Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Paralepididae | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Paralepididae — родина костистих риб ряду Авлопоподібні (Aulopiformes). Відомо близько 50 видів глибоководних риб, які поширені по всьому світі.
Найдавніші викопні предки паралепідід дуже схожі на сучасних зеленоочкових (Chlorophthalmidae). Із числа нині живучих риб вони (і особливо рід Stemonosudis) найближчі до родини .
Поширення
Поширені Paralepididae надзвичайно широко й зустрічаються від Арктики до Антарктики, але найбільш звичайні у тропіках. Серед них є види із циркумтропічним і навіть всесвітнім поширенням (Paralepis atlantica), але є й такі, поширення яких обмежено певними районами. Так, наприклад, (Notolepis coatsi) мешкає тільки в Антарктиці, а (Paralepis speciosa) — тільки у Середземному морі. Деякі види дуже звичайні над шельфом й у закритих морях, таких, як Середземне, Мексиканська затока, внутрішні індонезійські моря.
Багато видів родини звичайні біля поверхні, інші живуть глибше, але нижче 1000–1500 м вони не зустрічаються.
Опис
Всі представники родини — справжні океанічні риби; деякі з них досягають довжини майже 90 см. Тіло цих риб сильно подовжене, у деяких майже вугреподібне, попереду стисле, у задній частині овальне або циліндричне. Голова велика, сплющена. Очі нормальної будови, круглі, розташовані з боків голови. Щелепи витягнуті, загостренні. Довжина їх може досягати половини довжини голови. Зуби, рухливі й нерухомі, на щелепах, піднебінних костях і зябрових дугах. Найдовші зуби перебувають на нижній щелепі й (рухливі) на передній частині піднебіння. Спинний плавець маленький, розташований, так само як і черевний, приблизно на середині довжини тіла. Анальний плавець відсунутий у задню частину тіла; основа його довга, приблизно дорівнює довжині голови. Жировий плавець завжди є, розвинений добре й перебуває над задньою частиною анального.
Примітивні форми родини, наприклад рід (), мають луску, у більш спеціалізованих родів (Lestidium, Lestrolepis й ін.) луска відсутня. Плавального міхура у всіх веретенникових немає.
Світні органи є тільки в представників родів Lestidium і Lestrolepis. По своїй будові вони різко відрізняються від того, що є у світних анчоусів або гоностомових. Світні органи паралепідід являють собою внутрім'язові канали, розташовані в черевній мускулатурі, уздовж середньої лінії тіла між горлом і основою черевних плавців. У Lestrolepis таких каналів два, у Lestidium — один.
Забарвлення Paralepididae буває двох типів. Всі лускаті види мають досить товстий шар сріблистого гуаніну, що покриває луску, під якою лежить шар темних пігментних клітин. При житті тіло цих риб блищить сріблом або відливає металевою міддю й дуже сильно рефлектує. У безлускових видів тіло дзеркально гладке й переливається всіма кольорами веселки. У личинок і молоді деяких видів крізь стінки тіла просвічують темно забарвленні ділянки черевної порожнини, і передня частина їхнього тулуба здається розділеною на темні сегменти числом до тридцяти.
Спосіб життя
Paralepididae відомі головним чином по молодих, статево незрілих екземплярах; деякі роди відомі тільки по молоді. Причина цього складається, як і для деяких інших глибоководних пелагічних риб, в тім, що великі риби, які здатні до стрімких кидків, легко уникають повільних сіток і тралів, якими працюють із науково-дослідних судів. Досить сказати, що тільки один з відомих науці великих дорослих екземплярів паралепідід був пійманий сіткою, а інші знайдені мертвими або виявлені в шлунках більших хижаків.
Найдивніша риса біології паралепідід — їхній незвичайний спосіб плавання. Під час одного із занурень батискафа FNRS-3 спостерігали на глибині від 600 до 1000 м безліч цих риб, що пливли у вертикальному положенні. При цьому окремі риби могли майже миттєво перевертатися, зависаючи то вгору, то вниз головою. Є думка, що всі безлускові види плавають у вертикальному положенні, а всі покриті лускою — горизонтально. Відомо при цьому, що у лускатих, примітивних видів спина трішки горбата, а голова опущена донизу, тобто є такі особливості в будові тіла, які полегшують перехід з горизонтального положення у вертикальне, головою вниз.
Розмноження
Тропічні паралепідіди розмножуються, очевидно, цілий рік, а риби, що мешкають в середніх і високих широтах — навесні й на початку літа. Личинки й мальки тримаються на менших глибинах, ніж дорослі особини тих же видів.
Живлення
За характером живлення всі паралепідіди — хижаки, що поїдають дрібних риб, креветок й інших безхребетних тварин.
Вороги
Будучи дуже численними, паралепідіди у свою чергу служать їжею більшим хижакам. Ними харчуються дельфіни, тюлень гренландський, тунці, алепізаври, тріска й інші великі риби. Один раз у шлунку сайди (Pollachius virens) було виявлено 40 досить великих екземплярів нотолепіса (Notolepis rissoi).
Використання людиною
Серед видів цієї родини є й такі, які безпосередньо використаються людиною, — випадок для глибоководних пелагічних риб поки що надзвичайно рідкісний. Навесні біля берегів Південно-Західної Гренландії місцеві жителі збирають досить багато плаваючих на поверхні напівживих і вже загиблих паралепісів (Paralepis coregonoides) і нотолепісів (Notolepis rissoi), яких вони називають «великий піщаний вугор» («піщаним вугром» вони називають піщанку, ). Ці риби виносяться за межі свого ареалу відгалуженнями Північно-Атлантичної течії й, потрапивши в холодні води, гинуть.
Класифікація
Описано 65 видів у 13 родах:
- Рід
- Рід
- (Bonaparte, 1840).
- Рід
- Post, 1969.
- Рід Lestidiops
- Рід
- (Krøyer, 1868).
- Lestidium longilucifer Ho, Graham & Russell, 2020
- Gilbert, 1905.
- Harry, 1953.
- Lestidium rofeni Ho, Graham & Russell, 2020
- Рід
- (Ege, 1933).
- (Tanaka, 1908).
- (Ege, 1933).
- (Harry, 1953).
- Рід Macroparalepis
- Ege, 1933.
- Ege, 1933.
- Ege, 1933.
- Post, 1973.
- (Maul, 1965).
- Рід
- (Krøyer, 1868).
- (Ege, 1953).
- (Rofen, 1963).
- Рід
- Post, 1978.
- Dollo, 1908.
- Рід
- (Parr, 1928).
- Risso, 1820
- (Brauer, 1906).
- Bellotti, 1878.
- Рід
- Rofen, 1963.
- (Ege, 1953).
- (Parr, 1928).
- (Ege, 1933).
- (Ege, 1933).
- (Ege, 1933).
- (Ege, 1933).
- (Marshall, 1955).
- Richards, 1967.
- Post, 1970.
- Рід
- Rofen, 1963.
- Rafinesque, 1810.
- Рід
- (Rofen, 1963).
- Maul, 1956.
- Fukui & Ozawa, 2004.
- (Post, 1969).
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Родина Paralepididae на FishBase. Версія за April 2012 року.
 | Це незавершена стаття про променеперих риб. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paralepididae Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Cikloskamati Cyclosquamata Ryad Avlopopodibni Aulopiformes Rodina Paralepididae Bonaparte 1835 Rodi Lestidiops Macroparalepis Posilannya Vikishovishe Paralepididae Vikividi Paralepididae EOL 8255 ITIS 162463 NCBI 172138 Fossilworks 266044 Paralepididae rodina kostistih rib ryadu Avlopopodibni Aulopiformes Vidomo blizko 50 vidiv glibokovodnih rib yaki poshireni po vsomu sviti Najdavnishi vikopni predki paralepidid duzhe shozhi na suchasnih zelenoochkovih Chlorophthalmidae Iz chisla nini zhivuchih rib voni i osoblivo rid Stemonosudis najblizhchi do rodini PoshirennyaPoshireni Paralepididae nadzvichajno shiroko j zustrichayutsya vid Arktiki do Antarktiki ale najbilsh zvichajni u tropikah Sered nih ye vidi iz cirkumtropichnim i navit vsesvitnim poshirennyam Paralepis atlantica ale ye j taki poshirennya yakih obmezheno pevnimi rajonami Tak napriklad Notolepis coatsi meshkaye tilki v Antarktici a Paralepis speciosa tilki u Seredzemnomu mori Deyaki vidi duzhe zvichajni nad shelfom j u zakritih moryah takih yak Seredzemne Meksikanska zatoka vnutrishni indonezijski morya Bagato vidiv rodini zvichajni bilya poverhni inshi zhivut glibshe ale nizhche 1000 1500 m voni ne zustrichayutsya OpisVsi predstavniki rodini spravzhni okeanichni ribi deyaki z nih dosyagayut dovzhini majzhe 90 sm Tilo cih rib silno podovzhene u deyakih majzhe vugrepodibne poperedu stisle u zadnij chastini ovalne abo cilindrichne Golova velika splyushena Ochi normalnoyi budovi krugli roztashovani z bokiv golovi Shelepi vityagnuti zagostrenni Dovzhina yih mozhe dosyagati polovini dovzhini golovi Zubi ruhlivi j neruhomi na shelepah pidnebinnih kostyah i zyabrovih dugah Najdovshi zubi perebuvayut na nizhnij shelepi j ruhlivi na perednij chastini pidnebinnya Spinnij plavec malenkij roztashovanij tak samo yak i cherevnij priblizno na seredini dovzhini tila Analnij plavec vidsunutij u zadnyu chastinu tila osnova jogo dovga priblizno dorivnyuye dovzhini golovi Zhirovij plavec zavzhdi ye rozvinenij dobre j perebuvaye nad zadnoyu chastinoyu analnogo Primitivni formi rodini napriklad rid mayut lusku u bilsh specializovanih rodiv Lestidium Lestrolepis j in luska vidsutnya Plavalnogo mihura u vsih veretennikovih nemaye Svitni organi ye tilki v predstavnikiv rodiv Lestidium i Lestrolepis Po svoyij budovi voni rizko vidriznyayutsya vid togo sho ye u svitnih anchousiv abo gonostomovih Svitni organi paralepidid yavlyayut soboyu vnutrim yazovi kanali roztashovani v cherevnij muskulaturi uzdovzh serednoyi liniyi tila mizh gorlom i osnovoyu cherevnih plavciv U Lestrolepis takih kanaliv dva u Lestidium odin Zabarvlennya Paralepididae buvaye dvoh tipiv Vsi luskati vidi mayut dosit tovstij shar sriblistogo guaninu sho pokrivaye lusku pid yakoyu lezhit shar temnih pigmentnih klitin Pri zhitti tilo cih rib blishit sriblom abo vidlivaye metalevoyu middyu j duzhe silno reflektuye U bezluskovih vidiv tilo dzerkalno gladke j perelivayetsya vsima kolorami veselki U lichinok i molodi deyakih vidiv kriz stinki tila prosvichuyut temno zabarvlenni dilyanki cherevnoyi porozhnini i perednya chastina yihnogo tuluba zdayetsya rozdilenoyu na temni segmenti chislom do tridcyati Sposib zhittyaParalepididae vidomi golovnim