Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поліція безпеки Третій Рейху, Sicherheitspolizei (англ. Security Police), часто скорочений як SiPo, був терміном, який використовувався в Німеччині для поліції безпеки. У нацистську еру це стосувалося державних політичних і кримінальних органів безпеки. Він був створений об’єднаними силами Гестапо (таємної державної поліції) і Kriminalpolizei (кримінальної поліції; Kripo) між 1936 і 1939 роками. Як офіційне агентство SiPo було включено до Головного управління безпеки Рейху (RSHA) у 1939 році, але цей термін неофіційно використовувався до кінця Другої світової війни в Європі.
| Поліція безпеки (Третій Рейх) | |
|---|---|
 Офіцери SiPo в Марселі під час Другої світової війни | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  Німеччина |
| Дата створення | 26 червня 1936 |
| Попередні відомства | Кримінальна поліція Третього рейху[d] |
| Замінено на | Головне управління імперської безпеки |
| Штаб-квартира | Принц-Альбрехт-штрассе, Берлін |
| Кількість співробітників | 245 осіб (1940) |
Витоки
Термін виник у серпні 1919 року, коли рейхсвер створив Sicherheitswehr як воєнізовану поліцію для дій під час заворушень або страйків. Через обмеження чисельності армії її було перейменовано на Sicherheitspolizei, щоб уникнути уваги. Вони носили зелену форму, іноді їх називали «зеленою поліцією». Це був військовий орган, який набирав здебільшого фрайкорпус, унтер-офіцери та офіцери старої німецької імперської армії.
Нацистська епоха
Коли нацисти прийшли до національної влади в 1933 році, Німеччина, як федеральна держава, мала безліч місцевих і централізованих поліцейських агенцій, які часто були некоординованими та мали юрисдикції, що збігалися. План Генріха Гіммлера та Рейнхарда Гейдріха полягав у тому, щоб повністю поглинути всю поліцію та апарат безпеки в структуру Schutzstaffel (SS). З цією метою Гіммлер спочатку взяв на себе командування гестапо (саме воно розвинулося з прусської таємної поліції). Тоді 17 червня 1936 року всі поліцейські сили по всій Німеччині були об’єднані після того, як Адольф Гітлер призначив Гіммлера шефом німецької поліції ( Chef der Deutschen Polizei ). Як такий він номінально підпорядковувався міністру внутрішніх справ Вільгельму Фріку, але на практиці Гіммлер відповідав лише Гітлеру.
Гіммлер негайно реорганізував поліцію, державні установи розділили на дві групи: Ordnungspolizei (Поліція порядку; Orpo), що складається як з національної поліції в формі, так і з муніципальної поліції, і Sicherheitspolizei (Поліція безпеки; SiPo), що складається з Кріпо і гестапо. Гейдріх був призначений начальником SiPo і вже очолював партію Sicherheitsdienst (Служба безпеки; SD) і Гестапо. Дві гілки поліції були широко відомі як Orpo та SiPo (Кріпо та Гестапо разом), відповідно.
Ідея полягала в повній ідентифікації та інтеграції партійного агентства (SD) з державним агентством (SiPo). Більшість членів SiPo були заохочені або добровільно стали членами СС, і багато хто мав звання в обох організаціях. Тим не менш, на практиці між СД і Гестапо існували збіги юрисдикцій і оперативний конфлікт. Кріпо зберіг певний рівень незалежності, оскільки його структура була давньою. Гіммлер заснував Hauptamt Sicherheitspolizei, щоб створити централізований головний офіс під загальним керівництвом Гейдріха SiPo.
Einsatzgruppen були сформовані під керівництвом Гейдріха та керовані СС під керівництвом SiPo та SD. Айнзатцгрупи виникли в спеціальній айнзатцкоманді, сформованій Гейдріхом для охорони урядових будівель і документів після аншлюсу в Австрії в березні 1938 р. Спочатку в складі SiPo два підрозділи айнзацгруп дислокувалися в Судетська область у жовтні 1938 р. Коли військові дії виявились непотрібними через Мюнхенську угоду, Einsatzgruppen було доручено конфіскувати державні документи та поліцейські документи. Вони також охороняли урядові будівлі, допитували вищих державних службовців і заарештували близько 10 000 чеських комуністів і німецьких громадян.
Злиття
У вересні 1939 року, після заснування Головного управління безпеки Рейху (Reichssicherheitshauptamt; RSHA), Sicherheitspolizei як діючий державний орган припинив своє існування, оскільки департамент було об’єднано з RSHA. Крім того, RSHA отримала загальне командування підрозділами Einsatzgruppen з того часу. Члени підрозділів Einsatzgruppen на цьому етапі складалися з СС, СД і поліції. Їх використовували під час вторгнення до Польщі для насильницької деполітизації польського народу та вбивства членів груп, які найбільш чітко ідентифікували польську національну ідентичність: інтелігенції, представників духовенства, вчителів і представників шляхти. Коли підрозділи були переформовані перед вторгненням у Радянський Союз у 1941 році, бійці айнзацгруп були набрані з СД, Гестапо, Кріпо, Орпо та Ваффен-СС. Ці мобільні ескадрони смерті брали активну участь у реалізації остаточного рішення на територіях, захоплених нацистськими військами.
Організаційна структура
| Amt Politische Polizei (Офіс політичної поліції) |
|---|
| PP II A – Kommunismus und andere marxistische Gruppen (Комунізм та інші марксистські групи) |
| PP II B – Kirchen, Sekten, Emigranten, Juden, Logen (Церкви, секти, емігранти, євреї, ложі) |
| PP II C – Reaktion, Opposition, Österreichische Angelegenheiten (Реакція, опозиція, австрійські справи) |
| PP II D – Schutzhaft, Konzentrationslager (Охорона, концентраційні табори) |
| PP II E – Wirtschafts-, agrar- und sozialpolitische Angelegenheiten, Vereinswesen (Економічні, сільськогосподарські та соціальні організації) |
| PP II G – Funküberwachung (Радіоспостереження) |
| PP II H – Angelegenheiten der Partei, ihrer Gliederungen und angeschlossenen Verbände (Справи партії, її підрозділів та афілійованих асоціацій) |
| PP II J – Ausländische Politische Polizei (Зовнішня політична поліція) |
| ПП II Бер. – Lageberichte (ситуаційні звіти) |
| PP II P – Presse (Зв’язки з пресою) |
| PP II S – Bekämpfung der Homosexualität und Abtreibung (Боротьба з гомосексуалізмом і абортами) |
| PP III – Abwehrpolizei (Поліцейська розвідка) |
Література
- Edmonds, 1987, с. 210.
- Browder, 1990, с. 226—227, 231—234.
- Browder, 1990, с. 225—226.
- Williams, 2001, с. 77.
- Weale, 2010, с. 134, 135.
- Williams, 2001, с. 61.
- Browder, 1996, с. 233—234.
- Weale, 2010, с. 134—135.
- Buchheim, 1968, с. 166—187.
- Gerwarth, 2012, с. 132.
- Zentner та Bedürftig, 1991, с. 227.
- Streim, 1989, с. 436.
- Longerich, 2012, с. 405, 412.
- Weale, 2012, с. 140, 141.
- Longerich, 2010, с. 144.
- Longerich, 2010, с. 185.
- McNab, 2009, с. 113, 123, 124.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Policiya bezpeki Tretij Rejhu Sicherheitspolizei angl Security Police chasto skorochenij yak SiPo buv terminom yakij vikoristovuvavsya v Nimechchini dlya policiyi bezpeki U nacistsku eru ce stosuvalosya derzhavnih politichnih i kriminalnih organiv bezpeki Vin buv stvorenij ob yednanimi silami Gestapo tayemnoyi derzhavnoyi policiyi i Kriminalpolizei kriminalnoyi policiyi Kripo mizh 1936 i 1939 rokami Yak oficijne agentstvo SiPo bulo vklyucheno do Golovnogo upravlinnya bezpeki Rejhu RSHA u 1939 roci ale cej termin neoficijno vikoristovuvavsya do kincya Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi Policiya bezpeki Tretij Rejh Oficeri SiPo v Marseli pid chas Drugoyi svitovoyi vijniZagalna informaciyaKrayina NimechchinaData stvorennya 26 chervnya 1936Poperedni vidomstva Kriminalna policiya Tretogo rejhu d Zamineno na Golovne upravlinnya imperskoyi bezpekiShtab kvartira Princ Albreht shtrasse BerlinKilkist spivrobitnikiv 245 osib 1940 VitokiTermin vinik u serpni 1919 roku koli rejhsver stvoriv Sicherheitswehr yak voyenizovanu policiyu dlya dij pid chas zavorushen abo strajkiv Cherez obmezhennya chiselnosti armiyi yiyi bulo perejmenovano na Sicherheitspolizei shob uniknuti uvagi Voni nosili zelenu formu inodi yih nazivali zelenoyu policiyeyu Ce buv vijskovij organ yakij nabirav zdebilshogo frajkorpus unter oficeri ta oficeri staroyi nimeckoyi imperskoyi armiyi Nacistska epohaGimmler ta Gejdrih Standart dlya nachalnika SiPo Oficeri SiPo v okupovanij Varshavi Koli nacisti prijshli do nacionalnoyi vladi v 1933 roci Nimechchina yak federalna derzhava mala bezlich miscevih i centralizovanih policejskih agencij yaki chasto buli nekoordinovanimi ta mali yurisdikciyi sho zbigalisya Plan Genriha Gimmlera ta Rejnharda Gejdriha polyagav u tomu shob povnistyu poglinuti vsyu policiyu ta aparat bezpeki v strukturu Schutzstaffel SS Z ciyeyu metoyu Gimmler spochatku vzyav na sebe komanduvannya gestapo same vono rozvinulosya z prusskoyi tayemnoyi policiyi Todi 17 chervnya 1936 roku vsi policejski sili po vsij Nimechchini buli ob yednani pislya togo yak Adolf Gitler priznachiv Gimmlera shefom nimeckoyi policiyi Chef der Deutschen Polizei Yak takij vin nominalno pidporyadkovuvavsya ministru vnutrishnih sprav Vilgelmu Friku ale na praktici Gimmler vidpovidav lishe Gitleru Gimmler negajno reorganizuvav policiyu derzhavni ustanovi rozdilili na dvi grupi Ordnungspolizei Policiya poryadku Orpo sho skladayetsya yak z nacionalnoyi policiyi v formi tak i z municipalnoyi policiyi i Sicherheitspolizei Policiya bezpeki SiPo sho skladayetsya z Kripo i gestapo Gejdrih buv priznachenij nachalnikom SiPo i vzhe ocholyuvav partiyu Sicherheitsdienst Sluzhba bezpeki SD i Gestapo Dvi gilki policiyi buli shiroko vidomi yak Orpo ta SiPo Kripo ta Gestapo razom vidpovidno Ideya polyagala v povnij identifikaciyi ta integraciyi partijnogo agentstva SD z derzhavnim agentstvom SiPo Bilshist chleniv SiPo buli zaohocheni abo dobrovilno stali chlenami SS i bagato hto mav zvannya v oboh organizaciyah Tim ne mensh na praktici mizh SD i Gestapo isnuvali zbigi yurisdikcij i operativnij konflikt Kripo zberig pevnij riven nezalezhnosti oskilki jogo struktura bula davnoyu Gimmler zasnuvav Hauptamt Sicherheitspolizei shob stvoriti centralizovanij golovnij ofis pid zagalnim kerivnictvom Gejdriha SiPo Einsatzgruppen buli sformovani pid kerivnictvom Gejdriha ta kerovani SS pid kerivnictvom SiPo ta SD Ajnzatcgrupi vinikli v specialnij ajnzatckomandi sformovanij Gejdrihom dlya ohoroni uryadovih budivel i dokumentiv pislya anshlyusu v Avstriyi v berezni 1938 r Spochatku v skladi SiPo dva pidrozdili ajnzacgrup dislokuvalisya v Sudetska oblast u zhovtni 1938 r Koli vijskovi diyi viyavilis nepotribnimi cherez Myunhensku ugodu Einsatzgruppen bulo dorucheno konfiskuvati derzhavni dokumenti ta policejski dokumenti Voni takozh ohoronyali uryadovi budivli dopituvali vishih derzhavnih sluzhbovciv i zaareshtuvali blizko 10 000 cheskih komunistiv i nimeckih gromadyan ZlittyaU veresni 1939 roku pislya zasnuvannya Golovnogo upravlinnya bezpeki Rejhu Reichssicherheitshauptamt RSHA Sicherheitspolizei yak diyuchij derzhavnij organ pripiniv svoye isnuvannya oskilki departament bulo ob yednano z RSHA Krim togo RSHA otrimala zagalne komanduvannya pidrozdilami Einsatzgruppen z togo chasu Chleni pidrozdiliv Einsatzgruppen na comu etapi skladalisya z SS SD i policiyi Yih vikoristovuvali pid chas vtorgnennya do Polshi dlya nasilnickoyi depolitizaciyi polskogo narodu ta vbivstva chleniv grup yaki najbilsh chitko identifikuvali polsku nacionalnu identichnist inteligenciyi predstavnikiv duhovenstva vchiteliv i predstavnikiv shlyahti Koli pidrozdili buli pereformovani pered vtorgnennyam u Radyanskij Soyuz u 1941 roci bijci ajnzacgrup buli nabrani z SD Gestapo Kripo Orpo ta Vaffen SS Ci mobilni eskadroni smerti brali aktivnu uchast u realizaciyi ostatochnogo rishennya na teritoriyah zahoplenih nacistskimi vijskami Organizacijna struktura Amt Politische Polizei Ofis politichnoyi policiyi PP II A Kommunismus und andere marxistische Gruppen Komunizm ta inshi marksistski grupi PP II B Kirchen Sekten Emigranten Juden Logen Cerkvi sekti emigranti yevreyi lozhi PP II C Reaktion Opposition Osterreichische Angelegenheiten Reakciya opoziciya avstrijski spravi PP II D Schutzhaft Konzentrationslager Ohorona koncentracijni tabori PP II E Wirtschafts agrar und sozialpolitische Angelegenheiten Vereinswesen Ekonomichni silskogospodarski ta socialni organizaciyi PP II G Funkuberwachung Radiosposterezhennya PP II H Angelegenheiten der Partei ihrer Gliederungen und angeschlossenen Verbande Spravi partiyi yiyi pidrozdiliv ta afilijovanih asociacij PP II J Auslandische Politische Polizei Zovnishnya politichna policiya PP II Ber Lageberichte situacijni zviti PP II P Presse Zv yazki z presoyu PP II S Bekampfung der Homosexualitat und Abtreibung Borotba z gomoseksualizmom i abortami PP III Abwehrpolizei Policejska rozvidka LiteraturaEdmonds 1987 s 210 Browder 1990 s 226 227 231 234 Browder 1990 s 225 226 Williams 2001 s 77 Weale 2010 s 134 135 Williams 2001 s 61 Browder 1996 s 233 234 Weale 2010 s 134 135 Buchheim 1968 s 166 187 Gerwarth 2012 s 132 Zentner ta Bedurftig 1991 s 227 Streim 1989 s 436 Longerich 2012 s 405 412 Weale 2012 s 140 141 Longerich 2010 s 144 Longerich 2010 s 185 McNab 2009 s 113 123 124