Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Погонофори | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Роди | ||||||||||
| дивитись текст | ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Погонофо́ри (лат. Pogonophora) — червоподібні морські тварини, що живуть на великих глибинах (від 2 000 до 9 000 метрів).
Загальні відомості
Вперше знайдені у водах Індонезії[], науково описані лише у 1914 році французьким зоологом Морисом Коллері[]. Першу погонофору у радянських водах виявила в Охотському морі радянська океанографічна експедиція 1932 року[]. Пізніше радянський зоолог А. В. Іванов описав відкриті ним нові види погонофор. 1955 року ;Іванов виділив погонофор у самостійний тип.
Погонофори — дуже своєрідні форми. Їх довге тіло вміщено в захисну трубку завдовжки близько 1,5 м, з якої може висовуватися передній кінець тварин. Тіло погонофор складається з трьох сегментів[]. Передній відділ має багато щупальців. У цьому відділі розташовано примітивний головний мозок, від якого відходить спинний нервовий стовбур.
Коли в двадцятому сторіччі було відкрито цих велетенських сидячих хробаків, багато вчених висловили припущення, що ці тварини можуть бути «маркерами» підводних нафтових родовищ. Ця гіпотеза підтвердилася під час проекту «Перепис морського життя», що відбувався з 2000 до 2010 року. У Мексиканській затоці було виявлено глибинне поселення погонофор; дослідники за допомогою роботизованої руки батискафа відірвали декількох із них, і їхньому подиву не було меж — із присоска тварини й отвору в ґрунті полилася нафта[]. Виходить, що ці дивні істоти справді селяться прямо над нафтовими родовищами.
Замкнена; примітивне серце лежить на черевному боці першого сегмента.
Рота і кишечника немає. Поживні часточки захоплюються щупальцями, і виділюваними ними ж ферментами перетравлюються поза тілом[]. Перетравлена пожива всмоктується також через щупальці, які служать і органом дихання.
Роздільностатеві. Гонади лежать у задньому сегменті.
Класифікація
Родина включає наступні роди[]:
- Frenulata
- Sclerolinum
- Vestimentifera
Примітки
- Ana Hilário and Marina R. Cunha, On some frenulate species (Annelida: Polychaeta: Siboglinidae) from mud volcanoes in the Gulf of Cadiz (NE Atlantic)
- Southward et al, Vestimentiferans (Pogonophora) in the Paci c and Indian Oceans: a new genus from Lihir Island (Papua New Guinea) and the Java Trench, with the rst report of Arcovestia ivanovi from the North Fiji Basin, J. Nat. Hist. 36: 1179-1197 (2002)
Література
- Малахов В.В. Вестиментиферы - автотрофные животные // Биология. — 1997. (рос.)
 | Це незавершена стаття з біології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogonofori Riftia pachyptila Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Kilchasti chervi Annelida Klas Bagatoshetinkovi chervi Polychaeta Ryad Canalipalpata Rodina Siboglinidae Caullery 1914 Rodi divitis tekst Posilannya Vikishovishe Siboglinidae EOL 6261 ITIS 154462 NCBI 41324 Fossilworks 142953 Pogonofo ri lat Pogonophora chervopodibni morski tvarini sho zhivut na velikih glibinah vid 2 000 do 9 000 metriv Zagalni vidomostiVpershe znajdeni u vodah Indoneziyi dzherelo naukovo opisani lishe u 1914 roci francuzkim zoologom Morisom Kolleri dzherelo Pershu pogonoforu u radyanskih vodah viyavila v Ohotskomu mori radyanska okeanografichna ekspediciya 1932 roku dzherelo Piznishe radyanskij zoolog A V Ivanov opisav vidkriti nim novi vidi pogonofor 1955 roku Ivanov vidiliv pogonofor u samostijnij tip Pogonofori duzhe svoyeridni formi Yih dovge tilo vmisheno v zahisnu trubku zavdovzhki blizko 1 5 m z yakoyi mozhe visovuvatisya perednij kinec tvarin Tilo pogonofor skladayetsya z troh segmentiv dzherelo Perednij viddil maye bagato shupalciv U comu viddili roztashovano primitivnij golovnij mozok vid yakogo vidhodit spinnij nervovij stovbur Koli v dvadcyatomu storichchi bulo vidkrito cih veletenskih sidyachih hrobakiv bagato vchenih vislovili pripushennya sho ci tvarini mozhut buti markerami pidvodnih naftovih rodovish Cya gipoteza pidtverdilasya pid chas proektu Perepis morskogo zhittya sho vidbuvavsya z 2000 do 2010 roku U Meksikanskij zatoci bulo viyavleno glibinne poselennya pogonofor doslidniki za dopomogoyu robotizovanoyi ruki batiskafa vidirvali dekilkoh iz nih i yihnomu podivu ne bulo mezh iz prisoska tvarini j otvoru v grunti polilasya nafta dzherelo Vihodit sho ci divni istoti spravdi selyatsya pryamo nad naftovimi rodovishami Krovonosna sistemaZamknena primitivne serce lezhit na cherevnomu boci pershogo segmenta Travna sistemaRota i kishechnika nemaye Pozhivni chastochki zahoplyuyutsya shupalcyami i vidilyuvanimi nimi zh fermentami peretravlyuyutsya poza tilom dzherelo Peretravlena pozhiva vsmoktuyetsya takozh cherez shupalci yaki sluzhat i organom dihannya Stateva sistemaRozdilnostatevi Gonadi lezhat u zadnomu segmenti KlasifikaciyaRodina vklyuchaye nastupni rodi dzherelo Frenulata Siboglinum Spirobrachia Unibrachium Volvobrachia Zenkevitchiana Sclerolinum Vestimentifera Alaysia Arcovestia Escarpia RiftiaPrimitkiAna Hilario and Marina R Cunha On some frenulate species Annelida Polychaeta Siboglinidae from mud volcanoes in the Gulf of Cadiz NE Atlantic Southward et al Vestimentiferans Pogonophora in the Paci c and Indian Oceans a new genus from Lihir Island Papua New Guinea and the Java Trench with the rst report of Arcovestia ivanovi from the North Fiji Basin J Nat Hist 36 1179 1197 2002 LiteraturaMalahov V V Vestimentifery avtotrofnye zhivotnye Biologiya 1997 ros Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi