Вухатий баклан | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phalacrocorax auritus Lesson, 1831 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Баклан вухатий (Phalacrocorax auritus) — птах роду баклан (Phalacrocorax), поширений у Північній Америці.
Опис
Крупний птах 70—90 см завдовжки, вагою 1,2—2,5 кг. Оперення темно-коричневе або чорне, із зеленуватим або бронзовим відливом. Тіло струнке, з довгою шиєю і відносно короткими лапами. Дзьоб довгий, у верхній частині заломлений на кінці у вигляді гачка. Шкіра в основі дзьоба, під очима і шиї забарвлена в яскравий жовто-помаранчевий колір. Лапи короткі, чорні, перетинкові. Хвіст клиноподібний. В період розмноження на голові можна побачити подвійний хвилястий чорний чубок, сині повіки, темний дзьоб і помаранчевий мішок та вуздечку.
Самці не набагато більші за самок. Молодняк в порівнянні з дорослими птахами має більш матове оперення. Вони зазвичай зверху темно-коричневі, а знизу блідо-сірі. Розрізняють 5 підвидів вухатого баклана залежно від розміру, забарвлення і виду чубка.
Розповсюдження
Вухаті баклани широко поширені по всій Північній Америці, розмножуються до південної Аляски і Нової Англії на півночі ареалу, а зимують до мексиканського штату Сіналоа і Багамських островів на півдні. У північних холодних територіях є мігруючими птахами.
Живуть у прибережних районах і по берегах внутрішніх водойм.
Спосіб життя
Вухаті баклани є зграйними птахами. Їх можна побачити великими і маленькими групами як у період розмноження, так і в зимовий час. Вони розмножуються в колоніях і полюють часто великими зграями. Мігрують також великими групами.
Полюють в денний час, пірнаючи за рибою під воду. Після пірнання шукають підвищення, де сідають і випростовують свої крила, ймовірно щоб висушити їх (на відміну від більшості морських птахів, їхні крила частково намокають). Проте така поведінка не є прямою реакцією на воду, оскільки птахи, утримувані в неволі, не пірнають за їжею, проте розпрямляють своє пір'я після їжі.
Живлення
Живляться вухаті баклани в основному рибою, але також вживають у їжу комах, ракоподібних і земноводних. Полюють зазвичай на мілководді, де глибина не перевищує 8 м, не далі 5 км від берега. Невелику здобич здатні заковтувати прямо під водою, а велику виносять спочатку на берег, щоб потрясти або постукати по чомусь. За зграями риби полюють великими групами. Гачкуватий дзьоб допомагає їм утримувати слизьку здобич.
Розмноження
Вухаті баклани моногамні і гніздяться колоніями, що містять до трьохсот пар. Самець вибирає місце для гнізда і потім, стоячи біля нього, помахами крил кличе самку. Він також може виконувати шлюбні танці на воді, де він демонструє самці матеріал для гнізда. Як тільки пара сформована, чубок у птахів відразу зникає.
Вухаті баклани охороняють лише невелику територію безпосередньо біля гнізда, яка в діаметрі складає менш одного метра.
Розмноження відбувається в період з квітня по серпень, з піком сезону з травня по липень. Самці прибувають до місця гніздування першими і вибирають місце для гнізда, після чого починають рекламувати його самиці. Як самець, так і самка беруть участь в споруді нового або відновленні старого гнізда. Як матеріал використовуються гілочки, палички, траву і різне плаваюче у воді сміття на зразок мотузок і обривків риболовецьких мереж. Самець відносить знайдений матеріал самці, яка укладає його і охороняє від інших птахів. Частіше за все гніздо будується на землі, рідше на деревах. Як тільки будівництво гнізда закінчене, самка відкладає в нього 1—7 (зазвичай 4) блідо-блакитних яєць, по одному кожні 1—3 дні. Обидва батьки висиджують яйця, інкубаційний період становить 25—28 днів. Неоперені і безпорадні пташенята з'являються асихронно в тому ж порядку, в якому відкладалися яйця. Обидва батько годують пташенят 2—6 разів на день їжею, яку відригують. У жаркі дні вони приносять пташенятам воду і заштовхують їм її прямо в глотку. Пташенята починають покидати гніздо, коли їм виповнюється 3—4 тижні, літати приблизно через 6 тижнів і пірнати через 6—7 тижнів. Повністю незалежними від батьків вони стають через 10 тижнів. Період статевої зрілості у молодих птахів наступає в 2 роки.
Тривалість життя
Тривалість життя до смерті найстарішого відомого вухатого баклана становить 17 років і 9 місяців. Проте середня тривалість життя цих птахів в дикому середовищі становить 6,1 року.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Hatch, J., D. Weseloh. 1999. Double-crested cormorant (Phalacrocorax auritus). Pp. 1-36 in A. Poole, F. Gill, eds. The Birds of North America, Vol. 441. Philadelphia, PA: The Birds of North America, Inc
- Pearson, T. 1936. Birds of America. New York: Garden City Books
- Perrins, C. 1990. The Illustrated Encyclopedia of Birds. New York: Prentice Hall Press
- Brooke, M., T. Birkhead. 1991. The Cambridge Encyclopedia of Ornithology. Cambridge: Cambridge University Press
- Landsborough, T. 1964. A New Dictionary of Birds. New York: McGraw-Hill Book Company
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vuhatij baklan Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sulopodibni Suliformes Rodina Baklanovi Phalacrocoracidae Rid Baklan Phalacrocorax Vid Baklan vuhatij Binomialna nazva Phalacrocorax auritus Lesson 1831 Posilannya Vikishovishe Phalacrocorax auritus Vikividi Phalacrocorax auritus ITIS 174717 NCBI 56069 Fossilworks 134730 Baklan vuhatij Phalacrocorax auritus ptah rodu baklan Phalacrocorax poshirenij u Pivnichnij Americi OpisKrupnij ptah 70 90 sm zavdovzhki vagoyu 1 2 2 5 kg Operennya temno korichneve abo chorne iz zelenuvatim abo bronzovim vidlivom Tilo strunke z dovgoyu shiyeyu i vidnosno korotkimi lapami Dzob dovgij u verhnij chastini zalomlenij na kinci u viglyadi gachka Shkira v osnovi dzoba pid ochima i shiyi zabarvlena v yaskravij zhovto pomaranchevij kolir Lapi korotki chorni peretinkovi Hvist klinopodibnij V period rozmnozhennya na golovi mozhna pobachiti podvijnij hvilyastij chornij chubok sini poviki temnij dzob i pomaranchevij mishok ta vuzdechku Samci ne nabagato bilshi za samok Molodnyak v porivnyanni z doroslimi ptahami maye bilsh matove operennya Voni zazvichaj zverhu temno korichnevi a znizu blido siri Rozriznyayut 5 pidvidiv vuhatogo baklana zalezhno vid rozmiru zabarvlennya i vidu chubka RozpovsyudzhennyaVuhati baklani shiroko poshireni po vsij Pivnichnij Americi rozmnozhuyutsya do pivdennoyi Alyaski i Novoyi Angliyi na pivnochi arealu a zimuyut do meksikanskogo shtatu Sinaloa i Bagamskih ostroviv na pivdni U pivnichnih holodnih teritoriyah ye migruyuchimi ptahami Zhivut u priberezhnih rajonah i po beregah vnutrishnih vodojm Sposib zhittyaVuhatij baklan sho sidaye na vodu Vuhati baklani ye zgrajnimi ptahami Yih mozhna pobachiti velikimi i malenkimi grupami yak u period rozmnozhennya tak i v zimovij chas Voni rozmnozhuyutsya v koloniyah i polyuyut chasto velikimi zgrayami Migruyut takozh velikimi grupami Polyuyut v dennij chas pirnayuchi za riboyu pid vodu Pislya pirnannya shukayut pidvishennya de sidayut i viprostovuyut svoyi krila jmovirno shob visushiti yih na vidminu vid bilshosti morskih ptahiv yihni krila chastkovo namokayut Prote taka povedinka ne ye pryamoyu reakciyeyu na vodu oskilki ptahi utrimuvani v nevoli