chinom po molodih statevo nezrilih ekzemplyarah deyaki rodi vidomi tilki po molodi Prichina cogo skladayetsya yak i dlya deyakih inshih glibokovodnih pelagichnih rib v tim sho veliki ribi yaki zdatni do strimkih kidkiv legko unikayut povilnih sitok i traliv yakimi pracyuyut iz naukovo doslidnih sudiv Dosit skazati sho tilki odin z vidomih nauci velikih doroslih ekzemplyariv paralepidid buv pijmanij sitkoyu a inshi znajdeni mertvimi abo viyavleni v shlunkah bilshih hizhakiv Najdivnisha risa biologiyi paralepidid yihnij nezvichajnij sposib plavannya Pid chas odnogo iz zanuren batiskafa FNRS 3 sposterigali na glibini vid 600 do 1000 m bezlich cih rib sho plivli u vertikalnomu polozhenni Pri comu okremi ribi mogli majzhe mittyevo perevertatisya zavisayuchi to vgoru to vniz golovoyu Ye dumka sho vsi bezluskovi vidi plavayut u vertikalnomu polozhenni a vsi pokriti luskoyu gorizontalno Vidomo pri comu sho u luskatih primitivnih vidiv spina trishki gorbata a golova opushena donizu tobto ye taki osoblivosti v budovi tila yaki polegshuyut perehid z gorizontalnogo polozhennya u vertikalne golovoyu vniz RozmnozhennyaTropichni paralepididi rozmnozhuyutsya ochevidno cilij rik a ribi sho meshkayut v serednih i visokih shirotah navesni j na pochatku lita Lichinki j malki trimayutsya na menshih glibinah nizh dorosli osobini tih zhe vidiv ZhivlennyaZa harakterom zhivlennya vsi paralepididi hizhaki sho poyidayut dribnih rib krevetok j inshih bezhrebetnih tvarin VorogiBuduchi duzhe chislennimi paralepididi u svoyu chergu sluzhat yizheyu bilshim hizhakam Nimi harchuyutsya delfini tyulen grenlandskij tunci alepizavri triska j inshi veliki ribi Odin raz u shlunku sajdi Pollachius virens bulo viyavleno 40 dosit velikih ekzemplyariv notolepisa Notolepis rissoi Vikoristannya lyudinoyuSered vidiv ciyeyi rodini ye j taki yaki bezposeredno vikoristayutsya lyudinoyu vipadok dlya glibokovodnih pelagichnih rib poki sho nadzvichajno ridkisnij Navesni bilya beregiv Pivdenno Zahidnoyi Grenlandiyi miscevi zhiteli zbirayut dosit bagato plavayuchih na poverhni napivzhivih i vzhe zagiblih paralepisiv Paralepis coregonoides i notolepisiv Notolepis rissoi yakih voni nazivayut velikij pishanij vugor pishanim vugrom voni nazivayut pishanku Ci ribi vinosyatsya za mezhi svogo arealu vidgaluzhennyami Pivnichno Atlantichnoyi techiyi j potrapivshi v holodni vodi ginut KlasifikaciyaOpisano 65 vidiv u 13 rodah Rid Rid Bonaparte 1840 Rid Post 1969 Rid Lestidiops Ege 1933 Fowler 1944 Maul 1962 Ege 1953 Ege 1953 Ege 1933 Ege 1953 Boulenger 1889 Ege 1933 Harry 1953 Parr 1931 Jordan amp Gilbert 1880 Ege 1933 Hubbs 1916 Risso 1820 Rid Kroyer 1868 Lestidium longilucifer Ho Graham amp Russell 2020 Gilbert 1905 Harry 1953 Lestidium rofeni Ho Graham amp Russell 2020 Rid Ege 1933 Tanaka 1908 Ege 1933 Harry 1953 Rid Macroparalepis Ege 1933 Ege 1933 Ege 1933 Post 1973 Maul 1965 Rid Kroyer 1868 Ege 1953 Rofen 1963 Rid Post 1978 Dollo 1908 Rid Parr 1928 Risso 1820 Brauer 1906 Bellotti 1878 Rid Rofen 1963 Ege 1953 Parr 1928 Ege 1933 Ege 1933 Ege 1933 Ege 1933 Marshall 1955 Richards 1967 Post 1970 Rid Rofen 1963 Rafinesque 1810 Rid Rofen 1963 Maul 1956 Fukui amp Ozawa 2004 Post 1969 PosilannyaFroese R Pauly D eds 2012 Rodina Paralepididae na FishBase Versiya za April 2012 roku Ce nezavershena stattya pro promeneperih rib Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi