Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катопума Темінка (Catopuma temminckii) — вид ссавців з підродини малих кішок (Felinae), який мешкає в тропічних лісах Південно-Східної Азії. Раніше цей вид відносили до нині скасованого роду золотих кішок через зовнішню схожість. Сьогодні вважається, що її схожість із золотою кішкою, що зустрічається в Африці, заснована на конвергентній еволюції. Нещодавні генетичні дослідження (O'Brien & Johnson, 2006) виявили найбільшу спорідненість P. temminckii з мармуровою кішкою та гнідою кішкою.
| Катопума Темінка | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
| Рід: | Катопума (Catopuma) |
| Вид: | Катопума Темінка (C. temminckii) |
| Біноміальна назва | |
| Catopuma temminckii | |
 | |
| Мапа поширення | |
| Синоніми | |
| Felis temminckii Vigors & Horsfield, 1827 | |
Етимологія
Вид названо на честь нідерландського зоолога Конрада Якоба Темінка, який дав опис африканській золотій кішці (Caracal aurata), та багатьом іншим видам тварин.
Еволюція
Проведені генетичні дослідження показали, що філогенетична лінія роду Pardofelis відділилася від лінії спільного предка 9.4 млн років тому, види Pardofelis temminckii і Pardofelis badia розділилися приблизно 4 млн років тому, задовго до поділу Зондських островів. Ці два види були представниками роду Catopuma, поки у 2008 році не були переміщені МСОП до роду Pardofelis.
Філогенетичне дерево родів Pardofelis і Catopuma
| |||||||||||||
Зовнішність
P. temminckii більш ніж удвічі більша, ніж звичайна домашня кішка. Її довжина становить 90 см, не враховуючи хвоста, довжина якого становить 50 см. Висота в холці близько 56 см. Вага від 9 до 16 кг, самці більші за самиць. Густе хутро як правило золотого або бурого кольору, але зустрічаються й сірі чи чорні екземпляри. У деяких регіонах у P. temminckii більш-менш добре помітні плями на хутрі. На мордочці має чорно-білі смужки. Боки і живіт світліші. У всіх підвидів задня поверхня коротких, округлих вух чорна, в центрі злегка блідіша. Низ периферійної третини хвоста білий, а верх коричневий.
Розповсюдження
Біосферою виду є виключно ліси, які можуть бути як тропічними, так і посушливими, і підніжжя гір південного Китаю, Бірми, Таїланду, В'єтнаму і Камбоджі. Зустрічаються ці кішки також в Непалі, Тибет та Суматрі. Кішка проживає від низовин до висот 3 000 метрів, інколи її бачать у відкритіших, скелястих областях.
Розрізняють три підвиди P. temminckii:
- Pardofelis temminckii temminckii (Vigors and Horsfield, 1827) — Гімалаї, материк Південно-Східної Азії і Суматра
- Pardofelis temminckii dominicanorum (Sclater, 1898) — південно-східний Китай
- Pardofelis temminckii tristis (Milne-Edwards, 1872) — південно-західний Китай
Поведінка
P. temminckii живуть поодинці і є досить полохливими тваринами. Вони ведуть нічний спосіб життя, вміють добре лазити деревами, проте пересуваються переважно по землі. До їхньої здобичі відносяться миші, зайці, молоді олені і птахи.
Полюючи, P. temminckii вбивають меншу здобич укусом у потилицю, як це типово для котових. Птахів, які є більшими за голубів обскубують перед тим як почати їх їсти.
Вокальний репертуар P. temminckii включають свист, пирхання, муркотіння, гарчання, нявкання, булькання і можливо інші. Інші форми комунікації включають маркування запахом, мічення самцями територією сечею, тертя головою об'єктів і залишення відміток від кігтів.
Цикл життя
Самиці в неволі показують суттєве збільшення в частоті запахового маркування протягом еструса. Водночас, вони часто труться шиєю і головою об неживі об'єкти. Кількість маркування запахом у самців також збільшується. Під час спарювання поведінка самців включала потиличний укус, але на відміну від інших дрібних котячих, укус був не безперервний.
Вважається, що період вагітності становить 78-80 днів. Потомство народжується раз на рік і зазвичай складається з єдиного кошеняти, хоча є записи народження до трьох дитинчат. Пара в зоопарку Веллінгтона народила десять виводків, кожен з яких складався з одного кошеняти; два виводки по одному кошеняті народилися у в Нідерландах. Два виводки по двоє кошенят кожний народилося в приватному котячому розпліднику в Каліфорнії, але жоден з них не вижив.
Вага новонароджених від 220 до 250 грамів. Хутро розмальоване так само як і у батьків. Розплющують очі на 6-12 день. Вага подвоюється за три тижні від народження і потроюється за вісім. Пари, що злучаються, зазвичай відокремлюються, коли є підозра на вагітність, оскільки самці інколи вбивають кошенят; хоча спостерігався випадок одного самця-батька, який лизав своє кошеня, коли тому було дев'ять діб, і з того часу брав активну роль у його вихованні. Кошеня добре ходило у два тижні від народження, коли важило 650 грамів. У дев'ять із половиною тижнів від народження важило 1,3 кг.
P. temminckii досягає статевої зрілості у 18-24 місяці, а народжена в неволі самиця здатна народити, коли їй виповнюється 25 місяців. P. temminckii живуть у неволі приблизно 17 років, але середня тривалість життя в дикій природі, ймовірно, буде набагато меншою.
P. temminckii у місцевих культурах
У Таїланді навколо азійської дикої кішки існує маса легенд. Там її знають під ім'ям «вогненний тигр», а люди лісів вважають, що P. temminckii сприяє удачі. У одній з байок вона описується як дика і хоробра, і виявляється переможницею в битві з тигром. Вважається, що спалювання хутра P. temminckii проганяє тигрів з околиць, а носіння при собі хоча б одного волоса з її хутра, згідно з місцевими прикметами, захищає від нападу тигра. У Китаї P. temminckii вважається видом пардуса і відома як скельна кішка або жовтий пардус. Різні види забарвлення мають різні імена: ті, що з чорним хутром називають чорнильними пардусами, а з плямистим хутром називають кунжутовими пардусами.
Загрози та збереження
Через вирубку лісів і полювання на P. temminckii вид став рідкісним. У Китаї її м'ясо вважають делікатесом, а кістки використовуються в традиційній китайській медицині. Селяни вважають її шкідником і через це вбивають; мисливці ж убивають заради хутра.
До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) P. temminckii внесена як вид, що перебуває в близькому до загрозливого стані.
Внесена до Додатка I СІТЕС. Вона повністю захищена протягом більшої частини діапазону національним законодавством. Полювання заборонене в Бангладеш, Камбоджі, Китаї, Індії, Індонезії, на півострові Малайзія, в М'янмі, Непалі, Таїланді та В'єтнамі, регулюється в Лаосі. Немає ніякої правового захисту за межами охоронних районів в Бутані. Ареал кішки охоплює багато природоохоронних територій.
Примітки
- Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sunquist, Mel; Sunquist, Fiona (2002). Wild cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. с. 52–56. ISBN .
- Nowell, K.; Jackson, P. (1996). . IUCN/SSC Cat Specialist Group, Gland, Switzerland. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 11 березня 2017.
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- McCarthy, J. (2015) Catopuma temminckii: інформація на сайті МСОП (версія 2016-3) (англ.)
Джерела
- Ronald M. Nowak. Walker's Carnivores of the World. — JHU Press, 2005. — С. 247. — . (англ.)
- Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 52. — . (англ.)
- Peter Jackson, «Asiatic Golden Cat Catopuma temminckii» Cat Specialist Group, 1996 [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Галерея
-
![image]()
P. temminckii зі шматком м'яса -
![image]()
В Единбурзькому зоопарку, Шотландія -
![image]()
В Единбурзькому зоопарку, Шотландія -
![image]()
P. temminckii в Таманському Сафарі-парку в Індонезії -
![image]()
Ілюстрація в англ. Proceedings of the Zoological Society of London, 1867 -
![image]()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katopuma Teminka Catopuma temminckii vid ssavciv z pidrodini malih kishok Felinae yakij meshkaye v tropichnih lisah Pivdenno Shidnoyi Aziyi Ranishe cej vid vidnosili do nini skasovanogo rodu zolotih kishok cherez zovnishnyu shozhist Sogodni vvazhayetsya sho yiyi shozhist iz zolotoyu kishkoyu sho zustrichayetsya v Africi zasnovana na konvergentnij evolyuciyi Neshodavni genetichni doslidzhennya O Brien amp Johnson 2006 viyavili najbilshu sporidnenist P temminckii z marmurovoyu kishkoyu ta gnidoyu kishkoyu Katopuma Teminka Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Katopuma Catopuma Vid Katopuma Teminka C temminckii Binomialna nazva Catopuma temminckii Vigors amp Horsfield 1827 Mapa poshirennya Sinonimi Felis temminckii Vigors amp Horsfield 1827 Pardofelis temminckii Vigors amp Horsfield 1827 EtimologiyaVid nazvano na chest niderlandskogo zoologa Konrada Yakoba Teminka yakij dav opis afrikanskij zolotij kishci Caracal aurata ta bagatom inshim vidam tvarin EvolyuciyaProvedeni genetichni doslidzhennya pokazali sho filogenetichna liniya rodu Pardofelis viddililasya vid liniyi spilnogo predka 9 4 mln rokiv tomu vidi Pardofelis temminckii i Pardofelis badia rozdililisya priblizno 4 mln rokiv tomu zadovgo do podilu Zondskih ostroviv Ci dva vidi buli predstavnikami rodu Catopuma poki u 2008 roci ne buli peremisheni MSOP do rodu Pardofelis Filogenetichne derevo rodiv Pardofelis i Catopuma Pardofelis marmorata Catopuma temmincki Catopuma badia ZovnishnistP temminckii bilsh nizh udvichi bilsha nizh zvichajna domashnya kishka Yiyi dovzhina stanovit 90 sm ne vrahovuyuchi hvosta dovzhina yakogo stanovit 50 sm Visota v holci blizko 56 sm Vaga vid 9 do 16 kg samci bilshi za samic Guste hutro yak pravilo zolotogo abo burogo koloru ale zustrichayutsya j siri chi chorni ekzemplyari U deyakih regionah u P temminckii bilsh mensh dobre pomitni plyami na hutri Na mordochci maye chorno bili smuzhki Boki i zhivit svitlishi U vsih pidvidiv zadnya poverhnya korotkih okruglih vuh chorna v centri zlegka blidisha Niz periferijnoyi tretini hvosta bilij a verh korichnevij RozpovsyudzhennyaBiosferoyu vidu ye viklyuchno lisi yaki mozhut buti yak tropichnimi tak i posushlivimi i pidnizhzhya gir pivdennogo Kitayu Birmi Tayilandu V yetnamu i Kambodzhi Zustrichayutsya ci kishki takozh v Nepali Tibet ta Sumatri Kishka prozhivaye vid nizovin do visot 3 000 metriv inkoli yiyi bachat u vidkritishih skelyastih oblastyah Rozriznyayut tri pidvidi P temminckii Pardofelis temminckii temminckii Vigors and Horsfield 1827 Gimalayi materik Pivdenno Shidnoyi Aziyi i Sumatra Pardofelis temminckii dominicanorum Sclater 1898 pivdenno shidnij Kitaj Pardofelis temminckii tristis Milne Edwards 1872 pivdenno zahidnij KitajPovedinkaP temminckii zhivut poodinci i ye dosit polohlivimi tvarinami Voni vedut nichnij sposib zhittya vmiyut dobre laziti derevami prote peresuvayutsya perevazhno po zemli Do yihnoyi zdobichi vidnosyatsya mishi zajci molodi oleni i ptahi Polyuyuchi P temminckii vbivayut menshu zdobich ukusom u potilicyu yak ce tipovo dlya kotovih Ptahiv yaki ye bilshimi za golubiv obskubuyut pered tim yak pochati yih yisti Vokalnij repertuar P temminckii vklyuchayut svist pirhannya murkotinnya garchannya nyavkannya bulkannya i mozhlivo inshi Inshi formi komunikaciyi vklyuchayut markuvannya zapahom michennya samcyami teritoriyeyu secheyu tertya golovoyu ob yektiv i zalishennya vidmitok vid kigtiv Cikl zhittyaSamici v nevoli pokazuyut suttyeve zbilshennya v chastoti zapahovogo markuvannya protyagom estrusa Vodnochas voni chasto trutsya shiyeyu i golovoyu ob nezhivi ob yekti Kilkist markuvannya zapahom u samciv takozh zbilshuyetsya Pid chas sparyuvannya povedinka samciv vklyuchala potilichnij ukus ale na vidminu vid inshih dribnih kotyachih ukus buv ne bezperervnij Vvazhayetsya sho period vagitnosti stanovit 78 80 dniv Potomstvo narodzhuyetsya raz na rik i zazvichaj skladayetsya z yedinogo koshenyati hocha ye zapisi narodzhennya do troh ditinchat Para v zooparku Vellingtona narodila desyat vivodkiv kozhen z yakih skladavsya z odnogo koshenyati dva vivodki po odnomu koshenyati narodilisya u v Niderlandah Dva vivodki po dvoye koshenyat kozhnij narodilosya v privatnomu kotyachomu rozplidniku v Kaliforniyi ale zhoden z nih ne vizhiv Vaga novonarodzhenih vid 220 do 250 gramiv Hutro rozmalovane tak samo yak i u batkiv Rozplyushuyut ochi na 6 12 den Vaga podvoyuyetsya za tri tizhni vid narodzhennya i potroyuyetsya za visim Pari sho zluchayutsya zazvichaj vidokremlyuyutsya koli ye pidozra na vagitnist oskilki samci inkoli vbivayut koshenyat hocha sposterigavsya vipadok odnogo samcya batka yakij lizav svoye koshenya koli tomu bulo dev yat dib i z togo chasu brav aktivnu rol u jogo vihovanni Koshenya dobre hodilo u dva tizhni vid narodzhennya koli vazhilo 650 gramiv U dev yat iz polovinoyu tizhniv vid narodzhennya vazhilo 1 3 kg P temminckii dosyagaye statevoyi zrilosti u 18 24 misyaci a narodzhena v nevoli samicya zdatna naroditi koli yij vipovnyuyetsya 25 misyaciv P temminckii zhivut u nevoli priblizno 17 rokiv ale serednya trivalist zhittya v dikij prirodi jmovirno bude nabagato menshoyu P temminckii u miscevih kulturahU Tayilandi navkolo azijskoyi dikoyi kishki isnuye masa legend Tam yiyi znayut pid im yam vognennij tigr a lyudi lisiv vvazhayut sho P temminckii spriyaye udachi U odnij z bajok vona opisuyetsya yak dika i horobra i viyavlyayetsya peremozhniceyu v bitvi z tigrom Vvazhayetsya sho spalyuvannya hutra P temminckii proganyaye tigriv z okolic a nosinnya pri sobi hocha b odnogo volosa z yiyi hutra zgidno z miscevimi prikmetami zahishaye vid napadu tigra U Kitayi P temminckii vvazhayetsya vidom pardusa i vidoma yak skelna kishka abo zhovtij pardus Rizni vidi zabarvlennya mayut rizni imena ti sho z chornim hutrom nazivayut chornilnimi pardusami a z plyamistim hutrom nazivayut kunzhutovimi pardusami Zagrozi ta zberezhennyaCherez virubku lisiv i polyuvannya na P temminckii vid stav ridkisnim U Kitayi yiyi m yaso vvazhayut delikatesom a kistki vikoristovuyutsya v tradicijnij kitajskij medicini Selyani vvazhayut yiyi shkidnikom i cherez ce vbivayut mislivci zh ubivayut zaradi hutra Do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP P temminckii vnesena yak vid sho perebuvaye v blizkomu do zagrozlivogo stani Vnesena do Dodatka I SITES Vona povnistyu zahishena protyagom bilshoyi chastini diapazonu nacionalnim zakonodavstvom Polyuvannya zaboronene v Bangladesh Kambodzhi Kitayi Indiyi Indoneziyi na pivostrovi Malajziya v M yanmi Nepali Tayilandi ta V yetnami regulyuyetsya v Laosi Nemaye niyakoyi pravovogo zahistu za mezhami ohoronnih rajoniv v Butani Areal kishki ohoplyuye bagato prirodoohoronnih teritorij PrimitkiStephen J O Brien and Warren E Johnson The Evolution of Cats Scientific American 08 2007 297 1 68 75 PDF 2 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Sunquist Mel Sunquist Fiona 2002 Wild cats of the World Chicago University of Chicago Press s 52 56 ISBN 0 226 77999 8 Nowell K Jackson P 1996 IUCN SSC Cat Specialist Group Gland Switzerland Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 11 bereznya 2017 Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 13 grudnya 2013 u Wayback Machine angl McCarthy J 2015 Catopuma temminckii informaciya na sajti MSOP versiya 2016 3 angl DzherelaRonald M Nowak Walker s Carnivores of the World JHU Press 2005 S 247 ISBN 0801880335 angl Melvin E Sunquist Fiona Sunquist Wild cats of the world University of Chicago Press 2002 S 52 ISBN 0226779998 angl Peter Jackson Asiatic Golden Cat Catopuma temminckii Cat Specialist Group 1996 5 listopada 2012 u Wayback Machine angl GalereyaP temminckii zi shmatkom m yasa V Edinburzkomu zooparku Shotlandiya V Edinburzkomu zooparku Shotlandiya P temminckii v Tamanskomu Safari parku v Indoneziyi Ilyustraciya v angl Proceedings of the Zoological Society of London 1867 Melanist