ne pirnayut za yizheyu prote rozpryamlyayut svoye pir ya pislya yizhi Zhivlennya Zhivlyatsya vuhati baklani v osnovnomu riboyu ale takozh vzhivayut u yizhu komah rakopodibnih i zemnovodnih Polyuyut zazvichaj na milkovoddi de glibina ne perevishuye 8 m ne dali 5 km vid berega Neveliku zdobich zdatni zakovtuvati pryamo pid vodoyu a veliku vinosyat spochatku na bereg shob potryasti abo postukati po chomus Za zgrayami ribi polyuyut velikimi grupami Gachkuvatij dzob dopomagaye yim utrimuvati slizku zdobich Rozmnozhennya Vuhati baklani monogamni i gnizdyatsya koloniyami sho mistyat do trohsot par Samec vibiraye misce dlya gnizda i potim stoyachi bilya nogo pomahami kril kliche samku Vin takozh mozhe vikonuvati shlyubni tanci na vodi de vin demonstruye samci material dlya gnizda Yak tilki para sformovana chubok u ptahiv vidrazu znikaye Vuhati baklani ohoronyayut lishe neveliku teritoriyu bezposeredno bilya gnizda yaka v diametri skladaye mensh odnogo metra Rozmnozhennya vidbuvayetsya v period z kvitnya po serpen z pikom sezonu z travnya po lipen Samci pribuvayut do miscya gnizduvannya pershimi i vibirayut misce dlya gnizda pislya chogo pochinayut reklamuvati jogo samici Yak samec tak i samka berut uchast v sporudi novogo abo vidnovlenni starogo gnizda Yak material vikoristovuyutsya gilochki palichki travu i rizne plavayuche u vodi smittya na zrazok motuzok i obrivkiv riboloveckih merezh Samec vidnosit znajdenij material samci yaka ukladaye jogo i ohoronyaye vid inshih ptahiv Chastishe za vse gnizdo buduyetsya na zemli ridshe na derevah Yak tilki budivnictvo gnizda zakinchene samka vidkladaye v nogo 1 7 zazvichaj 4 blido blakitnih yayec po odnomu kozhni 1 3 dni Obidva batki visidzhuyut yajcya inkubacijnij period stanovit 25 28 dniv Neopereni i bezporadni ptashenyata z yavlyayutsya asihronno v tomu zh poryadku v yakomu vidkladalisya yajcya Obidva batko goduyut ptashenyat 2 6 raziv na den yizheyu yaku vidriguyut U zharki dni voni prinosyat ptashenyatam vodu i zashtovhuyut yim yiyi pryamo v glotku Ptashenyata pochinayut pokidati gnizdo koli yim vipovnyuyetsya 3 4 tizhni litati priblizno cherez 6 tizhniv i pirnati cherez 6 7 tizhniv Povnistyu nezalezhnimi vid batkiv voni stayut cherez 10 tizhniv Period statevoyi zrilosti u molodih ptahiv nastupaye v 2 roki Trivalist zhittya Trivalist zhittya do smerti najstarishogo vidomogo vuhatogo baklana stanovit 17 rokiv i 9 misyaciv Prote serednya trivalist zhittya cih ptahiv v dikomu seredovishi stanovit 6 1 roku PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Hatch J D Weseloh 1999 Double crested cormorant Phalacrocorax auritus Pp 1 36 in A Poole F Gill eds The Birds of North America Vol 441 Philadelphia PA The Birds of North America Inc Pearson T 1936 Birds of America New York Garden City Books Perrins C 1990 The Illustrated Encyclopedia of Birds New York Prentice Hall Press Brooke M T Birkhead 1991 The Cambridge Encyclopedia of Ornithology Cambridge Cambridge University Press Landsborough T 1964 A New Dictionary of Birds New York McGraw Hill Book Company