Леляк юкатанський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Леляк юкатанський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина:	Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід:	Леляк (Nyctiphrynus)
Вид:	Леляк юкатанський

Біноміальна назва

Nyctiphrynus yucatanicus
(Tschudi, 1844)

Ареал виду

Синоніми

Caprimulgus yucatanicus
Otophanes yucatanicus

Посилання

Вікісховище:	Nyctiphrynus yucatanicus
Віківиди:	Nyctiphrynus yucatanicus
ITIS:	555548
МСОП:	22689767
NCBI:	723274

Леля́к юкатанський (Nyctiphrynus yucatanicus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає на півострові Юкатан.

Опис

Довжина птаха становить 19,5-22 см, вага 22-28 г. Існує коричнева і руда морфи, остання є поширеною переважно серед самиць. У представників коричневої морфи забарвлення є переважно темно-сіро-коричневе, поцятковане бурими, сірими і чорними смужками. Обличчя темно-коричневе або чорнувато-буре, поцятковане коричневими смужками. На потилиці і шиї слабо виражений охристий "комір", на горлі біла пляма. Нижня частина тіла бурувато-сіра, поцяткована чорними смужками. Хвіст тьмяно-чорнуватий, поцяткований сіруватими і охристими плямками, крила округлої форми. 4 крайні пари стернових пер мають широкі білі кінчики. У представників рудої морфи забарвлення є переважно рудувато-коричневим.

Поширення і екологія

Юкатанські леляки мешкають в мексиканських штатах Кампече, Юкатан (за винятком північного узбережжя) і Кінтана-Роо, на північному сході Гватемали та на півночі Белізу. Вони живуть в сухих тропічних лісах, на узліссях, в рідколіссях і чагарникових заростях, на полях і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 250 м над рівнем моря. Ведуть присмерковий і нічний спосіб життя. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження в Гватемалі з квітня по червень. Відкладають яйця просто на голу землю. В кладці 2 жовтувато-охристих яйця, поцяткованих коричневими плямками.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція юкатанськиз леляків становить від 20 до 50 тисяч птахів.

Примітки

BirdLife International (2016). Nyctiphrynus yucatanicus. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 01 травня 2022.
Robbins, M.B.; Ridgely, R.S. (1992). Taxonomy and natural history of Nyctiphrynus rosenbergi (Caprimulgidae). Condor. 94: 984—987. doi:10.2307/1369294. hdl:1808/19236. JSTOR 1369294. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
Holyoak, D. T. (19 липня 2001). Nightjars and Their Allies: The Caprimulgiformes. OUP Oxford. ISBN . Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
Cleere, Nigel (30 серпня 2010). Nightjars: A Guide to Nightjars and related birds. A&C Black. ISBN . Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
Hardy, John William; Straneck, Roberto (1989). The Silky-Tailed Nightjar and Other Neotropical Caprimulgids: Unraveling Some Mysteries. The Condor. 91 (1): 193—197. doi:10.2307/1368162. ISSN 0010-5422. JSTOR 1368162. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
Chapple, General Sir John. Shipstern Wildlife Reserve Bird Species Checklist (PDF): 27—36. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
Van Tyne, Josselyn (1935). The birds of northern Petén, Guatemala. Ann Arbor, Mich.: University of Michigan press. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Nyctiphrynus yucatanicus. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 01 травня 2022.

[4] Robbins, M.B.; Ridgely, R.S. (1992). Taxonomy and natural history of Nyctiphrynus rosenbergi (Caprimulgidae). Condor. 94: 984—987. doi:10.2307/1369294. hdl:1808/19236. JSTOR 1369294. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.

[:0-5] Holyoak, D. T. (19 липня 2001). Nightjars and Their Allies: The Caprimulgiformes. OUP Oxford. ISBN . Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.

[:1-6] Cleere, Nigel (30 серпня 2010). Nightjars: A Guide to Nightjars and related birds. A&C Black. ISBN . Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.

[:2-7] Hardy, John William; Straneck, Roberto (1989). The Silky-Tailed Nightjar and Other Neotropical Caprimulgids: Unraveling Some Mysteries. The Condor. 91 (1): 193—197. doi:10.2307/1368162. ISSN 0010-5422. JSTOR 1368162. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.

[8] Chapple, General Sir John. Shipstern Wildlife Reserve Bird Species Checklist (PDF): 27—36. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2022. Процитовано 1 травня 2022.

[9] Van Tyne, Josselyn (1935). The birds of northern Petén, Guatemala. Ann Arbor, Mich.: University of Michigan press. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.