Piscobalaena це вимерлий рід китоподібних який мешкав від середнього до пізнього міоцену приблизно 11 6 5 3 мільйонів ро

Piscobalaena — це вимерлий рід китоподібних, який мешкав від середнього до пізнього міоцену (приблизно 11.6–5.3 мільйонів років тому) в формації Піско в Перу та формації Боун Веллі у Флориді. Принаймні деякі особини цього маленького кита стали жертвою акули C. megalodon.

Piscobalaena Період існування: середній і пізній міоцен, ~11.608–5.332 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N

Череп Piscobalaena nana
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд:	Китоподібні (Cetacea)
Родина:	Цетотерієві (Cetotheriidae)
Рід:	†Piscobalaena G. Pilleri and H. J. Siber, 1989
Вікісховище: Piscobalaena

Опис

Ця тварина була дуже схожа на сучасних китів, особливо на маленьких. Довжина, ймовірно, була менше 5 метрів, а череп дорослої особини був близько одного метра. Piscobalaena відома кількома добре збереженими екземплярами, включаючи три молоді особини та дорослу особину. Деякі особливості черепа відрізняють Piscobalaena від сучасних китів (наприклад, форма надочноямкового відростка).

Палеогеографія

Інші фрагменти, які приписують Піскобалаені, також походять з Перу, але датуються трохи давнішим (пізній міоцен, близько 10 мільйонів років тому). Отже, здається, що цей вид китів був розташований на тихоокеанському узбережжі Південної Америки та еволюціонував щонайменше п'ять мільйонів років. Інші скам'янілості, які з деякими сумнівами приписуються Піскобалаєні, походять з міоценової формації Боун-Веллі у Флориді: якщо так, то Піскобалаєна могла мати більше поширення. Це могло бути тому, що Панамський перешийок був відкритий принаймні до пізнього пліоцену, дозволяючи морським видам переходити з Атлантики в Тихий і навпаки.

Класифікація

Піскобалена, вперше описана в 1989 році Піллері та Сібером, відома зі скам'янілостей, знайдених у формації Піско в Перу. Piscobalaena вважається представником Cetotheriidae групи вусатих китів з примітивними характеристиками, подібними до Balaenoptera, викопні види яких були знайдені в основному в північній півкулі. Найближчим родичем Piscobalaena був Herpetocetus з міо-пліоцену північної півкулі.

Примітки

Piscobalaena at Fossilworks.org
V. Bouetel and C. Muizon. 2006. The anatomy and relationships of Piscobalaena nana (Cetacea, Mysticeti), a Cetotheriidae s.s. from the early Pliocene of Peru
Collareta, A.; Lambert, O.; Landini, W.; Di Celma, C.; Malinverno, E.; Varas-Malca, R.; Urbina, M.; Bianucci, G. (2017). Did the giant extinct shark Carcharocles megalodon target small prey? Bite marks on marine mammal remains from the late Miocene of Peru. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 469: 84—91. Bibcode:2017PPP...469...84C. doi:10.1016/j.palaeo.2017.01.001.
Pilleri, G. and Siber, H.J. 1989. Neuer Spättertiärer cetotherid (Cetacea, Mysticeti) aus der Pisco-Formation Perus. In: G. Pilleri (ed.), Beiträge zur Paläontologie der Cetaceen Perus, 109–115. Hirnanatomisches Institut, Ostermundigen, Bern.

[FWPiscobalaena-1] Piscobalaena at Fossilworks.org

[2] V. Bouetel and C. Muizon. 2006. The anatomy and relationships of Piscobalaena nana (Cetacea, Mysticeti), a Cetotheriidae s.s. from the early Pliocene of Peru

[collareta-3] Collareta, A.; Lambert, O.; Landini, W.; Di Celma, C.; Malinverno, E.; Varas-Malca, R.; Urbina, M.; Bianucci, G. (2017). Did the giant extinct shark Carcharocles megalodon target small prey? Bite marks on marine mammal remains from the late Miocene of Peru. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 469: 84—91. Bibcode:2017PPP...469...84C. doi:10.1016/j.palaeo.2017.01.001.

[4] Pilleri, G. and Siber, H.J. 1989. Neuer Spättertiärer cetotherid (Cetacea, Mysticeti) aus der Pisco-Formation Perus. In: G. Pilleri (ed.), Beiträge zur Paläontologie der Cetaceen Perus, 109–115. Hirnanatomisches Institut, Ostermundigen, Bern.