Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Noir Désir (Нуа́р Дезі́р; укр. Чорне бажання) — французький рок-гурт утворений у 1983 році у місті Бордо. Гурт називають еталоном французької рок-сцени. У своїй дискографії мають шість студійних альбомів, два з яких двічі платинові і три — золоті, три видання живих виступів і три компіляції. Вони вплинули на творчість багатьох французьких виконавців, зокрема Cali, Louise Attaque і Miossec. 1990 року Noir Désir виступали у петербурзькому Спортивно-Концертному Комплексі на розігріві у гурту «Кино». Творчість гурту тимчасово припинилась у зв'язку з ув'язненням Канта у 2004 році. Проте після дострокового звільнення у 2007 році, 12 листопада 2008 року на офіційному сайті гурту з'явились дві композиції для завантаження (Gagnants / Perdants і Le Temps des cerises), що свідчить про роботу Noir Désir над наступним альбомом.
| Noir Désir | |
|---|---|
 Гурт Noir Désir 1999 року | |
| Основна інформація | |
| Жанр | Пост-панк Гаражний рок Панк-рок Пост-гранж |
| Роки | 1983—2010 |
| Країна | Франція |
| Місто | Бордо |
| Мова | французька, англійська |
| Лейбл | Barclay |
| Склад | Бертран Канта, Серж Тіссо-Ґе, Жан-Поль Руа і Деніс Барт |
| Колишні учасники | Бертра́н Кант́а, Серж Тіссо́-Ґе, Жан-Поль Ру́а, Дені́с Барт, Фредері́к Відале́н |
| Офіційний сайт Noir Désir | |
 Noir Désir у Вікісховищі | |
Біографія
Створення гурту
Бертран Канта і Серж Тіссо-Ґе зустрілися в 1980 році у середній школі. Канта переїхав до Бордо з свого рідного міста в Нормандії. У той час Тіссо-Ґе було 17, Канта — 16. Двох підлітків, об'єднувала спільна любов до музики, зокрема, Led Zeppelin, The Who і (AC/DC), тому вони вирішили створити свою власну групу. Тіссо-Ґе мав пристойну музичну освіту, з десятирічним навчанням гри на класичній гітарі, однак Канта не вмів, на той час, грати на жодному інструменті, тому він вирішив стати в їх гурті співаком. В період літніх канікул вони зустрілися з Денісом Бартом, який поділяв аналогічну пристрасть до музики, і він погодився грати на ударних в їх групі, хоча він ніколи раніше на них не грав.
Зміни у стилі: 1992—1995 роки
Новий альбом записувався у Лондоні під наглядом місцевого продюсера Теда Найслі. Учасники Noir Desir покладали великі надії на новий лонг-плей, який за їхніми планами, мав стати своєрідним поверненням після невдач з попередником. Між тим, атмосфера в середині колективу все одно залишалася напруженою. Музично цей запис став найважчим у дискографії бордозьців, стилістично наближаючись до нойз- та гараж-року. У той же час, завдяки важкому гітарному звучанню, яке лунало від початку до кінця, ця нова робота виглядала як моноліт, як, свого роду, концептуальний запис — чого не було притаманно їхнім попереднім дискам. Він отримав назву Tostaky — це сленгове скорочення гасла мексиканських революціонерів TODO está aquí (ісп. «тут є все») (більшість віршів Бертран написав під час проживання у Мексиці). Від музичних критиків платівка отримала стримані рецензії. Серед недоліків, журналісти відмічали певну «зацикленість» лірики пісень на «бажанні бути постійно проти» про яке Канта почав співати ще на дебютнику, у той же час преса відмічала устремління музикантів шукати своє власне звучання і не подражати популярному у той час стилю гранжу. Комерційно, альбом повторив скромний результат попередника і отримав золотий диск (реалізовано 100 000 копій) від Французької національної профспілки виробників фонограм.
Протягом всього 1993 року гурт веде інтенсивну концертну діяльність. Як пізніше згадував барабанщик Дені Барт, відчуття розчарування після відносного неуспіху Tostaky, було повністю компенсовано туром на його підтримку. Ті гастролі добре вплинули на відносини між учасниками колективу — чисельні концерти у переповнених залах дали змогу відчути музикантам свою єдність і силу. У 1994 році, їхня фірма звукозапису підготувала низку релізів: за мотивами гастролей 1993 року, був виданий подвійний концертник Dies Irae, також світ побачила його відео-версія видана на VHS; тоді ж вийшла видана перша збірка найкращих пісень (це перший реліз подібного формату у дискографії гурту), під однойменною назвою Noir Désir. У тому ж році колектив виступив на фестивалі «Arezzo» у Італії. (Як з'ясується пізніше для Відалена, цей виступ став останнім концертом у складі Noir Desir).
Наступний, 1995 рік пройшов досить спокійно. Канта одружився і зробив другу операцію на зв'язках. Ге-Тіссо почав записувати матеріал для свого першого сольного альбому.
Спільні проекти. Пауза у діяльності: 1998—2000 роки
Після закінчення успішного концертного туру на підтримку свого п'ятого альбому, учасники гурту вирішили зробити перерву у своїй діяльності. Фактично протягом наступних п'яти років, від Noir Desir не було нічого чути стосовно нового повноцінного студійного запису, Учасники гурту витрачали свій час та зусилля на співпрацю зі своїми знайомими-музикантами, брали участь у благодійних акціях, а також, час від часу, гастролювали.
У 1998 році вийшла підбірка реміксів («One Trip/One Noise»). На такий реліз музикантів надихнув зроблений їхнім фаном ремікс пісні Septembre, en attendant, який був надісланий їм електронною поштою. Серед виконавців, які зробили ремікси на пісні Noir Desir були Ян Тірсен, GusGus, Telepopmusik та ін. У тому ж році колектив бере участь у запису триб'ют-альбому «Aux Suivant(s)» присвяченому пам'яті бельгійського поета та співака Жака Бреля. Вони зробили свою версію пісні «Ces gens-là» (фр. Ці люди) — композиція була видана окремо, як промо-сингл для радіо-станцій. Роком пізніше Noir Desir записали пісню «L'iditente» спільно зі своїми друзями з іншого французького рок-гурту Têtes Raides для їхнього альбому «Gratte poil» (2000).
У 2000-му фірмою Barclay, на трьох дисках, була випущена компіляція «En route pour la joie». Вона цікава тим, що туди потрапило багато раритетного та невиданого матеріалу, який накопичився за чотирнадцять років співпраці між лейблом та рок-колективом. Спеціально для цієї збірки був записаний кавер пісні відомого французького співака Алена Башунга (сам Башунг товаришував з музикантами гурту). Ця кавер-версія була заспівана Канта та Башунгом, який також знявся у відео-кліпі (це відео стало першим новим кліпом Noir Desir за останні три роки). Приблизно у той час Бертран Канта записує композицію для благодійної збірки «Tibet Libre» (фр. Вільний Тибет). Під час запису він познайомився з Акошем Селевеньі (угор. Akosh Szelevényi) — талановитим джазменом та мультиінструменталістом. Канта запросив Акоша зробити свій внесок у запис нової, вже шостої студійної спроби Noir Desir, праця над якою вже розпочалась.
Пік кар'єри. Останній альбом: 2001—2002 роки
Праця над новим записом проходила у студіях Франції та США. Сама студійна робота над альбомом значно відрізнялася від попередніх платівок — задля створення більшості композицій активно застосовувалися комп'ютери, зокрема, технологія семплюювання. Також цей запис відмітився низкою запрошених виконавців: Ману Чао, Бріжит Фонтен, вищезгаданий Селевеньі та інші. Тематично лірика пісень на новому диску розповідала про велику пожежу (цікаво, що дата виходу платівки 9.11.2001, збіглася з терактами у Нью-Йорку; більш того — в оформленні буклету були використані колажі зі Статуєю Свободи) Серед нових пісень було багато несподіванок, наприклад, остання композиція на диску «L' Europe» — монументальний, за своїм задумом, трек на 23 хвилини; або ж «Des Armes» — емоційно виконана декламація вірша з мінімальним музичним супроводом. Незважаючи на домінування електронного звучання, на новому лонг-плеї також є «звичайні», гітарні треки.
Першим синглом стала «Le Vent Nous Portera» (фр. Нас понесе вітер) — з Ману Чао на гітарі. Ця композиція стала найбільш відомою та успішною піснею Noir Desir: вона підійнялася до третьої сходинки сингл-чарту Франції, а в Італії взагалі очолила місцевий чарт.
Альбом отримав позитивні відгуки від преси. Журналісти виводили своєрідний графік еволюції музики Noir Désir — починаючи з пост-панку кінця 80-х, через важкий гітарний рок 90-х, до електронної еклектики початку нульових. На думку критиків, Des Visages, Des Figures став своєрідною кульмінацією у творчості музикантів. Нова платівка також стала й найуспішнішою серед інших — вона повторила досягнення попередниці, діставшись до першого місця альбомного чарту Франції, й отримавши два платинових диска від SNEP. (На сьогодні вже продано більше мільйона примірників).
На початку дуже успішного для себе 2002 року, «Des Visages, Des Figures» — здобув номінацію і виграв нагороду як «найкращий рок-альбом року» престижної музичної нагороди Victoires de la Musique (яку іноді називають французьким Гремі). На церемонії нагородження, Бертран Канта від імені учасників Noir Desir звернувся до Жана-Марі Мес'є (фр. Jean-Marie Messier), голови Universal Music France (туди входить Barclay Records), який як гість сидів у залі:
Товаришу президент і головний директор. Ти дозволиш мені називати тебе товаришем? І називати з цієї нагоди на «ти», як це прийнято? Твої маневри не вводять нас в оману. І якщо ми опинилися з тобою на одній планеті, ми, безумовно, належимо до різного суспільного середовища.
Виступи концертного туру на підтримку Des Visages Des Figures відбувалися у міських театрах Франції, а також у великих концертних залах, на кшталт паризького Le Zenith. Багато старих пісень, під час тих гастролей, виконувались у новому аранжуванні. Задля того щоб урізноманітнити своє звучання, був запрошений клавішник Крістоф Перуччі (фр. Christophe Perruchi). Гурт також продовжував розширювати свою гастрольну географію — у 2002 році вони завітали до Монреалю, а трохи пізніше вони вирушили у гастрольний тур по Близькому Сходу, відвідавши Сирію, Ліван та Палестину. Ці концерти у арабських країнах проходили у невеликих клубах. Як видатне явище сучасної французької музики, німецький канал культури ARTE присвячує Noir Désir свою передачу, у якій транслює їхній концерт. Згодом був виданий останній комерційний сингл — «Lost» (дістався лише 50 сходинки у сингл-чарті). Останнім ж матеріалом зробленим заради розкрутки шостого альбому, став відео-кліп на пісню A L'Envers À l'Endroit режисером якого став Мішель Гондрі (фр. Michel Gondry).
Випадок у Вільнюсі. Ув'язнення Канта: 2003—2007 роки
Остаточний розпад Noir Désir: 2010 рік
За роки його ув'язнення, серед прихильників Noir Désir ходило багато чуток про подальшу долю колективу: деякі фани вважали що він після звільнення взагалі залишить музику та ін. 12 листопада 2008 року на офіційному сайті гурту з'явилось дві нові пісні «Gagnants/Perdants» та «Le Temps des cerises», які можна було безкоштовно завантажити. Ці композиції були записані у домашній студії Деніса Барта.
21 березня 2009 року від раку помер Ален Башунг — добрий знайомий колективу, музиканти виявили бажання записати пісню для альбому пам'яті присвячену Башунгу, але з неясних причин цей проект так і не був втілений у життя.
29 липня 2010 року Канта був офіційно звільнений. Протягом літа 2010 року з'являлось все більше нових повідомлень про те, що Noir Désir випустять новий альбом. Ажіотаж підігрів Паскаль Негр — голова Universal Music France, який повідомив про укладений новий контракт із групою.
Перший за сім років публічний виступ Канта стався 2 жовтня того ж 2010 року на фестивалі Les Rendez-vous de Terres Neuves у місті Бегль. Разом із ним на сцені був гурт Eiffel, з яким вони виконали спільну пісню À tout moment la rue — хіт-сингл з їхнього останнього альбому; а також низку каверів (Search and destroy, Le Temps des cerises).
Гітарист Noir Désir Серж Тіссо-Ґе у своєму особистому ком'юніті 29 листопада повідомив, що виходить зі складу гурту через «особисто-емоційні й творчі розбіжності» із солістом Бертраном Канта. Він зазначив, що ось вже кілька років «для ситуації навколо колективу характерна непристойність». Друг колективу Юрій Ланкетт пояснив журналу Le Point:
Самогубство його першої дружини і є та сама непристойність, про яку говорить Серж Тесса-Ге. Група була готова виносити пресу в ім'я музики. Але трагічні події останніх років зламали творчу динаміку….
Нарешті 30 листопада того ж року, барабанщик Деніс Барт оголосив про остаточний розпад Noir Désir.
Кавери
За свою двадцятирічну кар'єру французький рок-гурт Noir Désir виконував безліч каверів інших виконавців. Здебільшого це були пісні панк-рок гуртів другої половини 1970-х років, на кшталт , Nick Cave and the Bad Seeds, The Stooges, MC5 та ін. Хоча також є і представники традиційного французького шансону Ален Башунг та .
- Bis Baby Boum Boum
- 21st Century Schizoid Man
- Ces gens la
- Drunken sailors
- Fire Spirit
- Helter skelter
- The Chameleon
- I'm Sick of You
- I want you
- Le Roi
- Long time man
- Volontaire
Дискографія
- 1987:
- 1989: Veuillez rendre l'âme (à qui elle appartient)
- 1991: Du ciment sous les plaines
- 1992: Tostaky
- 1996: 666.667 Club
- 2001: Des Visages Des Figures
Джерела
- Granoux, Olivier (September 2005). Du ciment sous les plaies. September 2005 Rolling Stone (French Edition) (Французькою) . Rolling Stone Magazine.
{{}}:|access-date=вимагає|url=() - (Російською) . Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 22 травня 2009.
- Виновный в гибели Мари Трентиньян певец освобожден из тюрьмы (Російською) . Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 22 травня 2009.
- Noir Désir The Holy Economic War Live Arezzo 94 на YouTube
- Certifications Albums Double Platine - année 2001. www.disqueenfrance.com (French) . SNEP. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 15 травня 2009.
- January 2004 - Platinum Europe Awards. IFPI. 6 лютого 2004. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 7 лютого 2011.
- John, Carreyrou (18 березня 2002). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 5 травня 2009.
- Noir Désir - Victoire de la Musique 03/2002 на YouTube
- Noir Désir - Interview - Musique Plus на YouTube
- . Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 7 травня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Le groupe sur le chemin des studios avec son chanteur. Gala.fr. 14 квітня 2010. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 15 липня 2010.
- [Newsletter-20101130-[zone_info Vers la fin du groupe Noir Désir ?]. SudOuest. 14 квітня 2010. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 30 листопада 2010.
- DENIS BARTHE : ceci dit pour etre clair. Dailymotion. 14 мая 2010. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 30 листопада 2010.
- «Noir Désir, c'est terminé»[недоступне посилання] lexpress.fr, 30 листопада 2010
- Noir Désir est mort [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.] dans Libération Next 30 листопада 2010.
Посилання
- Офіційний сайт колективу [ 28 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Фан-сайт гурту [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Інший фан-сайт гурту [ 14 лютого 2004 у Wayback Machine.]
- Блог з архівними матеріалами [ 20 серпня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про музичний колектив. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Noir Desir Nua r Dezi r ukr Chorne bazhannya francuzkij rok gurt utvorenij u 1983 roci u misti Bordo Gurt nazivayut etalonom francuzkoyi rok sceni U svoyij diskografiyi mayut shist studijnih albomiv dva z yakih dvichi platinovi i tri zoloti tri vidannya zhivih vistupiv i tri kompilyaciyi Voni vplinuli na tvorchist bagatoh francuzkih vikonavciv zokrema Cali Louise Attaque i Miossec 1990 roku Noir Desir vistupali u peterburzkomu Sportivno Koncertnomu Kompleksi na rozigrivi u gurtu Kino Tvorchist gurtu timchasovo pripinilas u zv yazku z uv yaznennyam Kanta u 2004 roci Prote pislya dostrokovogo zvilnennya u 2007 roci 12 listopada 2008 roku na oficijnomu sajti gurtu z yavilis dvi kompoziciyi dlya zavantazhennya Gagnants Perdants i Le Temps des cerises sho svidchit pro robotu Noir Desir nad nastupnim albomom Noir DesirGurt Noir Desir 1999 rokuOsnovna informaciyaZhanrPost pank Garazhnij rok Pank rok Post granzhRoki1983 2010KrayinaFranciyaMistoBordoMovafrancuzka anglijskaLejblBarclaySkladBertran Kanta Serzh Tisso Ge Zhan Pol Rua i Denis BartKolishni uchasnikiBertra n Kant a Serzh Tisso Ge Zhan Pol Ru a Deni s Bart Frederi k Vidale nOficijnij sajt Noir DesirNoir Desir u VikishovishiBiografiyaStvorennya gurtu Bertran Kanta i Serzh Tisso Ge zustrilisya v 1980 roci u serednij shkoli Kanta pereyihav do Bordo z svogo ridnogo mista v Normandiyi U toj chas Tisso Ge bulo 17 Kanta 16 Dvoh pidlitkiv ob yednuvala spilna lyubov do muziki zokrema Led Zeppelin The Who i AC DC tomu voni virishili stvoriti svoyu vlasnu grupu Tisso Ge mav pristojnu muzichnu osvitu z desyatirichnim navchannyam gri na klasichnij gitari odnak Kanta ne vmiv na toj chas grati na zhodnomu instrumenti tomu vin virishiv stati v yih gurti spivakom V period litnih kanikul voni zustrilisya z Denisom Bartom yakij podilyav analogichnu pristrast do muziki i vin pogodivsya grati na udarnih v yih grupi hocha vin nikoli ranishe na nih ne grav Zmini u stili 1992 1995 roki Novij albom zapisuvavsya u Londoni pid naglyadom miscevogo prodyusera Teda Najsli Uchasniki Noir Desir pokladali veliki nadiyi na novij long plej yakij za yihnimi planami mav stati svoyeridnim povernennyam pislya nevdach z poperednikom Mizh tim atmosfera v seredini kolektivu vse odno zalishalasya napruzhenoyu Muzichno cej zapis stav najvazhchim u diskografiyi bordozciv stilistichno nablizhayuchis do nojz ta garazh roku U toj zhe chas zavdyaki vazhkomu gitarnomu zvuchannyu yake lunalo vid pochatku do kincya cya nova robota viglyadala yak monolit yak svogo rodu konceptualnij zapis chogo ne bulo pritamanno yihnim poperednim diskam Vin otrimav nazvu Tostaky ce slengove skorochennya gasla meksikanskih revolyucioneriv TODO esta aqui isp tut ye vse bilshist virshiv Bertran napisav pid chas prozhivannya u Meksici Vid muzichnih kritikiv plativka otrimala strimani recenziyi Sered nedolikiv zhurnalisti vidmichali pevnu zaciklenist liriki pisen na bazhanni buti postijno proti pro yake Kanta pochav spivati she na debyutniku u toj zhe chas presa vidmichala ustremlinnya muzikantiv shukati svoye vlasne zvuchannya i ne podrazhati populyarnomu u toj chas stilyu granzhu Komercijno albom povtoriv skromnij rezultat poperednika i otrimav zolotij disk realizovano 100 000 kopij vid Francuzkoyi nacionalnoyi profspilki virobnikiv fonogram Protyagom vsogo 1993 roku gurt vede intensivnu koncertnu diyalnist Yak piznishe zgaduvav barabanshik Deni Bart vidchuttya rozcharuvannya pislya vidnosnogo neuspihu Tostaky bulo povnistyu kompensovano turom na jogo pidtrimku Ti gastroli dobre vplinuli na vidnosini mizh uchasnikami kolektivu chiselni koncerti u perepovnenih zalah dali zmogu vidchuti muzikantam svoyu yednist i silu U 1994 roci yihnya firma zvukozapisu pidgotuvala nizku reliziv za motivami gastrolej 1993 roku buv vidanij podvijnij koncertnik Dies Irae takozh svit pobachila jogo video versiya vidana na VHS todi zh vijshla vidana persha zbirka najkrashih pisen ce pershij reliz podibnogo formatu u diskografiyi gurtu pid odnojmennoyu nazvoyu Noir Desir U tomu zh roci kolektiv vistupiv na festivali Arezzo u Italiyi Yak z yasuyetsya piznishe dlya Vidalena cej vistup stav ostannim koncertom u skladi Noir Desir Nastupnij 1995 rik projshov dosit spokijno Kanta odruzhivsya i zrobiv drugu operaciyu na zv yazkah Ge Tisso pochav zapisuvati material dlya svogo pershogo solnogo albomu Spilni proekti Pauza u diyalnosti 1998 2000 roki Pislya zakinchennya uspishnogo koncertnogo turu na pidtrimku svogo p yatogo albomu uchasniki gurtu virishili zrobiti perervu u svoyij diyalnosti Faktichno protyagom nastupnih p yati rokiv vid Noir Desir ne bulo nichogo chuti stosovno novogo povnocinnogo studijnogo zapisu Uchasniki gurtu vitrachali svij chas ta zusillya na spivpracyu zi svoyimi znajomimi muzikantami brali uchast u blagodijnih akciyah a takozh chas vid chasu gastrolyuvali U 1998 roci vijshla pidbirka remiksiv One Trip One Noise Na takij reliz muzikantiv nadihnuv zroblenij yihnim fanom remiks pisni Septembre en attendant yakij buv nadislanij yim elektronnoyu poshtoyu Sered vikonavciv yaki zrobili remiksi na pisni Noir Desir buli Yan Tirsen GusGus Telepopmusik ta in U tomu zh roci kolektiv bere uchast u zapisu trib yut albomu Aux Suivant s prisvyachenomu pam yati belgijskogo poeta ta spivaka Zhaka Brelya Voni zrobili svoyu versiyu pisni Ces gens la fr Ci lyudi kompoziciya bula vidana okremo yak promo singl dlya radio stancij Rokom piznishe Noir Desir zapisali pisnyu L iditente spilno zi svoyimi druzyami z inshogo francuzkogo rok gurtu Tetes Raides dlya yihnogo albomu Gratte poil 2000 U 2000 mu firmoyu Barclay na troh diskah bula vipushena kompilyaciya En route pour la joie Vona cikava tim sho tudi potrapilo bagato raritetnogo ta nevidanogo materialu yakij nakopichivsya za chotirnadcyat rokiv spivpraci mizh lejblom ta rok kolektivom Specialno dlya ciyeyi zbirki buv zapisanij kaver pisni vidomogo francuzkogo spivaka Alena Bashunga sam Bashung tovarishuvav z muzikantami gurtu Cya kaver versiya bula zaspivana Kanta ta Bashungom yakij takozh znyavsya u video klipi ce video stalo pershim novim klipom Noir Desir za ostanni tri roki Priblizno u toj chas Bertran Kanta zapisuye kompoziciyu dlya blagodijnoyi zbirki Tibet Libre fr Vilnij Tibet Pid chas zapisu vin poznajomivsya z Akoshem Seleveni ugor Akosh Szelevenyi talanovitim dzhazmenom ta multiinstrumentalistom Kanta zaprosiv Akosha zrobiti svij vnesok u zapis novoyi vzhe shostoyi studijnoyi sprobi Noir Desir pracya nad yakoyu vzhe rozpochalas Pik kar yeri Ostannij albom 2001 2002 roki Pracya nad novim zapisom prohodila u studiyah Franciyi ta SShA Sama studijna robota nad albomom znachno vidriznyalasya vid poperednih plativok zadlya stvorennya bilshosti kompozicij aktivno zastosovuvalisya komp yuteri zokrema tehnologiya semplyuyuvannya Takozh cej zapis vidmitivsya nizkoyu zaproshenih vikonavciv Manu Chao Brizhit Fonten vishezgadanij Seleveni ta inshi Tematichno lirika pisen na novomu disku rozpovidala pro veliku pozhezhu cikavo sho data vihodu plativki 9 11 2001 zbiglasya z teraktami u Nyu Jorku bilsh togo v oformlenni bukletu buli vikoristani kolazhi zi Statuyeyu Svobodi Sered novih pisen bulo bagato nespodivanok napriklad ostannya kompoziciya na disku L Europe monumentalnij za svoyim zadumom trek na 23 hvilini abo zh Des Armes emocijno vikonana deklamaciya virsha z minimalnim muzichnim suprovodom Nezvazhayuchi na dominuvannya elektronnogo zvuchannya na novomu long pleyi takozh ye zvichajni gitarni treki Pershim singlom stala Le Vent Nous Portera fr Nas ponese viter z Manu Chao na gitari Cya kompoziciya stala najbilsh vidomoyu ta uspishnoyu pisneyu Noir Desir vona pidijnyalasya do tretoyi shodinki singl chartu Franciyi a v Italiyi vzagali ocholila miscevij chart Albom otrimav pozitivni vidguki vid presi Zhurnalisti vivodili svoyeridnij grafik evolyuciyi muziki Noir Desir pochinayuchi z post panku kincya 80 h cherez vazhkij gitarnij rok 90 h do elektronnoyi eklektiki pochatku nulovih Na dumku kritikiv Des Visages Des Figures stav svoyeridnoyu kulminaciyeyu u tvorchosti muzikantiv Nova plativka takozh stala j najuspishnishoyu sered inshih vona povtorila dosyagnennya poperednici distavshis do pershogo miscya albomnogo chartu Franciyi j otrimavshi dva platinovih diska vid SNEP Na sogodni vzhe prodano bilshe miljona primirnikiv Na pochatku duzhe uspishnogo dlya sebe 2002 roku Des Visages Des Figures zdobuv nominaciyu i vigrav nagorodu yak najkrashij rok albom roku prestizhnoyi muzichnoyi nagorodi Victoires de la Musique yaku inodi nazivayut francuzkim Gremi Na ceremoniyi nagorodzhennya Bertran Kanta vid imeni uchasnikiv Noir Desir zvernuvsya do Zhana Mari Mes ye fr Jean Marie Messier golovi Universal Music France tudi vhodit Barclay Records yakij yak gist sidiv u zali Tovarishu prezident i golovnij direktor Ti dozvolish meni nazivati tebe tovarishem I nazivati z ciyeyi nagodi na ti yak ce prijnyato Tvoyi manevri ne vvodyat nas v omanu I yaksho mi opinilisya z toboyu na odnij planeti mi bezumovno nalezhimo do riznogo suspilnogo seredovisha Vistupi koncertnogo turu na pidtrimku Des Visages Des Figures vidbuvalisya u miskih teatrah Franciyi a takozh u velikih koncertnih zalah na kshtalt parizkogo Le Zenith Bagato starih pisen pid chas tih gastrolej vikonuvalis u novomu aranzhuvanni Zadlya togo shob uriznomanitniti svoye zvuchannya buv zaproshenij klavishnik Kristof Peruchchi fr Christophe Perruchi Gurt takozh prodovzhuvav rozshiryuvati svoyu gastrolnu geografiyu u 2002 roci voni zavitali do Monrealyu a trohi piznishe voni virushili u gastrolnij tur po Blizkomu Shodu vidvidavshi Siriyu Livan ta Palestinu Ci koncerti u arabskih krayinah prohodili u nevelikih klubah Yak vidatne yavishe suchasnoyi francuzkoyi muziki nimeckij kanal kulturi ARTE prisvyachuye Noir Desir svoyu peredachu u yakij translyuye yihnij koncert Zgodom buv vidanij ostannij komercijnij singl Lost distavsya lishe 50 shodinki u singl charti Ostannim zh materialom zroblenim zaradi rozkrutki shostogo albomu stav video klip na pisnyu A L Envers A l Endroit rezhiserom yakogo stav Mishel Gondri fr Michel Gondry Vipadok u Vilnyusi Uv yaznennya Kanta 2003 2007 roki Ostatochnij rozpad Noir Desir 2010 rik Za roki jogo uv yaznennya sered prihilnikiv Noir Desir hodilo bagato chutok pro podalshu dolyu kolektivu deyaki fani vvazhali sho vin pislya zvilnennya vzagali zalishit muziku ta in 12 listopada 2008 roku na oficijnomu sajti gurtu z yavilos dvi novi pisni Gagnants Perdants ta Le Temps des cerises yaki mozhna bulo bezkoshtovno zavantazhiti Ci kompoziciyi buli zapisani u domashnij studiyi Denisa Barta 21 bereznya 2009 roku vid raku pomer Alen Bashung dobrij znajomij kolektivu muzikanti viyavili bazhannya zapisati pisnyu dlya albomu pam yati prisvyachenu Bashungu ale z neyasnih prichin cej proekt tak i ne buv vtilenij u zhittya 29 lipnya 2010 roku Kanta buv oficijno zvilnenij Protyagom lita 2010 roku z yavlyalos vse bilshe novih povidomlen pro te sho Noir Desir vipustyat novij albom Azhiotazh pidigriv Paskal Negr golova Universal Music France yakij povidomiv pro ukladenij novij kontrakt iz grupoyu Pershij za sim rokiv publichnij vistup Kanta stavsya 2 zhovtnya togo zh 2010 roku na festivali Les Rendez vous de Terres Neuves u misti Begl Razom iz nim na sceni buv gurt Eiffel z yakim voni vikonali spilnu pisnyu A tout moment la rue hit singl z yihnogo ostannogo albomu a takozh nizku kaveriv Search and destroy Le Temps des cerises Gitarist Noir Desir Serzh Tisso Ge u svoyemu osobistomu kom yuniti 29 listopada povidomiv sho vihodit zi skladu gurtu cherez osobisto emocijni j tvorchi rozbizhnosti iz solistom Bertranom Kanta Vin zaznachiv sho os vzhe kilka rokiv dlya situaciyi navkolo kolektivu harakterna nepristojnist Drug kolektivu Yurij Lankett poyasniv zhurnalu Le Point Samogubstvo jogo pershoyi druzhini i ye ta sama nepristojnist pro yaku govorit Serzh Tessa Ge Grupa bula gotova vinositi presu v im ya muziki Ale tragichni podiyi ostannih rokiv zlamali tvorchu dinamiku Nareshti 30 listopada togo zh roku barabanshik Denis Bart ogolosiv pro ostatochnij rozpad Noir Desir KaveriZa svoyu dvadcyatirichnu kar yeru francuzkij rok gurt Noir Desir vikonuvav bezlich kaveriv inshih vikonavciv Zdebilshogo ce buli pisni pank rok gurtiv drugoyi polovini 1970 h rokiv na kshtalt Nick Cave and the Bad Seeds The Stooges MC5 ta in Hocha takozh ye i predstavniki tradicijnogo francuzkogo shansonu Alen Bashung ta Bis Baby Boum Boum 21st Century Schizoid Man Ces gens la Drunken sailors Fire Spirit Helter skelter The Chameleon I m Sick of You I want you Le Roi Long time man VolontaireDiskografiyaDokladnishe Diskografiya Noir Desir 1987 1989 Veuillez rendre l ame a qui elle appartient 1991 Du ciment sous les plaines 1992 Tostaky 1996 666 667 Club 2001 Des Visages Des FiguresDzherelaGranoux Olivier September 2005 Du ciment sous les plaies September 2005 Rolling Stone French Edition Francuzkoyu Rolling Stone Magazine a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Rosijskoyu Arhiv originalu za 8 lyutogo 2010 Procitovano 22 travnya 2009 Vinovnyj v gibeli Mari Trentinyan pevec osvobozhden iz tyurmy Rosijskoyu Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 22 travnya 2009 Noir Desir The Holy Economic War Live Arezzo 94 na YouTube Certifications Albums Double Platine annee 2001 www disqueenfrance com French SNEP Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 15 travnya 2009 January 2004 Platinum Europe Awards IFPI 6 lyutogo 2004 Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 7 lyutogo 2011 John Carreyrou 18 bereznya 2002 The Wall Street Journal Arhiv originalu za 9 listopada 2012 Procitovano 5 travnya 2009 Noir Desir Victoire de la Musique 03 2002 na YouTube Noir Desir Interview Musique Plus na YouTube Arhiv originalu za 18 lipnya 2010 Procitovano 7 travnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Le groupe sur le chemin des studios avec son chanteur Gala fr 14 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 15 lipnya 2010 Newsletter 20101130 zone info Vers la fin du groupe Noir Desir SudOuest 14 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 30 listopada 2010 DENIS BARTHE ceci dit pour etre clair Dailymotion 14 maya 2010 Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 30 listopada 2010 Noir Desir c est termine nedostupne posilannya lexpress fr 30 listopada 2010 Noir Desir est mort 3 grudnya 2010 u Wayback Machine dans Liberation Next 30 listopada 2010 PosilannyaOficijnij sajt kolektivu 28 veresnya 2009 u Wayback Machine Fan sajt gurtu 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Inshij fan sajt gurtu 14 lyutogo 2004 u Wayback Machine Blog z arhivnimi materialami 20 serpnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro muzichnij kolektiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi