Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Помпео Маньо» (італ. Pompeo Magno) — італійський легкий крейсер типу «Капітані Романі» часів Другої світової війни. У 1950-ті роки переобладнаний на есмінець (пізніше навчальний корабель) під назвою «Сан Джорджо» (італ. San Giorgio (D 562)).
| «Помпео Маньо» | ||
|---|---|---|
| Pompeo Magno | ||
 | ||
| «Помпео Маньо» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий крейсер типу «Капітані Романі» | |
| Держава прапора |  •Regia Marina •Marina Militare | |
| На честь | Гней Помпей Великий | |
| Корабельня | Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti | |
| Закладено | 23 вересня 1939 року | |
| Спущено на воду | 24 серпня 1941 року | |
| Введено в експлуатацію | 24 липня 1943 року | |
| Перейменований | 1 березня 1951 року, «San Giorgio (D 562)» | |
| Виведений зі складу флоту | 1 лютого 1980 року | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна 3 745 т максимальна 5 334 т | |
| Довжина | 138,7 м/142,2 м | |
| Ширина | 14,4 м | |
| Осадка | 4,9 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4×водотрубні котли Торнкрофт 2×турбіни Belluzzo/Parsons | |
| Гвинти | 2×трилопатеві, бронзові Ø 4,2 м | |
| Потужність | 110 000 к.с. | |
| Швидкість | 43 вузлів (80 (км/год)) | |
| Дальність плавання | 4 352 м миля при 18 вузлах 8 060 км при 33,3 (км/год)) | |
| Екіпаж | 418 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4×2-135-мм/L45 8×1-37-мм/L54 4×20-мм/L70 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2×4 ТА 533-мм | |
Історія створення
Крейсер «Помпео Маньо» був закладений 23 вересня 1939 року на верфі «Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti» в Генуї. Спущений на воду 24 серпня 1941 року, 24 липня 1943 року увійшов до складу флоту. Свою назву отримав на честь Помпея Великого.
Історія служби
Друга світова війна
Після вступу у стрій крейсер «Помпео Маньо» не встиг взяти участь у бойових діях до 8 вересня 1943 року. 8 вересня Італія уклала перемир'я із союзниками, 9-10 вересня у складі ескадри під командуванням адмірала Альберто да Зара «Помпео Маньо» разом з лінкорами «Андреа Доріа», «Кайо Дуіліо», крейсерами «Шіпілоне Афрікано», «Луїджі Кадорна» та есмінцем «Да Рекко» здійснив перехід на Мальту. Під час переходу з'єднання було атаковане німецькою авіацією, але безрезультатно.
Згодом крейсер взяв участь у бойових діях у складі флоту союзників. Він використовувався як швидкісний транспорт, здійснивши 123 виходи в море для перевезення військ та вантажів.
Післявоєнна служба
Після закінчення війни крейсер не увійшов до складу репараційних кораблів та залишився в Італії. Але він не міг використовуватись як військовий корабель. 15 липня 1949 року почались роботи з його роззброєння, а 1 травня 1950 року він був виключений зі складу флоту та використовувався як блокшив під назвою «FV 1».
1 січня 1950 року була прийнята перша післявоєнна програма розвитку італійського флоту. Було вирішено повернути блокшив «FV 1» до складу флоту як есмінець. 1 березня 1951 року Декретом президента Республіки корабель був включений до складу флоту під назвою «Сан Джорджо» (італ. San Giorgio (D 562)). Переобладнання корабля розпочалось у листопаді 1951 року на верфі «Каньтєрі Навалі дель Тіррено».
Після переобладнання корабель мав наступні тактико-технічні характеристики:
| Водотоннажність | 3 950 т (нормальна), 5 257 т (повна) |
|---|---|
| Довжина | 142,18 м |
| Ширина | 14,4 м |
| Осадка | 4,67 м |
| Силова установка | 4 котли, 4 турбіни |
| Потужність | 110 000 к.с. |
| Швидкість | 38,5 вузлів |
| Дальність плавання | 4 000 миль на 16 вузлах 1 220 миль на 33 вузлах |
Озброєння було повністю американським та складалось з шести 127-мм гармат у трьох двогарматних баштах, двадцяти 40-мм зенітних автоматів, одного 305-мм тритрубного бомбомета «Мехон», чотирьох бортових бомбометів та одного бомбоскидача. Радіоелектронне обладнання складалось з радіолокаторів та гідроакустичної станції.
Есмінець ніс службу до 1963 року, після чого було прийняте рішення перетворити його на навчальний корабель для використання у Військово-морській академії в Ліворно. На кораблі була замінена енергетична установка, яка складалась тепер з 2 дизелів та 2 турбін. Озброєння складалось з 4 127-мм гармат у двох двогарматних баштах, трьох 76-мм зенітних автоматів, одного 305-мм бомбомета «Мехон» та шести 305-мм протичовнових торпедних апаратів у 2 тритрубних установках.
Екіпаж складався із 20 офіцерів та 294 матросів постійного складу, 50 військових та цивільних службовців змінного складу та 130 курсантів. Як навчальний, «Сан Джорджо» прослужив до 1 лютого 1980 року, 1 липня того ж року виключений зі складу флоту за зданий на злам.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pompeo Magno
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — (англ.)
- С. Б. Трубицын. Сверхлёгкие крейсера. 1930—1975. С.-Пб.: Издатель Р. Р. Муниров, 2008 — 64 с.:илл. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pompeo Mano ital Pompeo Magno italijskij legkij krejser tipu Kapitani Romani chasiv Drugoyi svitovoyi vijni U 1950 ti roki pereobladnanij na esminec piznishe navchalnij korabel pid nazvoyu San Dzhordzho ital San Giorgio D 562 Pompeo Mano Pompeo Magno Pompeo Mano Sluzhba Tip klas legkij krejser tipu Kapitani Romani Derzhava prapora Regia Marina Marina Militare Na chest Gnej Pompej Velikij Korabelnya Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti Zakladeno 23 veresnya 1939 roku Spusheno na vodu 24 serpnya 1941 roku Vvedeno v ekspluataciyu 24 lipnya 1943 roku Perejmenovanij 1 bereznya 1951 roku San Giorgio D 562 Vivedenij zi skladu flotu 1 lyutogo 1980 roku Bojovij dosvid Druga svitova vijna Identifikaciya Parametri Tonnazh standartna 3 745 t maksimalna 5 334 t Dovzhina 138 7 m 142 2 m Shirina 14 4 m Osadka 4 9 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 vodotrubni kotli Tornkroft 2 turbini Belluzzo Parsons Gvinti 2 trilopatevi bronzovi O 4 2 m Potuzhnist 110 000 k s Shvidkist 43 vuzliv 80 km god Dalnist plavannya 4 352 m milya pri 18 vuzlah 8 060 km pri 33 3 km god Ekipazh 418 Ozbroyennya Artileriya 4 2 135 mm L45 8 1 37 mm L54 4 20 mm L70 Torpedno minne ozbroyennya 2 4 TA 533 mmIstoriya stvorennyaKrejser Pompeo Mano buv zakladenij 23 veresnya 1939 roku na verfi Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti v Genuyi Spushenij na vodu 24 serpnya 1941 roku 24 lipnya 1943 roku uvijshov do skladu flotu Svoyu nazvu otrimav na chest Pompeya Velikogo Istoriya sluzhbiDruga svitova vijna Pislya vstupu u strij krejser Pompeo Mano ne vstig vzyati uchast u bojovih diyah do 8 veresnya 1943 roku 8 veresnya Italiya uklala peremir ya iz soyuznikami 9 10 veresnya u skladi eskadri pid komanduvannyam admirala Alberto da Zara Pompeo Mano razom z linkorami Andrea Doria Kajo Duilio krejserami Shipilone Afrikano Luyidzhi Kadorna ta esmincem Da Rekko zdijsniv perehid na Maltu Pid chas perehodu z yednannya bulo atakovane nimeckoyu aviaciyeyu ale bezrezultatno Zgodom krejser vzyav uchast u bojovih diyah u skladi flotu soyuznikiv Vin vikoristovuvavsya yak shvidkisnij transport zdijsnivshi 123 vihodi v more dlya perevezennya vijsk ta vantazhiv Pislyavoyenna sluzhba Pislya zakinchennya vijni krejser ne uvijshov do skladu reparacijnih korabliv ta zalishivsya v Italiyi Ale vin ne mig vikoristovuvatis yak vijskovij korabel 15 lipnya 1949 roku pochalis roboti z jogo rozzbroyennya a 1 travnya 1950 roku vin buv viklyuchenij zi skladu flotu ta vikoristovuvavsya yak blokshiv pid nazvoyu FV 1 1 sichnya 1950 roku bula prijnyata persha pislyavoyenna programa rozvitku italijskogo flotu Bulo virisheno povernuti blokshiv FV 1 do skladu flotu yak esminec 1 bereznya 1951 roku Dekretom prezidenta Respubliki korabel buv vklyuchenij do skladu flotu pid nazvoyu San Dzhordzho ital San Giorgio D 562 Pereobladnannya korablya rozpochalos u listopadi 1951 roku na verfi Kantyeri Navali del Tirreno Pislya pereobladnannya korabel mav nastupni taktiko tehnichni harakteristiki Vodotonnazhnist 3 950 t normalna 5 257 t povna Dovzhina 142 18 m Shirina 14 4 m Osadka 4 67 m Silova ustanovka 4 kotli 4 turbini Potuzhnist 110 000 k s Shvidkist 38 5 vuzliv Dalnist plavannya 4 000 mil na 16 vuzlah 1 220 mil na 33 vuzlah Ozbroyennya bulo povnistyu amerikanskim ta skladalos z shesti 127 mm garmat u troh dvogarmatnih bashtah dvadcyati 40 mm zenitnih avtomativ odnogo 305 mm tritrubnogo bombometa Mehon chotiroh bortovih bombometiv ta odnogo bomboskidacha Radioelektronne obladnannya skladalos z radiolokatoriv ta gidroakustichnoyi stanciyi Esminec nis sluzhbu do 1963 roku pislya chogo bulo prijnyate rishennya peretvoriti jogo na navchalnij korabel dlya vikoristannya u Vijskovo morskij akademiyi v Livorno Na korabli bula zaminena energetichna ustanovka yaka skladalas teper z 2 dizeliv ta 2 turbin Ozbroyennya skladalos z 4 127 mm garmat u dvoh dvogarmatnih bashtah troh 76 mm zenitnih avtomativ odnogo 305 mm bombometa Mehon ta shesti 305 mm protichovnovih torpednih aparativ u 2 tritrubnih ustanovkah Ekipazh skladavsya iz 20 oficeriv ta 294 matrosiv postijnogo skladu 50 vijskovih ta civilnih sluzhbovciv zminnogo skladu ta 130 kursantiv Yak navchalnij San Dzhordzho prosluzhiv do 1 lyutogo 1980 roku 1 lipnya togo zh roku viklyuchenij zi skladu flotu za zdanij na zlam Div takozhLegki krejseri tipu Kapitani Romani PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pompeo MagnoDzherelaConway s All the World s Fighting Ships 1922 1946 London Conway Maritime Press 1980 ISBN 0 85177 146 7 angl S B Trubicyn Sverhlyogkie krejsera 1930 1975 S Pb Izdatel R R Munirov 2008 64 s ill ISBN 978 5 98830 028 1 ros