Тайфунник галапагоський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pterodroma phaeopygia (Salvin, 1876) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Oestrelata phaeopygia | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник галапагоський (Pterodroma phaeopygia) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає на сході Тихого океану, гніздовий ендемік Галапагоських островів. Раніше вважався конспецифічним з гавайським тайфунником.
Опис
Галапагоський тайфунник — великий морський птах, середня довжина якого становить 43 см, вага 420 г. Верхня частина голови і обличчя навколо очей у нього чорнувато-коричневі, лоб, обличчя і решта голови білі. Верхня частина тіла і хвіст темно-сірувато-коричневі, на надхвісті з боків є білі смуги. Нижня частина тіла біла, на грудях з боків сірувато-коричневі плями. Нижня сторона крил біла з чорними краями і кінчиками, від згину крила до його центра ідуть темні смуги. Дзьоб чорний, лапи рожеві, знизу чорні. Загалом забарвлення птаха є майже ідентичним до забарвлення гавайського тайфунника, однак вирізняється наявністю на лобі кількох чорних плям ті дещо довшими крилами, лапами і дзьобом.
Поширення і екологія
Галапагоські тайфунники гніздяться на островах Галапагоського архіпелагу, утворюють гніздові колонії на островах Сан-Крістобаль, Санта-Крус, Сантьяґо, Флореана та Ісабела, можливо, також на інших островах. Вони зустрічаються переважно у водах Галапагоського морського заповідника, однак під час негніздового періоду вони широко зустрічаються в тропічних водах на сході Тихого океану, від Мексики до Перу.
Галапагоські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Птахи шукають їжу переважно вночі. Сезон розмноження в різних гніздових колоніях триває у різний час — на островах Санта-Крус і Сантьяґо він триває з березня по січень, на Ісабелі з кінця квітня по січень, на Флореані з жовтня по серпень, на острові Сан-Кристобаль з травня по жовтень. На початку сезону розмноження галапагоські тайфунники повертаються до місць гніздування — вулканічних плато, розташованих на висоті від 300 до 900 м над рівнем моря, порослих папоротями і міконіями (Miconia), до вони риють нори в ґрунті або гніздяться в тріщинах серед скель. Перед відкладанням яйця пара птахів відлітає в море, де активно шукають їжу, готуючись до насиджування. В кладці 1 біле яйце овальної форми, інкубаційний період триває 90 днів. Насиджують і самиці, і самці, підміняючи один одного кожні 12 днів.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, станом на 2008 рік загальна популяція галапагоських тайфунників становила від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема щурів, кішок і свиней.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pterodroma phaeopygia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
- Handbook of the birds of the world. Hoyo, Josep del., Elliott, Andrew., Sargatal, Jordi., Cabot, José. Barcelona: Lynx Edicions. 1992. ISBN . OCLC 861071869.
- Galápagos Petrel. American Bird Conservancy (англ.). Процитовано 13 жовтня 2019.
- Browne, Robert A.; Anderson, David J.; Houser, Jeffrey N.; Cruz, Felipe; Glasgow, Kevin J.; Hodges, Cathleen Natividad; Massey, Greg (1997). Genetic Diversity and Divergence of Endangered Galápagos and Hawaiian Petrel Populations. The Condor. 99 (3): 812—815. doi:10.2307/1370494. ISSN 0010-5422. JSTOR 1370494.
- Seventh Meeting of the Advisory Committee, Ecuador (2013). The Galápagos Petrel, Pterodroma phaeopygia. Agreement on the Conservation of Albatrosses and Petrels.
- Tomkins (1991). . Notornis. 38 (1): 1—35. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 27 вересня 2022.
- Harris, Michael P. (1970). The biology of an endangered species, the Dark-rumped petrel (Pterodroma phaeopygia), in the Galapagos islands (PDF). The Condor. 72 (1): 76—84. doi:10.2307/1366477. JSTOR 1366477.
- Imber, M. J.; Cruz, J. B.; Grove, J. S.; Lavenberg, R. J.; Swift, C. C.; Cruz, F. (1992). Feeding ecology of the Dark-rumped petrel in the Galapagos islands (PDF). The Condor. 94: 437—447. doi:10.2307/1369216. JSTOR 1369216 — через SORA.
- Harris, M. P. (1 жовтня 1969). Breeding seasons of sea‐birds in the Galapagos Islands. Journal of Zoology (англ.). 159 (2): 145—165. doi:10.1111/j.1469-7998.1969.tb03076.x. ISSN 1469-7998.
Джерела
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,
Посилання
- Cruz, Justine B.; Cruz, Felipe (1987). "Conservation of the dark-rumped petrel Pterodroma phaeopygia in the Galapagos Islands, Ecuador". Biological Conservation. 42 (4): 303–311. doi:10.1016/0006-3207(87)90074-7. ISSN 0006-3207.
- Cruz-Delgado, Francisco (2009). "Assessing the potential impact of wind turbines on the endangered Galapagos Petrel Pterodroma phaeopygia at San Cristóbal Island, Galapagos". Biodiversity and Conservation. 19: 679 – via Springer Netherlands.
- Riofrío-Lazo, Marjorie; Páez-Rosas, Diego (2015). "Feeding habits of the introduced black rats, Rattus rattus, in nesting colonies of Galapagos petrel on San Cristobal island, Galapagos". PLOS ONE. 10: e0127901 – via Semantic Scholar.
- Patiño, L.; Cruz, M.; Martínez, P.; Cedeño-Escobar, V. (2013-10-18). "Using PCR-RFLP for sexing of the endangered Galápagos petrel (Pterodroma phaeopygia)". Genetics and molecular research: GMR. 12 (4): 4760–4767. doi:10.4238/2013.October.18.13. ISSN 1676-5680. PMID 24222251 – via PubMed.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajfunnik galapagoskij Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Rid Tajfunnik Pterodroma Vid Tajfunnik galapagoskij Binomialna nazva Pterodroma phaeopygia Salvin 1876 Areal vidu Sinonimi Oestrelata phaeopygia Posilannya Vikishovishe Pterodroma phaeopygia Vikividi Pterodroma phaeopygia ITIS 174578 MSOP 22698020 NCBI 53680 Fossilworks 186225 Tajfu nnik galapagoskij Pterodroma phaeopygia vid burevisnikopodibnih ptahiv rodini burevisnikovih Procellariidae Meshkaye na shodi Tihogo okeanu gnizdovij endemik Galapagoskih ostroviv Ranishe vvazhavsya konspecifichnim z gavajskim tajfunnikom OpisGalapagoskij tajfunnik Galapagoskij tajfunnik velikij morskij ptah serednya dovzhina yakogo stanovit 43 sm vaga 420 g Verhnya chastina golovi i oblichchya navkolo ochej u nogo chornuvato korichnevi lob oblichchya i reshta golovi bili Verhnya chastina tila i hvist temno siruvato korichnevi na nadhvisti z bokiv ye bili smugi Nizhnya chastina tila bila na grudyah z bokiv siruvato korichnevi plyami Nizhnya storona kril bila z chornimi krayami i kinchikami vid zginu krila do jogo centra idut temni smugi Dzob chornij lapi rozhevi znizu chorni Zagalom zabarvlennya ptaha ye majzhe identichnim do zabarvlennya gavajskogo tajfunnika odnak viriznyayetsya nayavnistyu na lobi kilkoh chornih plyam ti desho dovshimi krilami lapami i dzobom Poshirennya i ekologiyaGalapagoski tajfunniki gnizdyatsya na ostrovah Galapagoskogo arhipelagu utvoryuyut gnizdovi koloniyi na ostrovah San Kristobal Santa Krus Santyago Floreana ta Isabela mozhlivo takozh na inshih ostrovah Voni zustrichayutsya perevazhno u vodah Galapagoskogo morskogo zapovidnika odnak pid chas negnizdovogo periodu voni shiroko zustrichayutsya v tropichnih vodah na shodi Tihogo okeanu vid Meksiki do Peru Galapagoski tajfunniki vedut pelagichnij sposib zhittya zhivlyatsya kalmarami riboyu i rakopodibnimi Ptahi shukayut yizhu perevazhno vnochi Sezon rozmnozhennya v riznih gnizdovih koloniyah trivaye u riznij chas na ostrovah Santa Krus i Santyago vin trivaye z bereznya po sichen na Isabeli z kincya kvitnya po sichen na Floreani z zhovtnya po serpen na ostrovi San Kristobal z travnya po zhovten Na pochatku sezonu rozmnozhennya galapagoski tajfunniki povertayutsya do misc gnizduvannya vulkanichnih plato roztashovanih na visoti vid 300 do 900 m nad rivnem morya poroslih paporotyami i mikoniyami Miconia do voni riyut nori v grunti abo gnizdyatsya v trishinah sered skel Pered vidkladannyam yajcya para ptahiv vidlitaye v more de aktivno shukayut yizhu gotuyuchis do nasidzhuvannya V kladci 1 bile yajce ovalnoyi formi inkubacijnij period trivaye 90 dniv Nasidzhuyut i samici i samci pidminyayuchi odin odnogo kozhni 12 dniv ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye na mezhi zniknennya Za ocinkami doslidnikiv stanom na 2008 rik zagalna populyaciya galapagoskih tajfunnikiv stanovila vid 10 do 20 tisyach ptahiv Yim zagrozhuye hizhactvo z boku introdukovanih hizhih ssavciv zokrema shuriv kishok i svinej PrimitkiBirdLife International 2016 Pterodroma phaeopygia informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 22 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Petrels albatrosses IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 22 veresnya 2022 Handbook of the birds of the world Hoyo Josep del Elliott Andrew Sargatal Jordi Cabot Jose Barcelona Lynx Edicions 1992 ISBN 8487334105 OCLC 861071869 Galapagos Petrel American Bird Conservancy angl Procitovano 13 zhovtnya 2019 Browne Robert A Anderson David J Houser Jeffrey N Cruz Felipe Glasgow Kevin J Hodges Cathleen Natividad Massey Greg 1997 Genetic Diversity and Divergence of Endangered Galapagos and Hawaiian Petrel Populations The Condor 99 3 812 815 doi 10 2307 1370494 ISSN 0010 5422 JSTOR 1370494 Seventh Meeting of the Advisory Committee Ecuador 2013 The Galapagos Petrel Pterodroma phaeopygia Agreement on the Conservation of Albatrosses and Petrels Tomkins 1991 Notornis 38 1 1 35 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 27 veresnya 2022 Harris Michael P 1970 The biology of an endangered species the Dark rumped petrel Pterodroma phaeopygia in the Galapagos islands PDF The Condor 72 1 76 84 doi 10 2307 1366477 JSTOR 1366477 Imber M J Cruz J B Grove J S Lavenberg R J Swift C C Cruz F 1992 Feeding ecology of the Dark rumped petrel in the Galapagos islands PDF The Condor 94 437 447 doi 10 2307 1369216 JSTOR 1369216 cherez SORA Harris M P 1 zhovtnya 1969 Breeding seasons of sea birds in the Galapagos Islands Journal of Zoology angl 159 2 145 165 doi 10 1111 j 1469 7998 1969 tb03076 x ISSN 1469 7998 DzherelaBrooke M 2004 Albatrosses and Petrels Across the World Oxford University Press Oxford UK ISBN 0 19 850125 0 Onley Derek and Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978 971 36 4332 9 Harrison Peter Seabirds of the World A Photographic Guide Princeton University Press Princeton New Jersey 1987 ISBN 0 691 01551 1PosilannyaCruz Justine B Cruz Felipe 1987 Conservation of the dark rumped petrel Pterodroma phaeopygia in the Galapagos Islands Ecuador Biological Conservation 42 4 303 311 doi 10 1016 0006 3207 87 90074 7 ISSN 0006 3207 Cruz Delgado Francisco 2009 Assessing the potential impact of wind turbines on the endangered Galapagos Petrel Pterodroma phaeopygia at San Cristobal Island Galapagos Biodiversity and Conservation 19 679 via Springer Netherlands Riofrio Lazo Marjorie Paez Rosas Diego 2015 Feeding habits of the introduced black rats Rattus rattus in nesting colonies of Galapagos petrel on San Cristobal island Galapagos PLOS ONE 10 e0127901 via Semantic Scholar Patino L Cruz M Martinez P Cedeno Escobar V 2013 10 18 Using PCR RFLP for sexing of the endangered Galapagos petrel Pterodroma phaeopygia Genetics and molecular research GMR 12 4 4760 4767 doi 10 4238 2013 October 18 13 ISSN 1676 5680 PMID 24222251 via PubMed Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi