku Astronavti yaki ne buli pov yazani z vihodom u vidkritij kosmos prodovzhuvali perenesennya vantazhiv z modulya Leonardo Vosmij den polotu 16 29 4 veresnya 8 29 5 veresnya Cogo dnya astronavti mali chas dlya vidpochinku Astronavti brali uchast v pres konferenciyi yaka trivala 40 hvilin Astronavti vidpovidali na zapitannya korespondentiv z Ameriki Kanadi i Yevropi Astronavti perenosili materiali ta obladnannya u rozvantazhenij transportnij modul Leonardo Bulo vikonano 60 vsih operacij z rozvantazhennya i zavantazhennya modulya Leonardo Nikol Stott Robeot Trisko i Frank De Vinne vivchali proceduru stikuvannya yaponskogo vantazhnogo korablya start yakogo priznachenij na 10 veresnya Dzhon Olivas i Krister Fuglesang gotuvalisya do tretogo zaklyuchnogo vihodu u vidkritij kosmos Dev yatij den polotu 15 59 5 veresnya 7 29 6 veresnya Den tretogo vihodu u vidkritij kosmos Vihodili v kosmos Dzhon Olivas i Krister Fuglesang Vihid pochavsya o 20 godini 49 hvilin 5 veresnya Astronavti popryamuvali do segmentu S3 na pravij gilci fermovoyi konstrukciyi stanciyi Yim nalezhalo rozkriti yaku ne vdalosya rozkriti astronavtam pid chas polotu shattla Indevor STS 127 v lipni 2009 roku O 22 godini 7 hvilin Olivas i Fuglezang uspishno vporalisya z pershim zavdannyam vihodu v kosmos Negermetichnih platforma rozkrita i gotova do prijomu vantazhiv yaki budut dostavleni na stanciyu pid chas nastupnoyi misiyi shattla Atlantis STS 129 Dzhon Olivas tretij vihid u vidkritij kosmos O 22 godini 15 hvilin astronavti popryamuvali do shlyuzovogo modulyu shob zabrati instrumenti neobhidni dlya vikonannya nastupnogo zavdannya Pislya cogo astronavti popryamuvali do segmentu S0 de voni zaminili sho vijshov z ladu datchik kontrolyu zmini shvidkosti ruhu po troh napryamkah Cya robota bula zakinchena do 23 godinah Dali Krister Fuglezang povinen buv zaminiti modul upravlinnya v sistemi energopostachannya remote power control module RPCM Z ciyeyu robotoyu vin vporavsya do 23 godin 30 hvilin U cej zhe chas Dzhon Olivas rozpochav vstanovlennya pershoyi navigacijnoyi anteni sistemi GPS Potim do nogo priyednavsya Fuglezang i voni vzhe vdvoh vstanovili drugu navigacijnu antenu Cya robota bula vikonana do 24 godinah Krister Fuglezang tretij vihid u vidkritij kosmos Nastupnim zavdannyam bulo prokladka dvoh silovih kabeliv priznachenih dlya modulya Trankviliti yakij bude pristikovanij do stanciyi pid chas polotu STS u 2010 roci Kabeli prokladeni vid rozpodilnogo shita na fermovoyi konstrukciyi do livogo stikuvalnogo portu modulya Yuniti Kozhen kabel maye dovzhinu blizko 20 metriv i jogo diametr 4 5 sm V 0 godin 30 hvilin 6 veresnya astronavti pochali rozkruchuvati ukladeni v buhti kabeli i v hodi rozkrutki priv yazuvali kabeli do poruchniv Odin kinec kabelyu buv zakriplenij na segmenti Z1 Sim z vosmi roz yemiv kabeliv buli priyednani do vidpovidnih gnizd Odin z roz yemiv kabelyu ne vdalosya pidklyuchiti tak yak roz yem na kabeli ne pidhodiv do vidpovidnoyi chastini Cej roz yem buv izolovanij i zalishenij v takomu stani Z ciyeyu problemoyu dovedetsya rozbiratisya pid chas nastupnih ekspedicij shatliv O 2 godini 50 hvilin vijshla z ladu videokamera na sholomi skafandra Fuglezanga Vidirvavsya kabel na sholomi za yakim peredavavsya signal na videokameru Olivas znyav cej kabel razom z kameroyu shob zabrati z soboyu i rozibratisya z polomkoyu vseredini stanciyi Mozhlivo vid yednannya kabelyu stalosya pid chas roboti z silovimi kabelyami O 3 godini Fuglesang popryamuvav do shlyuzovogo modulyu O 3 godini 34 hvilini astronavti povernulisya v shlyuzovij modul Vihid zakinchivsya v 3 godini 40 hvilin 6 veresnya Trivalist vihodu sklala 7 godin 1 hvilina Ce buv 133 vihid u kosmos pov yazanij z MKS z 1998 roku Timoti Kopra i Robert Tirsk zaminili odin z shistnadcyati zahoplen stikuvalnogo vuzla modulya Garmoniya do yakogo pristikovanij modul Leonardo Majkl Barratt i Frank De Vini zaminili filtr v sistemi regeneraciyi povitrya Desyatij den polotu 15 29 6 veresnya 7 29 7 veresnya Grupovij portret ekipazhu na orbiti Den prisvyachenij zavershennyu zavantazhennya modulya Leonardo Stanom na pochatok dnya bulo pereneseno blizko 85 vsih vantazhiv z modulya Leonardo i nazad Pislya rozvantazhennya modul Leonardo buv zavantazhenij materialami ta obladnannyam z zagalnoyu vagoyu blizko 1 tonni 2412 funtiv U 18 godin astronavti Timoti Kopra i Dzhon Olivas spilkuvalisya z zhurnalistami riznih amerikanskih televizijnih kompanij U drugij polovini dnya astronavti mali chas dlya vidpochinku V kinci dnya yevropejski astronavti Frank De Vinne i Krister Fuglezang perebuvayuchi v yevropejskomu doslidnickomu moduli Kolumbus spilkuvalisya z predstavnikami uryadu Shveciyi z predstavnikami YeKA i z zhurnalistami Odinadcyatij den polotu 15 30 7 veresnya 7 29 8 veresnya U 17 godin 34 hvilini buv zakritij lyuk mizh stanciyeyu i transportnim modulem Leonardo U 23 godini buv rozgermetizovano vestibyul mizh Leonardo i modulem Garmoniya O 24 godini modul Leonardo yakij buv zahoplenij robotom manipulyatorom stanciyi buv vidstikovanij vid stanciyi Kevin Ford i Hose Ernandes za dopomogoyu manipulyatora poklali modul Leonardo 1 godina 8 veresnya u vantazhnij vidsik shatlu dlya vidpravki na Zemlyu Krim vantazhiv v moduli Leonardo u vantazhnomu vidsiku shattla takozh povernutsya na Zemlyu 900 kg 1950 funtiv obladnannya znyatogo z zovnishnij poverhni stanciyi pid chas vihodiv u kosmos a takozh 390 kg 861 funtiv u kabini shattla O 2 godini 30 hvilin chleni ekipazhiv Diskaveri i MKS zibralisya v moduli Garmoniya i pochali proshatisya odin z odnim O 3 godini 11 hvilin buv zakritij lyuk mizh shatlom i stanciyeyu Vidhid shattla vid stanciyi namichenij na nastupnij den Dvanadcyatij den polotu 14 59 8 veresnya 6 59 9 veresnya U 17 godin 30 hvilin buli vklyucheni dviguni shattla shob rozgornuti kompleks na 180 tak shob shattl viyavivsya poperedu za kursom ruhu Cej manevr trivav 55 hvilin U 19 godin 26 hvilin shattl Diskaveri vidstikuvavsya vid MKS Trivalist spilnogo polotu sklala 8 dib 19 godin 32 hvilini Rozstikovka stalasya nad rajonom zahidnogo Kitayu de prohodit mezha mizh Kitayem i Mongoliyeyu U 19 godin 41 hvilinu shattl buv na vidstani 60 m 200 futi vid stanciyi U 19 godin 53 hvilini na vidstani 150 m 500 futiv vid stanciyi shattl pochav oblit MKS Na pochatku oblotu shattl znahodivsya poperedu stanciyi potim vin opinivsya nad stanciyeyu 20 godin vidalennya vid stanciyi 180 m 600 futiv potim pozadu 20 godin 15 hvilin dali znizu 20 godin 28 hvilin i znovu pered stanciyeyu 20 godin 38 hvilin Dvanadcyatij den polotu 14 59 8 veresnya 6 59 9 veresnya U 17 godin 30 hvilin buli vklyucheni dviguni shattla shob rozgornuti kompleks na 180 tak shob shattl viyavivsya poperedu za kursom ruhu Cej manevr trivav 55 hvilin U 19 godin 26 hvilin shattl Diskaveri vidstikuvavsya vid MKS Trivalist spilnogo polotu sklala 8 dib 19 godin 32 hvilini Rozstikovka stalasya nad rajonom zahidnogo Kitayu de prohodit mezha mizh Kitayem i Mongoliyeyu U 19 godin 41 hvilinu shattl buv na vidstani 60 m 200 futi vid stanciyi U 19 godin 53 hvilini na vidstani 150 m 500 futiv vid stanciyi shattl pochav oblit MKS Na pochatku oblotu shattl znahodivsya poperedu stanciyi potim vin opinivsya nad stanciyeyu 20 godin vidalennya vid stanciyi 180 m 600 futiv potim pozadu 20 godin 15 hvilin dali znizu 20 godin 28 hvilin i znovu pered stanciyeyu 20 godin 38 hvilin U 20 godin 39 hvilin na korotkij chas buv vklyuchenij dvigun shatla pislya chogo shattl pochav povilno viddalyatisya vid stanciyi O 21 godini 9 hvilin dviguni shattla buli znovu vklyucheni i vin ostatochno pishov vid stanciyi Oblit stanciyi vikonuvavsya tilki z vikoristannyam pervinnih dviguniv oriyentaciyi tak yak precizijni dviguni oriyentaciyi vijshli z ladu pri starti Cogo dnya astronavti shattla proveli zaklyuchnu pered prizemlennyam inspekciyu teplozahisnogo pokrittya Diskaveri Inspekciya pochalasya o 22 godini 50 hvilin i zakinchilasya o 3 godini 9 veresnya Robot manipulyator i podovzhuvach buli opusheni u vantazhnij vidsik i zakripleni pered majbutnim prizemlennyam Trinadcyatij den polotu 14 59 9 veresnya 6 59 10 veresnya Astronavti zajmayutsya upakovkoyu priladiv obladnannya ta instrumentiv pered prizemlennyam Komandir i pilot pereviryali sistemi shatlu yaki budut zadiyani pid chas shodzhennya z orbiti i prizemlennya Astronavti z 21 godini vidpovidali na zapitannya korespondentiv amerikanskih televizijnih kanaliv CBS News ABC News i CNN Pershi dvi mozhlivosti dlya prizemlennya Diskaveri v kosmichnomu centri Kennedi 10 veresnya o 23 godini 5 hvilin na 202 vitku 11 veresnya v 0 godin 42 hvilina na 203 vitku Vsi sistemi shatlu pracyuyut normalno nemaye zhodnih tehnichnih problem pered prizemlennyam Odnak prognoz pogodi na chetver 10 veresnya i p yatnicyu 11 veresnya ne spriyatlivij U Floridi ochikuyetsya nestijka pogoda hmarnist doshi i mozhlivo grozi U Kaliforniyi de roztashovana vijskovo povitryana baza Edvards i de v razi nespriyatlivih umov u Floridi mozhe prizemlitisya Diskaveri pogodni umovi zalishayutsya prijnyatnimi dlya prizemlennya NASA maye namir prizemliti Diskaveri najpiznishe v subotu abo u Floridi abo v Kaliforniyi hocha resursiv shattla dostatno dlya prodovzhennya polotu do nedili 13 veresnya Pislya vivchennya ostannih znimkiv teplozahisnogo pokrittya shattla otrimanih pislya vidstikovki vid stanciyi oficijno ogolosheno sho poshkodzhen nemaye i Diskaveri mozhe bezpechno prizemlyatisya Chotirnadcyatij den polotu 14 59 10 veresnya 5 29 11 veresnya Blizko 16 godini bula provedena korekciya orbiti Diskaveri Cya pozaplanova korekciya bula provedena shob uniknuti zitknennya z nespodivano viyavlenim ulamkom kosmichnogo smittya Persha mozhlivist dlya prizemlennya bula na 202 vitku Dviguni povinni buli buti vklyucheni na galmuvannya v 21 godinu 59 hvilin prizemlennya v 23 godini 5 hvilin Druga mozhlivist prizemlennya v 24 godini 42 hvilini 11 veresnya Astronavti pochali bezposerednyu pidgotovku do prizemlennya U 19 godin 45 hvilin buv zakritij vantazhnij vidsik shatlu O 20 godini pogoda nad misom Kanaveral zalishalasya nespriyatlivoyu dlya prizemlennya shvidkist vitru 20 vuzliv hmarnist ta dosh vseredini 50 kilometrovoyi 30 mil zoni navkolo posadkovoyi smugi U 20 godin 46 hvilin astronavti otrimali vkazivku pristupiti do vikonannya tak zvanogo ridinnogo protokolu fluid loading protocol Pered prizemlennyam shob legshe perenositi perehid vid nevagomosti do zemnoyi tyazhkosti astronavti p yut u velikih kilkostyah vodu apelsinovij sik i napoyi z limona i tropichnih fruktiv a takozh prijmayut specialni solovi tabletki Do 21 godini pogoda she bilshe pogirshilasya O 21 godini 22 hvilini prijnyato rishennya pro skasuvannya pershoyi sprobi prizemlennya Diskaveri povinen 203 razi obletiti Zemlyu Galmuvannya dlya shodu z orbiti na nastupnomu vitku maye rozpochatisya o 23 godini 35 hvilin Rishennya pro propusk drugoyi mozhlivosti dlya prizemlennya na 203 vitku bulo prijnyato v 23 godini 27 hvilin za 10 hvilin do planovanogo galmivnogo impulsu yakij mav napraviti Diskaveri do Zemli Pislya skasuvannya prizemlennya o 23 godini 42 hvilini buv znovu vidkritij vantazhnij vidsik shatlu Astronavti znyali svoyi skafandri Chi ne stijki shvidko minlivi i vazhko peredbachuvani umovi pogodi zmusili propustiti dvi nayavni mozhlivosti dlya prizemlennya v nich z 9 na 10 veresnya i perenesti prizemlennya na vechir 10 veresnya Nastupna sproba prizemlennya bude zroblena uvecheri 11 veresnya Cogo dnya ye chotiri mozhlivosti dvi na misi Kanaveral i dvi v Kaliforniyi na vijskovo povitryanij bazi Edvards Vitok 217 galmivnij impuls u 20 godin 45 hvilin prizemlennya v 21 godinu 48 hvilin mis Kanaveral Vitok 218 galmivnij impuls u 22 godini 21 hvilin prizemlennya v 23 godin 23 hvilin mis Kanaveral Vitok 219 galmivnij impuls u 23 godini 50 hvilin prizemlennya v 00 godin 53 hvilini 12 veresnya baza Edvards Vitok 220 galmivnij impuls u 1 00 26 hvilin 12 veresnya prizemlennya o 2 godini 28 hvilin 12 veresnya baza EdvardsP yatnadcyatij den polotu 13 32 11 veresnya 23 48 11 veresnya Diskaveri maye prizemlitisya abo u Floridi abo v Kaliforniyi Pogoda u Floridi zalishayetsya nespriyatlivoyu dlya prizemlennya U Kaliforniyi idealna pogoda dlya prizemlennya Vzhe v 17 godin 53 hvilini bula skasovana persha sogodnishnya sproba prizemlennya yaka povinna bula b vidbutisya o 21 godini 48 hvilin Nad kosmichnim centrom Kennedi gusti hmari i dosh Zgidno z prognozom polipshennya pogodi ne ochikuyetsya U 19 godin 34 hvilini prijnyato rishennya pro vidmovu prizemlennya Diskaveri na misi Kanaveral i pro perenesennya prizemlennya na vijskovo povitryanu bazu Edvards u Kaliforniyi Prizemlennya povinne vidbutisya v 0 godin 53 hv 12 veresnya po Grinvichu 17 godin 53 hvilini litnogo chasu tihookeanskogo uzberezhzhya SShA U 20 godin 31 hvilini zakrito vantazhnij vidsik shatlu O 22 godini astronavti Diskaveri pochali nadyagati svoyi skafandri U 23 godini 10 hvilin Diskaveri otrimav dozvil na prizemlennya na vijskovo povitryanij bazi Edvards U 23 godini 47 hvilin buli vklyucheni dviguni shattla na galmuvannya Dviguni vidpracyuvali 2 hvilini 35 sekund Diskaveri perejshov na trayektoriyu znizhennya V 0 godin 22 hvilini Diskaveri prolitayuchi nad pivdennoyu chastinoyu Tihogo okeanu uvijshov u verhni shari atmosferi U cej chas shvidkist shatlu dosyagala M25 i vin znahodivsya na visoti blizko 120 