Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нанду великийНанду великий Rhea americana у Tierpark Hellabrunn Мюнхен Німеччина Охоронний статусБлизький до загрозливог

Rhea Americana

Rhea Americana
Нанду великий
image
Нанду великий (Rhea americana) у Tierpark Hellabrunn, Мюнхен, Німеччина.
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Нандуподібні (Rheiformes)
Родина: Нандуві (Rheidae)
Рід: Нанду (Rhea)
Вид: Нанду великий
Біноміальна назва
Rhea americana
(Linnaeus, 1758)
image
Підвиди

R. americana americana (Linnaeus, 1758)
R. a. intermidia ( & , 1914)
R. a. nobilis (Brodkorb, 1939)
R. a. araneipes (Brodkorb, 1938)
R. a. albescens ( & , 1878)

Синоніми
Struthio camelus americanus
(Linnaeus, 1758)

Struthio americanus (Linnaeus, 1758)

Посилання
image Вікісховище: Rhea americana
image Віківиди: Rhea americana
image EOL: 1178370
image ITIS: 174379
image МСОП: 22678073
image NCBI: 8797
Fossilworks: 83730

Нанду великий, нанду звичайний, або нанду північний (Rhea americana) — великий птах із родини нандових, ендемік відкритих просторів Південної Америки. Не літає, проте на бігу розвиває швидкість до 60 км/год. Зазвичай тримається групами по 5— 30 птахів. Інтродукований у Німеччині.

Опис

image
Голова зблизька

Висота дорослих птахів 127—140 см, вага 20-25 кг і більше. Самці в середньому більші за самиць. Нанду зовні нагадує страуса, проте більш ніж в 2 рази дрібніше його і на відміну від свого далекого родича має оперену голову і шию. Ноги довгі і сильні, мають лише три пальці. На відміну від нанду Дарвіна, цівка без пір'я. Крила досить довгі; птах використовує їх для утримання рівноваги під час бігу. На кінці кожного крила є нігтик. Оперення м'яке і пухке, забарвлене в буро-сірі тони різної інтенсивності. Як правило, самці темніші, ніж самиці, в гніздовий період мають темний «нашийник» в основі шиї. Серед птахів трапляються альбіноси — особини з білим оперенням і блакитними очима. Рулеві пір'я відсутні. Молоді нанду схожі на дорослих, пташенята сірі з темними поздовжніми смужками. Голос, звичайно друкований самцем на початку сезону розмноження — глибокий і гучний крик «нан-ду», завдяки якому птах і отримала свою назву.

Підвиди

Виділяють 5 підвидів північного нанду:

Мінливість виражається в загальних розмірах і поширенні чорного в області горла. Проте вона настільки незначна, що визначення підвиду поза районом поширення може викликати проблеми у нефахівця.

Поширення

image
Нанду в аргентинських пампасах

Звичайний нанду поширений в Аргентині, Болівії, Бразилії, Парагваї і Уругваї. Населяє відкриті простори з високою трав'янистою рослинністю і рідкісними чагарниками, переважно пампаси (степ) з домінуванням імперати (Imperata) і паспалума (Paspalum)Кампос (різновид савани), рідше чапараль, болотисті і пустельні ландшафти. У вологих тропічних лісах і на плоскогір'я уздовж атлантичного узбережжя Бразилії відсутні, на південь зустрічається до 40-ї паралелі південної широти. У гори піднімається до 2000 м над рівнем моря в Аргентині. У сезон розмноження (весна і літо) тримається поблизу водойм.

Невелика популяція цих птахів утворилася на півночі Німеччини після того, як в серпні 2000 року три пари нанду були випущені на волю з ферми в районі Грос-Гренау (земля Шлезвіг-Гольштейн). Ці птахи успішно акліматизувалися в місцевості, близької до рідних біомів, перезимували і на наступний рік дали потомство. Пізніше частина птахів переправилася через річку і влаштувалася в землі Мекленбург - Передня ПомераніяЗа оцінками фахівців, до кінця 2008 року загальна кількість диких нанду у Німеччині становила близько 100 особин (A. Korthals, F. Philipp).

Харчування

image
Молоде листя  — одне з ласощів нанду

Харчується рослинними і тваринними кормами. Вживає в їжу листя, кореневища, насіння і плоди багатьох дводольних рослин, в тому числі що відносяться до родин амарантові, айстрові, біньйонієві (наприклад, Tabebuia aurea), капустяні, бобові (Albizia lebbeck, Indigofera suffruticosa, Plathymenia foliolosa тощо.)глухокропивові (Hyptis suaveolens тощо) пасльонові (Solanum palinacanthum, Solanum lycocarpum).

У сезон дозрівання значну роль відіграють плоди авокадо і чагарнику (родини ). Як правило, зернові культури і частини однодольних рослин в раціоні відсутні, хоча в окремих випадках птахи можуть в значній кількості вживати в їжу зелень деяких трав (таких як Brachiaria brizantha ) і окремі види родини лілейні (такі як Smilax regelii ). Нанду із задоволенням поїдає бульби і частини рослин, що містять колючки. Як і багато інших видів птахів, він разом з їжею проковтує дрібні камінчики, які беруть участь у травленні, перемелюючи вміст шлунка.

Нанду нерідко розводять на фермах, де вирощують культури, до яких вони байдужі — наприклад, на полях зернових або в евкаліптових гаях. Причина цього полягає в тому, що птахи у великих кількостях поїдають великих безхребетних, що приносять шкоди сільському господарству — сарану, коників, клопів і тарганів. У саванній місцевості Серрадо і сільськогосподарських районах бразильського штату Мінас-Жерайс представники підвиду R. a. americana віддають перевагу жукам. Поки не зрозуміло, чи це стосується широкого загалу, проте в аргентинських пампасах відсоток що споживаються жуків поступається прямокрилим; можливо, це пов'язано з доступністю корму. Крім того, птиці ловлять перетинчастокрилих (бджіл, ос і джмелів), а також скорпіонів, здатних завдати хворобливі рани — ймовірно, їх організм має підвищений імунітет проти цих отруйних тварин. Іноді нанду полюють на деяких дрібних хребетних — гризунів, змій, ящірок і дрібних птахів, рідше в посушливу пору року вживають в їжу дохлу рибу. Іноді птахів можна зустріти біля занепалих тварин, де вони ловлять мух.

Розмноження

image
Свіжа кладка
image
Самець з потомством

Статева зрілість настає наприкінці другого або третього року життя. До гніздування приступає в теплу пору року, в проміжку між серпнем і січнем залежно від широти. Для самців характерна одночасна полігінія, для самок — послідовна поліандрія. На практиці це виглядає наступним чином: самка по черзі переміщається від одного самця до іншого, злучається з ними і відкладає 5-10 яєць в невелику лунку, викладену гілочками і сухий рослинністю. З іншого боку, самець невідлучно залишається біля гнізда, додає в нього будівельний матеріал, і злучається з декількома самками. Всі яйця додаються в одне і те саме гніздо, і внаслідок в ньому може зібратися до 80 яєць, залишених 12-ю самками (найчастіше кількість яєць варіює від 13 до 30). Яйця спочатку пофарбовані в жовтувато-зелений колір, проте до закінчення насиджування стають блідо-кремовими. Розміри яєць: (132 х 90) мм, вага близько 600 г. Повна турбота про потомство лягає на плечі самця, який приступає до насиджування через 2-8 днів після кладки першого яйця. Тривалість насиджування 29-43 днів. Незважаючи на те, що між відкладання першого і останнього яйця найчастіше проходить до двох тижнів, всі пташенята з'являються на світ протягом 36 годин.Вже у віці 3-х місяців молоді птахи досягають зросту своїх батьків.

Вороги

image
Звичайна каракара нападає на пташенят нанду

Серед природних хижаків, що полюють на дорослих нанду, можна назвати тільки пуму і ягуара. Здичавілі собаки іноді нападають на молодих птахів, а звичайна каракара, по всій видимості, поїдає пташенят тільки що з'явилися на світ. Розоренням гнізд також займаються броненосці — так, на гнізді посеред розбитих яєць були відзначені і .

Вирощені в розплідниках і випущені потім на волю птахи нерідко стають легкою жертвою хижаків, оскільки втрачають почуття обережності. З цієї причини в 2006 році у бразильською владою був розроблений протокол, який регламентує порядок підготовки птахів до умов дикої природи, в якому передбачені методи для вдосконалення умовних рефлексів. На волю випускають тільки найобережніших нанду.

Примітки

  1. BirdLife International (2012). Rhea americana: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Blake, Emmet Reid (1977). . University of Chicago Press. с. 8—9. ISBN . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 18 грудня 2016.
  3. Linnaeus, Carl (1758). (Latin) (вид. 10th edition). Stockholm: Laurentius Salvius. с. 155. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 18 грудня 2016.
  4. Peters, James Lee (1931). Checklist of Birds of the World (PDF). Т. 1. Cambridge, MA: Harvard University Press. с. 5.
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  6. Folch A. 1992. Family Rheidae (Rheas) in del Hoyo, J., Elliott, A., & Sargatal, J., eds. Vol. 1. // Путеводитель по птицам мира = Handbook of the birds of the world. — Barcelona : Lynx Edicions, 1992. — С. 84-88.
  7. Clements, James. The Clements Checklist of the Birds of the World (6 ed.). — Ithaca, NY : Cornell University Press, 2007. — .
  8. Hodes, C. . Cornell. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 25 липня 2011.
  9. Mercolli, Claudia & Yanosky, A. Alberto. Greater rhea predation in the Eastern Chaco of Argentina // Ararajuba. — 2001. — Т. 9, № 2. — С. 139–141.
  10. Accordi, Iury Almeida & Barcellos, André. Composição da avifauna em oito áreas úmidas da Bacia Hidrográfica do Lago Guaíba, Rio Grande do Sul // Revista Brasileira de Ornitologia. — 2006. — Т. 14, № 2. — С. 101–115.
  11. Schuh, Hans. Alleinerziehender Asylant (нім.). Die Zeit. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 6 мая 2010. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |published= ()
  12. За матеріалами міжнародної конференції «Інвазивні види — як ми підготувалися?», що відбулася у 2008 році в Бранденбурзькій академії «Schloss Criewen» (Criewen, Німеччина)
  13. Schetini de Azevedo, Cristiano; Penha Tinoco, Herlandes; Bosco Ferraz, João & Young, Robert John. The fishing rhea: a new food item in the diet of wild greater rheas (Rhea americana, Rheidae, Aves) // Revista Brasileira de Ornitologia. — 2006. — Т. 14, № 3. — С. 285—287.
  14. Davies, S.J.J.F. 2003. Rheas in Hutchins, Michael. 8 Birds I Tinamous and Ratites to Hoatzins // Grzimek's Animal Life Encyclopedia. — Farmington Hills, MI : Gale Group, 2003. — С. 69–73. — .
  15. Accordi, Iury Almeida & Barcellos, André. Shyness and boldness in greater rheas Rhea americana Linnaeus (Rheiformes, Rheidae): the effects of antipredator training on the personality of the birds // Revista Brasileira de Zoologia. — 2006. — Т. 23, № 1. — С. 202–210.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nandu velikijNandu velikij Rhea americana u Tierpark Hellabrunn Myunhen Nimechchina Ohoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Nandupodibni Rheiformes Rodina Nanduvi Rheidae Rid Nandu Rhea Vid Nandu velikijBinomialna nazvaRhea americana Linnaeus 1758 PidvidiR americana americana Linnaeus 1758 R a intermidia amp 1914 R a nobilis Brodkorb 1939 R a araneipes Brodkorb 1938 R a albescens amp 1878 SinonimiStruthio camelus americanus Linnaeus 1758 Struthio americanus Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Rhea americanaVikividi Rhea americanaEOL 1178370ITIS 174379MSOP 22678073NCBI 8797Fossilworks 83730 Nandu velikij nandu zvichajnij abo nandu pivnichnij Rhea americana velikij ptah iz rodini nandovih endemik vidkritih prostoriv Pivdennoyi Ameriki Ne litaye prote na bigu rozvivaye shvidkist do 60 km god Zazvichaj trimayetsya grupami po 5 30 ptahiv Introdukovanij u Nimechchini OpisGolova zblizka Visota doroslih ptahiv 127 140 sm vaga 20 25 kg i bilshe Samci v serednomu bilshi za samic Nandu zovni nagaduye strausa prote bilsh nizh v 2 razi dribnishe jogo i na vidminu vid svogo dalekogo rodicha maye operenu golovu i shiyu Nogi dovgi i silni mayut lishe tri palci Na vidminu vid nandu Darvina civka bez pir ya Krila dosit dovgi ptah vikoristovuye yih dlya utrimannya rivnovagi pid chas bigu Na kinci kozhnogo krila ye nigtik Operennya m yake i puhke zabarvlene v buro siri toni riznoyi intensivnosti Yak pravilo samci temnishi nizh samici v gnizdovij period mayut temnij nashijnik v osnovi shiyi Sered ptahiv traplyayutsya albinosi osobini z bilim operennyam i blakitnimi ochima Rulevi pir ya vidsutni Molodi nandu shozhi na doroslih ptashenyata siri z temnimi pozdovzhnimi smuzhkami Golos zvichajno drukovanij samcem na pochatku sezonu rozmnozhennya glibokij i guchnij krik nan du zavdyaki yakomu ptah i otrimala svoyu nazvu PidvidiVidilyayut 5 pidvidiv pivnichnogo nandu R a americana kampos pivnichnoyi i shidnoyi Braziliyi R a intermedia Urugvaj i krajnij pivden Braziliyi shtat Riu Grandi du Sul R a nobilis Paragvaj na shid vid richki Paragvaj R a araneipes Gran Chako z parkovim landshaftom teritoriyi na mezhi tropichnih lisiv i savan Paragvayu i Boliviyi brazilskij shtat Matu Grosu R a albescens pampasi Argentini na pivden do provinciyi Rio Negro Minlivist virazhayetsya v zagalnih rozmirah i poshirenni chornogo v oblasti gorla Prote vona nastilki neznachna sho viznachennya pidvidu poza rajonom poshirennya mozhe viklikati problemi u nefahivcya PoshirennyaNandu v argentinskih pampasah Zvichajnij nandu poshirenij v Argentini Boliviyi Braziliyi Paragvayi i Urugvayi Naselyaye vidkriti prostori z visokoyu trav yanistoyu roslinnistyu i ridkisnimi chagarnikami perevazhno pampasi step z dominuvannyam imperati Imperata i paspaluma Paspalum Kampos riznovid savani ridshe chaparal bolotisti i pustelni landshafti U vologih tropichnih lisah i na ploskogir ya uzdovzh atlantichnogo uzberezhzhya Braziliyi vidsutni na pivden zustrichayetsya do 40 yi paraleli pivdennoyi shiroti U gori pidnimayetsya do 2000 m nad rivnem morya v Argentini U sezon rozmnozhennya vesna i lito trimayetsya poblizu vodojm Nevelika populyaciya cih ptahiv utvorilasya na pivnochi Nimechchini pislya togo yak v serpni 2000 roku tri pari nandu buli vipusheni na volyu z fermi v rajoni Gros Grenau zemlya Shlezvig Golshtejn Ci ptahi uspishno aklimatizuvalisya v miscevosti blizkoyi do ridnih biomiv perezimuvali i na nastupnij rik dali potomstvo Piznishe chastina ptahiv perepravilasya cherez richku i vlashtuvalasya v zemli Meklenburg Perednya PomeraniyaZa ocinkami fahivciv do kincya 2008 roku zagalna kilkist dikih nandu u Nimechchini stanovila blizko 100 osobin A Korthals F Philipp HarchuvannyaMolode listya odne z lasoshiv nandu Harchuyetsya roslinnimi i tvarinnimi kormami Vzhivaye v yizhu listya korenevisha nasinnya i plodi bagatoh dvodolnih roslin v tomu chisli sho vidnosyatsya do rodin amarantovi ajstrovi binjoniyevi napriklad Tabebuia aurea kapustyani bobovi Albizia lebbeck Indigofera suffruticosa Plathymenia foliolosa tosho gluhokropivovi Hyptis suaveolens tosho paslonovi Solanum palinacanthum Solanum lycocarpum U sezon dozrivannya znachnu rol vidigrayut plodi avokado i chagarniku rodini Yak pravilo zernovi kulturi i chastini odnodolnih roslin v racioni vidsutni hocha v okremih vipadkah ptahi mozhut v znachnij kilkosti vzhivati v yizhu zelen deyakih trav takih yak Brachiaria brizantha i okremi vidi rodini lilejni taki yak Smilax regelii Nandu iz zadovolennyam poyidaye bulbi i chastini roslin sho mistyat kolyuchki Yak i bagato inshih vidiv ptahiv vin razom z yizheyu prokovtuye dribni kaminchiki yaki berut uchast u travlenni peremelyuyuchi vmist shlunka Nandu neridko rozvodyat na fermah de viroshuyut kulturi do yakih voni bajduzhi napriklad na polyah zernovih abo v evkaliptovih gayah Prichina cogo polyagaye v tomu sho ptahi u velikih kilkostyah poyidayut velikih bezhrebetnih sho prinosyat shkodi silskomu gospodarstvu saranu konikiv klopiv i targaniv U savannij miscevosti Serrado i silskogospodarskih rajonah brazilskogo shtatu Minas Zherajs predstavniki pidvidu R a americana viddayut perevagu zhukam Poki ne zrozumilo chi ce stosuyetsya shirokogo zagalu prote v argentinskih pampasah vidsotok sho spozhivayutsya zhukiv postupayetsya pryamokrilim mozhlivo ce pov yazano z dostupnistyu kormu Krim togo ptici lovlyat peretinchastokrilih bdzhil os i dzhmeliv a takozh skorpioniv zdatnih zavdati hvoroblivi rani jmovirno yih organizm maye pidvishenij imunitet proti cih otrujnih tvarin Inodi nandu polyuyut na deyakih dribnih hrebetnih grizuniv zmij yashirok i dribnih ptahiv ridshe v posushlivu poru roku vzhivayut v yizhu dohlu ribu Inodi ptahiv mozhna zustriti bilya zanepalih tvarin de voni lovlyat muh RozmnozhennyaSvizha kladkaSamec z potomstvom Stateva zrilist nastaye naprikinci drugogo abo tretogo roku zhittya Do gnizduvannya pristupaye v teplu poru roku v promizhku mizh serpnem i sichnem zalezhno vid shiroti Dlya samciv harakterna odnochasna poliginiya dlya samok poslidovna poliandriya Na praktici ce viglyadaye nastupnim chinom samka po cherzi peremishayetsya vid odnogo samcya do inshogo zluchayetsya z nimi i vidkladaye 5 10 yayec v neveliku lunku vikladenu gilochkami i suhij roslinnistyu Z inshogo boku samec nevidluchno zalishayetsya bilya gnizda dodaye v nogo budivelnij material i zluchayetsya z dekilkoma samkami Vsi yajcya dodayutsya v odne i te same gnizdo i vnaslidok v nomu mozhe zibratisya do 80 yayec zalishenih 12 yu samkami najchastishe kilkist yayec variyuye vid 13 do 30 Yajcya spochatku pofarbovani v zhovtuvato zelenij kolir prote do zakinchennya nasidzhuvannya stayut blido kremovimi Rozmiri yayec 132 h 90 mm vaga blizko 600 g Povna turbota pro potomstvo lyagaye na plechi samcya yakij pristupaye do nasidzhuvannya cherez 2 8 dniv pislya kladki pershogo yajcya Trivalist nasidzhuvannya 29 43 dniv Nezvazhayuchi na te sho mizh vidkladannya pershogo i ostannogo yajcya najchastishe prohodit do dvoh tizhniv vsi ptashenyata z yavlyayutsya na svit protyagom 36 godin Vzhe u vici 3 h misyaciv molodi ptahi dosyagayut zrostu svoyih batkiv VorogiZvichajna karakara napadaye na ptashenyat nandu Sered prirodnih hizhakiv sho polyuyut na doroslih nandu mozhna nazvati tilki pumu i yaguara Zdichavili sobaki inodi napadayut na molodih ptahiv a zvichajna karakara po vsij vidimosti poyidaye ptashenyat tilki sho z yavilisya na svit Rozorennyam gnizd takozh zajmayutsya bronenosci tak na gnizdi posered rozbitih yayec buli vidznacheni i Virosheni v rozplidnikah i vipusheni potim na volyu ptahi neridko stayut legkoyu zhertvoyu hizhakiv oskilki vtrachayut pochuttya oberezhnosti Z ciyeyi prichini v 2006 roci u brazilskoyu vladoyu buv rozroblenij protokol yakij reglamentuye poryadok pidgotovki ptahiv do umov dikoyi prirodi v yakomu peredbacheni metodi dlya vdoskonalennya umovnih refleksiv Na volyu vipuskayut tilki najoberezhnishih nandu PrimitkiBirdLife International 2012 Rhea americana informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Blake Emmet Reid 1977 University of Chicago Press s 8 9 ISBN 0 226 05641 4 Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 18 grudnya 2016 Linnaeus Carl 1758 Latin vid 10th edition Stockholm Laurentius Salvius s 155 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2008 Procitovano 18 grudnya 2016 Peters James Lee 1931 Checklist of Birds of the World PDF T 1 Cambridge MA Harvard University Press s 5 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Folch A 1992 Family Rheidae Rheas in del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J eds Vol 1 Putevoditel po pticam mira Handbook of the birds of the world Barcelona Lynx Edicions 1992 S 84 88 Clements James The Clements Checklist of the Birds of the World 6 ed Ithaca NY Cornell University Press 2007 ISBN 9780801445019 Hodes C Cornell Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2011 Procitovano 25 lipnya 2011 Mercolli Claudia amp Yanosky A Alberto Greater rhea predation in the Eastern Chaco of Argentina Ararajuba 2001 T 9 2 S 139 141 Accordi Iury Almeida amp Barcellos Andre Composicao da avifauna em oito areas umidas da Bacia Hidrografica do Lago Guaiba Rio Grande do Sul Revista Brasileira de Ornitologia 2006 T 14 2 S 101 115 Schuh Hans Alleinerziehender Asylant nim Die Zeit Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 6 maya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr published dovidka Za materialami mizhnarodnoyi konferenciyi Invazivni vidi yak mi pidgotuvalisya sho vidbulasya u 2008 roci v Brandenburzkij akademiyi Schloss Criewen Criewen Nimechchina Schetini de Azevedo Cristiano Penha Tinoco Herlandes Bosco Ferraz Joao amp Young Robert John The fishing rhea a new food item in the diet of wild greater rheas Rhea americana Rheidae Aves Revista Brasileira de Ornitologia 2006 T 14 3 S 285 287 Davies S J J F 2003 Rheas in Hutchins Michael 8 Birds I Tinamous and Ratites to Hoatzins Grzimek s Animal Life Encyclopedia Farmington Hills MI Gale Group 2003 S 69 73 ISBN 0 7876 5784 0 Accordi Iury Almeida amp Barcellos Andre Shyness and boldness in greater rheas Rhea americana Linnaeus Rheiformes Rheidae the effects of antipredator training on the personality of the birds Revista Brasileira de Zoologia 2006 T 23 1 S 202 210

Дата публікації:
Топ