Dipturus batis | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Dipturus batis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Raja batis | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Плахур гладенький, рая велика (Dipturus batis) — вид хрящових риб родини ромбових скатів. Найбільший представник даної родини, досягає довжини 285 см. Донна риба, що живе на глибині від 100 до 1000 м, зазвичай зустрічається на глибині 100—200 м у прибережних ділянках над мулистими або піщаними ґрунтами. Максимальна тривалість життя — 50 років.
Таксономія
Цей скат вперше описаний Карлом Ліннеєм в 1758 році під іназвою Raja batis, згодом віднесеного до роду Dipturus. У середині 19 століття серед таксономістів не було єдиної думки про видовий статус цього виду, але більшість вважала, що слід розрізняти два види: Dipturus intermedia і Dipturus flossada. Однак в 1926 році шотландський зоолог Роберт Кларк у своїй оглядовій роботі визнав дійсним тільки один вид Dipturus batis. Дана класифікація проіснувала більше 80 років.
Тільки на початку 21 століття були проведені ретельні дослідження морфологічних і генетичних особливостей скатів і доведена помилковість висновків Р. Кларка. Пропонується повернутися до існуючого поділу на два види.
Опис
Рило дуже довге і гостре, його довжина в 2,5 — 4 разів більше ширини. Диск ромбоподібної форми з різко загостреними зовнішніми краями. Два спинних плавця розташовані на хвості. У молоді верхня і нижня поверхні диска гладенькі, а у дорослих великих особин частково покриті колючками. Шипи на диску відсутні, уздовж хвоста розташовані 12 — 18 шипів. Верхня поверхня диска оливково-сіра або коричнева з розкиданими світлими точками, нижня поверхня — від попелясто-сірого до сіро-блакитного кольору. Максимальна зареєстрована довжина тіла 285 см, хоча зазвичай не перевищує 100 см, максимальна маса тіла — 97,1 кг.
Поведінка і живлення
Веде придонний спосіб життя на континентальному шельфі і континентальному схилі, зазвичай на глибині до 200 м поблизу дна. Однак відзначається і в середніх шарах води. Толерантний до широкого діапазону температури і глибини. Найчастіше зустрічаються невеликими групами, в які входять особини подібного віку і статі. Живиться переважно придонними ракоподібними і костистими рибами, дорослі особини віддають перевагу рибі. У шлунках окремих особин були виявлені залишки пластинозябрових, в тому числі і скатів. На відміну від інших видів скатів активно полює вдень і вночі. Темна спинна поверхня полегшує полювання в пелагіалі.
Розмноження
Самці дозрівають при довжині 125 см у віці 10 років, розміри самиць при дозріванні точно не встановлені, але за оцінками складають 150 см. Період спарювання припадає на весняні місяці. У період розмноження утворюють пари. Співвідношення статей у популяціях приблизно 1:1, але може варіюватися в залежності від регіону проживання та сезону року. Обіймають один одного при спарюванні. Яйцекладний вид. Капсули відкладають навесні і влітку на піщане або мулисте дно, до якого вони прикріплюються жорсткими рогоподібними відростками. Довжина верхніх відростків приблизно дорівнює довжині капсули і в 2 рази перевищує довжину нижніх. Відкладають одночасно по два яйця. Плодючість складає до 40 яєць на рік. Яєчна капсула дуже велика (довжина від 106 до 245 мм, ширина від 50 до 145 мм), прямокутної форми, з чітко вираженими латеральними колами, покрита щільно прилеглими волокнистими нитками. Тривалість розвитку ембріонів точно не встановлена. Розміри молоді при вилупленні 21,2 — 22,3 см. У перший час молодь може слідувати за великими об'єктами, такими як доросла самиця ската.
Поширення
Історично мешкав на континентальному шельфі північного сходу Атлантичного океану від Мадейри і узбережжя Марокко на півдні до Ісландії і Норвегії на півночі, включаючи Середземне море. У східній частині Балтійського моря, в західній частині Середземного моря і на півдні Північного моря зустрічався рідко. Був відсутній у Чорному морі та східній частині Середземного моря. На початку 20 століття був широко поширений на мілководних ділянках континентального шельфу навколо Британських островів, і найзвичайнісінькім в північних і західних районах. Дуже рідко зустрічався в Ірландському морі, Бристольській затоці і в центральній частині Північного моря. Вилов цього виду в даному регіоні знизився протягом 20-го століття. До 1970-х років гладкий скат зник з Ірландського моря, а також з Ла-Маншу й північної і центральної частини Північного моря. На початку 21 століття регулярно зустрічається тільки на північ і північний захід від Шотландії, в Кельтському морі і вздовж краю континентального шельфу над глибинами понад 150 м.
Використання людиною
Ромбові скати є важливим промисловим об'єктом в північно-західній Європі і Середземному морі. Гладкі скати, як найбільші представники сімейства, частіше за інші види зустрічалися як прилов під час багатовидового промислу донними тралами і зябровими сітками. У районах, де гладкі скати були численними, існував цільової промисел. Немає точних статистичних даних з улову кожного виду скатів, оскільки облік ведеться за загальним виловом без поділу на види. З середини 20 століття спостерігається постійне збільшення кількості знарядь лову і їх технічної оснащеності. Великі розміри, низька швидкість росту, низька плодючість і великі розміри молоді роблять цей вид чутливим до перелову. Хоча тільки великі екземпляри скатів придатні для подальшої переробки, в трали трапляються всі розмірні групи і навіть яйцеві капсули. Нераціональний промисел призвів до перелову і зникнення гладких скатів з багатьох традиційних жител. Об'єкт спортивної риболовлі, однак, виловлених скатів зазвичай випускають.
У 2000 році Міжнародний союз охорони природи надав цьому виду статус «Вимираючий вид», а в 2006 році перевів його вже в категорію «Види на межі зникнення».
Примітки
- Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia. – Reptilia. – Amphibia. – Pisces. (Проєкт). Уклали М. Шарлемань та К. Татарко (Природничий відділ). - Київ: ДВУ, 1927, 124+1 с.
- Du Buit M. H. Age et croissance de Raja batis et de Raja naevus en Mer Celtique : ( )[фр.] // Journal du Conseil International pour l' Exploration de la Mer : journal. — 1976. — Vol. 37, № 3. — P. 261—265.
- Clark R. S. Rays and Skates. A Revision of the European Species. — Fishery Board for Scotland. HM Stationary Office. Edinburgh, UK., 1926
- Igleґsias, S.P., Toulhoat, L. & Sellos, D.Y. Taxonomic confusion and market mislabelling of threatened skates: important consequences for their conservation status. : ( )[англ.] // Aquatic Conservation: Marine and Freshwater Ecosystems : journal. — 2010. — Vol. 20. — P. 319—333. — ISSN 1052-7613.
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Dipturus batis на FishBase. Версія за жовтень 2023 року.(Перевірено 12 січня 2013)
- Wheeler A. The fishes of the British Isles and north-west Europe. — London, Melbourn (etc.): Macmillian, 1969. — 613 p. — ISBN 333059557
- Serena F. Field identification guide to the sharks and rays of the Mediterranean and Black Sea. — Rome: FAO, 2005. — P. 60. — 97 p. — ISBN 92-5-105291-3
- Bor P. Egg-capsules of sharks, skates and chimaeras (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
- Stehmann M., Burkel D. L. Rajidae // Fishes of the north-eastern Atlantic and Mediterranean / Whitehead P. J. P., Bauchot M.-L., Hureau J.-C., Nielsen J. and Tortonese E. (eds.). — Paris: UNESKO, 1984. — Vol. 1. — P. 163—196.