km 400000 futiv V 0 godin 30 hvilin Diskaveri znahodivsya na vidstani 4 5 tis km 2800 mil vid posadkovoyi smugi visota polotu stanovila 72 km 0 godin 38 hvilin 15 hvilin do prizemlennya vidstan do smugi 1600 km 1000 mil visota 58 km shvidkist blizko M14 0 godin 45 hvilin vidstan do smugi 230 km 143 mili visota 34 km Diskaveri pidlitaye do Kaliforniyi 0 godin 49 hvilin vidstan do smugi 105 km visota 18 km Prizemlennya V 0 godin 53 hvilini 12 veresnya za Grinvichem shattl Diskaveri blagopoluchno prizemlivsya na zlitno posadkovij smuzi 22 vijskovo povitryanoyi bazi Edvards Ce bula 54 e prizemlennya shatla na bazi Edvards Trivalist polotu sklala 13 dib 20 godin 53 hvilini 45 sekund Proyideni vidstan 9260000 km 5 755 275 mil U 1 godinu 25 hvilin buv vidkritij lyuk shatla i chleni ekipazhu vijshli z korablya Bude potribno vid semi do desyati dib shob pidgotuvati Diskaveri do perelotu do Floridi na spini specialno obladnanogo Boyinga Pislya perelotu v kosmichnij centr Kennedi Diskaveri pochne pidgotovku do svogo nastupnogo polotu u kosmos do MKS Diskaveri STS 131 start priznachenij na lyutij 2010 roku Pislya polotuShattl Diskaveri vstanovlyuyut na Boying 20 veresnya shattl Diskaveri zakriplenij na spini specialno obladnanogo Boyinga 747 pochav perelit z Kaliforniyi z vijskovo povitryanoyi bazi Edvards u Floridu v Kosmichnij centr Kennedi Boying z shatlom na spini startuvav o 13 godini 20 hvilin za Grinvichem 6 00 20 hvilin ranku litnogo chasu tihookeanskogo uzberezhzhya SShA Pershu promizhnu posadku dlya dozapravki Boying zdijsniv u 18 godin 23 hvilini v mizhnarodnomu aeroportu imeni mista Amarillo shtat Tehas Pislya dozapravki v 18 godin 23 hvilini Boying viletiv z Amarillo Nastupna posadka dlya dozapravki v 19 godin 18 hvilin u Fort Uort shtat Tehas na bazi morskoyi aviaciyi Naval Air Station Joint Reserve Base U 20 godin 10 hvilin Boying z shatlom Diskaveri znovu zletiv Nastupna posadka dlya nochivli stalasya o 22 godini 46 hvilin na vijskovo povitryanij bazi Barksdejl shtat Luyiziana Zlit z aviabazi Edvards Chetvertij zaklyuchnij vidrizok perelotu pochavsya nastupnogo dnya o 13 godini 40 hvilin koli Boying z shatlom na spini zletiv z aerodromu bazi Barksdejl U 16 godin 5 hvilin Boying 747 z shatlom prizemlivsya na zlitno posadkovij smuzi 33 u kosmichnomu centri Kennedi 21 veresnya shattl Diskaveri pislya zavershennya uspishnoyi misiyi STS 128 i perelotu z Kaliforniyi do Floridi povernuvsya u vihidnu tochku zvidki vin startuvav u kosmos 29 serpnya PidsumkiUsi postavleni zavdannya buli vikonani Dostavleno ponad 7 tonn obladnannya dlya prodovzhennya roboti na MKS Provedena zamina odnogo chlena ekipazhu MKS Nikol Stott zalishilasya na stanciyi Timoti Kopra povernuvsya na Zemlyu pislya majzhe 58 dib provedenih u kosmosi Div takozhDiskaveri shattl Kosmichnij chovnikPosilannyaNASA Consolidated Launch Manifest 7 bereznya 2009 u Wayback Machine Latest Space Shuttle News 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Space Shuttle Mission STS 128 Arhivovano 1 lyutogo 2010 u WebCite Mission Status Center 31 bereznya 2012 u Wayback Machine STS 128 Mission Coverage 27 lyutogo 2014 u Wayback Machine 20Fact 20Sheet pdf Mission Summery nedostupne posilannya z chervnya 2019 STS 128 Arhivovano 1 lyutogo 2010 u WebCite CBS NEWS Coverage of STS 128 26 travnya 2008 u Wayback Machine