Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Круглоголовка сітчаста | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Phrynocephalus reticulatus Eichwald, 1831 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Phrynocephalus nikolskii | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Круглоголовка сітчаста (Phrynocephalus reticulatus) — вид ящірок родини агамових (Agamidae). Інша назва «круглоголовка Нікольського». Поширений у Центральній Азії. Мешканець пустель. Описано 2 підвиди.
Опис
Дрібна ящірка із загальною довжиною тіла (L.+ L.cd.) до 11,7 см. Довжина тіла від кінчика морди до клоаки (L.) 51 мм. Хвіст (L.cd.) майже в півтора рази перевищує довжину тулуба з головою: відношення L./L.cd. складає 0,68—0,91. Маса тіла до 7 г. Верхня поверхня морди досить різко переходить у передню. Передній край морди похилий, ніздрі зверху видно.
Лускатий покрив
Луска хребта трохи збільшена, гладенька, з невеликими реберцями, її кінці не загнуті. Грудна луска гладенька. Поперечна складка шкіри на верхній стороні шиї відсутня. Знизу четвертого пальця задньої лапи є 1 поздовжній рядок підпальцевих пластинок з 3—4 невисокими поздовжніми реберцями. Прилегла до підпальцевих пластинок цього пальця луска має витягнуті, сплощені реберця, які утворюють гребінець, розвинений лише на стороні, зверненої до п'ятого пальця. На підпальцевих пластинках третього пальця задньої ноги найрозвиненіші реберця на стороні, поверненої до другого пальцю.
Носові щитки відділені один від одного 1—2 рядами луски. Поперек шапинки 17—23 багатокутніх або заокруглених лусок. Між центральною тім'яною лускою і носовими щитками 6—11 лусок в одному поздовжньому ряду. Верхньогубних щитків 12—19, нижньогубних — 11—15. Між верхньогубними і дрібними зернистими лусками нижньої повіки 4—5 рядів лусок.
Забарвлення
Спина і основа хвоста звичайно мають сіре забарвлення з численними білими в темній облямовці, коричневими або бурими плямами. На загальному строкатому тлі з боків хребта виокремлюються 4 пари світло-коричневих або бурих поперечних смужок, облямованих темним, а також 2 короткі поздовжні смужки позаду голови. Верхня поверхня ніг і хвоста у темних поперечних смужках. Хвіст знизу з 4—5 темними поперечними смужками, нижня сторона його задній третини у живих ящірок червонувато-малинова.
Поширення
Ареал складається з двох частин. Більша частина охоплює Узбекистан Східний Туркменістан, менша — Північно-Західний Туркменістан.
Особливості біології
Мешкає звичайно на щільних піщаних, дрібно-щебеневих і щебеневих ґрунтах з рідкою ксерофільною рослинністю. У Південних Кизилкумах зустрічається також у саксаульниках на твердих піщаних ґрунтах з домішкою дрібного щебеню і на вирівняних закріплених пісках. У передгір'ях піднімається на висоту до 300—400 м над рівнем моря.
У Північно-Західних Каракумах за годинну екскурсію в типових біотопах траплялось від 6 до 17 особин.
У Південних Кизилкумах пробуджується після зимівлі в середині березня. У квітні—травні круглоголовка сітчаста активна протягом дня, у серпні —вересні — з ранку до полудня і після 15—16 годин до заходу сонця. Після зимівлі активність починається вже у середині лютого і триває до початку жовтня.
При появі небезпеки ховається в дерновинах і кущах або стрімко тікає, у спеку забирається на кущі або залишаються в їх тіні. При зниженні температури і у випадках переслідування на м'яких ґрунтах заривається в пісок.
Належить до яйцекладних ящірок. Статева зрілість настає вже після першої зимівлі. Відкладання 2—4 яєць (залежно від розмірів самки) відбувається в квітні—травні і вдруге — у червні — на початку липня. Молоді агами довжиною 2,3—2,5 см з'являються з середини червня.
Харчується комахами та іншими дрібними членистоногими, серед яких перше місце по зустрічальності займають мурашки, та їх личинки, в раціоні зустрічаються також прямокрилі, клопи, цикадки, гусінь, личинки мух й мокриці.
Охорона
Незважаючи на розірваність ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»
Систематика
Описано 2 підвиди. Більшу частину ареалу в межах Узбекистану і крайнього сходу Туркменістану населяє номінативний підвид Phrynocephalus reticulatus reticulatus. На північному заході Туркменістану поширений підвид Phrynocephalus reticulatus bannikovi, який відрізняється від номінативного підвиду трохи довшим хвостом (L./L.cd. складає 0,68—0,81, у номінативного — 0,71—0,91), крутішою передньою поверхнею морди, більшим числом лусок між тім'яними і носовими щитками, більшою ребристістю скроневих лусок.
Примітки
- Круглоголовка сітчаста в Червоному списку МСОП
Література
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 62). —
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 120—121)
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 76—78). —
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 124—125)
- Фауна Узбекской ССР. Т. 1. Земноводные и пресмыкающиеся / Богданов О. П. — Ташкент: Изд-во АН Узбекской ССР, 1960. — 260 с. (с. 95—101)
Посилання
- Animaldiversity : Phrynocephalus reticulatus
- Phrynocephalus reticulatus у Червоному списку МСОП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kruglogolovka sitchasta Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Yashirki Lacertilia Rodina Agamovi Agamidae Pidrodina Agaminae Rid Kruglogolovka Phrynocephalus Vid Kruglogolovka sitchasta Binomialna nazva Phrynocephalus reticulatus Eichwald 1831 Sinonimi Phrynocephalus nikolskii Posilannya MSOP 47755693 Kruglogolovka sitchasta Phrynocephalus reticulatus vid yashirok rodini agamovih Agamidae Insha nazva kruglogolovka Nikolskogo Poshirenij u Centralnij Aziyi Meshkanec pustel Opisano 2 pidvidi Zmist 1 Opis 1 1 Luskatij pokriv 1 2 Zabarvlennya 2 Poshirennya 3 Osoblivosti biologiyi 4 Ohorona 5 Sistematika 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaOpisred Dribna yashirka iz zagalnoyu dovzhinoyu tila L L cd do 11 7 sm Dovzhina tila vid kinchika mordi do kloaki L 51 mm Hvist L cd majzhe v pivtora razi perevishuye dovzhinu tuluba z golovoyu vidnoshennya L L cd skladaye 0 68 0 91 Masa tila do 7 g Verhnya poverhnya mordi dosit rizko perehodit u perednyu Perednij kraj mordi pohilij nizdri zverhu vidno Luskatij pokrivred Luska hrebta trohi zbilshena gladenka z nevelikimi rebercyami yiyi kinci ne zagnuti Grudna luska gladenka Poperechna skladka shkiri na verhnij storoni shiyi vidsutnya Znizu chetvertogo palcya zadnoyi lapi ye 1 pozdovzhnij ryadok pidpalcevih plastinok z 3 4 nevisokimi pozdovzhnimi rebercyami Prilegla do pidpalcevih plastinok cogo palcya luska maye vityagnuti splosheni rebercya yaki utvoryuyut grebinec rozvinenij lishe na storoni zvernenoyi do p yatogo palcya Na pidpalcevih plastinkah tretogo palcya zadnoyi nogi najrozvinenishi rebercya na storoni povernenoyi do drugogo palcyu Nosovi shitki viddileni odin vid odnogo 1 2 ryadami luski Poperek shapinki 17 23 bagatokutnih abo zaokruglenih lusok Mizh centralnoyu tim yanoyu luskoyu i nosovimi shitkami 6 11 lusok v odnomu pozdovzhnomu ryadu Verhnogubnih shitkiv 12 19 nizhnogubnih 11 15 Mizh verhnogubnimi i dribnimi zernistimi luskami nizhnoyi poviki 4 5 ryadiv lusok Zabarvlennyared Spina i osnova hvosta zvichajno mayut sire zabarvlennya z chislennimi bilimi v temnij oblyamovci korichnevimi abo burimi plyamami Na zagalnomu strokatomu tli z bokiv hrebta viokremlyuyutsya 4 pari svitlo korichnevih abo burih poperechnih smuzhok oblyamovanih temnim a takozh 2 korotki pozdovzhni smuzhki pozadu golovi Verhnya poverhnya nig i hvosta u temnih poperechnih smuzhkah Hvist znizu z 4 5 temnimi poperechnimi smuzhkami nizhnya storona jogo zadnij tretini u zhivih yashirok chervonuvato malinova Poshirennyared Areal skladayetsya z dvoh chastin Bilsha chastina ohoplyuye Uzbekistan Shidnij Turkmenistan mensha Pivnichno Zahidnij Turkmenistan Osoblivosti biologiyired Meshkaye zvichajno na shilnih pishanih dribno shebenevih i shebenevih gruntah z ridkoyu kserofilnoyu roslinnistyu U Pivdennih Kizilkumah zustrichayetsya takozh u saksaulnikah na tverdih pishanih gruntah z domishkoyu dribnogo shebenyu i na virivnyanih zakriplenih piskah U peredgir yah pidnimayetsya na visotu do 300 400 m nad rivnem morya U Pivnichno Zahidnih Karakumah za godinnu ekskursiyu v tipovih biotopah traplyalos vid 6 do 17 osobin U Pivdennih Kizilkumah probudzhuyetsya pislya zimivli v seredini bereznya U kvitni travni kruglogolovka sitchasta aktivna protyagom dnya u serpni veresni z ranku do poludnya i pislya 15 16 godin do zahodu soncya Pislya zimivli aktivnist pochinayetsya vzhe u seredini lyutogo i trivaye do pochatku zhovtnya Pri poyavi nebezpeki hovayetsya v dernovinah i kushah abo strimko tikaye u speku zabirayetsya na kushi abo zalishayutsya v yih tini Pri znizhenni temperaturi i u vipadkah peresliduvannya na m yakih gruntah zarivayetsya v pisok Nalezhit do yajcekladnih yashirok Stateva zrilist nastaye vzhe pislya pershoyi zimivli Vidkladannya 2 4 yayec zalezhno vid rozmiriv samki vidbuvayetsya v kvitni travni i vdruge u chervni na pochatku lipnya Molodi agami dovzhinoyu 2 3 2 5 sm z yavlyayutsya z seredini chervnya Harchuyetsya komahami ta inshimi dribnimi chlenistonogimi sered yakih pershe misce po zustrichalnosti zajmayut murashki zhuki ta yih lichinki v racioni zustrichayutsya takozh pryamokrili klopi cikadki gusin lichinki muh j mokrici Ohoronared Nezvazhayuchi na rozirvanist arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid 1 Sistematikared Opisano 2 pidvidi Bilshu chastinu arealu v mezhah Uzbekistanu i krajnogo shodu Turkmenistanu naselyaye nominativnij pidvid Phrynocephalus reticulatus reticulatus Na pivnichnomu zahodi Turkmenistanu poshirenij pidvid Phrynocephalus reticulatus bannikovi yakij vidriznyayetsya vid nominativnogo pidvidu trohi dovshim hvostom L L cd skladaye 0 68 0 81 u nominativnogo 0 71 0 91 krutishoyu perednoyu poverhneyu mordi bilshim chislom lusok mizh tim yanimi i nosovimi shitkami bilshoyu rebrististyu skronevih lusok Primitkired Kruglogolovka sitchasta v Chervonomu spisku MSOPLiteraturared Atlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoologicheskij institut RAN 2004 232 s s 62 ISBN 5 98092 007 2 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 120 121 Zemnovodnye i presmykayushiesya Enciklopediya prirody Rossii Ananeva N B Borkin L Ya Darevskij I S i dr M ABF 1998 576 s s 76 78 ISBN 5 87484 066 4 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 124 125 Fauna Uzbekskoj SSR T 1 Zemnovodnye i presmykayushiesya Bogdanov O P Tashkent Izd vo AN Uzbekskoj SSR 1960 260 s s 95 101 Posilannyared Animaldiversity Phrynocephalus reticulatus Phrynocephalus reticulatus u Chervonomu spisku MSOP Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kruglogolovka sitchasta amp oldid 43956472