- Walker P. A., Heessen H. J. L. Long-term changes in ray populations in the North Sea (англ.) // ICES Journal of Marine Science: journal. — 1996. — Vol. 53, no. 6. — P. 1085—1093. (Проверено 12 января 2013)
- Brander K. Disappearance of Common skate Raia batis from Irish Sea [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) // Nature: journal. — 1981. — No. 290. — P. 48—49. — DOI:10.1038/290048a0 N 5801. (Перевірено 12 січня 2013)
- Rogers S. I., Ellis J. R. Long-term changes in ray populations in the North Sea (англ.) // ICES Journal of Marine Science: journal. — 2000. — Vol. 57, no. 4. — P. 866—881. — DOI:10.1006/jmsc.2000.0574
- Brander K. Disappearance of Common skate Raia batis from Irish Sea [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) // Nature. — 1981. — No. 290. — P. 48—49. — DOI:10.1038/290048a0 N 5801. (Перевірено 12 січня 2013)
- Dulvy, N.K. and Reynolds, J.D. Predicting extinction vulnerability in skates : ( )[англ.] // Conservation Biology : journal. — 2002. — Vol. 16, № 2. — P. 440—450. — DOI:10.1046/j.1523-1739.2002.00416.x.(Перевірено 12 січня 2013)
- Dulvy, N.K., Metcalfe, J.D., Glanville, J., Pawson, M.G., and Reynolds, J.D.. Fishery stability, local extinctions and shifts in community structure in skates : ( )[англ.] // Conservation Biology : journal. — 2000. — Vol. 14, № 1. — P. 283—293. — DOI:10.1046/j.1523-1739.2000.98540.x.(Перевірено 12 січня 2013)
- Dulvy, N.K., Notarbartolo di Sciara, G., Serena, F., Tinti, F. & Ungaro, N., Mancusi, C. & Ellis, J (2006). Dipturus batis (англ.). IUCN 2012. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Dipturus batis на FishBase. Версія за жовтень 2023 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dipturus batisOhoronnij statusNa mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Skati Batoidea Ryad Skatopodibni Rajiformes Rodina Rombovi skati Rajidae Rid Vid D batisBinomialna nazvaDipturus batis Linnaeus 1758 SinonimiRaja batisPosilannyaVikishovishe Dipturus batisVikividi Dipturus batisITIS 564126MSOP 203364219NCBI 420460 Plahur gladenkij raya velika Dipturus batis vid hryashovih rib rodini rombovih skativ Najbilshij predstavnik danoyi rodini dosyagaye dovzhini 285 sm Donna riba sho zhive na glibini vid 100 do 1000 m zazvichaj zustrichayetsya na glibini 100 200 m u priberezhnih dilyankah nad mulistimi abo pishanimi gruntami Maksimalna trivalist zhittya 50 rokiv TaksonomiyaCej skat vpershe opisanij Karlom Linneyem v 1758 roci pid inazvoyu Raja batis zgodom vidnesenogo do rodu Dipturus U seredini 19 stolittya sered taksonomistiv ne bulo yedinoyi dumki pro vidovij status cogo vidu ale bilshist vvazhala sho slid rozriznyati dva vidi Dipturus intermedia i Dipturus flossada Odnak v 1926 roci shotlandskij zoolog Robert Klark u svoyij oglyadovij roboti viznav dijsnim tilki odin vid Dipturus batis Dana klasifikaciya proisnuvala bilshe 80 rokiv Tilki na pochatku 21 stolittya buli provedeni retelni doslidzhennya morfologichnih i genetichnih osoblivostej skativ i dovedena pomilkovist visnovkiv R Klarka Proponuyetsya povernutisya do isnuyuchogo podilu na dva vidi OpisRilo duzhe dovge i gostre jogo dovzhina v 2 5 4 raziv bilshe shirini Disk rombopodibnoyi formi z rizko zagostrenimi zovnishnimi krayami Dva spinnih plavcya roztashovani na hvosti U molodi verhnya i nizhnya poverhni diska gladenki a u doroslih velikih osobin chastkovo pokriti kolyuchkami Shipi na disku vidsutni uzdovzh hvosta roztashovani 12 18 shipiv Verhnya poverhnya diska olivkovo sira abo korichneva z rozkidanimi svitlimi tochkami nizhnya poverhnya vid popelyasto sirogo do siro blakitnogo koloru Maksimalna zareyestrovana dovzhina tila 285 sm hocha zazvichaj ne perevishuye 100 sm maksimalna masa tila 97 1 kg Povedinka i zhivlennyaVede pridonnij sposib zhittya na kontinentalnomu shelfi i kontinentalnomu shili zazvichaj na glibini do 200 m poblizu dna Odnak vidznachayetsya i v serednih sharah vodi Tolerantnij do shirokogo diapazonu temperaturi i glibini Najchastishe zustrichayutsya nevelikimi grupami v yaki vhodyat osobini podibnogo viku i stati Zhivitsya perevazhno pridonnimi rakopodibnimi i kostistimi ribami dorosli osobini viddayut perevagu ribi U shlunkah okremih osobin buli viyavleni zalishki plastinozyabrovih v tomu chisli i skativ Na vidminu vid inshih vidiv skativ aktivno polyuye vden i vnochi Temna spinna poverhnya polegshuye polyuvannya v pelagiali RozmnozhennyaSamci dozrivayut pri dovzhini 125 sm u vici 10 rokiv rozmiri samic pri dozrivanni tochno ne vstanovleni ale za ocinkami skladayut 150 sm Period sparyuvannya pripadaye na vesnyani misyaci U period rozmnozhennya utvoryuyut pari Spivvidnoshennya statej u populyaciyah priblizno 1 1 ale mozhe variyuvatisya v zalezhnosti vid regionu prozhivannya ta sezonu roku Obijmayut odin odnogo pri sparyuvanni Yajcekladnij vid Kapsuli vidkladayut navesni i vlitku na pishane abo muliste dno do yakogo voni prikriplyuyutsya zhorstkimi rogopodibnimi vidrostkami Dovzhina verhnih vidrostkiv priblizno dorivnyuye dovzhini kapsuli i v 2 razi perevishuye dovzhinu nizhnih Vidkladayut odnochasno po dva yajcya Plodyuchist skladaye do 40 yayec na rik Yayechna kapsula duzhe velika dovzhina vid 106 do 245 mm shirina vid 50 do 145 mm pryamokutnoyi formi z chitko virazhenimi lateralnimi kolami pokrita shilno prileglimi voloknistimi nitkami Trivalist rozvitku embrioniv tochno ne vstanovlena Rozmiri molodi pri viluplenni 21 2 22 3 sm U pershij chas molod mozhe sliduvati za velikimi ob yektami takimi yak dorosla samicya skata PoshirennyaIstorichno meshkav na kontinentalnomu shelfi pivnichnogo shodu Atlantichnogo okeanu vid Madejri i uzberezhzhya Marokko na pivdni do Islandiyi i Norvegiyi na pivnochi vklyuchayuchi Seredzemne more U shidnij chastini Baltijskogo morya v zahidnij chastini Seredzemnogo morya i na pivdni Pivnichnogo morya zustrichavsya ridko Buv vidsutnij u Chornomu mori ta shidnij chastini Seredzemnogo morya Na pochatku 20 stolittya buv shiroko poshirenij na milkovodnih dilyankah kontinentalnogo shelfu navkolo Britanskih ostroviv i najzvichajnisinkim v pivnichnih i zahidnih rajonah Duzhe ridko zustrichavsya v Irlandskomu mori Bristolskij zatoci i v centralnij chastini Pivnichnogo morya Vilov cogo vidu v danomu regioni znizivsya protyagom 20 go stolittya Do 1970 h rokiv gladkij skat znik z Irlandskogo morya a takozh z La Manshu j pivnichnoyi i centralnoyi chastini Pivnichnogo morya Na pochatku 21 stolittya regulyarno zustrichayetsya tilki na pivnich i pivnichnij zahid vid Shotlandiyi v Keltskomu mori i vzdovzh krayu kontinentalnogo shelfu nad glibinami ponad 150 m Vikoristannya lyudinoyuRombovi skati ye vazhlivim promislovim ob yektom v pivnichno zahidnij Yevropi i Seredzemnomu mori Gladki skati yak najbilshi predstavniki simejstva chastishe za inshi vidi zustrichalisya yak prilov pid chas bagatovidovogo promislu donnimi tralami i zyabrovimi sitkami U rajonah de gladki skati buli chislennimi isnuvav cilovoyi promisel Nemaye tochnih statistichnih danih z ulovu kozhnogo vidu skativ oskilki oblik vedetsya za zagalnim vilovom bez podilu na vidi Z seredini 20 stolittya sposterigayetsya postijne zbilshennya kilkosti znaryad lovu i yih tehnichnoyi osnashenosti Veliki rozmiri nizka shvidkist rostu nizka plodyuchist i veliki rozmiri molodi roblyat cej vid chutlivim do perelovu Hocha tilki veliki ekzemplyari skativ pridatni dlya podalshoyi pererobki v trali traplyayutsya vsi rozmirni grupi i navit yajcevi kapsuli Neracionalnij promisel prizviv do perelovu i zniknennya gladkih skativ z bagatoh tradicijnih zhitel Ob yekt sportivnoyi ribolovli odnak vilovlenih skativ zazvichaj vipuskayut U 2000 roci Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi nadav comu vidu status Vimirayuchij vid a v 2006 roci pereviv jogo vzhe v kategoriyu Vidi na mezhi zniknennya PrimitkiSlovnik zoologichnoyi nomenklaturi Nazvi hrebetnih tvarin Mammalia Reptilia Amphibia Pisces Proyekt Uklali M Sharleman ta K Tatarko Prirodnichij viddil Kiyiv DVU 1927 124 1 s Du Buit M H Age et croissance de Raja batis et de Raja naevus en Mer Celtique fr Journal du Conseil International pour l Exploration de la Mer journal 1976 Vol 37 3 P 261 265 Clark R S Rays and Skates A Revision of the European Species Fishery Board for Scotland HM Stationary Office Edinburgh UK 1926 Iglegsias S P Toulhoat L amp Sellos D Y Taxonomic confusion and market mislabelling of threatened skates important consequences for their conservation status angl Aquatic Conservation Marine and Freshwater Ecosystems journal 2010 Vol 20 P 319 333 ISSN 1052 7613 Froese R Pauly D eds 2023 Dipturus batis na FishBase Versiya za zhovten 2023 roku Perevireno 12 sichnya 2013 Wheeler A The fishes of the British Isles and north west Europe London Melbourn etc Macmillian 1969 613 p ISBN 333059557 Serena F Field identification guide to the sharks and rays of the Mediterranean and Black Sea Rome FAO 2005 P 60 97 p ISBN 92 5 105291 3 Bor P Egg capsules of sharks skates and chimaeras angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2013 Stehmann M Burkel D L Rajidae Fishes of the north eastern Atlantic and Mediterranean Whitehead P J P Bauchot M L Hureau J C Nielsen J and Tortonese E eds Paris UNESKO 1984 Vol 1 P 163 196 Walker P A Heessen H J L Long term changes in ray populations in the North Sea angl ICES Journal of Marine Science journal 1996 Vol 53 no 6 P 1085 1093 Provereno 12 yanvarya 2013 Brander K Disappearance of Common skate Raia batis from Irish Sea 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Nature journal 1981 No 290 P 48 49 DOI 10 1038 290048a0 N 5801 Perevireno 12 sichnya 2013 Rogers S I Ellis J R Long term changes in ray populations in the North Sea angl ICES Journal of Marine Science journal 2000 Vol 57 no 4 P 866 881 DOI 10 1006 jmsc 2000 0574 Brander K Disappearance of Common skate Raia batis from Irish Sea 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Nature 1981 No 290 P 48 49 DOI 10 1038 290048a0 N 5801 Perevireno 12 sichnya 2013 Dulvy N K and Reynolds J D Predicting extinction vulnerability in skates angl Conservation Biology journal 2002 Vol 16 2 P 440 450 DOI 10 1046 j 1523 1739 2002 00416 x Perevireno 12 sichnya 2013 Dulvy N K Metcalfe J D Glanville J Pawson M G and Reynolds J D Fishery stability local extinctions and shifts in community structure in skates angl Conservation Biology journal 2000 Vol 14 1 P 283 293 DOI 10 1046 j 1523 1739 2000 98540 x Perevireno 12 sichnya 2013 Dulvy N K Notarbartolo di Sciara G Serena F Tinti F amp Ungaro N Mancusi C amp Ellis J 2006 Dipturus batis angl IUCN 2012 Arhiv originalu za 26 sichnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2013 PosilannyaFroese R Pauly D eds 2023 Dipturus batis na FishBase Versiya za zhovten 2023 roku